Постановление суда № 107776721, 02.12.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14007/22

провадження № 1-кс/753/2389/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Волгоград, Російська Федерація, громадянин України, українець, із середньо освітою, ТОВ «Інфашина» на посаді шиномонтажник, перебуває на обілку нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий, підозрюваний у кримінальному провадженні № 12022100020002054 від 20.07.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2022 року слідча СВ Дарницького УПГУНП у м. Києві ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді із клопотанням погодженим з прокурором Дарниької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України, строком на 60 днів.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020002054 від 20.07.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 17.07.2022 року приблизно о 14:25 години знаходився в приміщенні магазину «Велика Кишеня» ТОВ «АЛЬВАР» (код ЄДРПОУ 38916558), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 9-Є, де керуючись раптово виниклим умислом, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, шляхом вільного доступу взяв з полиці чуже майно, яке належить ТОВ «АЛЬВАР» а саме: текілу Голд 35% 0,7 л. Сан Хосе в кількості 1 шт. вартістю 300 грн. 00 коп. без ПДВ.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 поклав вказаний товар до поліетиленового пакету, що був при ньому, пройшов повз каси магазину, де, не розрахувавшись за вказаний товар, вийшов з приміщення магазину «Велика Кишеня» ТОВ «АЛЬВАР», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 9-Є.

Отже, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що належить магазину «Велика Кишеня» ТОВ «АЛЬВАР», чим спричинив матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень 00 копійок (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване посиланням на існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав пославшись на викладені у ньому обставини та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували просили відмовити у задоволені вимог клопотання, посилавшись на те, що підозрюваний має вагітну дружину та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого, погоджене прокурором, підлягає задоволенню, з наступних підстав.

02 грудня 2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Як вбачається із ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У той же час, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому групою осіб в умовах воєнного стану, усупереч твердженням сторони захисту підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію, протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідків; протоколом затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України, рапортами працівників поліції та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При цьому, слід зауважити на заперечення сторони захисту, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчий суддя враховує особу підозрюваного, що на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи її віку та статусу.

Крім цього, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану групою осіб, за яке санкцією статті Кримінального Кодексу України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти років до восьми років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що остання раніше не судимий, із середньою освітою, працює в ТОВ «Інфашина» на посаді шиномонтажника, проживає у місті Києві, обставини вчинення злочину, свідчать про існування з боку підозрюваного ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, на думку слідчого судді, більш м`які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.

А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність ризиків, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в неї утриманців; репутація; майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.

Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу, а тому слідчий суддя не сприймає, як об`єктивні доводи сторони захисту про можливість запобігання наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу на даний час.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Обґрунтованість будь-якого строку тримання під вартою, яким би коротким він не був, має бути переконливо доведена владою (Idalov проти Росії § 140; Tase проти Румунії, § 40; Castravet проти Молдови, § 33; Belchev проти Болгарії, § 82).

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Водночас, з огляду на той факт, що досудове розслідування розпочато нещодавно, і залишається невиконаним значний об`єм необхідних слідчих дій, доцільно визначити строк дії ухвали та строк тримання під вартою - 60 днів з моменту фактичного затримання підозрюваного.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженніщодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи на кваліфікацію дій підозрюваного, слідчий суддя заставу підозрюваному не визначає.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 год. 34 хв. 30.01.2023 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: