№ 107749099, 24.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14366/21

Провадження № 3/643/3804/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021 м.Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2021 о 07-36 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Тюринська, буд. 135 у м. Харкові, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода, а саме на громадянку ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 13.07.2021 о 07-36 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Тюринська, буд. 135 у м. Харкові, став учасником ДТП, після чого з невідомих причин залишив місце дорожньотранспортної пригоди. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як порушення вимог п. 2.10.а) ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав у повному обсязі, щиро розкаявся. Вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, заперечував. Пояснив, що дійсно у вказаному вище місці та у вказаний вище час рухався на транспортному засобі «Daewoo Lanos» та спричинив наїзд на пішохода, у чому щиро розкаюється. Після вказаних подій він дійсно залишив місце ДТП, але у зв`язку з тим, що на власному автомобілі відвіз потерпілу ОСОБА_3 до лікарні, де залишався разом з нею, придбав для неї бандаж.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку щодо доведеності вини водія ОСОБА_1 у виникненні вказаної ДТП.

Крім визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 271637 від 30.07.2021; схемою місця ДТП від 13.07.2021; поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 18.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Керуючись ст.ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Суд з урахуванням обставин даної справи, відсутності даних щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за інші правопорушення, не вбачає підстав для накладення на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та вважає за можливе накласти на нього мінімальне стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.10.а) ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, суд керується таким.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , одразу після ДТП він відвіз потерпілу ОСОБА_2 на своєму автомобілі до лікарні та залишався поруч з нею, поки лікарі проводили її огляд, робили рентген. За результатами огляду було встановлено, що у потерпілої відсутні тріщини та переломи. ОСОБА_1 запропонував потерпілій оплатити її лікування, лікарські препарати, проте потерпіла відмовилась. Потім ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 відвезти її додому, на що остання повідомила, що за нею заїде хлопець. Потім потерпіла поїхала на роботу. Після цього ОСОБА_1 також поїхав.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що після ДТП ОСОБА_1 на власному автомобілі відвіз її до Харківської міської лікарні швидкої та невідкладної допомоги. У лікарні їй зробили рентген, після чого ОСОБА_1 придбав для неї бандаж.

Таким чином, з пояснень зазначених осіб вбачається, що одразу після ДТП ОСОБА_1 на власному автомобілі доставив ОСОБА_2 до лікарні, де останній провели медичне обстеження. Під час обстеження ОСОБА_1 залишався разом з потерпілою, після чого придбав для неї медичний засіб.

Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Оцінюючи дії ОСОБА_1 щодо доставлення потерпілої ОСОБА_2 до лікарні одразу після ДТП, перебування разом з нею під час медичного обстеження та придбання для неї медичних засобів, суд вважає, що вказані дії, спрямовані на рятування життя та здоров`я потерпілої, забезпечення її невідкладеного медичного обстеження та надання їй невідкладної медичної допомоги у спеціалізованому медичному закладі, підпадають під ознаки крайньої необхідності та виключають можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за залишення місця ДТП.

Крім того, суд звертає увагу, що положеннями п. 2.10. ПДР прямо передбачено випадки, коли водій зобов`язаний після ДТП відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом.

Таким чином, залишення місця ДТП та доставлення потерпілого до лікарні власним транспортним засобом є, за визначених ПДР умов, не тільки правом, а й обов`язком водія, причетного до ДТП.

Також суд зазначає, що виходячи з положень КУпАП та практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Малофєєва проти росії», суд повинен розглянути справу про адміністративне правопорушення в межах, визначених протоколом про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.10.а) ПДР. Порушення будь-яких інших вимог п. 2.10. ПДР ОСОБА_1 у провину не ставиться.

Враховуючи наведене вище і розглядаючи справу на підставі та в межах, визначених протоколом про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.10.а) ПДР та на підставі ст. 247 КУпАП закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 251-252, 279, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень) (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн. 00 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов