Постановление суда № 107657239, 05.12.2022, Літинський районний суд Вінницької області

137/867/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2022 смт. Літин

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванововї І.О.,

сторін у справі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Дегтярьова О.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Сільченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сільченка О.В. про відвід судді у цивільній справі №137/867/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Літинського районного суду Вінницької області Желіховського В.М. перебуває справа за вказаним позовом.

24.11.2022 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сільченко О.В. подав до канцелярії суду заяву про відвід судді Желіховського В.М. мотивовану тим, що, як на його думку, позивач у вказаній справі безпідставно звільнений від сплати судового збору. Стороною відповідача було заявлено клопотання про залишення позову без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, оскільки позов подано про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який з обвинувачення не витікає, позивача не було визнано потерпілим у кримінальному провадженні, так як щодо нього не було вчинено кримінальне правопорушення, а відтак він не звільняється від сплати судового збору з підстав вказаних у позові. В задоволенні цього клопотання судом було відмовлено. Відтак представник підповідача - Вітюка А.В. вважає, що суд прямо чи побічно заінтересований в результатах розгляду справи а також наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Відтак просив задовольнити заяву про відвід (а.с. 115).

24.11.2022 заяву про відвід передано для розгляду судді та автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю Гопкіна П.В. (а.с. 116).

Представник ОСОБА_2 адвокат Сільченко А.В. заяву про відвід просив задовольнити з підстав зазначених у самій заяві.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав позицію свого довірителя.

Представник ПАТ «Страхова група «ТАС» до судового засідання не з`явився, хоча про місце дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином (а.с. 122). Позиції щодо заявленого відводу не повідомив.

Представника позивача адвоката Дегтярьов О.М. просив відмовити у задоволені заяви про відвід, оскільки вважає її немотивованою. Також повідомив, що зауваження щодо судового збору зможуть бути включені до апеляційної скарги після ухвалення рішення за результатами розгляду позову.

Позивач ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Суддя Желіховський В.М. до судового засідання не з`явився. Подав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просить розгляд заяви проводити у його відсутність (а.с. 123).

Дослідивши заяву про відвід та матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників процесуальної дії, суд приходить до наступних висновків.

Так, статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, за наявності яких, у відповідності до ч. 2 ст. 39 ЦПК України, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

За загальним правилом, визначеним ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про відвід, суд зазначає, що жодних доказів, які б підтверджували наведені в заяві доводи представника заявника, на які останній посилається, як на правову підставу для відводу головуючого по справі судді Желіховського В.М. , суду надано не було, відтак, наведені аргументи носять характер припущень та суб`єктивних переконань заявника. Наведене ілюструється наступним чином.

Так, у 6 абзаці заяви про відвід (а.с. 115) адвокат Сільченко О.В. зазначає, що існують підстави вважати, що що суд прямо чи побічно заінтересований в результатах розгляду справи а також наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Проте представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Сільченком О.В. при зверненні із заявою зроблено висновок без зазначення будь-яких доказів, як того вимагає міжнародна практика, а тому твердження в цій частині також не може братись до уваги.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії) (De Cubber v.Belgium), від 26 жовтня 1984 року, у п.26 зазначено, що «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Крім того, у випадку незгоди з процесуальними діями та остаточним рішенням судді Желіховського В.М. за результатом розгляду позову, чинним законодавством визначено порядок їх оскарження по суті.

Оскільки заявником при зверненні із заявою про відвід головуючої судді будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості суду та неможливості прийняття об`єктивного рішення по справі в ході судового розгляду не встановлено та заявником не надано, суд приходить до висновку, що підстави для відводу передбачені ч.1 ст. 36 ЦПК України відсутні, а заява адвоката Сільченка О.В. про відвід є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню оскільки містить лише оціночні судження самого заявника.

Керуючись ст. ст. 36,39, 40, 240, 258-260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сільченка О.В. про відвід судді Желіховського В.М. у справі №137/867/22, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:П. В. Гопкін