Решение № 107585584, 22.11.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. м. Рівне Справа № 918/759/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" (пров. Гранітний, 14, Первомайськ, Миколаївська область, 55213, код ЄДРПОУ 37113876)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (вул. Д. Галицького, 27, Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 36598008)

про стягнення 1 239 936 грн 47 коп.

учасники справи не забезпечили явку своїх повноважних представників

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - відповідач) про стягнення 1 239 936 грн 47 коп. (з яких - 872 000 грн 00 коп. - основний борг, 190 157 грн 32 коп. - пеня, 17 235 грн 38 коп. - 3 % річних, 160 543 грн 77 коп. - інфляційні втрати) за Договором № 20//05-24 від 08.06.2021 про надання послуг.

Рішенням від 08.11.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення 1 239 936 грн 47 коп. задоволено частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" 872 000 грн 00 коп. основного боргу, 161 374 грн 85 коп. пені, 17 235 грн 38 коп. - 3 % річних, 160 543 грн 77 коп. - інфляційні втрати та 18 167 грн 31 коп. судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 28 782 грн 47 коп. пені відмовлено.

10 листопада 2022 року на офіційну електронну адресу суду від представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат позивача на професійну правничу (правову допомогу). У вказаній заяві адвокат Парфан Т.Д. просить суд стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 84 558 грн. 00 коп.

Ухвалою від 11.11.2022 заяву представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі №918/759/22 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2022. Запропоновано відповідачу подати, у разі наявності, заперечення щодо стягнення заявленої суми судових витрат на професійну правничу допомогу до 21.11.2022 (включно).

15 листопада 2022 року від представника позивача адвоката Парфан Т.Д. надійшла заява про участь у судовому засіданні 22.11.2022 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 16.11.2022 заяву представника позивача задоволено, постановлено провести судове засідання 22.11.2022 об 11:20 год. в режимі відеоконференції із представником ТОВ "Мотортєх" адвокатом Парфан Т.Д. (електронна адреса Т_Раrfan@ukr.net) з використанням онлайн-сервісу відеозв`язку через систему "Електронний суд".

22 листопада 2022 року на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат пов`язаних з розглядом справи, у якому Я.О.Москаль просить суд відшкодування витрат позивача на професійну правничу (правову) допомогу, яку представник позивача Парфан Т.Д. просить суд стягнути з ТОВ «Рівнетеплоенерго» на користь ТОВ «Мотортєх» у справі №918/759/22 зменшити до 10 000 грн. 00 коп.

22 листопада 2022 року судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання по розгляду заяви представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання їх офіційні електронні адреси ухвали Господарського суду Рівненської області від 11.11.2022.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Явка представників позивача та відповідача у судове засідання 22.02.2022 обов`язковою не визнавалася.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про проведення судового засідання по розгляду заяви представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі без участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго".

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, яка складається із судового збору у розмірі 18 599 грн 05 коп. та витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 87 600 грн 00 коп.

У позовній заяві позивач вчинив заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України та повідомив суд, що докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у справі будуть подані ТОВ "Мотортєх" протягом 5-ти днів після ухвалення рішення судом у даній справі.

Оскільки законодавець передбачив подання доказів понесених витрат до закінчення розгляду справи або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позивач мав подати такі докази у відповідні строки у строк до 14.11.2022 включно (п`ятиденний строк після ухвалення рішення від 08.11.2022 з урахуванням того, що 5-й день строку припадає на вихідний день - неділю та переноситься на перший після нього робочий день).

Отже, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, та надання цією стороною необхідних доказів або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом лише у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 927/26/18, від 09.07.2019 у справі №922/4366/16).

Судом встановлено, що позивач до ухвалення рішення у справі, безпосередньо у позовній заяві, виявив намір про подання у майбутньому доказів понесених судових витрат, а саме протягом 5 днів після ухвалення рішення у даній справі у порядку передбаченому абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України, вчинивши відповідну заяву у судовому засіданні 09.02.2022 року до закінчення судових дебатів.

Як вбачається із матеріалів справи заява представника позивача про стягнення витрат понесених по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/759/22 із доказами понесення таких витрат направлена на електронну адресу Господарського суду Рівненської області 10.11.2022, тобто в межах процесуального строку, встановленого законом.

Отже, стороною позивача дотримано порядок, встановлений абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи зазначені норми права, суд розглядає заяву представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення після ухвалення рішення у даній справі.

Господарський суд, розглянувши заяву представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, прийшов до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Отже, у положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (ст. 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку.

Із позовної заяви вбачається, що позивач повідомляв про орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 87 600 грн 00 коп. та у п. 2 прохальної частини позовної заяви просив судові витрати стягнути з відповідача.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.08.2022 між адвокатом Парфан Тарасом Дмитровичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" (далі - замовник) укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір).

На умовах цього договору адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі як представник у судових справах. (п. 1.1 Договору).

Як вбачається із п. 1.2 Договору адвокат, серед іншого, приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта в господарських судах з усіма правами, які надано законом позивачу, та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені ГПК України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про адвокатуру".

Клієнт відповідно до цього Договору має право надавати адвокату окремі доручення на вчинення конкретних дій, складення процесуальних та інших документів. (п. 1.3. Договору).

Як вбачається із Договору, сторони обумовили між собою права та обов`язки, термін дії договору та гонорар адвоката.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору гонорар адвоката складається з основної суми гонорару і гонорару успіху.

На визначення розміру гонорару адвоката впливають обсяг наданих правових послуг, ступінь важкості справи, час, витрачений на надання правових послуг та результати отримані за наслідками наданих правових послуг. (п. 4.2. Договору).

Всього гонорар адвоката складає суму погоджену сторонами. Транспортні витрати адвоката відшкодовуються клієнтом (п. 4.3., 4.4. Договору).

05 вересня 2022 року між адвокатом та клієнтом укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою сторони узгодили, що адвокат представляє інтереси клієнта у господарському суді Рівненської області у спорі з ТОВ "Рівнетеплоенерго" щодо стягнення 1 239 936 грн 47 коп. за договором про надання послуг.

У відповідності до п. 2 Додаткової угоди гонорар адвоката за правову допомогу у спорі вказаному у п. 1 цієї додаткової угоди визначається з врахуванням обсягу наданої правової допомоги, часу затраченого адвокатом на надання правової допомоги, складності завдань, отриманого результату та інших обставин і факторів

Згідно з п. 3 Додаткової угоди розмір вартості наданих адвокатом послуг визначається сталими сумами за виконання конкретних завдань. Зокрема:

3.1. підготовка позовної заяви - 20 000 грн 00 коп.;

3.2. Підготовка відповіді на відзив - 10 000 грн 00 коп.;

3.3. Підготовка апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу) - 10 000 грн 00 коп.;

3.4. підготовка процесуальних заяв - 2 000 грн 00 коп. одна заява;

3.5. Представництво інтересів клієнта в суд:

- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку - 2000 грн 00 коп. Одне судове засідання;

3.6. Зрив судового засідання через обставини незалежні від адвоката не позбавляє адвоката права на отримання гонорару за участь у цьому судовому засіданні

Адвокат та клієнт обумовили між собою та зафіксували у п. 3.6 Додаткової угоди до Договору, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову і стягнення з відповідача коштів клієнт виплачує адвокатові гонорар успіху в розмірі 5 % від стягнутої суми.

При підписанні даної додаткової угоди клієнт оплачує адвокату аванс у розмірі 20 000 грн 00 коп. Після ухвалення судом рішення у справі сторони підписують акт наданих послуг з правової допомоги (п. п. 4, 5 Додаткової угоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір та Додаткова угода до Договору є укладеними, підписані уповноваженими сторонами та скріплені відтисками печатки позивача, на час розгляду справи доказів недійсності договору та Додаткової угоди до нього, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт наданих послуг, з якого вбачається, що клієнтом прийнято обумовлений вид та обсяг правової допомоги у розмірі 24 000 грн 00 коп., гонорар за надану правову допомогу становить 84 558 грн 00 коп.

Крім того, як встановлено судом, на підтвердження повноважень на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" в матеріалах справи міститься копія ордеру адвоката Парфана Тараса Дмитровича серія АТ № 1018580 від 08.08.2022, який виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

З матеріалів справи судом встановлено, що заяви про проведення судових засідань в режимі ВКЗ від 19.10.2022, від 28.10.2022, від 14.11.2022 та заява про ухвалення додаткового рішення у справі підписані представником позивача адвокатом Парфан Т.Д.

Окрім того, в матеріалах справи міститься детальний опис послуг від 09.11.2022 наданих ТзОВ "Мотортєх" на підставі Договору про надання правової допомоги від 08.08.2022 і додаткової угоди до договору від 05.09.2022 у справі № 918/759/22 в Господарському суді Рівненської області.

Згідно з даним описом підготовка позовної заяви про стягнення з ТзОВ "Рівнетеплоенерго" коштів за договором про надання послуг від 08.06.2021 становить 20 000 грн 00 коп.; участь у судових засіданнях в режимі ВКЗ (25.10.2022, 08.11.2022) - 4 000 грн 00 коп. Всього 24 000 грн 00 коп.

Отже, матеріалами справи стверджено, що для Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" були надані правові послуги адвокатом Парфаном Тарасом Дмитровичем, також представник позивача був присутній у судових засіданнях 25.10.2022 та 08.11.2022.

Відтак судом встановлено, що на обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу у розмірі 84 558 грн 00 коп. позивачем подано: Договір про надання правової допомоги від 08.08.2021, , додаткову угоду № 1 до Договору від 05.09.2002, акт наданих послуг, детальний опис послуг наданих ТзОВ "Мотортєх", ордер адвоката Парфана Тараса Дмитровича серія АТ № 1018580 від 08.08.2022.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи наявні заперечення відповідача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 84 558 грн 00 коп.

Господарський суд враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Ла-вентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи була їх сума обґрунтованою.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що під час розгляду справи відбулося два судових засідання на яких був присутній представник позивача в режимі ВКЗ.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо договору про надання правової допомоги, погодили між собою розмір та вартість такої допомоги у вигляді:

- підготовка позовної заяви - 20 000 грн 00 коп.;

- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку - 2000 грн 00 коп. Одне судове засідання;

- гонорар успіху в розмірі 5 % від стягнутої суми.

Суд враховує, що клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до п. 4 Додаткової угоди клієнт оплатив адвокатові аванс за надання правової допомоги згідно догоговору від 08.08.2022 та додаткової угоди № 1 від 05.09.2022 без ПДВ.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Сторони підписали між собою акт наданих послуг, з якого вбачається, що клієнтом прийнято обумовлений вид та обсяг правової допомоги у розмірі 24 000 грн 00 коп., гонорар успіху у розмірі 5 % становить 60 558 грн 00 коп. від суми задоволених позовних вимог (1 211 154 грн 00 коп.).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не збільшив суму витрат, яку вказував як орієнтовну та заявив до стягнення з відповідача судові витрати на професійну (правничу) допомогу адвоката у розмірі 87 600 грн 00 коп.

Господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку гонорару успіху, наданого позивачем, встановив, що позивачем безпідставно здійснено заокруглення в сторону збільшення розміру гонорару успіху.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до господарського суду із даним позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 239 936 грн 47 коп. (з яких: 872 000 грн 00 коп. - основний борг, 190 157 грн 32 коп. - пеня, 17 235 грн 38 коп. - 3 % річних, 160 543 грн 77 коп. - інфляційні втрати) за Договором № 20//05-24 від 08.06.2021 про надання послуг.

Рішенням суду від 08.11.2022 позов задоволено частково та ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача 1 211 154 грн 00 коп. (з яких: 872 000 грн 00 коп. - основний борг, 161 374 грн 85 коп. - пеня, 17 235 грн 38 коп. - 3 % річних, 160 543 грн 77 коп. - інфляційні втрати). У задоволенні вимоги про стягнення 28 782 грн 47 коп. пені відмовлено.

Відтак 5 % гонорару успіху від суми задоволених позовних вимог складає 60 557 грн 70 коп., а не 60 558 грн 00 коп., як вказує позивач.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 211 154 грн 00 коп., то витрат на професійну правничу допомогу пропорційно частині задоволеної вимоги становить 23 442 грн 89 коп. + 60 557 грн 70 коп. = 84 000 грн 59 коп.

Сума даних понесених витрат позивачем на професійну (правничу) допомогу адвоката позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи наявні заперечення відповідача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 84 558 грн 00 коп.

В обґрунтування необхідності зменшення розміру витрат позивача на правову професійну допомогу відповідач зазначає, що вважає суму 20 000,00 грн. за підготовку позовної заяви вимог такою, що не відповідає вимогам стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання цієї роботи. Щодо участі у судових засіданнях, відповідач вказує, що слід звернути увагу, що справа розглядалась за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, але без обов`язкової участі. На судовому засіданні 25.10.2022 присутній у режимі ВКЗ представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи по суті з метою надання можливості ознайомитися з відзивом та надати відповідь на відзив. 08.11.2022 представник позивача брав участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, представник відповідача не з`явився, у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи було відмовлено. Щодо гонорару успіху в розмірі 60 558,00 грн., - відповідач вважає його надмірним та звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у якій підтверджено законність включення «гонорару успіху» адвоката до судових витрат, однак при цьому суд зазначив на необхідності визначення сторонами розумних меж такого гонорару.

Відповідач стверджує, що представником позивача не було подано до суду детального опису робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Серед іншого матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат, пов`язаних з розглядом справи. Тому обсяг наданих послуг адвокатом в суді не відповідає критерію реальності таких витрат. Враховуючи викладене відповідач вважає, що заявлений представником позивача розмір на відшкодування правової допомоги в розмірі 84 558,00 грн. за підготовку позовної заяви та присутність на судових засіданнях є надмірним, неспівмірним зі складністю справи та необґрунтованим.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом Парфаном Тарасом Дмитровичем робіт (наданих послуг); пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 зазначив, що за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК)

Суд дійшов висновку, що витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката позивача у розмірі 84 000 грн 59 коп. (20 000 грн 00 коп. з яких оплачено) є витратами на професійну правничу допомогу у справі № 918/759/22 відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, при цьому згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19, від 19.07.2021 року у справі № 910/16803/19, від 01.09.2021 року у справі № 910/13034/20.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату адвокатських послуг суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Зокрема, на переконання відповідача матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат, пов`язаних з розглядом справи. Тому відповідач вважає, що обсяг наданих послуг адвокатом в суді не відповідає критерію реальності таких витрат. Щодо даних аргументів відповідача господарський суд зауважує, що такі спростовуються матеріалами справи та обставинами, які встановлено судом. Так, на підставі доказів, наданих позивачем, суд встановив факт перебування сторін у договірних відносинах та встановив факт порушення відповідачем прав позивача. У зв`язку з тим , що відповідач отримані згідно Акту № 4 від 24.01.2022 послуги оплатив частково та несвоєчасно, і не оплатив послуги отримані згідно Акту №5 від 31.01.2022 взагалі, то у позивача правомірно виникло право для звернення до господарського суду із даним позовом про стягнення основного боргу та штрафних санкцій передбачених Договором і законом. З матеріалів справи вбачається, що позивач проводив претензійну роботу до звернення із даним позовом до суду, однак відповідач не оплатив надані йому послуги своєчасно та у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивачем із даним позовом до суду та понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката. З огляду на поведінку відповідача, витрати позивача дійсно були доцільними та неминучими.

Щодо гонорару успіху, суд враховує наступне.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на встановлені судом вище обставини справи, а саме: дійсність договору про надання правової допомоги, додаткової угоди до нього, пунктом 3.7. якої передбачено «гонорар успіху», підписання позивачем та адвокатом Акту наданих послуг, суд зазначає, що зазначеними сторонами погоджено обсяг та вид наданих адвокатом послуг, в тому числі і понесення позивачем витрат у якості «гонорару успіху».

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України) (наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 911/735/19).

При цьому суд надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат пов`язаних із розміром справи до 10 000 грн 00 коп., врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення суми відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 84 000 грн 59 коп. (23 442 грн 89 коп. + 60 557 грн 70 коп.) , який не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому суд враховує, що водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд або за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7 , 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. (Аналогічна позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2022 у справі № 916/2870/20, від 25.01.2022 у справі № 910/1515/21, від 01.02.2022 у справі від 902/1209/20, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 910/20883/20).

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, не є співмірними із складністю справи.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника ТОВ "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення із відповідача на користь позивача 50 % від суми 84 000 грн 59 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, а саме: 42 000 грн 30 коп.

У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 42 557 грн 70 коп. суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 196, 221, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" адвоката Парфан Т.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/759/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (вул. Д. Галицького, 27, Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 36598008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" (пров. Гранітний, 14, Первомайськ, Миколаївська область, 55213, код ЄДРПОУ 37113876) 42 000 (сорок дві тисячі) грн 30 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

3. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

4. У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 42 557 грн 70 коп. - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано "28" листопада 2022 року.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич