Решение № 107588965, 29.11.2022, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/736/22

Провадження № 2/708/185/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Пасічної Л.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Семенова О.М.,

представника третьої особи Січового С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чигиринської міської ради, ОСОБА_3 , про визначення місця проживання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини. У обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що він із відповідачем у справі перебував у фактичних шлюбних відносинах з 2015 року по 2021 рік. Від даних відносин сторони мають спільну малолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час реєстрації народження спільної дитини у органах РАЦСу ОСОБА_1 подав відповідну заяву, у зв`язку із чим він зареєстрований батьком дитини.

Протягом останніх трьох років відповідачка участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, більше року не проживає разом із дитиною та не спілкується із сином. Відповідно всі обов`язки щодо дитини виконує позивач самостійно.

У зв`язку із такими обставинами виникла необхідність визначення місця проживання дитини, натомість відповідачка ігнорує та не виконує свої батьківські обов`язки, і в той же час ухиляється від добровільного визначення правового статусу проживання їх спільної дитини. Наразі ОСОБА_2 не має власного житла, не має роботи чи будь-яких стабільних джерел прибутку, тому не зможе надати дитині ні належного виховання, ні матеріального забезпечення.

У свою чергу позивач ОСОБА_1 проживає у будинку своїх батьків і хоча і не має офіційного працевлаштування, натомість приймає активну участь у підприємницькій діяльності батька ОСОБА_3 , за рахунок чого матеріально забезпечений та здатен забезпечити належні умови існування дитини та належний рівень виховання сина. Не визначеність правового статусу проживання дитини створює умови для зловживань з боку відповідачки в частині отримання матеріальної вигоди з позивача, що може негативно вплинути на дитину. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду, тому просить суд визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишивши його на утриманні та вихованні позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 09.09.2022 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Вирішено питання про залучення до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Службу у справах дітей Чигиринської міської ради, ОСОБА_3 .

Під час підготовчого провадження представник позивача адвокат Семенов О.М. позовні вимоги змінив шляхом подання суду заяви про зменшення позовних вимог, яку у свою чергу підтримав позивач ОСОБА_1 . З урахуванням змінених позовних вимог позивач та його представник просили суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 , 1992 року народження, залишивши його на утриманні та вихованні ОСОБА_1 . Також позивачем та його представником під час підготовчого провадження суду надані додаткові докази, які долучені до матеріалів справи. За заявою позивача судом розглянуто та задоволено клопотання про виклик свідків.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 02.11.2022 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник позивача адвокат Семенов О.М. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Під час підготовчого провадження надала суду заяву, якою повідомила, що вона до суду з`являтися не буде. Питання про визначення місця проживання дитини вона також планує вирішувати у судовому порядку, проте вже після того, коли облаштується у іншому місці, працевлаштується, знайде постійне житло та облаштує своє особисте життя.

Представник Служби у справах дітей Чигиринської міської ради Січовий С.В. позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. Під час підготовчого провадження до суду надав заяву, якою повідомив, що за характером своєї підприємницької діяльності він постійно перебуває за межами області, тому не зможе бути присутнім. Також підтвердив, що будинок, у якому живе ОСОБА_1 разом із сином на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , натомість перебуває у користуванні його сина та онука. Мати дитини проживає у іншому місті з іншим чоловіком та не приймає участі в утриманні та вихованні дитини, тому він позов підтримує.

У зв`язку із неявкою відповідачки без поважних причин, ураховуючи згоду позивача та його представника, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Допитані під час судового розгляду свідки надали суду такі показання.

Зокрема свідок ОСОБА_4 у своїх показаннях пояснила, що ОСОБА_1 , є її рідним братом та вони проживають поряд один із одни, тому вона із ним спілкується кожен день. Їй відомо, що брат та відповідачка, яку за циганськими звичаями знають по імені ОСОБА_5 , були одружені та мають спільну дитину ОСОБА_3 , якому наразі шість років. Рузанна протягом тривалого часу не займається питаннями виховання та утримання дитини, проживає з її слів за іншою адресою десь у Дніпропетровській області. Іноді спілкується із позивачем та їх спільним сином у телефонному режимі, останній раз була за місцем проживання дитини близько 6-7 місяців тому. У дитини за місцем її проживання є власна кімната, яка має все необхідне для проживання та навчання дитини. Всім займається батько, рідні йому допомагають. ОСОБА_5 фактично лише вимагає у ОСОБА_1 гроші начебто у рахунок аліментів на утримання дитини, натомість з дитиною не проживає та для неї нічого не купує.

Свідок ОСОБА_6 у своїх показаннях пояснив, що ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_2 знає протягом тривалого часу, оскільки це його сусіди. Відповідачку знає по імені ОСОБА_5 , оскільки її так всі називали. Він пам`ятає, що вони одружились близько 6 років тому, згодом у них народилась дитина. Мати давно почала кудись зникати на тривалий час, залишаючи дитину із батьком. Протягом останніх років трьох мати була за місцем проживання позивача та дитини дуже рідко, останній раз бачив її весною чи літом 2022 року. Кожен раз під час їх спілкування у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникали сварки через грошові кошти, вона у нього їх постійно просить. Періодично свідок як сусід буває у дворі позивача та у його будинку. Також підтвердив суду, що у дворі за місцем проживання дитини все чисто та прибрано, дитина має власну кімнату, яка має все необхідне для проживання, навчання та дозвілля.

Після допиту свідків у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги судом була оголошена перерва. Після перерви учасники у судове засідання не з`явились, кожен окремо надав суду заяву, якою позов підтримали та просили суд його задовольнити, розгляд справи просили провести у їх відсутність. За таких обставин суд після перерви продовжив розгляд справи у відсутність учасників.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази у сукупності із отриманими показаннями свідків судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини між сторонами стосуються немайнових прав та обов`язків батьків і дітей, тому до їх правового регулювання підлягають застосуванню норми Глави 13 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (ч. 2 ст. 141 СК України).

Зі змісту частини першої статті 151 Сімейного кодексу України вбачається, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Під час реалізації цього права батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним чи юридичним особам; мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ч. 2 та ч. 3 ст. 151 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини регламентовані нормами статті 150 Сімейного кодексу України, з аналізу яких вбачається, що вказані обов`язки покладені на кожного із батьків не залежно від місця проживання та обраної форми і методів виховання дитини. Такі висновки суду також базуються на положеннях частини 2 статті 157 Сімейного кодексу України, відповідно до якої той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

На підставі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч. 3 ст. 157 СК України).

Право батьків на визначення місця проживання дитини закріплено статтею 160 Сімейного кодексу України, відповідно до якої місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; у свою чергу місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. У випадку, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самостійно.

Зі змісту ч. 1 ст. 161 СК України вбачається, що у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним із батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана обставина підтверджена копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , виданим Чигиринським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 29.06.2016, актовий запис № 45 (а.с. 9), а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 06.09.2022 за № 00036743247, відповідно до якого під час реєстрації актового запису за номером 45 від 29.06.25016 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини ОСОБА_1 , були внесені відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України, яка у свою чергу передбачає можливість визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Позивач ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 та їх малолітній син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що під час розгляду справи судом підтверджено копією домової книги на вказане домоволодіння (а.с. 13-15), а також копією паспорта громадянина України на ім`я відповідачки (а.с. 7), довідкою про реєстрацію місця проживання особи на ім`я позивача (а.с. 16) та наданими виконавчим комітетом Чигиринської міської ради на запит суду відомостями щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки ОСОБА_2 від 01.09.2022 за № 181/06-07/1 (а.с. 26).

Вказане домоволодіння на праві приватної власності належить батькові позивача по справі ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 18.01.1996 за № 1, виданим виконавчим комітетом Чигиринської міської ради та зареєстрованим у Черкаському відділку КП ЧООБТІ 18.01.1996 за № 3678 (а.с. 32).

Щодо фактичного проживання учасників спору та їх малолітньої дитини суд враховує, що довідкою характеристикою, виданою виконавчим комітетом Чигиринської міської ради 15.08.2022 за № 846-02-33/2, підтверджено факт проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . У свою чергу під час обстеження житлово-побутових умов проживання, проведеного Службою у справах дітей Чигиринської міської ради, було встановлено, що за даною адресою проживають лише дві особи, а саме батько ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 (а.с. 10). Відповідачка ОСОБА_2 за вказаною адресою фактично не проживає, що підтверджено наведеним вище доказами, показаннями свідків, а також поданою нею суду заявою від 19.09.2022, у якій остання зазначила про її фактичне проживання за іншою адресою та повідомила про намір знайти постійне житло у іншому місці. Також судом встановлено, що у зв`язку зі зміною органом місцевого самоврядування нумерації будинків на час розгляду справи судом вказане домоволодіння має адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 41). За таких обставин суд вважає доведеним та встановленим факт постійного проживання позивача разом із малолітнім сином за вказаною адресою.

З наданого суду висновку Служби у справах дітей Чигиринської міської ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі батьком ОСОБА_1 за місцем його фактичного проживання, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чигиринської міської ради від 01.08.2022 за № 552-31, судом встановлено, що Службою у справах дітей Чигиринської міської ради до складення та затвердження вказаного висновку було проведено обстеження умов проживання малолітнього та встановлено, що батьком забезпечені добрі умови проживанні, зокрема будинок великий, просторий, охайний та чистий, мебльований у необхідній кількості, дитина забезпечена продуктами харчування, має окрему кімнату з великим ліжком, шафою, має безліч іграшок, одягом та взуттям забезпечений відповідно сезону.

Аналізуючи досліджені докази суд враховує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі Мамчур проти України від .6.07.2015, М.С. проти України від 11.07.2017).

За таких обставин суд приходить до висновку, що малолітній ОСОБА_3 з моменту народження і до моменту розгляду справи судом постійно проживає за однією адресою. Відповідно з урахуванням його віку та розвитку має певне звичне для нього середовище, а саме коло спілкування з однолітками та рідними, має звичне для нього місце проживання та коло інтересів. У свою чергу мати малолітнього фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки змінила своє місце фактичного проживання залишивши дитину із батьком, неодноразово повідомляла про відсутність на даний час у неї бажання та можливості забезпечити дитину всім необхідним та погодилась із визначенням місця проживання спільної дитини із батьком, залишивши за собою право вирішувати питання про місце проживання дитини у майбутньому за умови набуття нею відповідних умов (житло, робота, особисте життя). Наведені факти та обставини дають підстави для висновку, що для забезпечення найкращих інтересів дитини у даній справі наявні підстави визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із батьком.

Аналізуючи наявну законодавчу заборону у передачі дитини для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу (ч. 2 ст. 161 СК України), суд враховує, що проживання разом із батьком є звичним місцем проживання для цієї дитини протягом усього її життя, умови проживання та можливість забезпечення дитини необхідним одягом та продуктами харчування батьком самостійно було предметом дослідження Служби у справах дітей Чигиринської міської ради, яка у свою чергу жодних порушень прав дитини не виявила. За таких обставин, а також ураховуючи, що предметом судового розгляду не є питання про передачу дитини батькові та зміну місця її проживання, малолітня дитина фактично залишена матір`ю на вихованні батькові та не має об`єктивної можливості отримувати батьківське піклування від неї, матеріально-побутове забезпечення батька є належним та набагато кращим у порівнянні із матір`ю, суд приходить до переконання, що визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком буде відповідати інтересам самої дитини, відповідно у цій частині позов підлягає до задоволення.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.11.2018 (справа № 463/3301/16-ц, провадження № 61-30050св18).

Також суд під час розгляду справи ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.05.2018 у справі № 607/1091/16-ц (провадження № 61-13272св18), відповідно до яких місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

У свою чергу аналізуючи позовні вимоги в частині залишення малолітнього ОСОБА_3 на утриманні та вихованні позивача ОСОБА_1 суд враховує, що участь в утриманні та вихованні дитини є невід`ємним обов`язком кожного із батьків. Відповідно визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком не може якимось чином змінювати їх у сторону збільшення та/або звільнити матір від їх виконання чи взагалі їх обмежити. Тобто батько, з яким буде у подальшому проживати дитина, буде зобов`язаний виконувати батьківські обов`язки у силу чинного законодавства, у свою чергу матір дитини не втрачає обов`язку приймати участь у вихованні та утриманні дитини не зважаючи на визначення місця його проживання разом із батьком. У випадку наявності спору між батьками щодо участі у вихованні дитини судом може бути вирішено питання про способи участі одного із батьків у вихованні дитини, що у свою чергу виключає можливість обмеження спілкування із матір`ю дитини. Звільнення від обов`язків щодо виховання дитини можливе лише у випадку позбавлення батьківських прав за наявності підстав для цього. З урахуванням наведеного у цій частині позов до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 159-161, 166 СК України, ст.ст. 4 - 13, 76-84, 90-96, 247, 258-265, 268, 280-282, 351-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чигиринської міської ради, ОСОБА_3 , про визначення місця проживання малолітньої дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його проживання.

У іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_2 );

Представник позивача: адвокат Семенов Олександр Миколайович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 223, видане Черкаською ОКДКА 05.12.2005, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Князя Дмитра Вишневецького, буд. 17);

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , прож.: АДРЕСА_3 );

Третя особа: Служба у справах дітей Чигиринської міської ради (код ЄДРПОУ: 43914678, місцезнаходження: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, буд. 19);

Представник третьої особи: Січовий Сергій Васильович (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_4 );

Третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення у зв`язку із відсутністю електропостачання складено 30.11.2022.

Суддя А.О. Попельнюх