Решение № 107846950, 14.12.2022, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/653/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Боржемської І.М.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилось спадкове майно, в тому числі, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вона являється спадкоємцем за законом після смерті чоловіка, спадщину прийняла як така, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Іншими спадкоємцями за законом є їх діти: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 , які спадщину не прийняли. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі вона не в змозі, оскільки правовстановлюючий документ на будинок за життя спадкодавця не видавався, тому змушена звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 15.11.2022 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

Позивач в підготовче засідання не з`явилася, подала заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність. Позов просить задоволити (а.с.68).

Відповідач копію ухвали від 15.11.2022 та доданих до неї матеріалів отримав 16.11.2022, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с.67).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Дерешова Мурованокуриловецького району Вінницької області помер ОСОБА_2 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вартість даного будинку становить 67669,20 гривень.

Факт належності будинку спадкодавцеві та його вартість підтверджується, технічним паспортом на будинок садибного типу, випискою з погосподарської книги, довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості (а.с. 38-44, 53,55).

Вказаний будинок згідно відмітки про проведення технічного обстеження від 25.08.2022 можливо надійно та безпечно експлуатувати (а.с. 45).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Свідоцтвом про шлюб позивача (а.с. 14), довідкою Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області №216 від 25.08.2022 (а.с.15) стверджується, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка має право на спадкування. Іншими спадкоємцями за законом є діти: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 .

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З довідкивиконавчого комітетуМурованокуриловецької селищноїради Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті за№216від 25.08.2022(а.с.15),копії паспортапозивача (а.с.11)слідує,що надень смерті ОСОБА_2 з нимпроживала табула зареєстрованайого дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Більше заданою адресоюніхто непроживав іне бувзареєстрований.

З Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №70261582 та №70261564 від 07.10.2022 слідує, що спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не заводилася, заповіти ним за життя не вчинялися (а.с. 17-37).

Отже, суд вважає доведеним, що позивач єдиний спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину в порядку передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України

Разом з тим, 07.10.2022 року нотаріусом Мельник В.М. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок, у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів (а.с. 16).

Верховний Суд України у своєму рішенні № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Як вбачається з характеристики будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 43) будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані з 1972 по 1989 роки.

Таким чином, факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З виписки із погосподарської книги за 2016-2020 роки, слідує, що спірний житловий будинок належав ОСОБА_2 (а.с. 53).

Рішенням виконавчогокомітету Мурованокуриловецькоїрайонної радинародних депутатів№ 108від 16.06.1988року «Прооформлення праваособистої власностіна будинки,що належатьокремим громадянамв селахМурованокуриловецького районувирішено оформитиправо особистоївласності нажитлові будинки,що розташовані,в томучислі,в с.Дерешова Дерешівськоїсільської ради, а виконкому сільської ради видати громадянам свідоцтва згідно цього рішення (а.с.49). Однак, відповідно до довідки КП «Могилів-Подільське МБТІ» № 205 від 25.10.2022 право власності на спірний житловий будинок не зареєстровано (а.с. 48). Також, вказане слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.50-52).

Земельна ділянка під вказаним житловим будинком перебувала у власності ОСОБА_2 , що доводиться свідоцтвом про право власності від 03.07.2014 (а.с.54).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за законом право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, після смерті ОСОБА_2 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зве рненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 992 грн 40 коп. (а.с. 62).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого ним судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літ. «А» - житловий будинок; літ. «а» - веранда; літ. «Б» - літня кухня; літ. «Б-1» - підвал; літ. «Б2» - гараж прибудова; літ. «б» - веранда; літ. «В» - сарай; літ. «В1» - сарай прибудова; літ. «Г» - сарай), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45.

Рішення складено 14.12.2022.

Суддя: