Решение № 107753439, 08.12.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. справа № 300/3170/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірною відмову відповідача у переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 18.03.2022, викладену в рішенні від 21.06.2022 № 3358/03-16; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 18.03.2022.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 02.06.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення його з пенсії за віком згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком згідно із Законом України Про державну службу. Однак 21.06.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 3358/03-16 про відмову позивачу в переведенні на пенсію згідно із Законом України Про державну службу, оскільки періоди роботи ОСОБА_1 з 14.11.1991 по 02.08.2013 в митних органах не можуть бути зараховані до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця, оскільки відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу № 889-VІІІ від 10.12.2015 посади працівників митної служби України, які є посадовими особами і мають спеціальні звання, не належать до категорії посад, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993. Позивач вважає протиправним рішення відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу, оскільки згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу № 889-VІІІ від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством. Так, відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів митного контролю. Окрім цього, статтею 569 Митного кодексу України передбачено, що посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Так, періоди роботи позивача в органах державної митної служби зараховується до стажу державної служби, оскільки в ці періоди ОСОБА_1 були присвоєні персональні чи спеціальні звання, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці. Позивач зазначила, що її стаж державного службовця, з врахуванням періодів роботи в органах державної митної служби, становить більше 20 років, страховий стаж - 34 роки 7 місяців, вік більше 60 років. За вказаних обставин, ОСОБА_1 вважає, що в неї наявне право на переведення на пенсію згідно із статтею 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993.

Ухвалою від 10.08.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.08.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.08.2022 за № 0900-0903-7/27947. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що рішення № 3358/03-16 від 21.06.2022, за результатом розгляду заяви позивача від 02.06.2022 про переведення її з пенсії за віком згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком згідно із Законом України Про державну службу, прийнято правомірно. Так, представник відповідача вказав, що статтею 37 Закону України Про державну службу визначено умови призначення пенсії державних службовців: 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Так, страховий стаж позивача становить 34 роки 7 місяців, з них період роботи з 14.11.1991 по 02.08.2013 в митних органах не можуть бути зараховані до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця, оскільки відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу № 889-VІІІ від 10.12.2015 посади працівників митної служби України, які є посадовими особами і мають спеціальні звання, не належать до категорії посад, зазначених статтею 25 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993. Так, в записах трудової книжки позивача відсутні відомості про присвоєння рангу державного службовця. Зважаючи на те, що станом на 01.05.2016 в позивача відсутній стаж роботи 20 років на посадах державного службовця та віднесених до них посад державних службовців, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно відмовило позивачу в переведенні на пенсію згідно із Законом України Про державну службу (а.с. 19-22).

22.08.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.08.2022 за № 0900-0903-7/28367 про долучення копій документів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 27-45).

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує з 01.06.2022 пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 .

02.06.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (а.с. 33-34). До вказаної заяви від 02.06.2022 позивач долучила копії: диплому серії НОМЕР_1 від 05.07.1982 (а.с. 35); трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 36-39); витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 18.05.2022 № 00035589648 (а.с. 40); довідки Івано-Франківської митниці від 01.06.2022 № 7.21-22-27/8 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (а.с. 42); довідки Івано-Франківської митниці від 01.06.2022 № 7.21-22-27/7 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с. 41).

21.06.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 3358/03-16 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , згідно якого позивачу відмовлено в переведенні на пенсію згідно із Законом України Про державну службу. Вказане рішення мотивовано тим, що відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу № 889-VІІІ від 10.12.2015 посади працівників митної служби України, які є посадовими особами і мають спеціальні звання, не належать до категорії посад, зазначених статтею 25 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993. Оскільки стаття 25 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993 не поширюється на працівників митної служби, а тому відсутні підстави для здійснення переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (а.с. 8-9).

Листом від 04.07.2022 № 0900-0210-8/22315 відповідач направив позивачу рішення № 3358/03-16 від 21.06.2022 (а.с. 7).

Вважаючи неправомірною відмову відповідача у переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 18.03.2022, викладену в рішенні від 21.06.2022 № 3358/03-16, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ).

Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII). Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII.

Згідно з частиною першою статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" в редакції Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (в редакції закону від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Так, згідно з частиною першою статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, з огляду на зміст вищевказаної норми, необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування закріплено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Тобто, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Так, Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права викладена у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 569/350/17, від 03 липня 2018 року у справі № 586/965/16-а та від 10 липня 2018 року у справі № 591/6970/16-а.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 суд встановив, що позивач: з 26.09.1979 по 15.02.1980 працювала учнем лаборанта в ЦЗЛ; з 20.02.1980 по 20.05.1980 працювала в Небитданському відділенні Стройбанка; з 01.09.1980 по 05.07.1982 навчалася в Чернівецькому кооперативному технікумі; з 03.08.1982 по 17.08.1984 працювала в Сторожинецькому районному споживчому товаристві; з 20.08.1984 по 01.05.1990 працювала на Виробничому об`єднанні «Хлорвініл»; з 03.05.1990 по 31.03.1991 працювала в ВВО «Союзвнештранс», з 01.04.1991 по 13.11.1991 працювала в ТЕП «Львіввнештранс»; з 14.11.1991 по 01.06.1992 працювала на посаді інспектора Івано-Франківського митного поста Львівської регіональної митниці; з 01.06.1992 по 14.09.1992 працювала на посаді головного інспектора Калуського митного поста Івано-Франківської митниці; 01.06.1995 прийняла присягу державного службовця; з 16.04.1997 по 15.10.1998 працювала на посаді головного інспектора Івано-Франківської митниці; з 15.10.1998 по 07.05.2012 працювала на посаді старшого інспектора вантажного відділу № 2 Івано-Франківської митниці; з 07.05.2012 по 06.07.2012 працювала на посаді головного інспектора відділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Івано-Франківської митниці; з 06.07.2012 по 01.08.2013 працювала на посаді інспектора митного поста «Долина» Івано-Франківської митниці; з 11.09.2013 по 05.09.2014 отримувала виплату допомоги по безробіттю в Калуському міськрайонному центрі зайнятості (а.с. 10-14).

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 3358/03-16 від 21.06.2022 про відмову позивачу в переведенні на пенсію згідно із Законом України Про державну службу, страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 7 місяців.

Натомість період роботи позивача з 14.11.1991 по 01.08.2013 в митних органах відповідач не зарахував до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01 травня 2016 року).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення стажу державної служби від 03 травня 1994 року № 283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013, визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Крім того, спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, є Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Відповідно до частини першої статті 569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Згідно з частиною першою статті 588 МК України, пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу. При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 року та від 12.12.1991 року.

Отже, період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 10 липня 2018 року по справі № 591/6970/16-а.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 працювала з 14.11.1991 по 01.08.2013 в митних органах на різних посадах, що становить більше 20 років.

Згідно запису в трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач: 01.06.1995 прийняла присягу державного службовця, 20.04.2004 позивачу присвоєно спеціальне звання інспектор митної служби ІІІ рангу, 25.06.2005 - інспектор митної служби ІІ рангу, 18.12.2006 радник митної служби 3 рангу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу» за № 3723-ХІІ від 16.12.1993 громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки". Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

З огляду на вказаний припис статті 17 Закону України «Про державну службу» за № 3723-ХІІ від 16.12.1993, факт прийняття позивачем 01.06.1995 присяги державного службовця свідчить про зарахування її на державну службу.

З огляд на викладене, є безпідставними доводи відповідача про те, що відповідач не мала статусу державного службовця, оскільки їй не присвоювалися ранги державної служби.

Таким чином, для позивача наявні всі необхідні умови, визначені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII для призначення їй пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Що ж до посилань відповідача на те, що займані позивачем посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XІI та актами Кабінету Міністрів України, оскільки йому, як посадовій особі контролюючого органу присвоювались спеціальні звання, а не ранги державної служби, то суд зазначає таке.

Процедура присвоєння персональних звань, спеціальних звань посадовим особам митних органів врегульовувалася відповідними порядками та положеннями, які були затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 102, від 16.06.2003 N 900, 15.08.2012 № 752, від 23.10.2013 № 839, наказом Державного митного комітету України від 01.02.1993 № 35к. Вказаними нормативним актами, зокрема передбачено присвоєння спеціальних (персональних) звань в митних органах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20 квітня 2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (надалі, також Постанова №306 затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних персональних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.

Додатками 6, 13 Постанови № 306 передбачено, що спеціальне звання "Радник митної служби IІІ рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця, "Інспектор митної служби I рангу" прирівнюється до 7 рангу державного службовця, "Інспектор митної служби IІ рангу" прирівнюється до 8 рангу державного службовця, "Інспектор митної служби IІІ рангу" прирівнюється до 9 рангу державного службовця.

Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні (персональні) звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22 жовтня 2013 року у справі № 21-340а13. У вказаній справі касаційний суд вказав, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Таким чином, є помилковими доводи відповідачів, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що на час звернення із заявою від 02.06.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, щодо позивача дотримано всіх необхідних вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII для призначення йому пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-ХІІ, а саме: вік ОСОБА_2 більше 60 років; більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби; страховий стаж більше 30 років.

Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 3358/03-16 від 21.06.2022 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Щодо способу захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення зобов`язального характеру, то суд вказує на таке.

02.06.2022 позивач надала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області всі необхідні документи для переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. З огляду на встановлені судом обставини щодо подання позивачем відповідачу разом зі заявою всіх необхідних документів, при наявності всіх встановлених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII умов для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлена гарантованого Державою пенсійного забезпечення.

При цьому суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Згідно змісту поданого позову, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 18.03.2022.

Суд звертає увагу на те, що строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені статтею 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Так, відповідно до абзацу першого частини третьої статтею 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином, право на переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ, виникло в ОСОБА_1 з дати звернення з заявою від 02.06.2022 про перехід на таку пенсію відповідно до положень частини третьої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а не з 18.03.2022, як помилково зазначила позивач в прохальній частині позовної заяви.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, з метою ефективного захисту права позивача на пенсійне забезпечення, за наявності всіх встановлених законом умов для переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 02.06.2022 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Отже, позов належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження понесення судових витрат у справі позивачем подано дублікат квитанцію № 0.0.2631763027.1 від 05.08.2022 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 744,30 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (75% від сплаченого судового збору).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 3358/03-16 від 21.06.2022 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) перевести ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з 02.06.2022 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 744 (сімсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.