Решение № 107795623, 15.11.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11514/22

провадження № 2/753/6463/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (далі також - ТОВ "ПУЕЦ", позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач, боржник) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, трьох відсотків річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 57 700,75 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. Відповідно до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.07.2020 позивач з липня 2020 року почав здійснення обслуговування будинку АДРЕСА_1 , власником квартири АДРЕСА_2 у якому є відповідач відповідно до договору купівлі-продажу квартири. Позивачем безперебійно надавались житлово-комунальні послуги за вказаною адресою, однак відповідач не сплачував кошти за спожиті послуги, у зв`язку з чим станом на 09.09.2022 виникла заборгованість у розмірі 54 316,06 грн. В добровільному порядку відповідач сплатити наявну заборгованість відмовляється, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права. Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язаний сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 2 515,24 грн та трьох відсотків річних в сумі 869,45грн.

Ухвалою від 03.10.2022 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 15.11.2022.

Від представника позивача Щепівської Д. В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якого невідоме, повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак в судове засідання він не з`явився без повідомлення причин неявки, відзиву на позов не подав.

Окрім того, за адресою, зазначеною у позовній заяві, відповідачу направлялись судова повістка про виклик, ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до положень частини 8 статті 178 ЦПК України.

Нез`явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до договору про надання послуг з утримання багатоквартирним будинком від 01.07.2020 (який укладений між позивачем та ОСББ "Ревуцького 40в" в особі голови правління Ісмаїлова С. Ф.) позивач надає послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 11-15).

За наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостями відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 /а.с. 159-160/.

Судом установлено, що в період з жовтня 2020 року ТОВ «Перший український експертний центр» надавав для будинку АДРЕСА_1 послуги з утримання багатоквартирним будинком, проте оплату цих послуг відповідач взагалі не здійснював, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 09.09.2022 становить 54 316,06 грн /а.с. 8-9/.

Суду не надано доказів, які б свідчили про наявність у відповідача прямих договорів з виробниками послуг, які входять до тарифу послуг з утримання багатоквартирним будинком, так само ним не доведено, що у спірний період такі послуги надавалась не позивачем, а іншою особою.

Факт надання позивачем для вказаного будинку послуг з утримання багатоквартирним будинком також підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, а саме: договорами, укладеними з їх постачальниками, про надання послуг по технічному обслуговуванню ліфтів, з вивезення твердих побутових відходів, з обслуговування систем протипожежного захисту, по технічному та аварійному обслуговуванню систем ОДС, а також документами, складеними на їх виконання (актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

За приписами статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів)...

Обов`язок споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території випливає і з положень статей 151, 162 Житлового кодексу Української РСР та Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 р. № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).

Вищевказаний Закон містить визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, та покладає на балансоутримувача будинку обов`язок здійснювати розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечення управління майном (підпункти 1, 3, 10 пункту 1 частини 1 статті 1).

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (стаття 19 Закону № 1875-IV).

Згідно статті 20 Закону № 1875-IV споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до загальної площі займаної квартири.

Пунктом першим частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV встановлено обов`язок споживача, а пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону - обов`язок виконавця, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг згідно з Типовим договором.

Форма і зміст Типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій», яка була чинною до 05.09.2018.

За приписами статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

З 01.05.2019 набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII від 09.11.2017), згідно статей 7, 9 якого на споживача покладається, зокрема, обов`язок укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та щомісяця оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналіз вищенаведених законодавчих норм та підзаконних актів в сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір дає підстави для висновку, що власник в силу закону зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, також це передбачено пунктом 4 договору про надання послуг з утримання багатоквартирним будинком від 01.07.2020, де вказано, що кожен співвласник зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з утримання в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором. У разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановлену законом/договором.

Згідно з положеннями статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За обставинами справи установлено факт невиконання відповідачем покладених на нього договором та законом зобов`язань по оплаті житлово-комунальних послуг, що є підставою для судового захисту порушених прав позивача шляхом примусового стягнення заборгованості.

На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано довідку-розрахунок, відповідно до якої заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги згідно з договором про надання послуги з утримання багатоквартирним будинком від 01.07.2020 станом на 09.09.2022 становить 54 316,06 грн.

Зазначений розрахунок здійснено на основі затверджених у встановленому законом порядку тарифів і структури тарифів за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.04.2017 № 386), які є додатками № 1 та № 2 до договору про надання послуг з утримання багатоквартирним будинком від 01.07.2020 /а.с. 16-17/.

За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).

С уд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг належним і допустимим доказом розміру невиконаних відповідачами грошових зобов`язань та покладає його в обґрунтування свого рішення.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання встановлена статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За нормою частини другої цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з жовтня 2020 по вересень 2022 його втрати від інфляції склали 2 515,24 грн, а три проценти річних за вказаний період - 869,45 грн. (а.с. 10).

Наданий позивачем розрахунок здійснений за вірною методикою, з урахуванням оприлюднених у встановленому законом порядку індексів інфляції і жодних доказів, які б його спростовували, відповідачами не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ТОВ «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення з заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 54 316,06 грн, інфляційної складової в сумі 2 515,24 грн та трьох відсотків річних в сумі 869,45 грн, а усього 57 700,75 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , рнокпп невідомий) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс 1004, IBN НОМЕР_1 в АТ "Укрсиббанк» по м. Києву та Київській області, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36844047, ІПН 368440426550) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 57 700,75 грн та судові витрати в сумі 2481 грн, а усього 60 181 (шістдесят тисяч сто вісімдесят одна) гривня 75 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: