Решение № 107705849, 06.12.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2022 р. Справа № 924/440/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 305 справу

за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави

до Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання", м. Нетішин Хмельницької області та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016", м. Нетішин Хмельницької області

про визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017р. № 28/1568 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного житлового будинку № 3, що на просп. Незалежності"

про визнання недійсним акта списання багатоквартирного будинку, що розміщений на просп. Незалежності, 3 в м. Нетішин, датований вереснем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 2092,6 кв.м,

Представники сторін:

прокуратури: Худенко І.О.;

відповідача: Косік О.В. - представник згідно виписки з ЄДР

третьої особи 1: Єрикалова О.О. - керівник, Бровко Д.С. - представник згідно посадової інструкції

третьої особи 2: Григор`єв Р.І. - представник згідно ордеру

У судовому засіданні 06.12.2022р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.08.2022р. прийнято справу № 924/440/22 до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.09.2022р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/440/22 на 30 днів.

Ухвалою суду від 18.10.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017р. № 28/1568 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного житлового будинку № 3, що на просп. Незалежності" та визнати недійсним акт списання багатоквартирного будинку, що розміщений на просп. Незалежності, 3 в м. Нетішин, датований вереснем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 2092,6 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, зокрема, що окружною прокуратурою виявлено факт порушення інтересів держави у сфері цивільного захисту населення на території Нетішинської міської територіальної громади, а саме протиправне списання з балансу комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття № 86210), що розташована в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку № 3, що по просп. Незалежності у м. Нетішин. Так, рішенням Нетішинської міської ради від 02.06.2017 № 28/1568 надано дозвіл комунальному підприємству Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" на списання з балансу багатоквартирного житлового будинку № 3. Відповідно до паспорта сховища за вказаною адресою знаходиться захисна споруда (протирадіаційне укриття № 86210) загальною площею 2092,6 кв.м. На виконання вищевказаного рішення складено акт про списання багатоквартирного будинку з балансу, який є невід`ємною частиною рішення міської ради. Згідно даного акта, який датується вереснем 2017 року та підписаний членами комісії, утвореної відповідно до вищезазначеного рішення та погодженого міським головою, в площу підвалу багатоквартирного будинку № 3 входить площа протирадіаційного укриття (1715,1 кв.м). Вищевикладене, як вказує прокурор, свідчить, що на момент прийняття рішення про списання з балансу багатоквартирного будинку № 3, що по просп. Незалежності, посадовим особам Нетішинської міської ради було достовірно відомо про наявність за вказаною адресою захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття № 86210).

Крім того, у позовній заяві відмічено, що протоколом № 8 регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації від 22 грудня 2016 року прийнято рішення про недопущення відчуження захисних споруд, які розміщені під будинками під час передачі багатоквартирних будинків в управління ОСББ та залишення споруд у комунальній власності. На підставі пункту 2 частини третьої статті 6 Кодексу цивільного захисту України, Положення про обласну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що затверджено розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.01.2022р. № 34/2022-р, означена регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є суб`єктом забезпечення цивільного захисту та постійно діючим органом. Однак, всупереч викладеного протирадіаційне укриття № 86210 списано з балансу комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" разом з будинком. При цьому, договір сервітуту з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку не укладався.

Як зазначено прокурором у позові, до цього часу жодних заходів щодо визначення балансоутримувача протирадіаційного укриття № 86210 не вжито, як наслідок, захисну споруду цивільного захисту не приведено в належний технічний стан і готовність до укриття населення. Разом з тим, міською радою повідомлено прокуратуру про відсутність можливості щодо оформлення права власності на протирадіаційні укриття.

Представником прокуратури надано суду відповідь на відзив від 08.08.2022р., у якій зазначено, що посадовими особами Нетішинської міської ради прийнято рішення про списання з балансу багатоквартирних будинків з наявними захисними спорудами цивільного захисту без передачі на баланс іншій юридичній особі. В свою чергу, наявність актів щодо списання протирадіаційних укриттів комунальної форми власності, зміна правового режиму захисних споруд, відсутність балансоутримувачів, унеможливлює здійснення належного утримання таких захисних споруд та забезпечення виконання завдань держави у цивільному захисті населення, передусім в умовах чинного воєнного стану. Разом з тим, згідно із ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів. Враховуючи те, що ОСББ не є суб`єктом господарювання та не утримує на своєму балансі спільного майна багатоквартирних будинків, відповідно вимога утримання захисних споруд на ОСББ не поширюється.

У відзиві на позов від 03.08.2022р. Нетішинська міська рада зазначила, що згідно приписів Кодексу цивільного захисту України прийняття рішень щодо використання захисних споруд віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування. Для громади має суттєве значення функціонування кожної споруди цивільного захисту за цільовим призначенням, особливо у період воєнного стану. Відповідач покладається на рішення суду у вказаній справі.

У заяві від 09.11.2022р. Нетішинська міська рада просить суд застосувати строк позовної давності, оскільки оспорювані рішення прокуратурою рішення були своєчасно опубліковані після їх прийняття на офіційному сайті міської ради.

Шепетівською окружною прокуратурою надано письмові пояснення від 03.10.2022р., у яких відмічено, зокрема, що у спірних правовідносинах прокурор подав позов для усунення помилки, допущеної самим органом місцевого самоврядування при списанні ПРУ, тобто при здійсненні його власних функцій у майнових відносинах щодо розпорядження спірним майном, а Нетішинська міська рада упродовж 5 років не вчинивши дій для виправлення допущеного порушення, у такій справі має бути відповідачем. Водночас інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження захисними спорудами цивільного захисту у вказаний спосіб, відсутній. Тому наявні підстави для звернення до суду прокурора саме як самостійного позивача.

Крім того, прокурором зазначено, що спірне нежиле приміщення ПРУ є самостійним об`єктом цивільних відносин, має спеціальний правовий статус та порядок використання, тому в результаті приватизації квартир багатоквартирного житлового будинку їх мешканцями право спільної сумісної власності на таке приміщення не виникло, оскільки законодавча заборона на приватизацію ПРУ діяла ще з 1992 року та чинна по даний час. Також передбачена законодавством процедура щодо зняття захисних споруд цивільного захисту з обліку таких споруд не проводилась, а тому протирадіаційне укриття № 86210 на даний час не втратило свого статусу.

Разом з тим, прокурором зазначено, що про факт списання з балансу захисних споруд цивільного захисту йому стало відомо 05.05.2022р. з листа Нетішинської міської ради, тому строк позовної давності не пропущено.

13.09.2022р. на адресу суду надійшли пояснення представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016", у яких просить суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень останнім зазначено, що відповідно до акта списання по проспекту Незалежності, 3 наявні підвали площею 1715,1 кв.м, які і були списані з балансу комунального підприємства. Разом з тим, прокурор просить скасувати акт в частині списання ПРУ площею 2092,6 кв.м, тобто прокурором не доведено, яке саме приміщення є спірним та який саме пункт та частину акта просить скасувати. Також позивачем жодним чином не аргументовано та нормативно не обґрунтовано, на підставі яких обставин співвласники багатоквартирного будинку незаконно володіють майном, яке в силу закону є їх власністю.

Крім того, як зазначено третьою особою 2, акт приймався комісією комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання". Тобто вимога про його скасування пред`явлена до неналежного відповідача. Водночас, зазначені прокурором норми, а саме ч. 12 ст. 32 КЦЗ України та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" містять заборону приватизації споруди цивільного захисту. Тобто вказані норми забороняють перехід права саме за процедурою приватизації. Також, як вважає третя особа 2, оскаржуване рішення та акт списання є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою дію в момент їх прийняття та затвердження.

Як відзначено у письмових поясненнях, протоколом загальних зборів ОСББ "Китайська стіна 2016" № 3 від 28.12.2017р. надано згоду на укладення безоплатного договору сервітуту з виконавчим комітетом Нетішинської міської ради щодо використання громадою міста Нетішин підвальних приміщень багатоквартирного будинку за цільовим призначенням. Договір безоплатного сервітуту переданий виконавчому комітету для підписання та ОСББ очікує отримати його підписаний екземпляр. Тобто, ОСББ не використовує підвальне приміщення для будь-яких інших цілей, крім його утримання для розташування споруди цивільного захисту.

Також представником об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016" подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, в обґрунтування якого зазначає, що прокурор інформацію про оспорюване рішення міг отримати у 2017 році, при цьому останнім доводами позовної заяви та доданими до неї документами не доведено протилежного.

Представником третьої особи 2 подано суду клопотання від 07.10.2022р., у якому просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог прокурора про визнання недійсним рішення Нетішинської міської ради від 02.06.2017р. № 28/1568, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. В обґрунтування клопотання зазначив, що, приймаючи оспорюване рішення, відповідач не здійснив розпорядження комунальним майном, а реалізував свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Суд, розглянувши подане клопотання, зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року по справі № 820/381/16 зазначила, що помилковим є застосування ст. 17 КАС та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватноправовим навіть у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Рішення суб`єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акту та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним має розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення відповідної особи виникло право цивільне, й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК, та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права (наприклад, права власності на об`єкт).

Як слідує зі змісту позовних вимог, прокурор звернувся з даним позовом, оскільки списання з балансу багатоквартирного житлового будинку комунальної власності захисної споруди цивільного захисту у складі такої будівлі не забезпечує її належну правову охорону та належну експлуатацію з метою виконання функції держави у цивільному захисті населення, а такий об`єкт цивільної оборони в подальшому може бути приватизований. Тобто в даному випадку, існує загроза приватизації об`єкта цивільної оборони (укриття). Отже, в даному випадку прийняте спірне рішення стосується відчуження (позбавлення) речового права (права комунальної власності) на протирадіаційне укриття Нетішинською міською радою, тому спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Окрім того, судом зауважується, що спір у цій справі існує між ОСББ, як юридичною особою, яка набула статусу належного управителя багатоквартирного будинку по просп. Незалежності, 3, у який вбудоване спірне сховище, та органом місцевого самоврядування, як розпорядником комунального майна.

Тобто, цей спір стосується майнових прав на спірний будинок (разом із протирадіаційним укриттям, яке згідно акта списання входить в загальну площу будинку).

Відповідач у спірних правовідносинах діє не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, а як орган управління комунальним майном.

Схожі за змістом правові позиції наведені Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 401/2611/16-а(2-а/401/4/17).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи 2 про закриття провадження в частині позовних вимог.

15.11.2022р. Шепетівською окружною прокуратурою подано заяву про зміну предмета позову, у якій просить визнати недійсним рішення 32 сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 08.09.2017р. № 32/1771 "Про погодження акта про списання багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності" з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" з актом списання багатоквартирного будинку, що розміщений на просп. Незалежності, 3 в м. Нетішин", датований вереснем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 2092,6 кв.м.

Крім того, 15.11.2022р. Шепетівською окружною прокуратурою подано клопотання, у якому просить вирішити питання щодо повернення справи № 924/440/22 до стадії підготовчого провадження. Визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів, поновити його та приєднати до справи рішення 32 сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 08.09.2017р. № 32/1771 "Про погодження акта про списання багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання". Прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову від 14.11.2022р. у справі № 924/440/22.

В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначає, що під час підготовчого засідання у справі № 924/438/22 третіми особами повідомлено про наявність рішення Нетішинської міської ради, яким погоджено акт списання. Також прокурором повідомлено, що Нетішинської міською радою та КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" взагалі не повідомлено прокурора про наявність рішення міської ради про погодження акта списання багатоквартирного будинку, що є зловживанням процесуальними правами. Із зазначеного прокуратурою направлено запит щодо надання належним чином завірених копій рішень Нетішинської міської ради, якими погоджувались акти про списання багатоквартирних будинків з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" в тому числі за адресою по просп. Незалежності, 3.

Присутні в судовому засіданні представники третьої особи 1 заперечили щодо задоволення поданого прокурором клопотання. Представник відповідача щодо вирішення даного клопотання покладається на розсуд суду.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання прокурора, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до частини першої, другої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому засіданні та продовження підготовчого засідання.

Проте, при здійсненні правосуддя слід керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Головуючий забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, керуючись завданням господарського судочинства, яке зобов`язує суд вирішити спір насамперед справедливо, неупереджено та своєчасно (ч. 3 ст. 198 ГПК України).

Згідно ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Разом з тим, суд відзначає, що існує практика, що за наявності певних обставин суд першої інстанції може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті (постанови Верховного Суду від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18, від 16.12.2021р. у справі № 910/7103/21).

Так, у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18 сформований такий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема постанови від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019р. у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019р. № 913/317/18".

Разом з тим, у вказаній постанові Верховний Суд вказав на можливість подання додаткових доказів у справі, які мають значення для вирішення справи, але такі не були враховані місцевим судом з формальних причин, що створило елемент невизначеності для сторони яка розраховувала, що зазначені докази вже є у справі.

Заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі, прокурор його обґрунтовує необхідністю подання нових доказів та вчинення певних процесуальних дій спрямованих на зміну предмета позову, а саме прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову від 14.11.2022р.

Однак, суд вважає, що такі обґрунтування прокурора не є вагомими обставинами, які б вказували на неможливість останнім в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження вчинити відповідні процесуальні дії, в тому числі щодо подання (витребування) доказів.

Будь-яких клопотань на стадії підготовчого провадження щодо витребування або долучення додаткових доказів, зокрема рішення від 08.09.2017р., прокурором не заявлялось. Доводів стосовно того, що позивачу (прокурору) перешкоджало подати вказане рішення до суду на стадії підготовчого провадження, враховуючи його існування (виходячи з твердження прокуратури у клопотанні) та заважаючи на п. 7 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, умови якого чітко передбачали, що акт про списання багатоквартирного будинку з балансу складається КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" та затверджується рішенням Нетішинської міської ради, не наведено та відповідних доказів не подано. Також судом звертається увага, що вищевказане рішення міської ради знаходиться у відкритому доступі та розміщується на сайті Нетішинської міської ради, тому твердження прокурора про замовчування міською радою про наявність зазначеного рішення судом не беруться до уваги.

Разом з тим, судом зазначається, що в судовому засіданні 15.11.2022р. задоволено клопотання прокурора в частині поновлення строку для подання доказів та приєднання до справи рішення 32 сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 08.09.2017р. № 32/1771 "Про погодження акта про списання багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання". Таким чином, вищезазначене рішення при вирішенні спору у даній справі буде досліджено та оцінено судом разом з усіма іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Отже, повернення до стадії підготовчого провадження цій справі призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній із сторін у справі, а саме позивачу (прокуратурі), значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.

Так, відповідно до частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 46 ГПК України визначено права та обов`язки сторін та встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами, зокрема ч. 2 згаданої статті визначено що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; а також до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 46 ГПК України).

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 177 ГПК України).

Судом зазначається, що 18.10.2022р. було закрито підготовче провадження у справі № 924/440/22, яке тривало з 02.08.2022р. (ухвала суду про відкриття провадження у справі) з урахуванням продовження строку підготовчого провадження. Отже у позивача (прокуратури) було достатньо часу для того, щоб у підготовчому провадженні скоригувати позовні вимоги, із урахуванням усіх обставин, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що клопотання від 15.11.2022р., у якому прокуратура просила вирішити питання щодо повернення справи № 924/440/22 до стадії підготовчого провадження, було подано поза межами підготовчого провадження, а поважності причин його подання на стадії судового розгляду по суті судом не встановлено, беручи до уваги принцип рівності сторін у процесі, суд залишає без розгляду (відмовляє у задоволенні) клопотання Шепетівської окружної прокуратури в частині вирішення питання щодо повернення справи № 924/440/22 до стадії підготовчого провадження. З аналогічних підстав суд залишає без розгляду (відмовляє у задоволенні) клопотання Шепетівської окружної прокуратури в частині прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову та заяву про зміну предмета позову.

28.11.2022р. на адресу суду надійшла заява комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" про застосування строків спливу позовної давності, так як прокуратурі було відомо про факт прийняття рішень міською радою, оскільки Нетішинський відділ Шепетівської місцевої прокуратури про чергове засідання сесії Нетішинської міської ради повідомлявся листом-запрошенням від 24.05.2017р., до якого було долучено перелік питань, що стосуються предмета спору у даній справі.

Представники сторін та третіх осіб в судовому засіданні підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Державною приймальною комісією складено акт від 28.03.1990р. про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - 9-ти поверхового 143 квартирного крупнопанельного будинку № 302 Хмельницька АЕС, м. Нетішин, пр. Леніна, № 3.

Державною приймальною комісією складено акт від 27.06.1990р. про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - 9-ти поверхового 108 квартирного крупнопанельного будинку № 302 Хмельницька АЕС, м. Нетішин, пр. Леніна, № 3.

Згідно облікової картки протирадіаційного укриття Хмельницькій АЕС належить протирадіаційне укриття група В № 86210 на 1120 чол. загальною площею 1440,42 м.кв.

Рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області № 1 від 18.09.1998р. вирішено надати згоду на передачу у комунальну власність територіальної громади міста об`єктів, які мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади міста, належать до державної форми власності і перебувають в управлінні ВП "Хмельницька АЕС" НАЕК "Енергоатом". Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань житлово-комунального господарства, торгівлі, побуту та соціального захисту населення.

Згідно Переліку (додаток до рішення № 1 від 18.09.1998р.) до об`єктів, що належать до державної форми власності, перебувають в управлінні ВП "Хмельницька АЕС" НАЕК "Енергоатом" та плануються до передачі у комунальну власність територіальної громади міста, належить об`єкт комунально-побутового призначення - житловий фонд ХАЕС.

14.05.2014р. комунальним підприємством Нетішинської міської ради Бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) обліковий № 86210, літера "А", що знаходиться у м. Нетішин, проспект Незалежності, 3, відповідно до якого загальна площа захисної споруди становить 2092,6 кв.м., площа приміщень - 1715,1 кв.м.

Згідно листа від 18.11.2016р. № 683 управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації повідомило виконавчий комітет Нетішинської міської ради, що, відповідно до п. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню). У зв`язку з цим під час передачі багатоквартирних житлових будинків в управління об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків захисні споруди повинні залишитись в комунальній власності міста.

Рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області № 20/1045 від 25.11.2016р. затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків згідно з додатками 1 та 2.

У листі від 21.12.2016р. № 16-19085/162 "Про захисні споруди цивільного захисту" Державною службою України з надзвичайних ситуацій повідомлено обласні та Київську міську державні адміністрації, що Мінрегіон листом від 09.09.2016р. № 7/9-11184 з посиланням на вимоги законодавства проінформував ДСНС, що захисні споруди не належать до спільного майна багатоквартирного будинку. Утримання захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають за рахунок власних коштів. Разом з цим, захисні споруди не підлягають передачі на баланс ОСББ.

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань ТЕБ і НС облдержадміністрації від 22.12.2016р. № 8 при вирішенні питання про результати інвентаризації захисних споруд та їх готовність до використання за призначенням рекомендовано: передбачити в місцевих бюджетах кошти на завершення технічної інвентаризації та приведення у належний стан захисних споруд цивільного захисту комунальної власності; забезпечити виконання Плану заходів з приведення захисних споруд цивільного захисту у готовність до прийому населення; спільно з представниками ГУ ДСНС в області організувати проведення перевірок стану утримання та готовності до прийому населення захисних споруд в тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів; при здійсненні заходів з передачі багатоквартирних будинків в управління вжити заходів щодо недопущення відчуження захисних споруд цивільного захисту, які розміщені під будинками та залишення їх у комунальній власності.

Рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області № 32/1761 від 08.09.2017р. внесено до рішення Нетішинської міської ради від 25.11.2016р. № 20/1045 "Про Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків" зміни: додаток 1 до рішення викласти в новій редакції згідно з додатком 1. Визнано таким, що втратив чинність додаток 1 до рішення Нетішинської міської ради від 21.03.2017р. № 24/1339 "Про внесення змін до рішення Нетішинської міської ради від 25.11.2016р. № 20/1045 "Про Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків".

Відповідно до п. 1 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків цей Прядок визначає механізм списання з балансу КП Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" інших квартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та іншої форми власності. Списання багатоквартирних будинків з балансу КП НМР "ЖКО" здійснюється на підставі рішення Нетішинської міської ради про списання багатоквартирного будинку.

У випадку встановлення права власності співвласників будинку на підвальне приміщення багатоквартирного будинку (за рішенням загальних зборів співвласників або за рішенням суду) виконавчий комітет Нетішинської міської ради укладає безоплатний договір сервітуту з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженим загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку) щодо використання громадою міста Нетішин підвального приміщення багатоквартирного будинку за цільовим призначенням "для розміщення захисної споруди цивільного захисту" згідно з додатком 2 до цього рішення.

У випадку встановлення права власності територіальної громади міста Нетішин на підвальне приміщення багатоквартирного будинку (за рішенням загальних зборів співвласників про безоплатну передачу або за рішенням суду) Фонд комунального майна міста Нетішин укладає безоплатний договір сервітуту з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженим загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку) щодо використання співвласниками будинку нежитлового підвального приміщення багатоквартирного будинку з метою обслуговування загально будинкових мереж електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення згідно з додатком 3 до цього рішення.

Згідно п. 3 Порядку КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання", як балансоутримувач багатоквартирного будинку, визначає у відповідному багатоквартирному будинку належність житлових та нежитлових приміщень до приватної та інших форм власності на підставі даних обліку квартир комунальної власності, протоколів загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків, рішень судів та технічного паспорта на будинок.

Для списання багатоквартирного будинку з балансу утворюється відповідна комісія у складі не менше п`яти осіб. Склад комісії затверджується КП НМР "ЖКО". Комісію очолює представник КП НМР "ЖКО" (п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку акт про списання багатоквартирного будинку з балансу складається КП НМР "ЖКО", враховуючи зауваження комісії, підписується всіма членами комісії та затверджується рішенням Нетішинської міської ради.

Після затвердження Нетішинською міською радою акта про списання багатоквартирного будинку з балансу, процедура списання відповідного будинку вважається закінченою (п. 8 Порядку).

Рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області від 02.06.2017р. № 28/1568 вирішено: 1) надати дозвіл КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" на списання з балансу багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності; 2) затвердити склад комісії для списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності, згідно з додатком; 3) КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання": розпочати процедуру списання будинку з балансу згідно з Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого рішенням Нетішинської міської ради від 25.11.2016р. № 20/1045; передати технічну документацію відповідно до вимог чинного законодавства для об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016"; надати у строк не більше 2-х місяців від дня прийняття цього рішення на погодження Нетішинської міської ради акт списання багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання"; підготувати у строк не більше одного місяця від дня прийняття цього рішення перелік квартир та нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Нетішин та передати перелік Фонду комунального майна міста Нетішин; 4) об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016" надати виконавчому комітету Нетішинської міської ради протокол загальних зборів з метою укладання договору сервітуту відповідно до рішення Нетішинської міської ради від 25.11.2016р. № 20/1045 "Про порядок списання з балансу багатоквартирних будинків", із внесеними змінами.

У додатку до рішення Нетішинської міської ради від 02.06.2017р. № 28/1568 затверджено склад комісії щодо списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності.

Згідно облікової картки захисної споруди № 86210 вказана споруда, розташована за адресою: Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Незалежності, 3, належить ЖКО для укриття населення, службовців, адміністрації. За технічною характеристикою станом на 21.07.2006р. стан захисної споруди оцінено як не готове.

Відповідно до паспорта сховища (протирадіаційного укриття) № 86210 (заповненого в грудні 2009 року) сховище, що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 3, належить Нетішинському міськвиконкому. Технічна характеристика сховища (ПРУ): місткість осіб - 1120 чол.; загальна площа - 2092,6 кв.м; загальний об`єм - 2092,6 кв.м; кількість входів - 7; кількість аварійних виходів - 7.

У вересні 2017 року комісією, утвореної згідно з рішенням Нетішинської міської ради № 28/1568 від 02.06.2017р. "Про списання з балансу багатоквартирного житлового будинку № 3, що на просп. Незалежності", складено акт про списання багатоквартирного будинку, що розміщений за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, будинок № 3 з балансу КП НМР "ЖКО". Акт погоджено міським головою.

Рішення 32 сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 08.09.2017р. № 32/1771 "Про погодження акта про списання багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" вирішено погодити акт про списання багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності, з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання".

Згідно акта приймання-передачі від 29.09.2017р. КП НМР "ЖКО" передано на утримання об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016" будинок № 3 на пр. Незалежності. У акті зазначено, що КП НМР "ЖКО" не являється балансоутримувачем даного будинку. Акт підписано головою ОСББ "Китайська стіна 2016" та представниками КП НМР "ЖКО".

Відповідно до протоколу зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016" № 3 від 28.12.2017р. вирішено, зокрема, надати згоду на укладення безоплатного договору сервітуту між виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та ОСББ "Китайська стіна 2016" щодо використання громадою міста Нетішин підвального приміщення багатоквартирного будинку за цільовим призначенням "для розташування захисної споруди цивільного захисту".

Згідно акта комплексної перевірки та оцінки діяльності Нетішинської міської ради щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту від 27.06.2018р., затвердженого Головним управлінням з реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Хмельницькій області 02.07.2018р., комісією зроблено висновок, що відповідно до вимог Інструкції з організації перевірок діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 06.02.2017р. № 92, за результатами комплексної перевірки та оцінки діяльності щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту, Нетішинська міська рада оцінюється "обмежено відповідає вимогам".

З метою вирішення проблемних питань щодо цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, усунення виявлених недоліків в організації та роботі міської ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ комісією запропоновано, зокрема, при коригуванні міського бюджету передбачити кошти на фінансування "Комплексної програми розвитку цивільного захисту м. Нетішин на 2018-2022 роки"; в ході передачі захисних споруд цивільного захисту на утримання ОСББ, з метою документального закріплення їх належності, в установленому порядку оформити на них документи на право власності; провести роботу щодо приведення захисних споруд цивільного захисту в готовність до виконання за призначенням; організувати роботу щодо поновлення балансоутримувачами захисних споруд ЦЗ облікових карток та паспортів на захисні споруди; організувати роботу щодо реєстрації балансоутримувачами речових прав на захисні споруди, як об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до листа від 10.07.2018р. № 17/01-20-2737/2018 виконавчим комітетом Нетішинської міської ради надано ГУ ДСНС України у Хмельницькій області копію Плану усунення недоліків, виявлених в ході комплексної перевірки та оцінки діяльності Нетішинської міської ради щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту.

Відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 86210 від 29.12.2021р. головою правління ОСББ "Китайська стіна 2016", начальником відділу з питань цивільного захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради, головним інспектором ВЗНС Шепетівського РУ ГУ ДСНС України в Хмельницькій області проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання протирадіаційного укриття № 86210, розташованого за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 3. За результатами проведеної оцінки встановлено: загальна характеристика захисної споруди - група В місткістю на 1120 осіб, загальною площею 2092,6 кв.м, вбудоване в 9-ти поверхову житлову будівлю. Загальний стан захисної споруди (санітарний) - задовільний, загальний стан приміщень - чисті, сухі, з ознаками слідів від підтоплень. Стан входів і аварійних виходів: входів - 7, аварійних виходів - не визначено ПКД, не захаращено, біля входів таблички потребують поновлень, входи захищені від атмосферних опадів навісами, не обладнано засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення. Стан систем вентиляції: вентилятори витяжної, припливної систем вентиляції не працюють (відсутні електродвигуни), електроручні вентилятори не працюють (розукомплектовані). Стан системи водопостачання: централізоване водопостачання, безнапірні та напірні баки для питної води відсутні, водопровідні труби потребують поновлень у фарбуванні. Стан каналізаційної системи: у наявності, санвузли санітарні прилади розукомплектовані, душові - відсутні, потреба у ремонті; труби каналізації не справні, з ознаками корозії. Справність системи опалення: у працездатному стані, трубопроводи пофарбовано, потребують поновлень. Справність системи електропостачання та електроосвітлення: наявні, освітлення працює не всюди, люмінесцентні світильники відсутні, не проведено замірів опору ізоляції освітлювальної та силової електромереж. Справність систем зв`язку та оповіщення: гучномовці, радіоточки, стаціонарні телефонні мережі та апарати відсутні, схема оповіщення потребує поновлення. Стан заземлення електрообладнання: потребує ремонту. Стан гідроізоляції: за зовнішніми ознаками у деяких приміщеннях наявні сліди підтоплень. Протипожежний стан: автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації - відсутні; укомплектованість пожежних кранів - відсутні; труби систем пожежогасіння відсутні; укомплектованість первинними засобами пожежогасіння - відсутні; наявність схеми евакуації - немає. Температурно-вологісний режим і параметри повітряного середовища приміщень захисної споруди: температура, відносна вологість у приміщенні - не встановлено приладів, забезпеченість вимірювальними приладами та їх стан - не забезпечено. Наявність документації захисної споруди: наявна, немає.

За загальним висновком про стан готовності захисної споруди станом на 12.12.2019р. протирадіаційне укриття № 86210 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.

Згідно листа від 12.07.2019р. № 417 управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації просило виконавчий комітет Нетішинської міської ради у разі прийняття рішень щодо передачі багатоквартирних будинків на баланс ОСББ або управителя вжити заходів щодо недопущення передачі захисних споруд у приватну власність.

Листом від 29.04.2020р. № 270 управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації запропонувало виконавчому комітету Нетішинської міської ради стосовно захисних споруд цивільного захисту, що знаходяться в багатоквартирних житлових будинках, які зняті з балансу КП НМР "ЖКО" та на які складено акти про списання будинку з балансу та акти про приймання-передачу, звернутись до ОСББ з пропозицією щодо повернення захисних споруд цивільного захисту до комунальної власності територіальної громади міста.

Згідно листа № 63/22 від 04.02.2022р. управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, адресованого виконавчому комітету Нетішинської міської ради, управлінням зазначено, що відповідно до ст. 32 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди державної та комунальної власності не підлягають відчуженню (приватизації). У разі прийняття рішень щодо передачі багатоквартирних будинків на баланс ОСББ або управителя захисні споруди повинні залишитися у комунальній власності територіальної громади. Однак, вказане не було враховано під час прийняття рішення Нетішинською міською радою, оскільки захисні споруди мали бути передані на баланс Фонду комунального майна міста Нетішин, або іншого комунального підприємства.

Листом від 18.05.2022р. № 54/2-3293вих-22 Шепетівська окружна прокуратура звернулася до начальника комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунального об`єднання" з проханням надати інформацію та копію документів, на підставі яких приймалося рішення про зняття з балансу будинків, у яких розміщено споруди цивільного захисту.

На вказаний лист комунальним підприємством Нетішинської міської ради "Житлово-комунального об`єднання" повідомлено (лист від 25.05.2022р. № 01-09/284), що списання багатоквартирних будинків, підвальні приміщення яких передбачались для розміщення споруд цивільного захисту, здійснювались на підставі рішень Нетішинської міської ради, зокрема, рішення від 02.06.2017р. № 28/1568, згідно якого КП НМР "ЖКО" надало дозвіл на списання з балансу багатоквартирного будинку № 3, що на проспекті Незалежності. Також повідомлено, що з моменту списання багатоквартирних будинків з балансу КП НМР "ЖКО" підприємство не володіє інформацією щодо захисних споруд цивільного захисту та їх власників. Однак, співвласники багатоквартирних будинків, управителем яких є КП НМР "ЖКО", систематично звертаються із питанням стосовно відповідальних за облаштування та утримання захисних споруд у належному стані.

Шепетівська окружна прокуратура звернулася із листом від 19.05.2022р. № 54/2-3354вих-22 до Нетішинського міського голови, у якому зазначила, що на території міста знаходиться 49 захисних споруд (зазначених у переліку), які обмежено готові до експлуатації за цільовим призначенням, у зв`язку з відсутністю балансоутримувачів, які б забезпечили належне їх утримання. Крім того, відповідно до п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. № 138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" у разі банкрутства (ліквідації) балансоутримувача захисних споруд державної та комунальної форми власності, а також виявлення безхазяйних захисних споруд органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності, приймають рішення про їх подальше використання. У зв`язку із вищевикладеним, слід вивчити питання щодо прийняття до комунальної власності таких захисних споруд цивільного захисту. Про проведену роботу інформуйте Нетішинський відділ Шепетівської окружної прокуратури із долученням копій підтверджуючих документів.

На вказаний лист виконавчим комітетом Нетішинської міської ради повідомлено (лист від 12.06.2022р. № 30/01-29-1524/2022), що у період воєнного стану відсутні можливості здійснювати бюджетне фінансування видатків на оцінку безхазяйного майна та на виготовлення технічної документації. З огляду на зміст ст.ст. 1, 5, 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" на сьогоднішній день оформити право власності на протирадіаційні укриття, які розташовані у підвальних приміщеннях багатоквартирних будинків, міська рада не має правомірної можливості.

Листом від 01.06.2022р. № 54/2-3811вих22 Шепетівська окружна прокуратура звернулася до Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, у якому зазначила, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави необхідно надати обґрунтовану інформацію щодо зазначеного факту списання захисних споруд цивільного захисту на території м. Нетішин з балансу КП НМР "ЖКО", та чи вбачає Головне управління ДСНС у Хмельницькій області порушення під час такого рішення, коли стало відомо Головному управлінню ДСНС у Хмельницькій області про списання захисних споруд цивільного захисту з балансу КП НМР "ЖКО", та на підставі яких документів, чи вживало Головне управління та чи має намір вживати заходів на їх усунення. Також повідомлено, що у випадку не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави самостійно прокуратурою буде вирішуватись питання про пред`явлення позову в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Хмельницькій області щодо визнання недійсним рішень та повернення захисних споруд цивільного захисту населення до комунальної власності.

На вказаний лист Головним управлінням ДСНС у Хмельницькій області повідомлено (лист від 16.06.2022р. № 6701-2598/6706), що до Головного управління ні від балансоутримувача, ні від органів, визначених в п. 222 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. № 138, які організовують та ведуть паперовий облік фонду захисних споруд, не надходили відповідні матеріали (документи паперового обліку захисних споруд - паспорти та облікові картки захисних споруд цивільного захисту) для списання, виключення з обліку чи зміни форми власності захисних споруд цивільного захисту. Враховуючи вищевикладене, на даний час головним управлінням зазначені протирадіаційні укриття не списувались та з електронного обліку не виключались. Також зазначено, що заходи державного нагляду (контролю) Головним управлінням в об`єднаннях співвласників багатоквартирних будинків не здійснювались. Враховуючи зазначене, Головне управління вбачає необхідним вжиття заходів щодо повернення захисних споруд у комунальну власність (в разі неправомірного їх списання з балансу разом з будинками).

Листом від 01.06.2022р. № 54/2-3812вих22 Шепетівська окружна прокуратура звернулася до управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької ОДА, у якому повідомила, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, необхідно надати обґрунтовану інформацію щодо зазначеного факту списання захисних споруд цивільного захисту на території м. Нетішин з балансу КП НМР "ЖКО", чи вбачає управління порушення під час прийняття відповідних рішень.

На вказаний лист управлінням з питань цивільного захисту населення Хмельницької обласної військової адміністрації повідомлено (лист від 15.06.2022р. № 108), що управлінням, починаючи з 2016 року, неодноразово вказувалося виконавчому комітету Нетішинської міської ради на недопустимість відчуження захисних споруд та прийняття відповідних рішень, надавались рекомендації щодо можливості повернення споруд до комунальної власності. Невизначеність форми власності захисних споруд несе за собою невиправдані ризики, а саме: відсутність відповідальних за утримання захисних споруд, нездійснення контролю за їх технічним станом та неможливість використання коштів субвенції з державного бюджету та фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, для ремонту та підтримання в готовності захисних споруд.

Шепетівська окружна прокуратура звернулася листом від 18.08.2022р. № 54/2-6477вих-22 до начальника КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" стосовно надання доказів у підтвердження обставин входження багатоквартирних будинків до складу житлового фонду ХАЕС, які передані у власність територіальної громади м. Нетішина згідно з рішенням Нетішинської міської ради від 18.09.1998р. № 1, обставини права комунальної власності територіальної громади м. Нетішина на багатоквартирні будинки, обставин постановлення (перебування) багатоквартирних будинків, в тому числі розміщених у них захисних споруд, на баланс КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання".

На вказаний лист КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" згідно листа від 31.08.2022р. № 01-09/657 надано прокуратурі копії відповідних актів приймання-передачі житлових будинків (згідно переліку) з балансу ЖКУ ОП ХАЕС до ЖКО (№ 9), актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію багатоквартирних будинків, інвентарних карток обліку основних засобів (№ 789).

Шепетівська окружна прокуратура звернулася листом від 02.09.2022р. № 54/2-6888вих-22 до управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької ОДА стосовно надання доказів щодо часу створення захисних споруд цивільного захисту та надання копій первісних паспортів та облікових карток, які були оформлені дирекцією будівництва Хмельницької АЕС.

На вказаний лист управлінням з питань цивільного захисту населення Хмельницької ОДА згідно листа від 12.09.2022р. № 183 надано прокуратурі копії паспортів протирадіаційних укриттів, облікових карток на протирадіаційні укриття, листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.12.2016р. № 16-19085/162 "Про захисні споруди цивільного захисту".

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

З приводу права прокурора на звернення до суду із даним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. За приписами ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

За ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду у справі № 910/11919/17 від 17.10.2018р. зазначено, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський суд з прав людини висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018р. у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018р. у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018р. у справі № 906/240/18, від 08.02.2019р. у справі № 915/20/18.

Предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017р. № 28/1568 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного житлового будинку № 3, що на просп. Незалежності" та визнання недійсним акта списання багатоквартирного будинку, що розміщений на просп. Незалежності, 3 в м. Нетішин, датований вереснем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 2092,6 кв.м.

У зв`язку з тим, що Нетішинська міська рада, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає у даній справі відповідачем, прокурор звертається до суду за захистом державних інтересів самостійно і набуває статусу позивача, без визначення органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави.

Разом з тим, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021р. у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.

При цьому прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі № 469/1044/17 та постанові Верховного Суду від 08.12.2020р. у справі № 908/1664/19.

Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/3219/20 наголосив, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Нетішинським відділом Шепетівської окружної прокуратури листом від 28.04.2022р. № 54/2-2723 вих-22 було повідомлено Нетішинського міського голову, що прокуратурою проводиться вивчення питання про вжиття заходів з метою прийняття та реалізації управлінських рішень щодо передачі об`єктів цивільного захисту до державної та комунальної власності, встановлення фактів протиправної зміни правового режиму такого майна, надання оцінки законності його списання у довоєнний період, забезпечення його збереження та експлуатації за цільовим призначенням. Також прокуратура просила надати інформацію щодо кількості об`єктів цивільного захисту на території Нетішинської міської територіальної громади, перелік об`єктів, які перебувають в приватній власності, а також перелік об`єктів цивільного захисту державної та комунальної власності, які не готові чи обмежено готові до експлуатації за цільовим призначенням із зазначенням причин та вжитих заходів.

Прокуратурою у вищевказаному листі зазначено, що згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту.

На вказаний лист виконавчим комітетом Нетішинської міської ради листом від 05.05.2022р. № 30/01-11-1275/2022 надано інформацію щодо кількості об`єктів цивільного захисту на території м. Нетішин із зазначенням форми власності (Перелік захисних споруд цивільного захисту міста). Згідно вказаного Переліку за обліковим номером 39 зазначене ПРУ № 86210, розташоване за адресою: просп. Незалежності, 3, балансоутримувачем якого є ОСББ "Китайська стіна 2016", технічна інвентаризація проведена 14.05.2014р. № 482, стан готовності - обмежено готове, необхідний поточний ремонт. Крім того, виконавчим комітетом Нетішинської міської ради повідомлено, що відповідно до рішення Нетішинської міської ради від 18.09.1998р. № 1 міська рада надала згоду на передачу у комунальну власність територіальної громади міста об`єктів комунально-побутового призначення, до яких входив житловий фонд ХАЕС. Проте у цьому рішенні немає відомостей про споруди цивільного захисту населення, які повинні йти окремими об`єктами, та розташовані у підвальних приміщеннях багатоквартирних будинків. Також рішенням від 21.12.2017р. № 37/2078 надано дозвіл на списання майже всіх багатоквартирних будинків з балансу КП НМР "ЖКО". Підвальні приміщення, які є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, в яких розташовані захисні споруди цивільного захисту були списані з балансу разом з будинками.

Також прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, вказав, що прийнятим Нетішинською міською радою рішенням від 02.06.2017р. № 28/1568 списано з балансу багатоквартирного житлового будинку комунальної власності захисну споруду цивільного захисту, що не забезпечує її належну правову охорону та належну експлуатацію з метою виконання функцій держави у цивільному захисті населення в умовах воєнного стану. Крім того, відсутність балансоутримувача унеможливлює здійснення фінансування робіт по окремих протирадіаційних укриттях за рахунок субвенцій з державного місцевим бюджетам, що розташовані у м. Нетішин, з метою належного утримання таких захисних споруд. Відсутність фінансування призводить до порушення встановлених державою гарантій забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місяця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії.

Крім того, судом звертається увага, що у постанові від 07.11.2018р. у справі № 916/749/17 Верховний Суд вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень. Захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Нетішинську міську раду відповідачем у справі та заявив вимогу про визнання незаконним її рішення, суд вважає, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.

Вказана правова позиція викладена також у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020р. у справі № 698/119/18.

Разом з тим, судом зазначається, що відповідно до п.п. 23-31 ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України (в редакції станом на час звернення прокурора із позовом) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту; реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання комунальної форми власності; здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Таким чином, із наведених приписів законодавства слідує, що Нетішинська міська рада є суб`єктом забезпечення цивільного захисту на відповідній території в умовах введення на території України воєнного стану та відсутністю балансоутримувача протирадіаційного укриття, тому за умов прийняття міською радою спірного рішення, яким надано дозвіл на списання з балансу багатоквартирного будинку № 3 разом із захисною спорудою, враховуючи визначення прокурором у позові Нетішинську міську раду відповідачем у справі, позиція третьої особи 2 щодо невірного визначення прокурором суб`єктів спору судом оцінюється критично.

На думку суду, оцінка факту наявності чи відсутності порушеного інтересу держави, а також порушень норм чинного законодавства лежить у площині вирішення судом спору по суті позовних вимог.

З огляду на вищезазначені фактичні обставини справи клопотання третьої особи 2 про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та безпідставним, а тому суд в його задоволенні відмовляє.

Щодо суті спору.

Щодо правового статусу захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття № 86210).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом, рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області № 1 від 18.09.1998р. вирішено надати згоду на передачу у комунальну власність територіальної громади міста об`єктів, які мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади міста, належать до державної форми власності і перебувають в управлінні ВП "Хмельницька АЕС" НАЕК "Енергоатом".

Згідно Переліку (додаток до рішення № 1 від 18.09.1998р.) до об`єктів, що належать до державної форми власності, перебувають в управлінні ВП "Хмельницька АЕС" НАЕК "Енергоатом" та плануються до передачі у комунальну власність територіальної громади міста, належить об`єкт комунально-побутового призначення - житловий фонд ХАЕС.

Відповідно до інвентарної картки № 789 та акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 9 від 09.07.2001р. (а.с. 215, том 1) за кодом устаткування 110102 ЖКУ ОП ХАЕС (здавач) було передано ЖКО (одержувач) житловий будинок (ж/б 302 А.Б.) (Незалежності, 3). При цьому, згідно актів Державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 28.03.1990р. та від 27.07.1990р. (а.с. 218 - 225, том 1) 9-ти поверховий 143 квартирний крупно панельний будинок № 302 (блок А) та 9-ти поверховий 108 квартирний крупно панельний будинок № 302 (блок Б) знаходяться за адресою: проспект Леніна № 3 (Незалежності, 3).

Матеріалами справи, а саме актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття № 86210) (а.с. 30, том 1), облікової картки захисної споруди, паспорта сховища № 86210 (а.с. 64, том 1) стверджується, що протирадіаційне укриття вбудоване в 9-ти поверховий житловий будинок.

Згідно пп. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) до захисних споруд цивільного захисту належать: 1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; 2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості; 3) швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

Вищенаведені обставини справи та норми законодавства свідчать про те, що навіть у випадку коли нежитлове приміщення фізично є частиною будівлі, таке приміщення може бути окремим самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, а в даному випадку - об`єктом цивільного захисту.

Схожа за змістом правова позиція зазначена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020р. у справі № 918/684/19.

Крім того, згідно листа від 16.06.2022р. № 6701-2598/6706 (а.с. 69, том 1) та акта комплексної перевірки та оцінки діяльності Нетішинської міської ради щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту від 27.06.2018р. Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (а.с. 72-102, том 1) слідує, що під час проведення комплексної перевірки Нетішинської міської ради було встановлено, що відповідно до розпорядження КМУ від 26.11.2008р. № 1473-р "Про підготовку та проведення у 2009-2015 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)" у місті Нетішин виготовлено технічні паспорта на 100% захисних споруд цивільного захисту. Разом з тим, реєстрація речових прав на захисні споруди, як об`єкту нерухомого майна, не була проведена. Внаслідок цього на балансі КП НМР "ЖКО" не перебувало жодної захисної споруди, хоча згідно обліку захисних споруд вказане комунальне підприємство було балансоутримувачем 49 захисних споруд цивільного захисту комунальної форми власності (в тому числі і спірної захисної споруди згідно Переліку захисних споруд цивільного захисту міста Нетішин).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що приватизації не підлягають, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.

Приписами ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

За приписами ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017р. № 138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку.

Відповідно до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно п.п. 9-10 Порядку (в редакції від 24.03.2017р.) утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд, конструкцій і обладнання, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, визначений паспортом захисної споруди, але не більше 12 годин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (діючого станом на час прийняття оскаржуваного рішення) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Таким чином, із наведених норм законодавства та встановлених обставин слідує, що спірне протирадіаційне укриття № 86210 було передано у комунальну власність територіальної громади міста Нетішин, таке майно було прийнято КП НМР "ЖКО" та вказане майно є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, а тому не може відчужуватись з комунальної власності у приватну, зокрема, у власність співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016". При цьому, судом звертається увага, що Нетішинська міська рада, як власник захисної споруди, та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016" не позбавлені права укласти договір сервітуту щодо визначення умов для користування протирадіаційним укриттям № 86210.

Стосовно балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту судом зазначається, що, незважаючи на те, що комунальним підприємством було прийнято вказане майно від ЖКУ ОП ХАЕС, в матеріалах даної справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" є дійсним балансоутримувачем протирадіаційного укриття № 86210 і що таке майно підлягає списанню з балансу саме даного комунального підприємства, зокрема, відсутні будь-які правочини, укладені із власником майна (Нетішинською міською радою) про утримання на балансі спірного майна, відсутня будь-яка бухгалтерська, статистична або інша звітність щодо утримання такого майна, а також статутні документи. Надані прокурором Перелік захисних споруд цивільного захисту міста Нетішин, у якому зазначено третю особу 1, як балансоутримувача, не береться судом як належний доказ, оскільки він не підтверджений первинними та зведеними обліковими документами, а долучені облікова картка захисної споруди та паспорт сховища № 86210 взагалі суперечать один одному, оскільки у п. 2 вказаних доказів ("кому належить") зазначено різних юридичних осіб: ЖКО та Нетішинський міськвиконком відповідно.

Водночас судом зазначається, що навіть за умов вибуття спірного об`єкту з балансу комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" (у випадку доведеності даної обставини належними доказами) такий об`єкт не вибуває з комунальної власності Нетішинської міської ради.

Твердження третьої особи 2 про те, що захисні споруди цивільного захисту можуть перебувати у приватній власності, зокрема співвласників будинку, є хибними, оскільки з моменту створення спірне приміщення (ПРУ) не набуло статусу допоміжного, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, тому що функціональне призначення спірного приміщення станом на дату введення в експлуатацію у 1990 році - об`єкт цивільного захисту сховище протирадіаційного укриття класу 200 групи В, кількістю 1120 чол., розташоване у підвалі житлового багатоквартирного будинку, має окремі входи та виходи, спосіб і порядок використання приміщення. У результаті приватизації квартир у багатоквартирному будинку № 3 по проспекту Незалежності у м. Нетішин, де розташоване спірне приміщення, у мешканців будинку право власності на спірне приміщення не виникло, оскільки спірне приміщення не могло бути об`єктом приватизації, не призначене для забезпечення експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку, свого функціонального призначення не змінювало (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц). Крім того, матеріали справи не містять жодних підтверджуючих доказів (свідоцтв про право власності) на підтвердження права власності співвласників багатоквартирного будинку на частку майна у підвальному приміщенні.

Стосовно недоведеності прокурором площі спірного приміщення, на що звернуто увагу третьою особою 2 у поясненнях, судом зазначається, що площа протирадіаційного укриття 2092,6 кв.м підтверджується паспортом сховища (ПРУ) № 86210 та актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 86210 від 29.12.2021р.

Щодо визнання недійсним рішення.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно зі статтею 2 ГПК України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно із частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Таким чином, орган місцевого самоврядування, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом ч. 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як встановлено судом, рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області від 02.06.2017р. № 28/1568 вирішено: 1) надати дозвіл КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" на списання з балансу багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності; 2) затвердити склад комісії для списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності, згідно з додатком; 3) КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання": розпочати процедуру списання будинку з балансу згідно з Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого рішенням Нетішинської міської ради від 25.11.2016р. № 20/1045; передати технічну документацію відповідно до вимог чинного законодавства для об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016"; надати у строк не більше 2-х місяців від дня прийняття цього рішення на погодження Нетішинської міської ради акт списання багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання"; підготувати у строк не більше одного місяця від дня прийняття цього рішення перелік квартир та нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Нетішин та передати перелік Фонду комунального майна міста Нетішин; 4) об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016" надати виконавчому комітету Нетішинської міської ради протокол загальних зборів з метою укладання договору сервітуту відповідно до рішення Нетішинської міської ради від 25.11.2016р. № 20/1045 "Про порядок списання з балансу багатоквартирних будинків", із внесеними змінами.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги в даній частині, вказує на те, що захисна споруда цивільного захисту в результаті прийняття спірного рішення вибула з комунальної власності Нетішинської міської ради внаслідок списання такого майна з балансу комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання".

Однак, судом зазначається, що для встановлення обставин порушення (не порушення) майнових прав Нетішинської міської ради на захисну споруду цивільного захисту населення необхідним є дослідження усієї процедури списання з балансу протирадіаційного укриття.

Так, як слідує зі змісту спірного рішення, ним надано лише дозвіл на списання будинку разом з приміщенням, тобто розпочато процедуру списання, механізм якого встановлено Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків, а із саме затвердженням акта про списання багатоквартирного будинку з балансу рішенням Нетішинської міської ради від 08.09.2017р. № 32/1771 "Про затвердження акта про списання багатоквартирного будинку № 3, що на просп. Незалежності" така процедура списання відповідного будинку вважається закінченою.

Таким чином, прийняте рішення від 02.06.2017р. № 28/1568 "Про списання з балансу КП НМР "ЖКО" багатоквартирного житлового будинку № 3, що на просп. Незалежності" (з огляду на наявність рішення) не засвідчує юридичний факт списання з балансу КР НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного будинку разом із протирадіаційним укриттям та вибуття (зміни форми власності) з комунальної власності зазначеного об`єкту, відтак ніяким чином не порушує жодних прав та інтересів як самої ради, оскільки будинок і захисна споруда цивільного захисту населення не вибули з її власності, так і прав та інтересів співмешканців багатоквартирного будинку, оскільки останні не можуть набути права приватної власності на протирадіаційне укриття в силу закону (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України), при цьому останні є власниками квартир на праві приватної власності та інших нежитлових допоміжних приміщень (окрім спірного) на праві спільної сумісної власності.

Отже, твердження прокурора, що захисна споруда цивільного захисту в результаті прийняття спірного рішення вибула з комунальної власності Нетішинської міської ради внаслідок списання такого майна з балансу комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" є помилковими.

Крім того, судом звертається увага прокурора на те, що Нетішинська міська рада не зобов`язана реєструвати право комунальної власності на протирадіаційне укриття, оскільки таке речове право їй належить згідно рішення Нетішинської міської ради № 1 від 18.09.1998р., яким було передано у комунальну власність територіально громади міста об`єктів комунально-побутового призначення, до яких входив житловий фонд ХАЕС. Натомість, Нетішинська міська рада не позбавлена права самостійно у встановленому законодавством порядку зареєструвати у Державному реєстрі прав право комунальної власності на протирадіаційне укриття № 86210.

Відповідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи, що спірним рішенням не порушено прав та інтересів міської ради, держави, оскільки не доведено вибуття спірного майна з комунальної власності та набуття речового права на вказане майно іншими особами, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017р. № 28/1568 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного житлового будинку № 3, що на просп. Незалежності" є необґрунтованою, відтак суд відмовляє в її задоволенні.

Щодо визнання недійсним акта списання багатоквартирного будинку в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття.

Судом встановлено, що у вересні 2017 року комісією, утвореної згідно з рішенням Нетішинської міської ради № 28/1568 від 02.06.2017р., складено акт про списання багатоквартирного будинку з балансу, яким списано багатоквартирний будинок, що розміщений за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, будинок № 3 з балансу КП НМР "ЖКО".

Як слідує з акта списання, останній підписаний комісією, утвореної згідно з рішенням № 2/1568 від 02.06.2017р., до складу якої увійшли представники комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016". Крім того, акт погоджено міським головою та затверджено начальником КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання".

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно зі ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Господарський суд зазначає, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі № 523/9076/16-ц, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК (ГПК) України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Звертаючись до господарського суду із вказаним позовом, прокурор самостійно визначив відповідачем за даним позовом Нетішинську міську раду.

Після надходження справи на розгляд господарського суду прокурор не подав до суду заяву (клопотання) про залучення співвідповідача та/або заміну неналежного відповідача.

Натомість до повноважень господарського суду не відноситься право самостійно визначити коло осіб (відповідачів), які мають відповідати за пред`явленим позивачем позовом, це відноситься до виключних повноважень позивача у справі та унеможливлено для суду за відсутністю відповідного клопотання позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Натомість, виходячи із обраних предмету та підстав позову, господарський суд вважає, що заявлена прокурором вимога безпосередньо стосуються прав та обов`язків комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016".

Проте, зазначені юридичні особи не є відповідачами у даній справі, а залучені до участі у справі лише в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, відповідно не можуть відповідати за даним позовом, оскільки позовних вимог до них не заявлено та позовних вимог до них суд наразі і не розглядає у зв`язку з неподанням (не заявленням) прокурором відповідних заяв чи клопотань про залучення вищезазначених юридичних осіб в якості співвідповідачів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав та обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2020р. у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що в частині вимог прокурора про визнання недійсним акта списання багатоквартирного будинку в частині Нетішинська міська рада є неналежним відповідачем у справі № 924/440/22, оскільки спірний акт підписаний комісією, до складу якої увійшли представники комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016". Крім того, спірний акт затверджено начальником КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання".

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним акта списання багатоквартирного будинку в частині та відмовляє у задоволенні позову у вказаній частині з огляду на неналежний суб`єктний склад учасників справи.

Також судом зазначається, що частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

У силу статей 6, 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням права необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, якою встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування ж конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Ефективний спосіб захисту означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібні роз`яснення сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 р. у справі № 916/3156/17.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Отже, у даному випадку задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним акта списання багатоквартирного будинку, що розміщений на просп. Незалежності, 3 в м. Нетішин, датований вереснем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 2092,6 кв.м, не спроможне поновити прав та інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор, оскільки даний акт не породжує правових наслідків (зміни форми власності), так як затверджується рішення міської ради від 08.09.2017р. № 32/1771, яке не є предметом оскарження у даній справі, та яке, як встановлено судом, існує. Тобто саме дійсність (недійсність) вказаного рішення, яким затверджено оспорюваних акт, призведе до виникнення (позбавлення) майновий прав чи інтересів держави стосовно спірного майна.

З огляду на викладене, суд вважає, що обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним, оскільки не поновить порушених прав держави, тому з даних підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним акта в частині.

Щодо заяв відповідача, третьої особи 1 та 2 про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, суд не досліджує питання спливу позовної давності.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Отже, підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в позові у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача (прокуратуру) згідно ст. 129 ГПК України.

Крім того, у письмових поясненнях від 07.09.2022р. представник об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016" просить суд стягнути з державного бюджету за рахунок держаних асигнувань витрати, понесені третьою особою на професійну правничу допомогу. Вартість таких послуг становить 8000,00 грн за написання пояснень третіх осіб, а також передбачено оплату 4000,00 грн за участь адвоката у судовому засіданні. Фактичні витрати підтверджується відповідним актом приймання-передачі послуг.

Відповідно до ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

В ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження факту понесення об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016" судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду не надано договір про надання правової допомоги. Як вбачається з позовних матеріалів, будь-які інші докази в підтвердження надання адвокатом третій особі 2 послуг професійної правничої допомоги в матеріалах справи також відсутні. При цьому, варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Таким чином, зважаючи на відсутність документального підтвердження надання правової допомоги, суд відмовляє в задоволенні заявлених третьою особою 2 витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у позові керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави до Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання", м. Нетішин Хмельницької області та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китайська стіна 2016", м. Нетішин Хмельницької області про визнання недійсним рішення двадцять восьмої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 02.06.2017р. № 28/1568 "Про списання з балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" багатоквартирного житлового будинку № 3, що на просп. Незалежності", про визнання недійсним акта списання багатоквартирного будинку, що розміщений на просп. Незалежності, 3 в м. Нетішин, датований вереснем 2017 року, в частині списання із балансу КП НМР "Житлово-комунальне об`єднання" приміщення протирадіаційного укриття, площею 2092,6 кв.м, відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.12.2022 року.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 2 примірн.:

1 - до справи;

2 - третій особі 2 (ОСББ "Китайська стіна 2016" (Хмельницька область, м. Нетішин, проспект Незалежності, 3)) - реком з повід.

Електронні адреси:

Шепетівська окружна прокуратура - shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua

Хмельницька обласна прокуратура - sekretariat@khmel.gp.gov.ua

відповідач - miskrada@netishynrada.gov.ua

третя особа 1 (КП НМР "ЖКО") - jko_netishin@ukr.net