Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/11223/21
2/212/1193/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого Дехти Р.В., за участю: секретаря судового засідання Зюркевич В.В., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Артеменко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
В С Т А Н О В И В:
10 грудня 2021 року АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення. Мотивуючи свою заяву тим, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою розташування нерухомого майна, що перебуває у власності відповідача: АДРЕСА_1 . Відповідач не здійснює оплату за отриману теплову енергію, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01.10.2013 по 30.09.2021 року у розмірі 52 500 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції у розмірі 9322,89 грн., 3% річних у розмірі 4347,19 грн., а також відшкодувати судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2 270 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 23 грудня 2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась, своєю заявою просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. У додаткових письмових поясненнях наголошувала на обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Представник Відповідача надала до суду заяву про часткове визнання позову та додаткові пояснення, просила застосувати позовну давність, оскільки позивач пропустив строки позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Правилами ч. 1ст.4ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.12ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що перебуває на обслуговуванні у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення.
Згідностатті 67 ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положеньстатті 162 ЖК Українивласник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67,68,162Житлового Кодексу Українизобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків боргу, послуги АТ «Криворізька Теплоцентраль» за адресою квартири АДРЕСА_2 , що перебуває на обслуговуванні у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», особовий рахунок № НОМЕР_1 надавались із розрахунку на споживача ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1статті 12Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», окрім іншого, визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору та обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Частиною шостою ст.19Закону України«Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(№1875-IV від 24.06.2004) передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(№1875-IV від 24.06.2004) споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Введений в дію з 10.06.2018 пункт 6 частини 1статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(№ 2189-VIII) передбачає, право споживача на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
З системного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги (постанова Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц)
Відповідно до статті 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Положенням статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц зроблено висновок, що «відповідно до частини першої статті 714ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу».
Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг і фізичною особою (споживачем), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. Відповідно до пункту 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги (постанова Верховного Суду від 20.11.2019 № 295/12613/16-ц). Пунктом 20 Правил визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Відповідно до пункту 21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання - з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Підпунктом 1 пункту 29 Правил та частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(№1875-IV від 24.06.2004) передбачено два випадки, коли споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг: за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Одночасно, підпункт 14 пункту 32 Правил встановлено обов`язок виконавця послуг зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Як зазначено вище, дане правило діяло до 09.06.2018, тобто до набрання законної силистаттею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(№ 2189-VIII) . Дані про те, що відповідачі в цей період звертались до позивача із заявами про зменшення розміру оплати з наданням відповідних підтверджуючих документів у справі відсутні.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67,68,162ЖитловогоКодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.
Крім того, п.1 ч.3ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що саме споживач зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Таким чином, позивачем доведений обов`язок ОСОБА_1 оплачувати вартість житлово-комунальних послуг - надання централізованого опалення.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з жовтня 2013 року по січень 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 за послуги централізованого опалення, загальна заборгованість станом на 30.09.2021 року складає 66170,08 гривень .
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
За правилами статті 256ЦК України, позовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приписами частини четвертоїстатті 267 ЦК Українипередбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, п`ятоюстатті 261 ЦК Українивстановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Представником відповідача було подано заяви про застосування строку позовної давності.
Представником позивача подано розрахунок заборгованості в межах позовної давності за період з 01.12.2018 року по 30.09.2021 року за адресою: Толбухіна, 37/16 у розмірі 22949,46 гривень, який перевірено судом.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», окрім вимоги про повернення відповідачами боргу за надані ним послуги, останні мають сплатити позивачеві три проценти річних й інфляційні втрати.
Так, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентирічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625ЦКУкраїни поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки, неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2статті 625 ЦК України.
- з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за період з грудня 2018 року по жовтень 2021 року, за адресою: Толбухіна, 37/16 у розмірі: у розмірі: 22949,46 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 3002,21 гривень, 3 % річних у розмірі 1486, 17 гривень, а всього 27437,84 гривень.
У відповідності до вимогст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрат у розмірі частки задоволених позовних вимог, що становить(2270,00 грн. (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) х 41,47 % (задоволені позовні вимоги у відсотковому співвідношенні) = 941,37 грн.
Керуючись ст. ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263-265,279,354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послугизадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за період з грудня 2018 року по жовтень 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі: 22949,46 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 3002,21 гривень, 3 % річних у розмірі 1486, 17 гривень, а всього 27437,84 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 941,37 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», код ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Електрична,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складений 05 грудня 2022 року.
Суддя: Р. В. Дехта
Судебное решение № 107720623, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу было принято 05.12.2022. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 212/11223/21. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: