Решение № 107833657, 07.12.2022, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1127/22

Провадження №2/713/395/22

РІШЕННЯ

іменем України

07.12.2022 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Андрюк О.Д., за участю представника позивача ОСОБА_1 , за участю представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про скасування наказу про відсторонення від роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_3 , звернувся в суд із позовною заявою про скасування наказу про відсторонення від роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди до відповідача ПАТ «Укрнафта».

Просить скасувати наказ начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області ПАТ «Укрнафта» Гловацького І.П. «Про відсторонення від роботи» від 13.04.2022 року №01/01/12/01/03/30/32-к ОСОБА_3 з 14.04.2022 року. Скасувати наказ ПАТ «Укрнафта» від 18 травня 2022 року №841-к «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_4 ». Поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді оператора заправних станцій 3-го розряду АЗС ПАТ «Укрнафта». Стягнути з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.04.2022 року по день винесення рішення. Стягнути з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_3 моральну (немайнову) шкоду у розмірі 10000,00 грн. Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді оператора заправних станцій 3-го розряду АЗС ПАТ «Укрнафта». Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Здійснити розподіл судових витрат.

Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.

ОСОБА_3 , з 25.01.2019 року працював на посаді оператора заправних станцій 3-го розряду АЗС ПАТ «Укрнафта» відповідно до наказу про прийняття на роботу №24/023 від 24.01.2019 року. Наказом начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області ПАТ «Укрнафта» Гловацького І.П. «Про відсторонення від роботи» від 13.04.2022 року №01/01/12/01/03/30/32-к ОСОБА_3 оператора заправних станцій 3-го розряду АЗС N24/023 відсторонено від виконання трудових обов`язків з 14.04.2022 року у зв`язку з порушенням вимог п.2.2, п.4.1.2, п.7.5.1 робочої інструкції та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та п.3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, згідно службової записки бригадира операторів заправних станцій АЗС №24/023 від 13.04.2022 року. Наказом ПАТ «Укрнафта» від 18 травня 2022 року N841-к «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_4 », його було звільнено 20 травня 2022 року з посади оператора заправних станцій 3-го розряду АЗС N24/023 відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області, у зв`язку з втратою довіри, згідно п.2 ст.41 КЗпП України за те, що на АЗС N24/023 відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області, яка розташована за адресою: Чернівецька область м.Вашківці, вул.І.Миколайчука, 70, під час робочих змін 26.02.2022 року, 01.03.2022 року, 09.03.2022 року, оператора заправних станцій 3 розряду ОСОБА_3 , під час інкасації грошових коштів було виявлено їх нестачу. Своїми діями він грубо порушив вимоги п.2.2, п.4.1.2, п.7.5.1 робочої інструкції та договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та п.3.1 (абз.1,2,13) Правил внутрішнього трудового розпорядку, що є додатком до Колективного договору апарату управління ПАТ «Укрнафта». Факт порушення з боку ОСОБА_3 підтверджено доповідними записками операторів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та службовою запискою начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області Головацьким І.П. від 25.04.2022 року.

Вважає вказані накази незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені всупереч норм трудового законодавства, вина ОСОБА_4 у вчиненому проступку не доведена, дисциплінарні стягнення накладені неповноважними особами відносно неналежної особи, за відсутності порушень правил проведення операцій з матеріальними цінностями та правил інкасації коштів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статте 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

У постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі N° 6-104цс14 зроблено висновок, що: "трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП). Для розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл і т. ін.); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. Основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт. Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП, питання, чи відноситься позивач до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суду в кожному конкретному випадку необхідно з`ясувати: чи становить виконання операцій, що пов`язані з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. Висновків по суті про те, що до основного кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, відносяться особи, які одержують їх під звіт; особи, які здійснюють функції обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не відносяться до вказаного кола працівників і такі особи не можуть бути суб`єктами звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, дійшов і суд касаційної інстанції під час розгляду касаційних скарг у справах N6-5499cк10, 6-4403ск12, 6-25870ск12, 6-38248ск12. Проте у справі, яка переглядається, суди апеляційної та касаційної інстанцій, не давши належної оцінки посадовій інструкції, не встановивши, чи становить виконання операцій, що пов`язані з безпосереднім обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача, помилково виходили з того, що позивач є фактично матеріально-відповідальною особою".

Згідно п.2.2. робочої Інструкції оператора автозаправної станції 3 розряду відділення реалізації нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» по Чернівецькій області від 01.11.2019 року оператор веде матеріально-звітну документацію про проведену роботу та своєчасно здає відповідні звіти до бухгалтерії підприємства. Згідно п.4.1.2 Інструкції оператор несе відповідальність за своєчасність і достовірність підготовки змінного звіту про наявність і продаж нафтопродуктів, інкасації грошових коштів, правильність ведення іншої експлуатаційної документації АЗС. Крім того, відповідно до п.7.5.1. Інструкції оператор зобов`язаний своєчасно готувати інкасацію грошових коштів і паливних карток. Змінний звіт позивачем завжди готувався своєчасно, вся необхідна експлуатаційна документація АЗС велась належним чином, інкасація грошових коштів проводилась також своєчасно. Порушень зазначених вище пунктів робочої Інструкції допущено не було. ПАТ «Укрнафта» не надала жодних необхідних документів, що підтверджують та обґрунтовують зазначені порушення. Втрата довір`я обґрунтовується відповідачем як виявлення нестачі грошових коштів під час інкасації 26.02.2022 року, 01.03.2022 року, 09.03.2022 року. Разом з тим, в наказі про звільнення ОСОБА_4 не зазначена сума такої нестачі. Як підстава для звільнення в наказі зазначені норми інструкції щодо своєчасності подачі звітності. Протягом терміну його роботи на посаді оператора АЗС сумлінно виконував покладені на нього професійні обов`язки, жодних зауважень, претензій до нього з боку керівництва не було, не застосовувались дисциплінарні стягнення.

21 квітня 2022 року до нього звернулись працівники відділу кадрів ПАТ «Укрнафта» з вимогою надати пояснення щодо потенційної відсутності грошових коштів на суму: 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень у касі АЗС №24/023 - 26.02.2022 року; 13998,00 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень у касі АЗС - 10.03.2022 року; 18903,00 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісім) гривень у касі АЗС - 04.04.2022 року; 7998,00 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень у касі АЗС - 09.04.2022 року. 3 цього приводу 22 квітня 2022 року надані письмові пояснення, що протягом зазначених календарних дат в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні, на АЗС спостерігалося значне збільшення кількості клієнтів, робота була вкрай напруженою та важкою, вимагала чимало фізичних та нервово-емоційних зусиль. Разом з тим свої посадові обов`язки виконував сумлінно, не допускаючи жодних порушень трудової дисципліни, послуги споживачам надавались якісно та своєчасно. У зазначені календарні дні роботи позивача всі наявні у сейфі АЗС на момент інкасації грошові кошти були вилучені працівниками служби інкасації, що було зазначено у відповідному акті приймання грошових цінностей. Однак кількість споживачів пального на АЗС зростала, пальне реалізовувалося, тому грошові кошти продовжували надходити, і вони були розміщені позивачем у сейфі АЗС і в подальшому всі вилучені службою інкасації. Відповідно ніякої недостачі грошових коштів не було. На момент початку наступної робочої зміни у касі АЗС була наявна вся сума грошових коштів: 01.03.22 року 14985,00 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень); 09.03.22 року 12800,00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот гривень); 17.03.22 р. 20002,00 гривні (двадцять тисяч дві гривні); 11.04.22 р. 27301,00 гривень

ПАТ «Укрнафта», зокрема ВРНП по Чернівецькій області, не здійснило необхідних документальних перевірок «нестачі» грошових коштів. Він неодноразово звертався до ВРНП по Чернівецькій області про надання йому правопідтверджуючих фактів нестачі документів, зокрема, актів ревізій, інвентаризацій, актів перевірок тощо. Проте документальних підтверджень фактів нестачі грошових коштів надано не було ні до звільнення, ні під час звільнення з роботи.

Зазначив, що є членом первинної профспілкової організації ПАТ «Укрнафта». Звільнення з роботи на підставі ч.2 ст.41 КЗпПУ вимагає обов`язкової попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). На момент ознайомлення 20.05.2022 року з наказом про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення №841-к жодних підтверджень отримання згоди або незгоди виборного органу первинної профспілкової організації ПАТ «Укрнафта» на звільнення ОСОБА_3 надано не було. Попередньо заробітна плата за час вимушеного прогулу може бути розрахована таким чином: середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 становить (13109,85 + 7792,25) : 42 = 497,66 грн. Отже, з відповідача на користь позивача має бути стягнута заробітна плата за час вимушеного прогулу у розмірі на день винесення рішення з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті на підставі довідки про доходи.

Внаслідок звільнення з роботи з підстав, визначених частиною 2 статті 41 КЗпП України, йому була заподіяна моральна (немайнова) шкода. Він є особою з інвалідністю третьої групи, звільнення з роботи призвело до різкого погіршення стану здоров`я, нервово-емоційного виснаження та депресії. Факт звільнення негативно позначається на оцінці роботи оточуючими колегами, рідними та близькими людьми, негативно впливає на членів сім`ї. Він постійно відчуває стурбованість і тривогу через неправомірність необґрунтованість свого звільнення, присутнє глибоке відчуття несправедливості та розчарування. Змушений докладати значних зусиль для нормальної організації свого життя. Звільнення з роботи значно погіршило фінансове становище, адже заробітна плата була важливим джерелом для існування, особливо в умовах воєнного стану в Україні. Тому відчуття постійного дискомфорту, переживання змушують вимагати правового захисту. Для отримання медичної допомоги звертався до спеціалізованих медичних установ, зокрема до Вашківецького центру первинної медико-санітарної допомоги.

Представник ПАТ «Укрнафта» Буряк К. позовні вимоги не визнала, надала письмовий відзив, в яких зазначила наступне.

Звільнення з підстав втрати довір`я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом та інше), вчинив умисно або необережно такі дій, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я. Виходячи з викладеного та з розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт. Крім того, Верховний Суд зауважив, що звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе лише спеціально визначеного кола працівників - працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності (постанова Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 543/690/16-4 (проваджения N° 61-23037c618).

Вирішуючи питання, чи відноситься позивач до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку з`ясовує: чи становить виконання операцій, що пов`язані з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача та чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей (висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року N° 6-1004б). Особи, які здійснюють функції обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не відносяться до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, і такі особи не можуть бути суб`єктами звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Відповідні висновки щодо застосування статті 41 К3пП України висловлені Верховним Судом України у постанові від 24 вересня 2014 року у справі N° 6-104цс 14.

Факти, які свідчать про винні дії ОСОБА_3 : під час змін працівника ОСОБА_3 систематично при проведені інкасації були виявлені недостачі коштів, зокрема: 05 травня 2021 року у розмірі 500,00 грн.; 14 травня 2021 року у розмірі 9999,00 грн.; 04 червня 2021 року у розмірі 15000,00 грн.; 12 серпня 2021 року у розмірі 52999,00 грн.; 23 вересня 2021 року у розмірі 19983,00 грн.; 26 жовтня 2021 року у розмірі 10000,00 грн.; 26 лютого 2022 року у розмірі 15000,00 грн.; 10 березня 2022 року у розмірі 13998,00 грн.; 04 квітня 2022 року у розмірі 18903,00 грн.; 09 квітня 2022 року у розмірі 7998,00 грн.

Підтвердження нестачі коштів при інкасації підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 06.07.2022 року з АТ «Державний ощадний банк України», Філія Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», банком котрий надає послуги з інкасації коштів. При проведенні інкасації банком та зарахування кошів на рахунок ПАТ «Укрнафта» відділ обліку Товариства відповідно через програмне забезпечення, систему клієнт-банк бачить дані щодо недостачі або надлишку коштів, що вкладені в інкасаторську сумку (мішок). Після виявлення недостачі коштів працівниками відділу обліку здійснювалися неодноразові дзвінки бригадиру операторів щодо недостачі коштів та повернення різниці, в результаті чого на наступній зміні або через декілька змін працівник ОСОБА_3 повертав суму недостачі інкасованих коштів, що зумовлювало надлишок. Зокрема: 14 травня 2021 року ОСОБА_8 не поставив в інкасаторську сумку кошти у розмірі 9999.00 грн., після з`ясування недостачі інкасованої суми та спілкування у телефонному режимі з бригадиром операторів щодо повернення коштів ОСОБА_9 , 31 травня 2021 року здійснює повернення суми недостачі у зв`язку з чим при проведені інкасації виявлено надлишок у розмірі 10000,00 грн., 12 серпня 2021 року ОСОБА_3 не поставив в інкасаторську сумку кошти у розмірі 52999,00 грн., після з`ясування недостачі інкасованої суми та спілкування у телефонному режимі неодноразово та безпосередньо з ОСОБА_3 щодо повернення коштів та тільки 22 вересня 2021 року здійснює повернення суми недостачі, не в повному обсязі, у зв`язку з чим при проведені інкасації виявлено надлишок у розмірі 52300,00 грн.; 26 лютого 2022 року ОСОБА_10 не поставив в інкасаторську сумку кошти у розмірі 15 000,00 грн., в результаті чого нестача при інкасації, 01 березня 2022 року здійснено повернення суми недостачі, не в повному обсязі, у зв`язку з чим при проведені інкасації виявлено надлишок у розмірі 14985,00 грн. Вищезазначене спростовує твердження ОСОБА_3 щодо сумлінного виконання робочих обов`язків та щодо відсутності зауважень, претензій тощо. Неодноразово проводились в усному порядку розмови з ОСОБА_11 щодо недопустимих дій з його сторони, неодноразово надався шанс для виправлення даної ситуації, однак відповідних висновків працівник не здійснював та продовжував безвідповідальне, халатне ставлення до своїх трудових обов`язків, що зумовлювало систематичну нестачу довірених йому грошових цінностей. Безвідповідальне, халатне ставлення до інкасації грошових коштів ОСОБА_3 здійснювалося як в 2021 році, так і в 2022 році і жодним чином не було зумовлено, як зазначається в позовній заяві, введеням воєнного стану в Україні та збільшення клієнтів. ОСОБА_3 не є членом первинної профспілкової організації ПАТ «Укрнафта» у зв`язку з чим викладення у позовній заяві щодо обов`язкової попередньої згоди та/або незгоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_3 є недоречним. ПАТ «Укрнафта» не погоджується щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Нарахування заробітної плати ОСОБА_3 здійснюється відповідно до кількості відпрацьованих годин, розрахунок проводиться відповідно до годинної тарифної ставки, а не за кількістю відпрацьованих иднів та посадового окладу. Вважають відсутність правових підстав у задоволенні вимоги щодо стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_3 моральну (немайнову) шкоду у розмірі 10000 грн. у зв`язку із безпідставністю та недоведеністю.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені в позові, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник ПАТ «Укрнафта» Буряк К.Я. позовні вимоги не визнала, підтримала поданий відзив, просила відмовити в задоволенні позову. Зазначила, що повноваження ОСОБА_12 , який працює на посаді відділу реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області АЗС №24/023 про відсторонення від посади передбачені інструкцією та Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що працює на посаді відділу реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області АЗС №24/023. Ним було винесено наказ про відсторонення ОСОБА_3 від роботи. Даний наказ виніс відповідно до повноважень наданих йому посадовою інструкцією. В посадовій інструкції ОСОБА_3 вказано, що він буде працювати з торговою виручкою, здійснювати інкасування даної виручки. При прийомі на роботу йому все пояснювали та показували. Всі порушення були зафіксовані у акті. Інвентаризація здійснюється кожного місяця. На момент інвентаризації нестачі коштів не було виявлено. Недостача була виявлена в інкасаційних сумках. При отриманні інкасаційної сумки, працівниками Ощадбанку перераховуються кошти і у разі виявлення недостачі чи невідповідності, на наступний день, передають відомості на АЗС, чи була виявлена невідповідність. В супровідній відомості, які передають касири Ощадбанку вказується недостача чи надлишок. В матеріалах справи є акт наданий ОСОБА_13 . В інкасаційних сумках, де був надлишок, які ОСОБА_3 повертав взяті кошти. По супровідних з каси було видно, які суми надавали оператори та встановлено, що під час зміни та видачі коштів ОСОБА_3 була виявлена недостача (надлишок). Працюють два оператора, кожен окремо вписує в журнали свої прізвища та ордери. Недостача та переплати були встановлені тільки по ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, працює бригадиром АЗС №24/023. Після інкасації було неодноразово зафіксовано нестачу коштів, після того як попереджали операторів, що їх немає в сумці, то оператор ОСОБА_3 їх повертав. Сумку складають два оператори, одна зміна та інша. Попереджали двох операторів, після чого ОСОБА_15 повертав кошти. Зазначив, що телефонував ОСОБА_16 і казав про недостачу, після чого ОСОБА_3 ставив гроші в інкасаційну сумку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що працює оператором третього розряду на АЗС №24/023. ОСОБА_3 працював оператором третього розряду та був звільнений, за недовіру. Зазначила, що казала ОСОБА_3 про те, що немає в інкасацій ній сумці всіх коштів. На що він казав, що знає і вирішить цю проблему. Доповідну на ОСОБА_17 написала за власною ініціативою, оскільки грошей не брала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що працює оператором третього розряду на АЗС №24/023. ОСОБА_3 працював оператором третього розряду та був звільнений, за недостачу коштів, яку вчиняв неодноразово. Зазначив, що при ньому було два випадки недостачі,Ю про що написав доповідні. ОСОБА_15 , після виявлення недостачі, через деякий час кошти повертав. Пояснював недостачу коштів по різному, деколи казав, що помилився. Крім ОСОБА_17 , більше в опереторів таких випадків не було. Доповідні писав за власною ініціативою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що працює оператором третього розряду на АЗС №24/023. ОСОБА_3 звільнено у зв`язку з порушенням касової дисципліни. При інкасації виручки, банком була виявлена недостача. Недостачі відбувались на зміні ОСОБА_3 , останній неодноразово покривав недостачу. Було встановлено, що саме ОСОБА_15 ставив кошти і було виявлено надлишок після його зміни. Доповідну записку написав з власної ініціативи, оскільки не хотів відповідати за порушення здійснені ОСОБА_18 .

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, допитаних свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 , 25.01.2019 року прийнятий на посаду оператора заправних станцій 3-го розряду у ПАТ «Укрнафта», структурний підрозділ: АЗС №24/023, що підтверджується копією трудової книжки Серія НОМЕР_1 від 14.05.2014 року та наказу про прийняття на роботу №01/01/12/01/03/30/12-к.

25 січня 2019 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрнафта» було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого працівник, що займає посаду оператора заправних станцій 3 розряду АЗС №24/023 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, і в зв`язку із зазначеним зобов`язується: a) дбайливо відноситися до переданого йому для збереження чи для інших цілей матеріальним цінностям товариства і вживати заходів до запобігання збитків та крадіжок; б) вчасно повідомляти адміністрацію товариства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і представляти у встановленому порядку товаро-грошові й інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей. Адміністрація зобов`язується: а) створювати працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження довірених йому матеріальних цінностей; 6) знайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність робітників та службовців за збитки, заподіяні підприємству, установі, організації, а також з діючими інструкціями, нормативами і правилами збереження, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення чи застосування в процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей в) проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей. У випадку незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитків, заподіяних підприємству, установі, організації, і його відшкодування здійснюються відповідно до чинного законодавства. Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо збитки заподіяні не з його вини. Дія цього договору поширюється на увесь час роботи з довіреними працівнику матеріальними цінностями товариства.

Згідно наказу ПАТ «Укрнафта» ВРНП по Чернівецькій області №01/01/12/01/03/30/32-к від 14.04.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 відсторонено від виконання трудових обов`язків з 14.04.2022 року у зв`язку з порушенням вимог п.2.2, п.4.1.2, п.7.5.1 робочої інструкції та договору про повну матеріальну відповідальність, п.3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку. ОСОБА_3 відстороняється від роботи на час розгляду неправомірних дій працівника, без збереження заробітної плати. Підстава: службова записка бригадира операторів заправних станцій АЗС №24/023 від 13.04.2022 року. ОСОБА_3 14.04.2022 року ознайомлений з наказом і згідний.

Відповідно до п.2.2 робочої інструкції оператора автозаправної станції 3 розряду відділення реалізації нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» по Чернівецькій області, затвердженої 01.11.2019 року начальником відділення реалізації нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» по Чернівецькій області, оператор автозаправної станції третього розряду веде матеріально-звітну документацію про проведену роботу та своєчасно здає відповідні звіти до бухгалтерії підприємства.

Відповідно до п.4.1.2 робочої інструкції, оператор АЗС несе відповідальність за своєчасність і достовірність підготовки змінного звіту про наявність і продаж нафтопродуктів, інкасації грошових коштів і паливних карток, правильність ведення іншої експлуатаційної документації АЗС.

Відповідно до п. 7.5.1 робочої інструкції, під час виконання своїх робочих обов`язків своєчасно готувати інкасацію грошових коштів і паливних карток.

Згідно наказу ПАТ «Укрнафта» №841-к від 18.05.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 звільнено 20 травня 2022 року, оператора заправних станцій 3 розряду АЗС №24/023 відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області, у зв`язку з втратою довіри, згідно п.2 ст.41 КЗпП України. Підстава: 1.Службова записка начальника відділення ОСОБА_12 від 25.04.2022 року, доповідні записки операторів. Пояснююча від ОСОБА_3 від 20.04.2022 року. ОСОБА_3 20.05.2022 року ознайомлений з наказом. Зі змісту наказу вбачається: на АЗС №24/023 відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області, яка розташована за адресою м.Вашківці по вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, під час робочих змін 26.02.2022 року, 01.03.2022 року, 09.03.2022 року оператора заправних станцій 3 розряду, ОСОБА_3 , під час інкасації грошових коштів було виявлено їх нестачу. Своїми діями він грубо порушив вимоги п.2.2, п.4.1.2, п.7.5.1 робочої інструкції та договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, та п.3.1 (абзац 1, 2,13) Правил внутрішнього трудового розпорядку, що є додатком до колективного договору апарату управління ПАТ «Укрнафта».

З додатку до наказу №841-к від 20.05.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 звільнено з 20.05.2022 року з посади оператора заправних станцій 3 розряду, у зв`язку з втратою довіри на підставі п.2 ст.41 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушення ним пунктів робочої Інструкції допущено не було, в наказі про звільнення не зазначена сума недостачі. 21 квітня 2022 року до нього звернулись працівники відділу кадрів ПАТ «Укрнафта» з вимогою надати пояснення щодо потенційної відсутності грошових коштів на суму: 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень у касі АЗС №24/023 - 26.02.2022 року; 13998,00 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень у касі АЗС - 10.03.2022 року; 18903,00 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісім) гривень у касі АЗС - 04.04.2022 року; 7998,00 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень у касі АЗС - 09.04.2022 року. 3 цього приводу 22 квітня 2022 року надані письмові пояснення, що протягом зазначених календарних дат в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні, на АЗС спостерігалося значне збільшення кількості клієнтів, робота була вкрай напруженою та важкою, вимагала чимало фізичних та нервово-емоційних зусиль. Свої посадові обов`язки виконував сумлінно, не допускаючи жодних порушень трудової дисципліни, послуги споживачам надавались якісно та своєчасно. У зазначені календарні дні роботи всі наявні у сейфі АЗС на момент інкасації грошові кошти були вилучені працівниками служби інкасації, що було зазначено у відповідному акті приймання грошових цінностей. Однак кількість споживачів пального на АЗС зростала, пальне реалізовувалося, тому грошові кошти продовжували надходити, і вони були розміщені у сейфі АЗС і в подальшому всі вилучені службою інкасації. Відповідно ніякої недостачі грошових коштів не було.

На підтвердження своїх доводів надав пояснювальні записки, а саме:

пояснювальну записку від 20.04.2022 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_3 зазначив, що ним було призведено недостачу коштів у касі у зв`язку з великим потоком машин, побачивши це після інкасації кинув гроші у іншу інкасаційну сумку. У період березня і квітня погасив з власної кишені. Надалі обіцяє більш відповідально відноситись до інкасації;

пояснювальну записку від 22.04.2022 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_3 зазначив, що працює на посаді оператора 3 розрядку ПАТ «Укрнафта», відповідно до укладеного трудового договору з січня 2019 року. При виконанні своїх професійних обов`язків керується нормами чинного трудового законодавства України, зокрема КЗпПУ, посадовою інструкцією, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та кодексом корпоративної етики ПАТ «Укрнафта». За весь час перебування на посаді сумлінно та ретельно виконував покладені на нього обов`язки, не допустив жодного порушення трудової дисципліни, свідченням чого є відсутність застосованих до нього заходів дисциплінарного стягнення та навіть зауваження з боку керівництва ПАТ «Укрнафта». Є особою з інвалідністю третьої групи. 21 квітня 2022 року до нього звернулись працівники відділу кадрів ПАТ «Укрнафта» з вимогою надати пояснення щодо потенційної відсутності грошових коштів на суму: 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень у касі АЗС №24/023 - 26.02.2022 року; 13998,00 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень у касі АЗС - 10.03.2022 року; 18903,00 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісім) гривень у касі АЗС - 04.04.2022 року; 7998,00 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень у касі АЗС - 09.04.2022 року. Зазначив, що 26.02.2022 року, 10.03.2022 року, 04.04.2022 року, 09.04.2022 року перебував на робочому місці та як завжди виконував посадові обов`язки, приводячи відповідні розрахунки зі споживачами. Протягом цього, як і практично всіх робочих днів у період воєнного стану в Україні, спостерігався значний наплив клієнтів на АЗС, тому виконувати свої професійні обов`язки було напружено, однак всі розрахунки проводились своєчасно та оперативно. На момент закінчення його робочої зміни всі грошові кошти були вилучені працівниками служби інкасації банку, тому жодної недостачі на початку робочої зміни, наступного оператора АЗС, не було. Відповідно не було проведено фінансової перевірки по цьому факту, не було пред`явлено йому жодних фінансових претензій. На час початку наступної зміни: 01.03.2022 у касі АЗС була наявна вся сума зазначених грошових котів 14985,00 грн., 09.03.2022 року 12800,00 грн., 17.03.2022 року -20002,00 грн., 11.04.2022 року 27301,00 грн. Таким чином жодних порушень фінансової дисципліни, неправомірного використання коштів ним допущено не було.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача вказував на те, що під час змін працівника ОСОБА_3 систематично при проведені інкасації були виявлені недостачі коштів, зокрема: 05 травня 2021 року у розмірі 500,00 грн.; 14 травня 2021 року у розмірі 9999,00 грн.; 04 червня 2021 року у розмірі 15000,00 грн.; 12 серпня 2021 року у розмірі 52999,00 грн.; 23 вересня 2021 року у розмірі 19983,00 грн.; 26 жовтня 2021 року у розмірі 10000,00 грн.; 26 лютого 2022 року у розмірі 15000,00 грн.; 10 березня 2022 року у розмірі 13998,00 грн.; 04 квітня 2022 року у розмірі 18903,00 грн.; 09 квітня 2022 року у розмірі 7998,00 грн.

На підтвердження своїх доводів, представник відповідача надала наступні докази:

Доповідну ОСОБА_5 від 22.04.2022 року з даних якої вбачається, що останній повідомив про те, що 26.02.2022 року сума виручки була меншою 15000,00, гроші в цій інкасаційній сумці були зі зміни ОСОБА_3 та його. Помилку зробив ОСОБА_3 , після чого ці кошти були відшкодовані.

Доповідну ОСОБА_5 від 22.04.2022 року з даних якої вбачається, що останній повідомив про те, що 10.03.2022 року сума виручки була меншою 13998,00 грн. в результаті помилки ОСОБА_3 . Пізніше ця сума відшкодована ОСОБА_11 .

Доповідну ОСОБА_19 від 22.04.2022 року з даних якої вбачається, що останній повідомив про те, що в інкасаційній сумці за 01.03.2022 року в якій знаходилась виручка за його зміну та зміну ОСОБА_3 , банком було виявлено надлишок коштів на суму 14985,00 грн. Надлишок утворився внаслідок відшкодування ОСОБА_3 недостачі за його попередні зміни.

Доповідну ОСОБА_19 від 22.04.2022 року з даних якої вбачається, що останній повідомив про те, що в інкасаційній сумці за 09.03.2022 року в якій знаходилась виручка за його зміну та зміну ОСОБА_3 , банком було виявлено надлишок коштів на суму 12800,00 грн. Надлишок утворився внаслідок відшкодування ОСОБА_3 недостачі за його попередні зміни.

Доповідну ОСОБА_19 від 22.04.2022 року з даних якої вбачається, що останній повідомив про те, що в інкасаційній сумці за 11.04.2022 року в якій знаходилась виручка за його зміну та зміну ОСОБА_3 , банком було виявлено надлишок коштів на суму 27301,00 грн. Надлишок утворився внаслідок відшкодування ОСОБА_3 недостачі за його попередні зміни.

Доповідну ОСОБА_19 від 22.04.2022 року з даних якої вбачається, що останній повідомив про те, що в інкасаційній сумці за 17.03.2022 року в якій знаходилась виручка за його зміну та зміну ОСОБА_3 , банком було виявлено надлишок коштів на суму 20002,00 грн. Надлишок утворився внаслідок відшкодування ОСОБА_3 недостачі за його попередні зміни.

Доповідну ОСОБА_7 від 21.04.2022 року з даних якої вбачається, що остання повідомила про те, що 04.04.2022 року в інкасаційній сумці було виявлено нестачу на суму 18903,00 грн. Після чого вияснилось, що це була помилка оператора ОСОБА_3 , який пізніше відшкодував цю суму.

Доповідну ОСОБА_7 від 21.04.2022 року з даних якої вбачається, що остання повідомила про те, що 09.04.2022 року в сумці №1069, в якій знаходились кошти за 08.04.2022 року оператора ОСОБА_3 та виручка за 09.04.2022 року оператора ОСОБА_7 . Під час розкриття банком виявлено недостачу 7998,00 грн. Згодом було відшкодовано цю суму оператором ОСОБА_11 .

Службову записку ОСОБА_14 від 13.04.2022 року з даних якої вбачається, що останній повідомив про те, що на АЗС24/023 після формування інкасаційної сумки неодноразово виявляється нестача коштів в різних сумах. Наприклад за 08.04.2022 року 09.04.2022 року, сумка №1069, складали оператори ОСОБА_3 та ОСОБА_7 нестача у розмірі 8000,00 грн., 09.03.2022 року 10.03.2022 року, сумка №1515 складали оператори ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , нестача у розмірі 13998,00 грн. Ці всі нестачі покривав оператор ОСОБА_3 .

Копії журналу передачі зміни на АЗС № 24/023 від 08.03.2017 року, журнал описи вложений денег в сейф за період з 01.10.2020 року по 27.08.2021 року, за період з 31.08.2021 року по 10.04.2022 року.

Копію акту звіряння взаємних розрахунків за період 05.05.2021 року по 11.04.2022 року ПАТ «Укрнафта» та «Державний ощадний банк України» «Філія «Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» договір №438 від 01.09.2020 року з даних якого вбачається, що згідно даних: 05.05.2021 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1515 за 05.05.2021 року, нестача 500,00 гривень; 14.05.2021 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1517 за 14.05.2021 року, нестача 10000,00 гривень; 31.05.2021 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1069 за 31.05.2021 року, надлишок 10000,00 гривень; 24.06.2021 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1516 за 04.06.2021 року, нестача 15000,00 гривень; 12.08.2021 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1515 за 12.08.2021 року, нестача 52999,00 гривень; 22.09.2021 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1517 за 22.09.2021 року, надлишок 52300,00 гривень; 23.09.2021 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1516 за 23.09.2021 року, нестача 19983,00 гривень; 26.10.2021 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1069 за 26.10.2021 року, нестача 10000,00 гривень; 26.02.2022 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1069 за 26.02.2022 року, нестача 15000,00 гривень; 01.03.2022 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1515 за 01.03.2022 року, надлишок 14985,00 гривень; 09.03.2022 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1069 за 09.03.2022 року, надлишок 12800,00 гривень; 10.03.2022 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1515 за 10.03.2021 року, нестача 13998,00 гривень; 04.04.2022 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1515 за 04.04.2022 року, нестача 18803,00 гривень + сумнівні 100,00 грн.; 09.04.2022 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1069 за 09.04.2022 року, нестача 7998,00 гривень; 11.04.2022 року, інкасована готівка ПАТ «Укрнафта» АЗС №24/023 м.Вашківці вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, сумка №1515 за 11.04.2022 року, надлишок 27301,00 гривень. Всього: нестача 164281,00 гривень, надлишок 117386,00 гривень, сумнівні 100,00 гривень.

Надаючи оцінку наданим сторонами та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам судом встановлено, що:

25.01.2019 року, позивач ОСОБА_3 був прийнятий на посаду оператора заправних станцій 3-го розряду у ПАТ «Укрнафта», структурний підрозділ: АЗС №24/023, що підтверджується копією трудової книжки Серія НОМЕР_1 від 14.05.2014 року та наказу про прийняття на роботу №01/01/12/01/03/30/12-к.

25 січня 2019 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрнафта» було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого працівник, що займає посаду оператора заправних станцій 3 розряду АЗС №24/023 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей.

14.04.2022 року позивача ОСОБА_3 було відсторонено від виконання трудових обов`язків з 14.04.2022 року, у зв`язку з порушенням вимог п.2.2, п.4.1.2, п.7.5.1 робочої інструкції та договору про повну матеріальну відповідальність, п.3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

З досліджених доповідних та акту звіряння взаємних розрахунків за період 05.05.2021 року по 11.04.2022 року ПАТ «Укрнафта» та «Державний ощадний банк України» «Філія «Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» договір №438 від 01.09.2020 року вбачається, що під час змін працівника ОСОБА_3 систематично при проведені інкасації були виявлені недостачі коштів, зокрема: 05 травня 2021 року у розмірі 500,00 грн.; 14 травня 2021 року у розмірі 9999,00 грн.; 04 червня 2021 року у розмірі 15000,00 грн.; 12 серпня 2021 року у розмірі 52999,00 грн.; 23 вересня 2021 року у розмірі 19983,00 грн.; 26 жовтня 2021 року у розмірі 10000,00 грн.; 26 лютого 2022 року у розмірі 15000,00 грн.; 10 березня 2022 року у розмірі 13998,00 грн.; 04 квітня 2022 року у розмірі 18903,00 грн.; 09 квітня 2022 року у розмірі 7998,00 грн.

20 травня 2022 року ОСОБА_3 , згідно наказу ПАТ «Укрнафта» №841-к від 18.05.2022 року, звільнено з посади оператора заправних станцій 3 розряду АЗС №24/023 відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області, у зв`язку з втратою довіри, згідно п.2 ст.41 КЗпП України, оскільки на АЗС №24/023 відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області, яка розташована за адресою м.Вашківці по вул.Миколайчука, 70, Вижницького району Чернівецької області, під час робочих змін 26.02.2022 року, 01.03.2022 року, 09.03.2022 року оператора заправних станцій 3 розряду, ОСОБА_3 , під час інкасації грошових коштів було виявлено їх нестачу.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до норми ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок в організації визначається правилами внутрішнього розпорядку.

Норми внутрішнього трудового розпорядку регулюють суспільні відносини з приводу організації колективної праці між роботодавцем і трудовим колективом (його органами), між роботодавцем та виборними органами профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації.

Трудовий розпорядок охоплює систему нормативних актів, які регулюють порядок здійснення трудової діяльності.

Відповідно до ст.46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право приймати на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення.

Згідно з положеннями ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За приписами ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. 149 КЗпП України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді судами справ щодо накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для накладення стягнення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховувались обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Статтею 40 КЗпП України визначений перелік випадків, коли трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 41 Кодексу трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатись обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортування, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Посилання позивача ОСОБА_3 стосовно того, що його звільнення є незаконним, оскільки він сумлінно виконував свої обов`язки, своєчасно подавав змінний звіт, вів необхідну експлуатаційну документацію АЗС, своєчасно проводив інкасацію грошових коштів, а тому були відсутні підстави для його звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 Кодексу, у зв`язку з втратою довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу, є необґрунтованими.

На думку суду, представником відповідача надано докази того, що ОСОБА_3 будучи матеріально-відповідальною особою, під час роботи оператора АЗС третього розряду у ПАТ «Укрнафта», структурний підрозділ: АЗС №24/023, допустив недостачі коштів, внаслідок чого 14.04.2022 року позивача ОСОБА_3 було відсторонено від виконання трудових обов`язків та 20 травня 2022 року звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 Кодексу, у зв`язку з втратою довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Допитані в судовому засіданні свідки, які є працівниками АЗС, підтвердили, що під час змін ОСОБА_3 у період з 2021 року по 2022 року систематично була виявлена недостача коштів, яку останній погашав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2021 року по справі №592/8437/20, провадження №61-4858 св 21, визначено наступне: Тлумачення пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дозволяє зробити висновок, що розірвання трудового договору на підставі цієї норми права можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Разом з тим, ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі N 6-104 цс 14, від 23 грудня 2015 року у справі N 6-1093 цс 15, від 20 квітня 2016 року у справі N 6-100 цс 16.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_3 , будучи матеріально відповідальною особою за незабезпечення збереження довірених йому матеріальних цінностей, допустив систематичну недостачу коштів, що стало підставою для його звільнення. Наявність чи відсутність для роботодавця негативних наслідків чи наявність завданої матеріальної шкоди, як обов`язкової умови для звільнення не передбачена пунктом 2 частини 1 ст. 41 КЗпП України, не є обов`язковою.

Таким чином, накази начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Чернівецькій області ПАТ «Укрнафта» Гловацького І.П. «Про відсторонення від роботи» від 13.04.2022 року №01/01/12/01/03/30/32-к ОСОБА_3 з 14.04.2022 року та від 18 травня 2022 року №841-к «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_4 »., є законними, такими, що ухвалені без порушень норм чинного законодавства.

Стаття ст.43 КЗпП України, визначає порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Твердження позивача про відсутність згоди профспілкового комітету на його звільнення, суд вважає безпідставним, оскільки згідно довідки первинної профспілкової організації ПАТ «Укрнафта» №12/ППО від 16.11.2022 року вбачається, що звільнений працівник ВРНП по Чернівецькій області ОСОБА_3 не був членом Первинної профспілкової організації ПАТ «Укрнафта» з 19.01.2019 року по 20.05.2022 року.

Відповідно до ст. 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (з урахуванням змін, внесених згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, №757 від 17.11.2022 року) в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року до 19 лютого 2023 року.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання наказу «Про відсторонення від роботи» від 13.04.2022 року №01/01/12/01/03/30/32-к ОСОБА_3 з 14.04.2022 року, наказу ПАТ «Укрнафта» від 18 травня 2022 року №841-к «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_4 та поновлення на роботі на посаді оператора заправних станцій 3 розряду ПАТ «Укрнафта» не підлягають до задоволення.

Враховуючи ті обставини, що судом визнано, що дисциплінарні стягнення застосовано до ОСОБА_3 законно тому і вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.04.2022 року по день винесення рішення та стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень, в результаті заподіяних моральних страждань, пов`язаних з незаконним звільненням, не підлягають до задоволення.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.36, 40, 41 КЗпП України, ч.2 ст.5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст.ст.4, 5, 13, ст.76, 77, 258-265, 274-276, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про скасування наказу про відсторонення від роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», юридична адреса 04053, м.Київ, Несторівський провулок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390.

Суддя Іван КИБИЧ