Постановление суда № 10777864, 09.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

09.08.10 Справа№ 25/130

Суддя господарського суду Львівської області В.М.Пазичев, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Відкритого акціонерного товарситва “Львівобленерго” (м.Львів)

до відповідача:Суб”єкта підприємницбкої діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 2 888,35 грн. Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники:

від позивача:Свідрик Г.Р.-представник, довіреність від 30.12.2009 року

від відповідача:Не з”явився Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товарситва “Львівобленерго” (м.Львів) до Суб”єкта підприємницбкої діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 2 888,35 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.08.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 09.08.2010 року.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.08.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив.

09.08.2010 року за вх.№14988 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме, копію квитанції про сплату вказаної заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Одночасно суд повідомляє сторони, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ч.3 ст.80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У зв”язку з тим, що відповідачем борг погашено після подання позову, а станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становила 2 888,35 грн., відповідач зобов”язаний сплатити на користь позивача судові витрати на підставі ст.49 ГПК України, оскільки спір виник з вини відповідача.

У зв”язку з тим, що відповідачем подано квитанцію про сплату заборгованості, з відповідача, крім того, слід стягнути на користь позивача суму держмита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи вищенаведене , керуючись ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1.Провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товарситва “Львівобленерго” (м.Львів) до Суб”єкта підприємницбкої діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 2 888,35 грн. припинити.

2.Стягнути із Суб”єкта підприємницбкої діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (79068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго” 79026, м.Львів-26, вул.Козельницька,3; п/р із спеціальним режимом використання 26036302500 у ВАТ “Державний ощадбанк України” , МФО 325796, ЄДРПОУ 00131587) 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя