Решение № 107784595, 09.12.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8666/22

Провадження № 2/752/6685/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судового засідання Гладибороди Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначають, що вони зареєстровані та проживають у квартирі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . У даній квартирі зареєстрована також відповідач. Разом з тим, відповідач не проживає за місцем реєстрації з моменту народження з 21.01.1998 року понад 20 років, крім того вона жодного разу не оплачувала комунальні послуги та не несла інші витрати, пов`язані з утриманням квартири в належному стані. Відповідач квартирою не користується з 1998 року, її особистих речей у квартирі немає, тягар утримання нерухомого майна відповідач не несе, комунальні платежі не сплачує.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.08.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Даний факт підтверджується відповіддю від 31.08.2017 року та витягом з реєстру про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 28.09.2020 року.

Згідно із відповіддю від 31.08.2017 року та витягом з реєстру про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 28.09.2020 року ОСОБА_3 , починаючи з 17.02.2005 року по теперішній час зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .

Також позивачами надано Акти довідки про непроживання №420 від 23.11.2020р., №421 від 26.11.2020р., №426 від 01.12.2020р., з яких вбачається, що ОСОБА_3 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з 1998 року.

Відповідно до статті 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку, згідно статті 72 Житлового кодексу України.

Відповідно до статті 78 Житлового кодексу України тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов`язки за договором найму жилого приміщення. Якщо в жилому приміщенні не залишились проживати члени сім`ї наймача, він зобов`язаний забезпечити належне утримання приміщення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 втратила право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_3 , у зв`язку з тривалою, понад двадцять років, без поважної причини відсутністю за місцем реєстрації, крім того, не сплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат по його утриманню житлового приміщення.

З огляду на те, що обставини, на які посилалися позивачі, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем, вони підлягають задоволенню.

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судового збору здійснюється у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 274-282, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом задовольнити.

2. Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням (квартирою), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.)

4. Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві грн. грн. 40 коп.) грн.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення суду складено та підписано 09.12.2022р.

Суддя І.О. Ольшевська