Решение № 10763021, 02.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10                                                                                 Справа № 11/116

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд-Луганськ", м. Луганськ про стягнення 23855 грн. 00 коп.          

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Хроніна Е.Л., дов. № 86 від 01.01.2010, Міщенко В.В., дов. № 32 від 01.01.2010;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 23855 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 51616950 масу вантажу у вагоні № 67656132.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою ухвали господарського суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Під час судового розгляду справи позовні вимоги позивачем підтримані у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, тому справи на підстав припав ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

За залізничною накладною № 51616950 (а.с. 11) зі станції відправлення Антрацит Донецької залізниці на станцію Севастополь-Вантажний Придніпровської залізниці відповідачем був відправлений вагон № 67656132 при перевірці маси вантажу та було встановлено невідповідність маси вантажу у вагоні (за накладною –69000 кг) фактичній масі, виявленій при контрольному зважуванні (фактично маса вантажу складала 75000 кг).

У накладній відповідачем як відправником вантажу зазначені відомості про маркування вантажу вапном.

За фактом виявленого порушення складений комерційний акт АА № 017038/24 від 29.10.2009 (а.с. 10).

В комерційному акті містяться відомості про відсутність маркування вантажу у вагоні № 67656132, а також про те, що вагон завантажено нижче бортів, завантаження рівномірне, двері люка зачинені, витікання відсутнє, у технічному відношенні вагон справний.

Надлишок вантажу вагою 6000 кг отримано відповідачем, що підтверджено відповідною розпискою (а.с. 40).

До матеріалів справи позивачем надано довідку Дорожньої геофізичної станції Придніпровської залізниці № ПГМ –231/38 від 14.07.2010 (а.с. 53) з відомостями про атмосферні опади на ділянці залізниці шляхом прямування вагону № 67656132 у період з 27.10.2009 по 31.10.2009.

За доводами позивача маркування вантажу було змите саме вказаними атмосферними опадами.

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі за текстом – Статут) накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статутом залізниць України (далі за текстом –Статут), а саме ст. 24, передбачене право залізниць перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Відповідно до п. 1.1 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі –Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п. 1.1 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі –Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Правил перевезення вантажів графи „Маса вантажу, визначена відправником, кг” та „Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником.

Згідно п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

В перевізних документах на вантаж, що був відправлений відповідачем у справі, а саме у залізничній накладній № 51616950, відповідачем як відправником вантажу було зазначено масу вантажу у вагоні № 67656132 –69000 кг.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статутом, а саме ст. 24, передбачене право залізниць перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт невідповідності маси вантажу у вагоні № 67656132, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69000, фактичній масі вантажу –75000 кг.

Комерційний акт АА № 017038/24 від 29.10.2009 складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами. Надлишок вугілля з вагону № 67656132 переданий відповідачеві, що підтверджено матеріалами справи.

Відсутність захисного маркування вантажу у вагоні № 67656132 може бути спричинена наявністю значної кількості атмосферних опадів під час прямування вагону на станцію призначення, що підтверджено згаданою вище довідкою.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Пунктом 5.5 Розділу 4 Правил перевезень вантажів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту, а саме у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 51616950 за вагон № 67656132 становить 4771 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 23855 грн. 00 коп.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Із врахуванням викладеного вище суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейд –Луганськ», м. Луганськ, вул.. Мурманська, буд. 65, код 33352229, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код 01073828, штраф у розмірі 23855 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 238 грн. 55 коп., а також на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення.

Дата підписання повного рішення – 05.08.2010.

Суддя                                         М.О. Москаленко