Решение № 107723767, 06.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Справа № 160/17347/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача, який на виконання судового рішення від 23.07.2021 року у справі № 160/8960/21 провів перерахунок пенсії з 01.12.2019 року, однак протиправно обмежив її максимальним розмір. Крім того, позивач вказує на те, що відповідач протиправно не виплачує індексацію пенсії з 01.03.2022 року, а також доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови № 713.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що рішенням суду від 23.07.2021 року у справі № 160/8960/21 не покладено обов`язку з проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.

На виконання рішення суду від 23.07.2021 року у справі № 160/8960/21, яке набрало законної сили відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року, однак обмежив її максимальним розміром. Як зазначив відповідач у відзиві, це також вплинуло й на розрахунок заборгованості щодо доплати на виконання означеного судового акту.

У листі ПФУ, наявного у матеріалах справи зазначено, що виплата пенсії з 01.03.2022 року здійснюється у розмірі 19340,00 грн., який обчислено на виконання рішення суду з урахуванням вимог Постанови № 118, а також вказано про відсутність підстав для виплати доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови № 713.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони суперечать одна одній.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.

Тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

За викладеного, суд доходить висновку про обгрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 06.05.2021 року № 33/24/С-117 виходячи із 90 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.

Зважаючи, що застосовані відповідачем обмеження також вплинули на не врахування під час виплати з 01.03.2022 року пенсії позивачеві без урахування індексації відповідно до Постанови № 118 суд також доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за вислугу років з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації згідно Постанови Кабінету Міністрів України №118.

Суд звертає увагу, що незважаючи на наявність в постанові Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв`язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.

Стосовно ж вимог про нарахування доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови № 713 суд зазначає про таке.

Відповідно до вказаної постанови: з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Отже, щомісячна доплата в сумі 2000 гривень запроваджена Урядом з метою зменшення диспропорцій в розмірах пенсій до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що Постановою №713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Суд звертає увагу, що така диспропорція виникла з огляду на правове регулювання призначення та перерахунку призначених пенсій, яке існувало до та після 1 березня 2018 року, зокрема, в частині прийняття Урядом постанови №103, деякі положення якої в подальшому були визнані нечинними в судовому порядку та якою було передбачено те, що призначення та перерахунок раніш призначених пенсій здійснюється з таких складових грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років.

У свою чергу, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 року у справі № 160/8960/21 відповідач провів перерахунок пенсії позивача виходячи із видів грошового забезпечення, які передбачені постановою КМУ №988.

Таким чином, при розрахунку пенсі позивача після 01.03.2018 приймалися до уваги і інші види грошового забезпечення, ніж ті, які передбачалися в редакції постанови КМУ №103, то і розмір пенсій, які призначалися (перераховувалися) до 01.03.2018 були меншими, ніж ті які призначалися (перераховувалися) після 01.03.2008.

Отже, для усунення диспропорції в розмірах пенсій, які призначалися особам за однією посадою, але мали різний розмір, Урядом було прийнято постанову КМУ №713.

При цьому, умовою для виплати щомісячної доплати у розмірі 2000грн. визначено те, що пенсії не переглядалися (не перераховувалися) після 1 березня 2018 року.

У спірному випадку встановлено та не заперечувалось позивачем те, що після 01.03.2018 розмір пенсії позивача був перерахований відповідачем на виконання рішення суду. При цьому, розрахунок пенсії, при її перерахунку, здійснено виходячи із видів грошового забезпечення, визначених постановою КМУ №988.

Отже, розмір пенсії позивача був приведений у відповідність до вимог чинного законодавства та після перерахунку збільшився більш ніж на 2000 грн, що й не заперечується самим позивачем.

Таким чином, враховуючи, що основний розмір пенсії позивача після перерахунку був збільшений більш ніж на 2000 грн. суд доходить висновку щодо відсутності правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно з пунктом 1 Постанови № 713.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2022 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації всього розміру пенсії (основного та збільшення як особі з інвалідністю в наслідок війни) згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, без обмеження максимальним розміром.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.12.2019 пенсії за вислугу років з обмеженням її максимального розміру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки від 06.05.2021 року № 33/24/С-117 виходячи із 90 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром та виплатити утворену заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмвоити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 661 (шістсот шістдесят одна),60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна