Постановление суда № 107585588, 24.11.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" листопада 2022 р. м. Рівне Справа № 918/686/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про відстрочення виконання судового рішення у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490)

до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 03366701)

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133)

про стягнення 216 842 706, 17 грн

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 03366701)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490)

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133)

про зобов`язання вчинити дії

у судовому засіданні приймали участь представники:

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Риндін П.С. (в режимі ВКЗ), Ракітін П.С. (в режимі ВКЗ);

- від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" - Янкевич Л.Д;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі ТОВ "Оператор ГТС України") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі АТ "Рівнегаз") про стягнення заборгованості в розмірі 216 842 706,17 грн, що складається з: 197 982 376, 36 грн основного боргу, 11 993 692,62 грн пені, 2 228 546,35 грн три відсотки річних та 4 638 090,84 грн інфляційних втрат у зв`язку з невиконанням Договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000113 в частині оплати за негативні щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності.

Ухвалою від 20.08.2021, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

16 вересня 2021 року на адресу Господарського суду Рівненської області від АТ "Рівнегаз" надійшла зустрічна позовна заява відповідно до якої останній просив зобов`язати ТОВ "Оператор ГТС України" привести свої дії у відповідність до п.п. 9.1., 9.2., 9.3. договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000113 та положень розділу ХІІІ Кодексу ГТС, розділу ХІV Кодексу ГТС шляхом: здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий-березень 2021року, у відповідний спосіб, передбачений п. 7, п. 8-11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС; вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021р. шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Ухвалою від 20.09.2021, зокрема, прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 918/686/21.

Рішенням від 24.01.2022 у задоволенні первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Рівненської області (в частині первісного позову) від 24.01.2022 у справі № 918/686/21 - задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2022 у справі № 918/686/21 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано. Ухвалено в частині первісного позову нове рішення, яким: Первісний позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Рівнегаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 197 982 376 грн 36 коп. основного боргу, 11 993 692 грн 62 коп. пені, 2 228 546 грн 35 коп. три відсотки річних, 4 638 090 грн 84 коп. інфляційних втрат та 794 500 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Рівнегаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 1 191 750 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

15 листопада 2022 року матеріали справи № 918/686/21 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

15 листопада 2022 року на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 видано відповідні накази.

Судом встановлено, що 03.11.2022 від Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Рівнегаз надійшла заява про відстрочення виконання рішення, у якій боржник просить суд відстрочити виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 918/686/21 терміном на 6 місяців до 26.04.2023.

15 листопада 2022 року на офіційну електронну пошту господарського суду та 22.11.2022 на поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення.

Ухвалою від 16.11.2022 заяву Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Рівнегаз про відстрочення виконання рішення (постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022) у справі № 918/686/21 призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.11.2022.

24 листопада 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду Рівненської області від представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" надійшли доповнення до заяви про відстрочення виконання рішення.

У судове засідання 24.11.2022 з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в режимі ВКЗ та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз".

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не забезпечила явку уповноваженого представника у судове засідання, належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на її офіційну електронну адресу ухвали від 16.11.2022.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду заяви Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Рівнегаз про відстрочення виконання рішення без участі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Рівнегаз вказує на наявність обставин, які можуть ускладнити виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі № 918/686/21 та роблять її негайне виконання неможливим без істотного погіршення і без того вкрай тяжкого фінансового стану АТ Рівнегаз, що ставить під загрозу його подальшу діяльність, що, в свою чергу, може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на оператора газорозподільної системи на території Рівненської області.

Боржник вказує, що мета звернення АТ Рівнегаз із заявою про відстрочку виконання рішення суду полягає в захисті загального економічного інтересу, який становлять послуги у сфері функціонування ринку природного газу, зокрема послуги з розподілу природного газу (Постанова КМУ № 420 від 23.05.2018 Про затвердження переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес) під час воєнного стану.

АТ Рівнегаз є суб`єктом природної монополії. Військова агресія російської федерації проти України та запровадження воєнного стану з 24.02.2022 призвело до складних умов господарської діяльності підприємства. АТ Рівнегаз є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Рівненської області, особливо в період початку опалювального сезону 2022-2023 рр. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України Про критичну інфраструктуру, до життєвоважливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення. На сьогодні, захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України. Тому забезпечення роботи газорозподільної системи у воєнний час є одним з пріоритетних завдань українського Уряду. АТ Рівнегаз під час воєнного стану докладає усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в нормальному режимі та продовжувати надавати послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об`єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об`єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для; життєдіяльності регіону; аварійні бригади працюють на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечує аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу та забезпечує стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності. При цьому, починаючи із 10.10.2022 по всій території України (де Рівненська область не стала виключенням) здійснюються масовані ракетні обстріли підприємств енергетичної інфраструктури на відновлення якої потрібен як час так і значні фінансові витрати. А отже Товариство має бути готове в будь-який час для реагування та негайного відновлення пошкоджених об`єктів газової системи області (в разі такого руйнування).

При цьому боржник просить суд врахувати, що з метою забезпечення потреб ЗСУ, сил територіальної оборони та постраждалих від збройної агресії та соціальною незахищених осіб АТ Рівнегаз вживає заходи щодо надання безоплатно паливно-мастильних матеріалів для задоволення потреб військових частин, розміщених на території Рівненської області та територіальній обороні Рівненської області, а також використовує паливно-мастильні матеріали для транспортування, гуманітарної допомоги власними транспортними засобами.

Також Товариством було передано для потреб ЗСУ рухомий склад в кількості 14 одиниць транспорту. В той же час зазначені витрати в умовах мирного часу були б використані Товариством для забезпечення власних потреб в господарській діяльності.

Разом з тим, згідно Звіту про фінансові результати за 09 місяців 2022 року балансовий збиток АТ Рівнегаз складає 342 млн. гривень.

Утворення та накопичення збитків обумовлюється воєнним станом, який як прямо, так і опосередковано вплинув на фінансові можливості АТ Рівнегаз, а саме:

1) виникла дебіторська заборгованість (згідно Балансу станом на 30.09.2022 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 76 439 тис.грн, (на початок звітного періоду така заборгованість складала 41 606 тис.грн. При цьому єдиним джерелом надходження коштів на рахунки Товариства є оплата споживачами комунальних послуг, яка на сьогодні є надзвичайно низькою. Так, на разі заборгованість населення перед Товариством за розподіл природного газу складає 31 372 310,00 грн.

2) наявність кредиторської заборгованості. Згідно з Балансом станом на 30.09.2022 кредиторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 698,8 тис. грн. Крім того у Товариства існують зобов`язання щодо погашення заборгованості згідно укладених договорів про реструктуризацію заборгованості перед ДК Газ України , яка станом на 30.09.2022 склала 19 100,9 тис.грн (кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями). В свою чергу, найбільшими кредиторами АТ Рівнегаз із погашення заборгованості є АТ НАК Нафтогаз України, ТОВ Оператор ГТС України та АТ Укртрансгаз. Усі фінансові надходження направляються на погашення кредиторської заборгованості та виплату заробітної плати, сплату податків та зборів. Боржник підкреслює, що кредиторська заборгованість утворилася через затвердження регулятором тарифів на розподіл природного газу для АТ «Рівнегаз» на економічно необґрунтованому рівні, який не дозволяв підприємству покривати обґрунтовані витрати протягом 2014-2021 років, що призвело до збитковості відповідної діяльності перед зазначеними кредиторами.

Боржник звертає увагу, що відстрочення виконання рішення суду надасть можливість АТ Рівнегаз продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати регіон безперебійним функціонуванням газорозподільної системи, зберегти для цього матеріально-технічну базу, підтримати економіку держави та сплатити суму заборгованості в повному обсязі після встановленого судом строку.

Крім того, відстрочення відповідатиме інтересам суспільства та забезпечує збереження балансу інтересів сторін, тому що надасть можливість сторонам безперешкодно виконати умови Закону України від 14.07.2021 № 1639-ІХ Про заходи, спрямовані на подолання кризовий явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.

Боржник наголошує, що зміст пояснювальної записки до законопроекту 3508-д від 04.06.2021 на основі якого був прийнятий Закону України № 1639-ІХ свідчить, що держава офіційно визнала істотний вплив неналежного державного урядування на утворення та накопичення заборгованості за договорами на розподіл природного газу.

Заявник стверджує, що певні обставини спростовують вину АТ Рівнегаз в прострочені виконання зобов`язань за договором транспортування природного газу №2002000113 від 04.02.2020 та спростовують вину у виникненні судового спору.

З огляду на викладене, боржник просить суд відстрочити виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі № 918/686/21 терміном на 6 місяців до 26.04.2023.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в обґрунтування заперечень проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення вказує наступне.

Стягувач звертає увагу, що за порушення договірних зобов`язань, та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство самостійно несе відповідальність, передбачену законодавством України. Крім того, підприємництво є ініціативною діяльністю. Це означає, що зайняття підприємницькою діяльністю є добровільним вчинком. Жоден державний орган, недержавна організація, посадова особа не можуть примусити до зайняття підприємницькою діяльністю. Проте це не означає, що особа не може бути примушена до виконання добровільно взятих на себе зобов`язань (наприклад, за договором, укладеним в процесі провадження підприємницької діяльності) або зобов`язань, що передбачені державою і випливають зі здійснення особою підприємницької діяльності.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором транспортування природного газу №2002000113 від 04.02.2022 в частині своєчасної сплати вартості негативних небалансів виключає наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ст. 331 ГПК України.

Стягувач наголошує, що як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, відповідач серед іншого покликається важкий фінансовий стан. Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" наполягає на тому, що в контексті даної справи вказані доводи не є беззаперечними, а надані АТ «Рівнегаз» докази не є належними доказами неплатоспроможності відповідача, оскільки реальний майновий стан та платоспроможність боржника має оцінюватися в сукупності з іншими доказами, зокрема але не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника; доказами відсутності руху коштів по банківських рахунках божника; доказами про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів; доказами того, що задоволення вимог позивача приведе до неможливості виконання грошових зобов`язань відповідача в повному обсязі перед іншими кредиторами (і довести ці обставини Відповідач має належними доказами) тощо.

Враховуючи наведене позивач стверджує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що причиною прострочення виконання грошового зобов`язання є обставини, які перебувають поза його волею, а також, що виконання законної та обґрунтованої постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 по справі № 918/686/21 перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та може спричинити повне зупинення господарської діяльності товариства.

Стягувач стверджує, що аргументи боржника про його нібито соціальну значимість на теренах Рівненської області, оскільки відповідач надає споживачам Рівненської області послуги з розподілу природного газу також не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України «Про ринок природного газу». Відповідно до визначень наведених у ст. 1 даного Закону оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.17); оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення уповноваженого органу управління державним майном газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами» від 15.11.2019 №1087-р, Міністерство фінансів України визначено органом управління державним майном газотранспортної системи, що використовується в процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами. 21.11.2019 між Міністерством фінансів України та Оператором було укладено Договір про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, № 13010-05/197. Типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 за № 942.

Відповідно до умов вказаного договору, 01.01.2020 Оператору було передано на праві господарського відання об`єкти газотранспортної системи, які на праві власності належать державі Україна та які не підлягають відчуженню/приватизації в силу прямої заборони положень ст.7 Закону України «Про трубопровідний транспорт».

Згідно з п.п.3.2 п. З Статуту Оператора, предметом діяльності Товариства є, зокрема транспортування природного газу, надання інших послуг суб`єктам ринку природного газу в межах та на умовах, визначених законодавством, що застосовується; експлуатація, підтримання у належному стані, реконструкція і сервісне обслуговування магістральних газопроводів, включно із транскордонними газопроводами, а також об`єктів на них; діагностування, атестування і сертифікація основного та допоміжного обладнання.

Отже, під час експлуатації газотранспортної системи Оператор діє для забезпечення потреб держави Україна, у власності якої перебуває газотранспортна система.

З метою виконання своєї господарської діяльності та для забезпечення безперебійного транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», зокрема, але не виключно здійснює постійну закупівлю природного газу з метою балансування газотранспортної системи, а також капітальний та поточний ремонт трубопроводів газотранспортної системи України, газорозподільних станцій (ГРС), систем автоматичного контролю і сигналізації на ГРС, компресорних станцій тощо.

З початком повномасштабного вторгнення на територію держави України значних руйнувань та пошкоджень зазнала газотранспортна система, яка належить на праві власності державі Україна. Найбільша кількість пошкоджень газотранспортної системи припадає на Луганську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Харківську області.

Попри вказані події, з метою забезпечення функціонування газотранспортної системи, яка належить на праві власності державі Україна, ТОВ «Оператор ГТС України» за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу як для Замовників, які здійснюють свою господарську діяльність на території України так до країн Європейського Союзу.

Забезпечення безпечної експлуатації ГТС та транспортування нею природного газу (в т. ч. балансування ГТС) потребує значних зусиль і коштів. У свою чергу Замовники послуг транспортування, зокрема і АТ «Рівнегаз» своїми протиправними діями по безпідставному відбору природного газу створили значні обсяги небалансів, які протягом 2020-2022 років, які Оператор змушений був врегульовувати та відповідно придбавати природний газ для балансування ГТС за власні кошти.

Так, з справ бухгалтерських довідок, вбачається, що станом на:

- 28.02.2022 заборгованість замовників послуг за договорами транспортування природного газу з оплати обсягів негативнихщодобових небалансів перед Оператором ГТС за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 складала - 28 407 690 786,356 грн;

- 31.03.2022 заборгованість замовниківпослугза договорами транспортування природногогазу з оплати обсягів негативнихщодобовихнебалансівперед Оператором ГТС за період з 01.01.2020 по 31.03.2022 складала - 28 336 010 021,22 грн;

- 30.04.2022 заборгованість замовниківпослугза договорами транспортування природного газу з оплати обсягів негативнихщодобовихнебалансівперед Оператором ГТС за період з 01.01.2020 по 30.04.2022 складала - 28 883 980 640,96 грн.

- 30.09.2022заборгованістьзамовниківпослугзадоговорами транспортування природного газу з оплати обсягів негативних щодобових замовленої договірної потужності та за перевищення замовленої договірної потужності за період з 01.01.2020 по 30.09.2022 складає - 33 750 197 630,38 грн.

Зі Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2022 року вбачається, що за перший квартал 2022 збиток ТОВ «Оператор ГТС України» становить 1 479 107 тис грн., тобто практично 1,5 млрд. грн.

Також, стягувач зазначає, що зупинення транспортування природного газу з огляду на вказані вище причини (наявність значної дебіторської заборгованості з боку замовників послуг природного газу, в т. ч. АТ «Рівнегаз») матиме наслідком неможливість здійснення транзиту газу через Україну до країн Європи, що в сукупності є реальною загрозою енергетичній безпеці України в цілому.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звертає увагу, що на території України з 24.02.2022 введено військовий стан і в таких умовах належне функціонування ГТС та можливість здійснювати транспортування (транзит) природного газу іноземним країнам вкрай важливе для економіки України.

Більше того, з 11.05.2022 вже частково зупинено, зокрема транспортування природного газу не здійснюється через ГВС «Сохранівка», а це обсяги у розмірі 32,6 млн.куб.м на добу, тобто третина від загального обсягу транзиту газу. Припинення його в цілому матиме ланцюгову реакцію і вплив не тільки на інтереси всіх учасників ринку природного газу України, загальнодержавні інтереси але й на інтереси країн Європи в сфері енергетичної безпеки, що в свою чергу у будь-якому випадку призведе до неможливості здійснення АТ «Рівнегаз» діяльності із розподілу природного газу і всі без виключення споживачі про які зазначає боржник однаково не отримають тих послуг, реалізація яких забезпечується за допомогою споживання природного газу.

На переконання стягувача, боржник застосувавши через суд інститут відстрочення виконання судового рішення, хоче обмежити Оператора у праві на своєчасне отримання грошових коштів, які останнім скеровуються для забезпечення надійної та безпечної експлуатації газотранспортної системи, яка на праві власності належить державі Україна, що в свою чергу надає можливість споживачам (фізичним особам та юридичним особам) отримувати обсяги природного газу для своїх власних потреб, зокрема для опалення приміщень, забезпечення діяльності виробничих об`єктів тощо, що в умовах військової агресії проти держави Україна є неприпустимим та може призвести до істотних негативних наслідків, зокрема враховуючи зупинення транзиту природного газу через ГС «Сохранівка» та прикордонну компресорну станцію (КС) «Новопсков», що знаходяться на окупованій території.

Окремо стягувач звертає увагу, що здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від роботи газотранспортної системи України, оскільки саме з газотранспортної системи позивача надходять до газорозподільної системи Відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам.

Щодо аргументів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про те, що листом від 28.02.2022 вих. №2024/02.0-7.1 ТПП України підтвердила факт настання форс-мажорних обставин як для суб`єктів господарювання так і для населення, а відтак переважна більшість споживачів перестала розраховуватися з АТ «Рівнегаз» за фактично отримані послуги з розподілу природного газу, - стягувач зазначає, що боржником не вчинено жодної дії, передбаченої умовами Договору, зокрема не повідомлялось Оператору ГТС про наявність у нього форс-мажорних обставин та не надавались відповідні докази на підтвердження цього (сертифікат ТПП України). Аналогічні докази не містяться і у матеріалах заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення.

Лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилається боржник, не є сертифікатом в розумінні ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», відповідно не є і не може бути доказом, яким може встановлюватись наявність форс-мажорних обставин. Тобто, наразі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які свідчать про виникнення у Боржника форс-мажорних обставин.

Крім того, між фактом початку військової агресії російської федерації проти України 24.02.2022 та фактом неможливості (на думку боржника) виконання зобов`язання по сплаті за перевищення замовленої договірної потужності за січень-лютий 2021 (та виконанням судового рішення) відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

Тобто, в чому полягає неможливість виконання боржником своїх зобов`язань (які вже станом на 24.02.2022 були простроченими) з огляду на початок військової агресії стягувачу не зрозуміло.

Стягувач наполягає на тому, що загальновідомим є той факт, що територія м. Рівне та Рівненської області не перебуває в зоні бойових дій, а докази завдання шкоди інфраструктурі боржника, які могли б вплинути на його господарську діяльність АТ « Рівнегаз» не надані.

Окрім іншого, стягувач зазначає, що твердження боржника про те, що Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» встановлено можливість врегулювання заборгованості операторів газорозподільних систем, що унеможливлює стягнення заборгованості в примусовому порядку, - взагалі не заслуговує на увагу.

По перше вказані твердження АТ «Рівнегаз» вже були предметом розгляду в суді, так Північно-західний апеляційний господарський суд вказав на те, що «Враховуючи встановлені обставини про врегулювання питання щодо наявної не сплаченої заборгованості станом на 31.12.2020 згідно Закону №1639-ІХ надані представниками сторін усні та письмові пояснення, відсутність належних доказів, які б свідчили про здійснення погашення заборгованості, а не лише про такі наміри, суд апеляційної інстанції відхиляє подане та заявлене відповідачем клопотання та продовжує розгляд апеляційної скарги по суті».

По друге Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» чітко визначено:

- коло суб`єктів ринку природного газу на яких поширюється дія цього Закону;

- за яких підстав у суб`єктів ринку природного газу з`являється право участі у процедурі врегулювання заборгованості у відповідності до цього Закону;

- чітко визначено процедуру включення суб`єктів ринку природного газу до Реєстру з метою врегулювання такої заборгованості;

- та алгоритм дій, які повинні вчинити сторони під час процедури врегулювання заборгованості.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно.

Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначено, що Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з відповідною заявою та переліком відповідних документів та доказів, що визначені ч.2 ст. З цього Закону.

Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.

Однак, відомості щодо включення АТ «Рівнегаз» до Реєстру, як це прямо передбачено Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» відсутні, а відтак підстав вражати, що відповідач підпадає під дію Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та має право на врегулювання заборгованості, в тому числі на списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на даний час немає.

Крім того, навіть включення до Реєстру не свідчить про здійснення погашення заборгованості.

З урахуванням вищенаведеного, стягувач зазначає, що саме лише існування Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» не є підставою, яка б свідчили б про відсутність предмету спору по справі № 918/686/21.

З огляду на викладене у сукупності, стягувач просить суд у задоволенні заяви боржника про відстрочення виконання судового рішення (постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022) відмовити повністю.

У доповненнях до заяви про відстрочку виконання рішення Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" вказує, що як вбачається із тексту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022, основний борг, що стягнутий судом, виник на підставі договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000113. Боржник вказує, що вважає за необхідне надати додаткові докази, які підтверджують наявність підстав для відстрочки виконання рішення у справі. 14.07.2021 набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 1639-1Х (далі - Закон), який діє в редакції Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який набув чинності 19.08.2022, згідно з положеннями якого передбачено, що заборгованість операторів газорозподільних систем перед ТОВ «Оператор ГТС України» підлягає врегулюванню на умовах цього Закону, про що свідчить також підписаний Акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022.

Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1467 АТ «Рівнегаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів рину природного газу. 17.11.2022 листом № 330-Сл-9210-1122 АТ «Рівнегаз» звернулось до Міністерства енергетики України щодо залучення до виконання бюджетної програми з метою виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1179 від 12.10.2022, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Крім того, ч.2 ст. 2 Закону України від 29.07.2022 №2479-IX Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування передбачає, що операторам газорозподільних систем, щодо яких запроваджено мораторій згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону, компенсуються заборгованість (грошові зобов`язання) станом на 01.03.2022, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Частина основного боргу, у розмірі затвердженому НКРЕКП, буде погашена за рахунок державного бюджету.

Частина спірної заборгованості буде погашена за рахунок видатків державного бюджету; частина - реструктуризована, а неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних підлягають списанню.

Закон №1639 -IX передбачає, що за рахунок видатків державного бюджету підлягає погашенню заборгованість в обсягах перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП.

У справі, яка розглядається, суд самостійно не може визначити, яка сума основного боргу підлягає сплаті з державного бюджету шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 цього Закону №1639 -IX.

Визначення (затвердження) розміру заборгованості, яка має бути сплачена за рахунок видатків державного бюджету (перевищення фактичної вартості природного газу за договором транспортування природного газу, укладеним АТ «Рівнегаз» з ТОВ «Оператор ГТС України» над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу встановленими НКРЕКП) ч. 2 ст. 4 Закону №1639 - IX відносить до дискреційних повноважень НКРЕКП.

Затвердження обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу над тарифною виручкою при перегляді тарифів, а також, - для потреб виконання Закону №1639 -IX віднесено до дискреційних владних повноважень НКРЕКП. У випадку незгоди з діями чи бездіяльністю Комісії спір вирішується в порядку адміністративного судочинства.

На суму основного боргу, яка підлягає сплаті з державного бюджету не може бути нарахована пеня, тому що у виникненні цього боргу відсутня вина АТ «Рівнегаз». Встановлення розміру основного боргу, який підлягає погашенню з державного бюджету є критичним для прийняття рішення про стягнення неустойки (пені). АТ «Рівнегаз» не винне у виникненні боргу перед позивачем, у розмірі, який має бути погашений з державного бюджету на підставі Закону № 1639 -IX.

Достатнім доказом відсутності вини АТ «Рівнегаз» вважає:

- зміст пояснювальної записки до проекту Закону №1639 IX;

-зміст ч. 2 ст. 2 Закону України від 29.07.2022 №2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (надалі - Закон №2479 -IX).

Боржник вважає, що на даний час існує об`єктивна причина для врегулювання заборгованості відповідно до вказаного Закону № 1639 - IX, адже предметом розгляду у справі № 918/686/21 є стягнення заборгованості, яка має бути врегульована до Закону, що зокрема підтверджується - підписаним актом звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХта фактом включення АТ «Рівнегаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на законодавчому рівні врегульовано питання щодо взаєморозрахунків в цілях погашення заборгованості за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, станом на розрахункову дату в цілях погашення заборгованості за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи, існує об`єктивна причина для врегулювання заборгованості відповідно до вказаного Закону № 1639 - IX.

З урахуванням наведеного, існуванням надзвичайних подій, які склались на ринку природного газу в даний час, врахуванням фінансового стану АТ «Рівнегаз», наявності Закону України № 1639-ІХ, відповідно до якого підлягає врегулюванню заборгованість перед позивачем, включення АТ «Рівнегаз» в реєстр, з врахуванням ступеня вини АТ «Рівнегаз» у виникненні заборгованості, боржник просить суд задовольнити його заяву та відстрочити виконання судового рішення (постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022) на шість місяців - до 26.04.2023.

Господарський суд, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи боржника та заперечення стягувача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення заяви боржника з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю. (ч. 6 ст. 331 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №905/30/16.

У постанові від 03.09.2020 у справі №905/30/16 Верховний Суд також зазначив, що оскільки питання щодо розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який у свою чергу навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про розстрочення виконання рішення на 6 місяців, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції, задовольняючи чи відмовляючи у відповідній заяві, допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, або "справедливого балансу" між сторонами, що може бути підставою для скасування рішень.

У рішенні від 29.06.2004 Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини". За висновками суду, представлені відповідачем докази скрутного фінансового становища, не можна вважати винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення, так як такі докази є тільки одним з елементів, який свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви. При розгляді відповідних заяв необхідно дотримати балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному урахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" є суб`єктом природної монополії, та на підставі ліцензії виданої відповідно до постанови НКРЕКП № 774 від 15.06.2017 (зі змінами) та статуту Товариства, здійснює господарську ї діяльність з розподілу природного газу в межах території Рівненської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про природні монополії, сферами діяльності суб`єктів природних монополій, серед іншого є розподіл природного і нафтового газу трубопроводами.

Відповідно, ціни на послуги з розподілу природного газу, які надаються АТ «Рівнегаз» є державними регульованими, і на процедуру їх встановлення поширюються вимоги законодавства щодо державних регульованих цін.

Органом, уповноваженим на формування цінової політики - встановлення тарифу на розподіл природного газу - є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (статті 1, 3, 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг").

Як підтверджується Балансом (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2022 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", Товариство є збитковим, позаяк нерозподілений прибуток (непокритий збиток) боржника на початок звітного періоду становив 460 692 тис грн, а на кінець звітного періоду склав 324 469 тис грн. При цьому дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (код рядка балансу 1125) перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на початок звітного періоду становила 41 606 тис грн, а на кінець звітного періоду 76 439 тис грн. Поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями (код рядка Балансу 1610 та 1615) на початок звітного періоду становила 8 905 тис грн, а на кінець звітного періоду склала 11 293 тис грн, в т. ч. товари, роботи, послуги на початок 696 662 тис грн та на кінець 698 800 тис грн відповідно.

Заявник, серед іншого, пов`язує збитковість Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", з тією обставиною, що Регулятором (НКРЕКП) у 2015-2022 роках встановлено для Товариства економічно необґрунтований тариф.

Суд враховує доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про те, що за порушення договірних зобов`язань, та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство самостійно несе відповідальність, передбачену законодавством України. Крім того, підприємництво є ініціативною діяльністю, яку товариство здійснює на власний розсуд та ризик.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17 недостатність/відсутність необхідних коштів у відповідача, в тому числі у зв`язку з скрутним фінансовим станом, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.

При цьому слід врахувати, що єдиним джерелом для оплати послуг по розподілу та поставці природного газу є кошти, отримані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" від населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств, які мають постійну значну заборгованість за здійснений розподіл природного газу.

АТ «Рівнегаз» зобов`язано здійснювати розподіл природного газу незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності Рівненської області, і останній позбавлений права відмовити у наданні послуг певним категоріям споживачів, які не своєчасно та не у повному обсязі оплачують надані послуги.

Щодо аргументів стягувача про те, що боржником не вчинено жодної дії, передбаченої умовами Договору, зокрема не повідомлялось Оператору ГТС про наявність у нього форс-мажорних обставин та не надавались відповідні докази на підтвердження цього (сертифікат ТПП України), суд зауважує, що безумовно, для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) боржник зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. (Аналогічна позиція викладена у постанові КГС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

При цьому суд зазначає, що у даному випадку вплив форс-мажорних обставин у вигляді введення воєнного стану в Україні на неможливість негайного здійснення погашення заборгованості боржника перед стягувачем, яка підтверджена постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022, випливає із того, що згідно з Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку і природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», врегульовано правовідносини на ринку природного газу та у сферах і тепло - та гарячого водопостачання на час дії воєнного стану, зокрема запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб`єктів господарювання, зумовлених впровадженням мораторію на зростання тарифів та цін, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів з Державного бюджету України. Зокрема, заборгованість суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво та/або; транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». Такі обставини призводять до неможливості стягнення заборгованості з вказаних суб`єктів господарювання в примусовому порядку за процедурою, передбаченою Законом України «Про виконавче провадження», що також призводить до відповідних обмежень стягувача та очікувань на врегулювання заборгованості за рахунок компенсаторного механізму встановленого Законом в майбутньому. Отже, в силу Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку і природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» підтверджується наявність у Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, позаяк АТ «Рівнегаз» опинилося у ситуації, коли не має можливості стягнення заборгованості перед своїми боржниками у примусовому порядку.

Водночас, тяжке фінансове становище боржника не є незвичайною і не прогнозованою обставиною у умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Однак суд зауважує, що у даному випадку винятковими обставинами, які ускладнюють виконання судового рішення також можуть бути і наслідки, до яких може призвести примусове виконання судового рішення (зокрема арешт, накладений на кошти боржника) для боржника і його споживачів (населення, бюджетних організації тощо), оскільки (боржник), який займає монопольне становище на ринку, самостійно не має права встановлювати тарифи на свої послуги (оскільки вони є державно регульованими), а встановлені НКРЕКП діючі тарифи є збитковими (внаслідок невідповідності обсягів виробництва теплової енергії в затверджених тарифах фактичному виробництву), що і стало основною причиною незадовільного фінансового стану та виникнення різниці в тарифах, яка на сьогодні є ненарахованою та не погашеною, що призводить до накопичення заборгованості.

Зупинення або обмеження діяльності Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" як оператора газорозподільної системи вкрай негативно позначиться перш за все на споживачах, у тому числі й тих, які вчасно сплачують за здійснений розподіл природного газу.

Суд враховує, що з побутових споживачів заборгованість у примусовому порядку не стягується, оскільки тимчасово, на період дії воєнного стану на території України забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги; також не стягується заборгованість в примусовому порядку з підприємств критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу.

Отже, наведені вище обставини, зокрема, економічно необґрунтований тариф, відсутність обігових коштів, стратегічне значення товариства, наявність кредиторської заборгованості та збитків, які об`єктивно не залежать від волі боржника, підтверджують відсутність, на даний момент, об`єктивної можливості виконати рішення суду у справі №918/686/21 та є винятковими у розумінні ст. 331 ГПК України.

Крім того, 29.08.2021 набув чинності Закон України від 14.07.2021 №1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (Закон №1639-IX).

Зі змісту статей 1 - 2 Закону №1639-IX слідує, що його дія поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у ст. 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру, зокрема, - на заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, не сплачена станом на розрахункову дату (абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону 1639-IX).

Розрахункова дата - 31.12.2020 (абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону 1639-IX).

В силу приписів ст. 2 Закону №1639-IX його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Цей Закон №1639-IX (а саме, статті 4, 5,6 Закону) передбачає, що підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, заборгованість операторів газорозподільних систем (АТ «Рівнегаз»), у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили (постанова ПЗАГС від 26.10.2022), за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює Функції оператора газотранспортної системи з 01.01. 2020 (договір № 2002000113 від 04.02.2020) , яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно (борг лютого-березня 2021 року) погашається наступним чином:

1)за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами ГРМ до НКРЕКП, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, які виникли за період надання послуг з 01.01.2020 по 31.10.2021, - в цілях погашення заборгованості операторів ГРМ за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020 (ст.. 4 Закону № 1639);

2)залишок не погашений з державного бюджету підлягає реструктуризації на умовах, визначених цим Законом шляхом розстрочення на 3 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору (ст.. 5 Закону № 1639)

3)неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підлягають списанню (ст.. 6 Закону №1639).

Суд погоджується із аргументами боржника про те, що вина AT «Рівнегаз» у виникненні судового спору відсутня у зв`язку з наступним. У постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №817/1737/17 сформовано позицію, згідно з якою для правильного розуміння змісту закону слід вивчати зміст пояснювальної записки до відповідного законопроекту.

У пояснюючій записці до проекту Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (законопроект 3508-д від 04.06.2021 на основі якого був прийнятий Закон №1639) вказано таке: «Прийняття законопроекту обумовлюється необхідністю врегулювання комплексу нагальних проблем, що унеможливлюють подальше реформування ринку природного газу; ...насамперед, шляхом урегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу та супутніх ринків, загальний обсяг якої станом на. 01.05.2021 може перевищити 100 млрд. грн., а саме: ...заборгованості операторі газорозподільних систем, в тому числі підтвердженої судовими рішенням, за договорами про надання послуг транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператор газотранспортної системи до 31.12.2019 .

Чинниками, що істотно вплинули на утворення та накопичення вищезазначеної заборгованості, насамперед, є:..

-затвердження тарифів на розподіл природного газу для операторів газорозподільних мереж на економічно необґрунтованому рівні, який не дозволяв підприємствам покривати обґрунтовані витрати, що призвело до збитковості відповідної діяльності та штучного накопичення боргів пере кредиторами операторів газорозподільних мереж (розрахунки з НАК "Нафтогаз України з природний газ для виробничо-технологічних витрат та з AT "Укртрансгаз за отримання послуги балансування);

-визнання судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження споживання природного газу населенням без лічильників, а також приведення операторами газорозподільних систем об`ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків, що спричинило утворення та накопичення заборгованості за природний газ та послуги його розподілу.

Верифікація в установленому законом порядку обсягу збитків та втрат суб`єктів ринку природного газу, а також виробників та надавачів комунальних послуг, об`єктивно зумовлений державною тарифно - ціновою політикою, а також іншими діями або бездіяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які призвели до утворення т. накопичення заборгованості та загострення боргової кризи на ринку природного газу дозволить визначити обсяг заборгованості, спричиненої іншими чинниками, яка підлягатиме урегулюванню шляхом реструктуризації».

Отже, зміст пояснювальної записки до проекту Закону України 3508-д від 04.06.2021 свідчить, що держава офіційно визнала істотний вплив неналежного державного урядування на утворення та накопичення заборгованості за договорами на розподіл природного газу.

Після прийняття Закону № 1639-IX ситуація не змінилася - для Операторів ГРМ продовжують діяти збиткові тарифи, які не покривають усіх обґрунтованих витрат. Через напад росії, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на послуги з розподілу природного газу. Про це вказано в ч. 1 ст. 1 Закону № 2479 -IX.

Частина 2 ст. 2 Закону № 2479-ІХ передбачає, операторам газорозподільних систем, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою ст. 1 цього Закону, компенсуються:

- заборгованість (грошові зобов`язання) станом на 01.03.2022, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу";

- різниця в тарифах на послуги з розподілу природного газу в обсягах перевищення фактичних витрат, пов`язаних з наданням послуг з розподілу природного газу, за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Регулятора, з урахуванням витрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкодженої інфраструктури, над отриманою тарифною виручкою, з урахуванням зниження рівня розрахунків, зменшення кількості абонентів, що утворилася (утвориться) за період з 01.03.2022 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

З огляду на викладене судом встановлено, що АТ «Рівнегаз», як оператор газорозподільних систем, має законодавчо передбачене право на врегулювання несплаченої заборгованості перед Оператором ГТС по договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000113 відповідно до Закону № 1639-ІХ.

Із матеріалів справи вбачається, що Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1467 АТ «Рівнегаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів рину природного газу. Реєстр доступний на офіційному сайті НКРЕКП за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/prirodnij-gaz/reyestr-pidprivemstv-yaki-berut-uchast-u-proceduri-vregulyuvannva-zaborgovanosti-subyektiv-rinku-prirodnogo-gazu.

При цьому 17.11.2022 листом № 330-Сл-9210-1122 АТ «Рівнегаз» звернулось до Міністерства енергетики України щодо залучення до виконання бюджетної програми з метою виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1179 від 12.10.2022, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Крім того, ч.2 ст. 2 Закону України від 29.07.2022 №2479-IX Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування передбачає, що операторам газорозподільних систем, щодо яких запроваджено мораторій згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону, компенсуються заборгованість (грошові зобов`язання) станом на 01.03.2022, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Таким чином, вбачається, що частина основного боргу, у розмірі затвердженому НКРЕКП, буде погашена за рахунок державного бюджету.

Закон №1639 -IX передбачає, що за рахунок видатків державного бюджету підлягає погашенню заборгованість в обсягах перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП.

У справі, яка розглядається, суд самостійно не може визначити, яка сума основного боргу підлягає сплаті з державного бюджету шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 Закону №1639 -IX.

Отже, суд дійшов висновку, що відстрочка виконання рішення жодним чином не порушить право Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на стягнення, оскільки обов`язкове виконання такого рішення забезпечує Закон №1639, який у цьому контексті також виправдовує затримку виконання рішення суду.

Суд відзначає, що відстрочка виконання рішення у справі № 918/686/21 за таких обставин лише сприятиме можливості врегулювання заборгованості відповідно до Закону України №1639-IX, адже надає додатковий час для відповідного врегулювання.

При цьому суд бере до уваги, що боржник Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" із 16.11.2022 вже включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1467 від 16.11.2022.

В силу приписів ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Суд зазначає, що стягувачем не надано жодних доказів на підтвердження, що відстрочення виконання рішення суду у даній справі порушить баланс інтересів позивача. Натомість матеріалами справи підтверджено, що виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 відбудеться з врахуванням Закону № 1639-ІХ, а боржник не в змозі самостійно погасити заборгованість, підтверджену даним рішенням суду, що становить 197 982 376 грн 36 коп. основного боргу, 11 993 692 грн 62 коп. пені, 2 228 546 грн 35 коп. три відсотки річних, 4 638 090 грн 84 коп. інфляційних втрат, 794 500 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1 191 750 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Щодо аргументів стягувача про те, що з 11.05.2022 вже частково зупинено, зокрема транспортування природного газу не здійснюється через ГВС «Сохранівка», а це обсяги у розмірі 32,6 млн.куб.м на добу, тобто третина від загального обсягу транзиту газу. Припинення його в цілому матиме ланцюгову реакцію і вплив не тільки на інтереси всіх учасників ринку природного газу України, загальнодержавні інтереси але й на інтереси країн Європи в сфері енергетичної безпеки, що в свою чергу у будь-якому випадку призведе до неможливості здійснення АТ «Рівнегаз» діяльності із розподілу природного газу і всі без виключення споживачі про які зазначає боржник однаково не отримають тих послуг, реалізація яких забезпечується за допомогою споживання природного газу, - суд зазначає наступне. Дані аргументи стягувача побудовані виключно на його припущеннях у негативному світлі, натомість включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу надає гарантії того, що заборгованість боржника перед стягувачем буде погашена найближчим часом із задіянням державного фактору.

При цьому суд зазначає, що судова практика, на яку посилається у свої запереченнях стягувач, а саме - постанова Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 по справі № 912/2427/21 та ухвала Господарського суду Вінницької області від 08.11.2022 по справі № 902/1054/21 не є релевантною для правовідносин у справі № 918/686/21, позаяк у заявах відстрочення виконання судових рішень у даних справах не йшла мова про включення боржників до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, а боржники в обґрунтування своїх заяв посилалися на скрутний фінансовий стан, який істотно ускладнював виконання судових рішень та введення в Україні воєнного стану.

Таким чином, доводи стягувача, викладені у запереченнях, не спростовують вищенаведених висновків суду.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви боржника та відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 на три місяці до 26.01.2023, а не на 6 місяців, як просив заявник, оскільки суд вважає, що наданого часу буде достатньо для врегулювання заборгованості боржника. Тим паче, як встановлено судом, 17.11.2022 листом № 330-Сл-9210-1122 АТ «Рівнегаз» звернулось до Міністерства енергетики України щодо залучення до виконання бюджетної програми з метою виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1179 від 12.10.2022, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства , що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом чи обсягом) такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення заяви, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного захисту прав та інтересів учасників процесу.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю. (ч. 6 ст. 331 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про відстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 на 3 (три) місяці - до 26.01.2023.

3. У решті заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею « 29» листопада 2022 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич