Решение № 107763684, 08.12.2022, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 133/1295/21

Провадження № 2-а/133/25/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2022

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Кучерук І.М.,

за участю секретаря Бірюкової Т.П.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому просить: - визнати протиправними дії інспектора СРПП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Шевчука Василя Олександровича щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №867046 від 17.04.2021, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП; - в зв`язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 4867046 від 17.04.2021, винесену інспектором СРПП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Василем Олександровичем скасувати як незаконну, а справу закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки є незаконною, оскільки причиною зупинки його транспортного засобу була інша підстава. Під час руху транспортним засобом він користувався ременем безпеки, а коли мав намір вийти з автомобіля то відстебнув ремінь безпеки. Зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності, тому постанова про накладення адміністративного стягнення відносно нього є незаконною, а її зміст не відповідає дійсності.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача адвокат Пилипчук В.О. подав до суду заяву, в якій позов підтримав та просив розгляд проводити без їхньої участі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

До суду надійшов відзив, у якому відповідач зазначив, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 17.04.2021 інспектором СРПП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області винесено постанову серії БАА №867046, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки 17.04.2021 о 14 год. 10 хв. він керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України.

Вказаною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Згідно з п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ, поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.

Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Однак матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в порушення зазначених вище вимог законодавства щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, та які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, відеозапис на місці вчинення правопорушення під час його вчинення та розгляду справи, фотографії з місця вчинення правопорушення, покази свідків, тощо.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідач відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.

При вирішенні справи суд виходить з того, що відповідачем не було надано жодних доказів, які б об`єктивно вказували на вину позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, тобто порушення ним п.2.3 «в» ПДР України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що постанова від БАА №867046 від 17.04.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій поліцейського, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності судом перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, за наслідками чого суд може скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Крім того, з огляду на положення ч. 9 ст. 264 КАСУ, підстави для визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною відсутні.

Статтею 286 КАС України визначено повноваження суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та закриття провадження у справі.

З огляду на вимоги ст. 139 КАС України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову від 17.04.2021 серії БАА №867046, винесену інспектором СРПП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Василем Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а справу закрити.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного Управління Національної поліції на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судових витрат із сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне Управління Національної поліції у Вінницькій області, адреса: вул.Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 40108672.

Суддя І.М. Кучерук