Решение № 107698562, 06.12.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2355/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач або Адміністрація ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та поданні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених до військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

1.2. Ухвалою суду від 05.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

1.3. Ухвалою суду від 15.07.2022 відмовлено в задоволенні заяви представника Адміністрації Державної прикордонної служби України про залишення позовної заяви без розгляду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. За результатами звернення позивача щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі Закон №2262-XII) Адміністрація ДПС України надала відповідь про відмову.

Аргументи позивача

2.2. Позивач у заявах по суті справи зазначає, що відмова відповідача щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту а статті 12 Закону Закон № 2262-ХІІ є протиправною з огляду на те, що положеннями чинного законодавства набуття особою права на пенсію за вислугою років військової служби не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги, оскільки його положеннями чітко передбачено, що вислуга років у пільговому обчисленні також підлягає зарахуванню до вислуги років саме для призначення пенсії, а не обчислення її розміру.

2.3. Окрім цього, позивач робить посилання на постанови Верховного Суду від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а, від 14.04.2021 року по справі № 480/4241/18, як такі, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Аргументи відповідача

2.4. Представник відповідача, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.5. Так, зазначає про відсутність у позивача права на призначення пенсії за вислугою років, оскільки позивач не має встановленої пунктом а частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Так, Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668 від 08.07.2011 року внесено зміни в пункт а статті 12 Закону № 2262-ХІІ відповідно до якого пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, у період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

2.6. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.03.2021 року №42-ос календарна вислуга років ОСОБА_1 становить 20 роки 06 місяць 07 днів, загальна вислуга років позивача становить 29 років 08 місяців 12 днів, з яких пільгова вислуга 09 років 02 місяці 05 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом а статті 12 Закону №2262-ХІІ.

2.7. Стверджує, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом розмірі. Зарахування до цієї вислуги стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

2.8. Поряд з цим, вважає безпідставним твердження позивача, що для призначення пенсії за вислугу років підлягає застосуванню постанова КМУ від 17 липня 1992 р. № 393, якою позивачу на його думку для призначення пенсії за вислугою років має зараховуватися пільговий стаж, оскільки норми Постанови № 393 можуть застосовуватись лише в частині, яка не суперечить нормам Закону № 2262-ХІІ.

2.9. Окрім цього просить, під час розгляду даної адміністративної справи, врахувати судову практику Верховного Суду, яка склалася при вирішенні аналогічних справ, а саме постанови від 27.03.2018 року у справі №295/6301/17, від 19.09.2018 року у справі №725/1959/17, від 22.11.2018 року у справі №161/4876/17, від 31.01.2019 року у справі №295/15121/16-а, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 537/1980/16-а.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що наказом начальника Чернівецького прикордонного загону (31 прикордонний загін) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19.03.2021 року №42-ос позивача звільнено з військової служби за підпунктом а (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та виключено зі списків особового складу.

3.2. Судом також встановлено, що зазначеним наказом начальника Чернівецького прикордонного загону (31 прикордонний загін) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19.03.2021 року №42-ос визначено, що вислуга років ОСОБА_1 складає: 20 роки 06 місяць 07 днів, загальна вислуга років позивача становить 29 років 08 місяців 12 днів, з яких пільгова вислуга 09 років 02 місяці 05 днів.

3.3. Позивач звернувся до відповідача, згідно якого просив підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

3.4. Листом від 19.05.2022 року №11/Я-1289-4841 Адміністрацією ДПС України повідомлено позивача про те, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 19.03.2021 року №42-ос на дату виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини його вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 20 років 06 місяців 07 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом а статті 12 Закону №2262-ХІІ. Відтак, відсутні підстави для надання доручення відповідному прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону № 2262, та їх надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Предметом цього позову є відмова Адміністрації ДПС України щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту а статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Відтак, суд у цій справі надасть оцінку такій відмові Адміністрації ДПС України через призму верховенства права.

4.2. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до представника позивача до відповідача із запитом щодо оформлення документів про призначення позивачу пенсії), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

4.3. Відповідно до пункту а частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж, з статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

4.4. Згідно пункту б частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, з статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

4.5. Водночас частиною 1 статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, з статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині 2 статті 17 цього Закону.

4.6. Частиною 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

4.7. Згідно частини 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

4.8. Разом з цим, статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4.9. Відповідно до частини 1 статті 17-2 Закону № 2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

4.10. При цьому, згідно частини 2 статті 17-2 Закону № 2262-ХІІ перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України та Національному антикорупційному бюро України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

4.11. На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей від 17.07.1992 року № 393 (далі Постанова № 393).

4.12. Так, вказаним Порядком № 393, зокрема пунктом 3, визначаються періоди проходження військової служби, що зараховуються до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах.

4.13. Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 р. дійшов наступного висновку: ……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку….

4.14. При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.

4.15. У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18 сформував правову позицію щодо застосування норм права, яку в силу положень частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Так, Верховний Суд вказав на те, що існуюче правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

4.16. Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

4.17. Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

4.18. Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

4.19. Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

4.20. В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

4.21. При цьому, на переконання Верховного Суду (згідно постанови від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18), таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

4.22. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

4.23. Таким чином, за наслідками розгляду справи №480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив наступні правові висновки:

- в цілях Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

- для призначення пенсій за вислугу років за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

4.24. При цьому, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018р. у справі №161/4876/17, від 15.08.2019р. у справі №281/459/17, від 27.03.2020р. у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

4.25. Судом у цій справі встановлено, що вислуга років позивача для призначення пенсії складає у календарному обчисленні 20 роки 06 місяць 07 днів; у пільговому обчисленні 09 років 02 місяці 05 днів; загальна 29 років 08 місяців 12 днів.

4.26. Відтак, з огляду на вище викладене та з врахуванням правової позиції, викладеною в постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18, суд у цій справі вважає, що у позивача наявне право на зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, наявної у нього вислуги в пільговому обчисленні.

4.27. Таким чином, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги у пільговому обчисленні, є більшою ніж мінімально необхідна для призначення пенсії вислуга років, яка визначена пунктом а частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII, а саме по відношенню до позивача - 25 календарних років і більше, що дає йому право на призначення пенсії за вислугу років згідно Закону № 2262-XII.

Щодо наявності у відповідача повноважень на оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту а статті 12 Закону Закон №2262-ХІІ суд вважає за необхідне зазначити наступне.

4.28. За приписами статті 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

4.29. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, який затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).

4.30. Відповідно до пункту 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із зазначеним вище Законом, подаються цими особами до головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

4.31. Згідно пункту 12 вказаного Порядку № 3-1 повноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.

4.32. При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 2811.2018 року у справі №537/1980/16-а зробило висновок про те, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.

4.33. Суд також зазначає, що відповідно до Законів України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, пунктів 4, 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 878 (зі змінами), та постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 року № 760 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та з інших соціальних питань (далі - Інструкція № 760).

4.34. Вказана інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи, зокрема, з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262-XII.

4.35. Згідно пункту 1 розділу ІІІ Організація роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій Інструкції № 760 саме на уповноважені структурні підрозділи (це визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з оформлення та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів), покладено функції з організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства, зокрема, вони приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком № 3-1 та у 10-денний строк, з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком № 3-1, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.

4.36. Відтак, з урахуванням наявності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, саме на відповідача, як уповноваженого органу, в якому позивач проходив службу та з якого його звільнено, покладено обов`язок у відповідний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії від позивача оформити всі необхідні документи і подання до органу Пенсійного фонду про призначення йому пенсії.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу в оформлення та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту а статті 12 Закону Закон №2262-ХІІ, діяв не на підставі Конституції та законів України.

5.3. При цьому суд вважає за необхідним зазначити, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

5.4. У публічно-правових відносинах презюмується правомірність поведінки суб`єкта приватного права, якщо це не буде спростовано в порядку визначеному законом. У даному разі будь-яких порушень вимог чинного законодавства, які б унеможливлювали позивачем реалізувати свої права та гарантії визначені Законом № 2262-XII відповідачем не наведено.

5.5. Відтак, суд приходить до висновку, що відмова ОСОБА_1 в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту а статті 12 Закону Закон №2262-ХІІ, є протиправною. Відповідачем не доведено правомірність таких дій, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

5.6. При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.

5.7. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

5.8. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

5.9. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

5.10. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

5.11. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

5.12. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

5.13. Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

5.14. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, а оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує, на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

3. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрацію Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Адміністрація Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039).

Суддя О.В. Анісімов