Решение № 107866893, 13.12.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 грудня 2022 р. Справа № 120/7525/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №337376 від 06.09.2022.

В обгрунтування позовних вимог зауважує, що обовязок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв, тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні перевезення. У свою чергу позивачем здійснювалися внутрішні перевезення, що звільняє від обов`язку використання тахографу. Крім того, зауважила, що у водія, який керував транспортним засобом, була індивідуальна контрольна книжка водія, яку водій при перевірці надав інспектору.

Ухвалою суду від 22.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.09.2022 до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 30.09.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що за результатами перевірки належного позивачу транспортного засобу було встановлено порушення вимог ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, здійснювалось перевезення вантажу без оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографу.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 01.08.2022 посадовими особами відповідача на а/д М-05 452 км + 811 м, Київ-Одеса проведено перевірку належного позивачу транспортного засобу марки MAN, д.н.з НОМЕР_1 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом за №339040, яким зафіксовано, що водій здійснює перевезення вантажу без протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Зза результатами розгляду справи відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №337376 від 06.09.2022, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн. за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Разом із тим, не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Не погоджуючись із правомірністю вказаної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Спірні правовідносини врегульовані Законом №2344-ІІІ Про автомобільний транспорт, Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року, Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 року, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року.

Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

П. 1, пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 14, 15 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Вiдповiдно до ч.12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Вiдповiдно до статті 18 Закону № 2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водпв транспортних засобів автомобiльнi перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку вiдповiдно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати органiзацiю та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язкiв i включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-III автомобiльний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирiв та/чи вантажiв; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згiдно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеки дорожнього руху; забезпечувати водіїв вiдповiдною документацію на перевезення пасажирiв.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно ч.2 ст. 49 Закону № 2344-III, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

З аналізу викладених норм законодавства вбачається, що на водія транспортного засобу покладається обов`язок щодо пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Крім того, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Судом встановлено, що 01.08.2022 посадовими особами відповідача на а/д М-05 452 км + 811 м, Київ-Одеса проведено перевірку належного позивачу транспортного засобу марки MAN, д.н.з НОМЕР_1 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом за №339040, яким зафіксовано, що водій здійснює перевезення вантажу без протоколу перевірки та адаптації тахографа.

У свою чергу, доводи позивача обґрунтовані тим, що пунктом 6.3. Положення №340 передбачено два варіанти фіксування робочого часу та часу відпочинку водія: перший - контроль здійснюється за допомогою обладнаного тахографа, другий - ведення індивідуальної контрольної книжка водія. Як зазначив позивач, він обрав другий варіант, проте, посадова особа відповідача не прийняла до уваги пояснення водія про наявність індивідуальної контрольної книжки водія та не зазначила про це в Акті №339040 від 01.08.2022 року.

Надаючи оцінку вказаним обгрунтуванням, суд виходить з наступного.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку встановлюються Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340 (далі Положення №340).

У відповідності до п. 1.1. Положення №340 воно розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що воно поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно п. 7.1. Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог п. 6.1. Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Зі змісту даної статті вбачається обов`язок обладнання вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонн діючим та повіреним тахографом.

Безспірно встановлено, що під час контрольного заходу належним позивачу вантажним транспортним засобом здійснювалося внутрішнє вантажне перевезення, повна маса автомобіля становила понад 3,5 тонни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (п. 6.3. Положення №340).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385) її розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що вона поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Вказана Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 Інструкції № 385 пункти сервісу тахографів (ПСТ) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку І. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до вимог п. 3.1. Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Пунктом 3.6 Інструкції № 385 визначено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами.

Отже, виходячи з системного аналізу Інструкції № 385, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є документом, який повинен мати водій транспортного засобу, що обладнаний тахографом, у разі якщо такий автомобіль використовується для перевезень пасажирів та/або вантажів суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Судом встановлено, що позивачем під час проведення перевірки контролюючим органом не надано протокол перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу (тахокартки при аналоговому або особистої карти водія, роздруківки даних роботи водія при цифровому тахографі). Відсутність зазначених документів зафіксована в Акті перевірки №339040 від 01.08.2022 року. При цьому, зазначене не заперечує позивач. Разом з цим, на підтвердження фіксування робочого часу та часу відпочинку водія до суду надано копію індивідуальної контрольної книжки водія.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначений документ надавався водієм транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час перевірки 01.08.2022 року.

Акт №339040 від 01.08.2022 року підписаний водієм ОСОБА_2 , крім того останній зазначив «у звязку із військовим станов не змогла передати документа».

Жодної згадки про наявність індивідуальної контрольної книжки у водія, що виключає виявлене правопорушення, у зазначеному акті відсутні.

Крім того, наявної копії індивідуальної контрольної книжки водія не надано позивачем і на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відтак, непред`явлення вказаних документів (протоколу перевірки та адаптації тахографа або індивідуальної контрольної книжки) під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Відповідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, слід зазначити, що Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно товаро-транспортної накладної №1 від 01.08.2022 автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 .

Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Вiддiлу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області № 337376 від 06.09.2022 року застосовано до ОСОБА_1 адміністративно господарський штраф у розмірі 17000 гривень.

На підставі викладених норм права та досліджених доказів, суд вважає встановлені відповідачем порушення відносно позивача правомірними.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані суб`єктом владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу судових витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Порика, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845)

СуддяМультян Марина Бондівна