Решение № 107747593, 30.11.2022, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1823/22

Провадження № 2-адр/206/1/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2022 м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Нестеренко Т.В.,

при секретарі Кравченко М.М.,

за участю представника відповідача Сладкової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Талоконов Кирило Валерійович, до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 12.10.2022 позовні вимоги позивача задоволено, визнано протиправними та скасовано постанови Державної служби України з безпеки на транспорті № 00003134 від 14.12.2021, 00003146 від 14.12.2021, 00003149 від 14.12.2021, 00003570 від 15.12.2021, 00003590 від 15.12.2021, 00003595 від 15.12.2021, 00003615 від 15.12.2021, 00003618 від 15.12.2021, 00003670 від 16.12.2021, 00003756 від 17.12.2021, 00003757 від 17.12.2021, 00003772 від 17.12.2021, 00003773 від 17.12.2021, 00003884 від 20.12.2021, 00003959 від 20.12.2021, 00003966 від 20.12.2021, 00004006 від 20.12.2021, 00004019 від 20.12.2021, 00004139 від 20.12.2021, 00004145 від 20.12.2021, 00004146 від 20.12.2021, 00004147 від 20.12.2021, 00004154 від 20.12.2021, 00004156 від 20.12.2021, 00004158 від 20.12.2021, 00004218 від 21.12.2021, 00004220 від 21.12.2021, 00004467 від 22.12.2021, 000046663 від 23.12.2021, 00004666 від 23.12.2021, 00004667 від 23.12.2021, 00004668 від 23.12.2021, 00004670 від 23.12.2021, 00004680 від 23.12.2021, 00004681 від 23.12.2021, 00004682 від 23.12.2021, 00004683 від 23.12.2021, 00004684 від 23.12.2021, 00004685 від 23.12.2021, 00004690 від 23.12.2021, 00004707 від 23.12.2021, 00004711 від 23.12.2021, 00004712 від 23.12.2021, 00004718 від 23.12.2021, 00004720 від 23.12.2021, 00004725 від 23.12.2021, 00004726 від 23.12.2021, 00004727 від 23.12.2021, 00004743 від 23.12.2021, 00004753 від 23.12.2021, 00004754 від 23.12.2021, 00004762 від 23.12.2021, 00004763 від 23.12.2021, 00004768 від 23.12.2021, 00004771 від 23.12.2021, 00004780 від 23.12.2021, 00004781 від 23.12.2021, 00004782 від 23.12.2021, 00004787 від 23.12.2021, 00004797 від 23.12.2021, 00004801 від 23.12.2021, 00004804 від 23.12.2021, 00005280 від 30.12.2021, 00005281 від 30.12.2021, 00005292 від 30.12.2021, 00005299 від 30.12.2021, 00005302 від 30.12.2021, 00005309 від 30.12.2021, 00005310 від 30.12.2021, 00005230 від 30.12.2021, 00005345 від 30.12.2021, 00005348 від 30.12.2021, 00005349 від 30.12.2021, 00005358 від 30.12.2021, 00005410 від 30.12.2021, 00005440 від 30.12.2021, 00005445 від 30.12.2021, 00005456 від 30.12.2021, 00005486 від 30.12.2021, 00005499 від 30.12.2021, 00005584 від 30.12.2021, 00005965 від 05.01.2022, 00005966 від 05.01.2022, 00005971 від 05.01.2022, 00003883 від 20.12.2021, 00003880 від 20.12.2021, 00003929 від 20.12.2021, 00003751 від 17.12.2021, 00003755 від 17.12.2021, 00003759 від 17.12.2021.

19.10.2022 від представника позивача Талоконова К.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яку він обґрунтував тим, що 04.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій просить визнати протиправними та скасувати 90 постанов Державної служби України з безпеки на транспорті. Згідно вступної та резолютивної частини рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2022 позовну заяву у справі №206/1823/22 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Державної служби України з безпеки на транспорті № 00003134 від 14.12.2021, 00003146 від 14.12.2021, 00003149 від 14.12.2021, 00003570 від 15.12.2021, 00003590 від 15.12.2021, 00003595 від 15.12.2021, 00003615 від 15.12.2021, 00003618 від 15.12.2021, 00003670 від 16.12.2021, 00003756 від 17.12.2021, 00003757 від 17.12.2021, 00003772 від 17.12.2021, 00003773 від 17.12.2021, 00003884 від 20.12.2021, 00003959 від 20.12.2021, 00003966 від 20.12.2021, 00004006 від 20.12.2021, 00004019 від 20.12.2021, 00004139 від 20.12.2021, 00004145 від 20.12.2021, 00004146 від 20.12.2021, 00004147 від 20.12.2021, 00004154 від 20.12.2021, 00004156 від 20.12.2021, 00004158 від 20.12.2021, 00004218 від 21.12.2021, 00004220 від 21.12.2021, 00004467 від 22.12.2021, 000046663 від 23.12.2021, 00004666 від 23.12.2021, 00004667 від 23.12.2021, 00004668 від 23.12.2021, 00004670 від 23.12.2021, 00004680 від 23.12.2021, 00004681 від 23.12.2021, 00004682 від 23.12.2021, 00004683 від 23.12.2021, 00004684 від 23.12.2021, 00004685 від 23.12.2021, 00004690 від 23.12.2021, 00004707 від 23.12.2021, 00004711 від 23.12.2021, 00004712 від 23.12.2021, 00004718 від 23.12.2021, 00004720 від 23.12.2021, 00004725 від 23.12.2021, 00004726 від 23.12.2021, 00004727 від 23.12.2021, 00004743 від 23.12.2021, 00004753 від 23.12.2021, 00004754 від 23.12.2021, 00004762 від 23.12.2021, 00004763 від 23.12.2021, 00004768 від 23.12.2021, 00004771 від 23.12.2021, 00004780 від 23.12.2021, 00004781 від 23.12.2021, 00004782 від 23.12.2021, 00004787 від 23.12.2021, 00004797 від 23.12.2021, 00004801 від 23.12.2021, 00004804 від 23.12.2021, 00005280 від 30.12.2021, 00005281 від 30.12.2021, 00005292 від 30.12.2021, 00005299 від 30.12.2021, 00005302 від 30.12.2021, 00005309 від 30.12.2021, 00005310 від 30.12.2021, 00005230 від 30.12.2021, 00005345 від 30.12.2021, 00005348 від 30.12.2021, 00005349 від 30.12.2021, 00005358 від 30.12.2021, 00005410 від 30.12.2021, 00005440 від 30.12.2021, 00005445 від 30.12.2021, 00005456 від 30.12.2021, 00005486 від 30.12.2021, 00005499 від 30.12.2021, 00005584 від 30.12.2021, 00005965 від 05.01.2022, 00005966 від 05.01.2022, 00005971 від 05.01.2022, 00003883 від 20.12.2021, 00003880 від 20.12.2021, 00003929 від 20.12.2021, 00003751 від 17.12.2021, 00003755 від 17.12.2021, 00003759 від 17.12.2021.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень, цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст.139 КАС України).

Суд вирішує питання-щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2 і 3 цієї ж статті встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Представник позивача зазначив, що існує необхідність в ухваленні додаткового судового рішення щодо поновлення пропущеного процесуального строку для подання позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог у цій справі, а також щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплаченого останнім судового збору.

Враховуючи викладене, просив ухвалити додаткове судове рішення щодо поновлення пропущеного процесуального строку для подання позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог у цій справі, а також щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплаченого останнім судового збору.

Не погодившисьіззаявою про ухвалення додаткового рішення представниквідповідача 28.10.2022 подаладо суду заперечення проти ухвалення додаткового судового рішення, які обґрунтувала тим, що у провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська області знаходиться справа № 206/1823/22 за позовом ОСОБА_1 (далі Позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення: №№ ВМ 00003134 від 14.12.2021, ВМ 00003146 від 14.12.2021, ВМ 00003149 від 14.12.2021, ВМ 00003570 від 15.12.2021, ВМ 00003590 від 15.12.2021, ВМ 00003595 від 15.12.2021, ВМ 00003615 від 15.12.2021, ВМ 00003618 від 15.12.2021, ВМ 00003670 від 16.12.2021, ВМ 00003756 від 17.12.2021, ВМ 00003757 від 17.12.2021, ВМ 00003772 від 17.12.2021, ВМ 00003773 від 17.12.2021, ВМ 00003884 від 20.12.2021, ВМ 00003959 від 20.12.2021, ВМ 00003966 від 20.12.2021, ВМ 00004006 від 20.12.2021, ВМ 00004019 від 20.12.2021, ВМ 00004139 від 20.12.2021, ВМ 00004145 від 20.12.2021, ВМ 00004146 від 20.12.2021, ВМ 00004147 від 20.12.2021, ВМ 00004154 від 20.12.2021, ВМ 00004156 від 20.12.2021, ВМ 00004158 від 20.12.2021, ВМ 00004218 від 21.12.2021, ВМ 00004220 від 21.12.2021, ВМ 00004467 від 22.12.2021, ВМ 000046663 від 23.12.2021, ВМ 00004666 від 23.12.2021, ВМ 00004667 від 23.12.2021, ВМ 00004668 від 23.12.2021, ВМ 00004670 від 23.12.2021, ВМ 00004680 від 23.12.2021, ВМ 00004681 від 23.12.2021, ВМ 00004682 від 23.12.2021, ВМ 00004683 від 23.12.2021, ВМ 00004684 від 23.12.2021, ВМ 00004685 від 23.12.2021, ВМ 00004690 від 23.12.2021, ВМ 00004707 від 23.12.2021, ВМ 00004711 від 23.12.2021, ВМ 00004712 від 23.12.2021, ВМ 00004718 від 23.12.2021, ВМ 00004720 від 23.12.2021, ВМ 00004725 від 23.12.2021, ВМ 00004726 від 23.12.2021, ВМ 00004727 від 23.12.2021, ВМ 00004743 від 23.12.2021, ВМ 00004753 від 23.12.2021, ВМ 00004754 від 23.12.2021, ВМ 00004762 від 23.12.2021, ВМ 00004763 від 23.12.2021, ВМ 00004768 від 23.12.2021, ВМ 00004771 від 23.12.2021, ВМ 00004780 від 23.12.2021, ВМ 00004781 від 23.12.2021, ВМ 00004782 від 23.12.2021, ВМ 00004787 від 23.12.2021, ВМ 00004797 від 23.12.2021, ВМ 00004801 від 23.12.2021, ВМ 00004804 від 23.12.2021, ВМ 00005280 від 30.12.2021, ВМ 00005281 від 30.12.2021, ВМ 00005292 від 30.12.2021, ВМ 00005299 від 30.12.2021, ВМ 00005302 від 30.12.2021, ВМ 00005309 від 30.12.2021, ВМ 00005310 від 30.12.2021, ВМ 00005330 від 30.12.2021, ВМ 00005345 від 30.12.2021, ВМ 00005348 від 30.12.2021, ВМ 00005349 від 30.12.2021, ВМ 00005358 від 30.12.2021, ВМ 00005410 від 30.12.2021, ВМ 00005440 від 30.12.2021, ВМ 00005445 від 30.12.2021, ВМ 00005456 від 30.12.2021, ВМ 00005486 від 30.12.2021, ВМ 00005499 від 30.12.2021, ВМ 00005584 від 30.12.2021, ВМ 00005965 від 05.01.2022, ВМ 00005966 від 05.01.2022, ВМ 00005971 від 05.01.2022, ВМ 00003883 від 20.12.2021, ВМ 00003880 від 20.12.2021, ВМ 00003929 від 20.12.2021, ВМ 00003751 від 17.12.2021, ВМ 00003755 від 17.12.2021, ВМ 00003759 від 17.12.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті за частиною другою статті 1321 Кодекса України про адміністративні правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі та закрити справи про адміністративне правопорушення.

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 12.10.2022 задоволено позовні вимоги Позивача.

У подальшому, 20.10.2022 Позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, вимоги якої сформовано наступним чином: «ухвалити додаткове судове рішення щодо поновлення пропущеного процесуального строку для подання позовної заяви та збільшення розміру позовних вимог у цій справі, а також щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплаченого останнім судового збору».

Ознайомившись зі змістом заяви про ухвалення додаткового судового рішення, користуючись правами, наданими статтями 44, 164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вважає, що наявні підстави для відмови в її задоволенні з огляду на наступне.

І. Щодо невідповідності поданої заяви вимогам чинного КАС України.

Чинним КАС України визначено порядок та стадії судового процесу, а також вимоги до учасників процесу, яких останні мають дотримуватись в залежності від конкретної стадії.

Так, під час звернення до суду, позивач зобов`язаний дотримуватись вимог статей 122, 123, 160 КАС України.

Зокрема, відповідно до статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У той же час, положення статей 160-161 КАС України врегульовують вимоги до позовної заяви, а також вимоги які одночасно заявляються із поданням позову.

При цьому, частиною четвертою статті 123 КАС України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Наголосила, що поновлення строку на звернення до суду можливо не пізніше стадії підготовки справи до розгляду, та не передбачено після моменту прийняття рішення у справі.

Положеннями чинного КАС України не наділено суд повноваженнями вирішення будь-яких питань по суті справи (зокрема вимог позивача щодо підстав та предмету спору) після стадії завершення розгляду справи та прийняття судового рішення.

Главою 9 КАС України врегульовано всі особливості прийняття судових рішень, зокрема порядок їх прийняття, питання які суд вирішує під час їх прийняття, вимог до їх змісту та процедури набрання законної сили.

Тобто, після проголошення 12.10.2022 вступної та резолютивної частини судового рішення суд позбавлений можливості вирішувати питання про поновлення строку на звернення до суду, збільшення або зменшення позовних вимог.

Відтак, прохальна частина поданої заяви є такою, що не відповідає вимогам чинного КАС України та не підлягає задоволенню.

Просили також врахувати, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) вказано, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.

У той же час, Європейський суд з прав людини зауважив, що одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, серед іншого, дотримання вимог процесуального права, як основи довіри громадськості до судової системи. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними.

Принцип правової визначеності, зокрема, також передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права.

При цьому, з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення будь-якого строку може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).

ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти Росії», п. 38, підкреслює, що відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду або на оскарження судового рішення виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа «Салов проти України»), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа «Сутяжник проти Росії», п. 38).

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами, національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Принцип правової визначеності, що є одним з фундаментальних аспектів верховенства права, Велика Палата Верховного Суду нагадує про використання в практиці ЄСПЛ поряд з якістю та точність закону таких загально-правових категорій, як непорушність прав та законні очікування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 233/3676/19).

Враховуючи вищевказане, вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду та задоволення вимоги про збільшення позовних вимог після ухвалення судового рішення суперечить положенням чинного КАС України, принципу правової визначеності та засадам справедливості судового розгляду.

ІІ. Щодо порушення порядку подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до положень статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До таких судових витрат, згідно статті 132 КАС України, належать й понесені стороною витрати по сплаті судового збору.

Аналіз статей 160 та 244 КАС України свідчать про те, що звертаючись до суду позивач має право просити суд вирішити питання про відшкодування йому понесених судових витрат, а наслідком розгляду всіх вимог позивача є вирішення судом питань за результатами розгляду справи, зокрема й щодо розподілу судових витрат.

При цьому, порядок прийняття рішення щодо розподілу судових витрат врегульовано статтею 143 КАС України.

Частиною третьою статті 143 КАС України вказано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Проте, під час ознайомлення із матеріалами справи встановлено, що до проголошення судового рішення жодна письмова заява Позивача не містила вимог про вирішення питання про розподілу судових витрат.

Крім того, під час судових засідань, у яких були присутні представники сторін, також не було заявлено відповідних клопотань, у тому числі до закінчення судових дебатів.

Тобто, наразі Позивачем порушено процедуру та строки звернення до суду із відповідною вимогою, будь-яких обґрунтованих підстав для неможливості дотримання вимог КАС України щодо реалізації права на відшкодування судових витрат протягом судового розгляду у заяві Позивача не вказано.

При цьому, у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» вказано, що недопустимим є порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі.

Лише 20.10.2022 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат сплаченого останнім судового збору, тобто всупереч вимогам статей 160, 143 КАС України. При цьому Позивач не обґрунтував, не надав доказів, щодо поважності причин, з яких він не мав змогу подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат подати докази, під час розгляду справи, а також не робив жодних заяв, щодо цього питання.

Представник відповідача важала, що за вказаних обставин відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи вищевикладене, просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до рішення Самарського районого суду м. Дніпропетровьска від 12.10.2022 у справі № 206/1823/22. Розгляд вказаної заяви здійснювати за участю особи, яка діє в інтересах та від імені Укртрансбезпеки.

04.11.2022 від представника позивача Талоконова К.В. надійшла відповідь на заперечення проти ухвалення додаткового судового рішення, яку останній обґрунтував, тим, що 04.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій просить визнати протиправними та скасувати 90 постанов Державної служби України з безпеки на транспорті.

Згідно вступної та резолютивної частини рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2022 позовну заяву у справі №206/1823/22 задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови Державної служби України з безпеки на транспорті №№ 00003134 від 14.12.2021, 00003146 від 14.12.2021, 00003149 від 14.12.2021, 00003570 від 15.12.2021, 00003590 від 15.12.2021, 00003595 від 15.12.2021, 00003615 від 15.12.2021, 00003618 від 15.12.2021, 00003670 від 16.12.2021, 00003756 від 17.12.2021, 00003757 від 17.12.2021, 00003772 від 17.12.2021, 00003773 від 17.12.2021, 00003884 від 20.12.2021, 00003959 від 20.12.2021, 00003966 від 20.12.2021, 00004006 від 20.12.2021, 00004019 від 20.12.2021, 00004139 від 20.12.2021, 00004145 від 20.12.2021, 00004146 від 20.12.2021, 00004147 від 20.12.2021, 00004154 від 20.12.2021, 00004156 від 20.12.2021, 00004158 від 20.12.2021, 00004218 від 21.12.2021, 00004220 від 21.12.2021, 00004467 від 22.12.2021, 000046663 від 23.12.2021, 00004666 від 23.12.2021, 00004667 від 23.12.2021, 00004668 від 23.12.2021, 00004670 від 23.12.2021, 00004680 від 23.12.2021, 00004681 від 23.12.2021, 00004682 від 23.12.2021, 00004683 від 23.12.2021, 00004684 від 23.12.2021, 00004685 від 23.12.2021, 00004690 від 23.12.2021, 00004707 від 23.12.2021, 00004711 від 23.12.2021, 00004712 від 23.12.2021, 00004718 від 23.12.2021, 00004720 від 23.12.2021, 00004725 від 23.12.2021, 00004726 від 23.12.2021, 00004727 від 23.12.2021, 00004743 від 23.12.2021, 00004753 від 23.12.2021, 00004754 від 23.12.2021, 00004762 від 23.12.2021, 00004763 від 23.12.2021, 00004768 від 23.12.2021, 00004771 від 23.12.2021, 00004780 від 23.12.2021, 00004781 від 23.12.2021, 00004782 від 23.12.2021, 00004787 від 23.12.2021, 00004797 від 23.12.2021, 00004801 від 23.12.2021, 00004804 від 23.12.2021, 00005280 від 30.12.2021, 00005281 від 30.12.2021, 00005292 від 30.12.2021, 00005299 від 30.12.2021, 00005302 від 30.12.2021, 00005309 від 30.12.2021, 00005310 від 30.12.2021, 00005230 від 30.12.2021, 00005345 від 30.12.2021, 00005348 від 30.12.2021, 00005349 від 30.12.2021, 00005358 від 30.12.2021, 00005410 від 30.12.2021, 00005440 від 30.12.2021, 00005445 від 30.12.2021, 00005456 від 30.12.2021, 00005486 від 30.12.2021, 00005499 від 30.12.2021, 00005584 від 30.12.2021, 00005965 від 05.01.2022, 00005966 від 05.01.2022, 00005971 від 05.01.2022, 00003883 від 20.12.2021, 00003880 від 20.12.2021, 00003929 від 20.12.2021, 00003751 від 17.12.2021, 00003755 від 17.12.2021, 00003759 від 17.12.2021.

20.10.2022 позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення щодо поновлення пропущеного процесуального строку для подання позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог у цій справі, а також щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплаченого останнім судового збору.

Відповідачем у свою чергу подано заперечення проти ухвалення додаткового судового рішення з таких підстав: вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду та задоволення вимоги про збільшення позовних вимог після ухвалення судового рішення суперечить положенням чинного КАС України, принципу правової визначеності та засадам справедливості судового розгляду; представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат сплаченого останнім судового збору всупереч вимогам статей 160, 143 КАС України; при цьому позивач не обґрунтував, не надав доказів, щодо поважності причин, з яких він не мав змогу подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат подати докази, під час розгляду справи, а також не робив жодних заяв, щодо цього питання.

З огляду на це позивач вважає за необхідне надати свої контрзаперечення.

Щодо вирішення питання про поновлення строку.

За приписами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Крім цього, відповідно до частин 1, 4, 6 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Як вбачається із матеріалів даної справи, позивачем при подачі як позовної заяви, так і заяви про збільшення розміру позовних вимог, заявлялося про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, із відповідними обґрунтуваннями.

Однак відповідно до вступної та резолютивної частини рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2022 у справі №206/1823/22, якою позовну заяву задоволено, питання про поновлення пропущеного процесуального строку не було вирішено.

Згідно ж до приписів п.1 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Враховуючи викладене, заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано позивачем із дотримання процесуальних вимог. При цьому позивачем не заявлялося для вирішення судом будь-яких нових питань по суті справи (зокрема вимог щодо підстав та предмету спору) після стадії завершення розгляду справи та прийняття судового рішення.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст.139 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Також відповідно до п.2 ч.5 ст.246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Отже за приписами процесуального законодавства суд має самостійно, без відповідної заяви чи клопотання сторони, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Схожа позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2020 по справі № 2540/3203/18.

У нашому випадку, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за прямим приписом ч.1 ст.139 КАС України мав бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Однак відповідно до вступної та резолютивної частини рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2022 у справі №206/1823/22, якою позовну заяву задоволено, питання про розподіл судових витрат не було вирішено.

Відповідно доп.3ч.1ст.252КАС Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене, існує необхідність в ухваленні додаткового судового рішення щодо поновлення пропущеного процесуального строку для подання позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог у цій справі, а також щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплаченого останнім судового збору.

На підставі вищевикладеного, просив відхилити заперечення відповідача проти ухвалення додаткового судового рішення. Задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, 27.10.2022 представник позивача Талоконов К.В. направив електронною поштою заяву, відповідно до якої просив провести розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача Сладкова А.М. просила відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі, посилаючись на доводи, які зазначені у запереченнях проти ухвалення додаткового рішення, які остання долучила до матеріалів справи.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, заслухавши думку представника позивача та думку представника відповідача вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 12.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє Талоконов Кирило Валерійович, до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса місцезнаходження: м.Київ, проспект Перемоги, буд. 14, 03135, код ЄДРПОУ: 39816845), про визнання протиправними та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено. Визнано протиправнимита скасованопостанови Державноїслужби Україниз безпекина транспорті№ 00003134 від 14.12.2021, 00003146 від14.12.2021, 00003149 від 14.12.2021, 00003570 від 15.12.2021, 00003590 від 15.12.2021, 00003595 від 15.12.2021, 00003615 від 15.12.2021, 00003618 від 15.12.2021, 00003670 від 16.12.2021, 00003756 від 17.12.2021, 00003757 від 17.12.2021, 00003772 від 17.12.2021, 00003773 від 17.12.2021, 00003884 від 20.12.2021, 00003959 від 20.12.2021, 00003966 від 20.12.2021, 00004006 від 20.12.2021, 00004019 від 20.12.2021, 00004139 від 20.12.2021, 00004145 від 20.12.2021, 00004146 від 20.12.2021, 00004147 від 20.12.2021, 00004154 від 20.12.2021, 00004156 від 20.12.2021, 00004158 від 20.12.2021, 00004218 від 21.12.2021, 00004220 від 21.12.2021, 00004467 від 22.12.2021, 000046663 від 23.12.2021, 00004666 від 23.12.2021, 00004667 від 23.12.2021, 00004668 від 23.12.2021, 00004670 від 23.12.2021, 00004680 від 23.12.2021, 00004681 від 23.12.2021, 00004682 від 23.12.2021, 00004683 від 23.12.2021, 00004684 від 23.12.2021, 00004685 від 23.12.2021, 00004690 від 23.12.2021, 00004707 від 23.12.2021, 00004711 від 23.12.2021, 00004712 від 23.12.2021, 00004718 від 23.12.2021, 00004720 від 23.12.2021, 00004725 від 23.12.2021, 00004726 від 23.12.2021, 00004727 від 23.12.2021, 00004743 від 23.12.2021, 00004753 від 23.12.2021, 00004754 від 23.12.2021, 00004762 від 23.12.2021, 00004763 від 23.12.2021, 00004768 від 23.12.2021, 00004771 від 23.12.2021, 00004780 від 23.12.2021, 00004781 від 23.12.2021, 00004782 від 23.12.2021, 00004787 від 23.12.2021, 00004797 від 23.12.2021, 00004801 від 23.12.2021, 00004804 від 23.12.2021, 00005280 від 30.12.2021, 00005281 від 30.12.2021, 00005292 від 30.12.2021, 00005299 від 30.12.2021, 00005302 від 30.12.2021, 00005309 від 30.12.2021, 00005310 від 30.12.2021, 00005230 від 30.12.2021, 00005345 від 30.12.2021, 00005348 від 30.12.2021, 00005349 від 30.12.2021, 00005358 від 30.12.2021, 00005410 від 30.12.2021, 00005440 від 30.12.2021, 00005445 від 30.12.2021, 00005456 від 30.12.2021, 00005486 від 30.12.2021, 00005499 від 30.12.2021, 00005584 від 30.12.2021, 00005965 від 05.01.2022, 00005966 від 05.01.2022, 00005971 від 05.01.2022, 00003883 від 20.12.2021, 00003880 від 20.12.2021, 00003929 від 20.12.2021, 00003751 від 17.12.2021, 00003755 від 17.12.2021, 00003759 від 17.12.2021.

Однак, при ухваленні рішення, судом не вирішено питання щодо розподілення судових витрат між сторонами та не вирішено питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Зазначені вимоги були викладені у прохальній частині адміністративного позову. Тобто судом при ухваленні рішення не було ухвалено рішення щодо позовної вимоги про поновлення пропущеного процесуального строку, з приводу якої досліджувалися докази, та судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До доводів представника відповідача, щодо того, що позивач в позовній заяві не просив вирішити питання про розподіл судових витрат суд відноситься критично та не приймає до уваги, оскільки, за приписами процесуального законодавства суд має самостійно, без відповідної заяви чи клопотання сторони, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Також слід зазначити, що 04.07.2022 позивач звернувся з позовом до суду, в якому зазначив, що про вказані постанови дізнався лише 23.06.2022 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Таким чином, суд вважає, що позивач звернувся з позовом до суду у встановлені законом строки, оскільки 10 день звернення до суду припадав на вихідний день.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3,4 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до висновків ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти Росії», п. 38, підкреслює, що відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду або на оскарження судового рішення виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа «Салов проти України»), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа «Сутяжник проти Росії», п. 38).

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами, національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Принцип правової визначеності, що є одним з фундаментальних аспектів верховенства права, Велика Палата Верховного Суду нагадує про використання в практиці ЄСПЛ поряд з якістю та точність закону таких загально-правових категорій, як непорушність прав та законні очікування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 233/3676/19).

Посилання представникавідповідача нату обставину,що вирішенняпитання пропоновлення строкуна зверненнядо судута задоволеннявимоги прозбільшення позовнихвимог післяухвалення судовогорішення суперечитьположенням чинногоКАС України,принципу правовоївизначеності тазасадам справедливостісудового розгляду,не відповідаютьдійсності,так якпри ухваленнірішення судомбуло розглянутоадміністративний позовта ухваленорішення зурахуванням збільшених позовних вимог.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 118-123, 139,143,252,255 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Талоконова К.В. про ухвалення додаткового рішення за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса місцезнаходження: м.Київ, проспект Перемоги, буд. 14, 03135, код ЄДРПОУ: 39816845), про визнання протиправними та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Доповнити рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 12.10.2022 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса місцезнаходження: м.Київ, проспект Перемоги, буд. 14, 03135, код ЄДРПОУ: 39816845), про визнання протиправними та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті.

Поновити пропущений процесуальний строк для подання позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса місцезнаходження: м.Київ, проспект Перемоги, буд. 14, 03135, код ЄДРПОУ: 39816845), про визнання протиправними та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса місцезнаходження: м.Київ, проспект Перемоги, буд. 14, 03135, код ЄДРПОУ: 39816845) за рахунокбюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 41184 (сорок одна тисяча сто вісімдесят чотири гривні) 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Т.В. Нестеренко