Решение № 107584430, 15.11.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2022м. ДніпроСправа № 904/8427/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.

та представників:

від позивача: Чудненко В.М. - адвокат;

від відповідача: Луценко В.В. керівник, Баранова Л.Я. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. Полтава

до Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ, м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 258 816,53 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ 258816,53 грн, з яких: 214352,40 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2021 по 30.06.2022; 11519,71 грн пеня за період з 01.02.2021 по 23.02.2022; 4307,93 грн 3% річних за період з 01.02.2021 по 31.07.2022; 28636,49 грн інфляційні втрати за період з 16.03.2021 по 15.06.2022 (з урахуванням заяви від 19.08.2022 про збільшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати спожитої у період з 01.01.2021 по 30.06.2022 електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500349 від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції № 9-УП. Спірним об`єктом споживання електроенергії є точка розподілу, що має ЕІС-код 2Z2757473610718 з потужністю 40 кВт насосна станція № 6 Кременчуцької експлуатаційної дільниці за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Поштовий, буд. 1.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду засобами поштового зв`язку 22.12.2021, заперечує проти позовних вимог.

Так, відповідач зауважує, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21500349 від 01.01.2019, однак цей договір припинив свою дію 31.12.2019. Протягом 2020 року між сторонами діяв укладений ними договір про закупівлю електричної енергії № 349/20 від 19.01.2020; з 01.04.2021 по 30.11.2021 постачальником електроенергії було ТОВ «Регіон Енергозбут» на підставі договору про закупівлю електричної енергії № 349/2021 від 12.03.2021; з 01.12.2021 Кам`янське УЗМДВ отримує електричну енергію від постачальника «останньої надії» - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на підставі договору № 1 від 14.09.2021; станом на 01.01.2021 і по цей час між сторонами відсутні договірні відносини щодо постачання (закупівлі) електричної енергії.

Можливість існування договірних відносин з постачання електричної енергії між сторонами лише протягом 2019 2020 років відповідач обґрунтовує, посилаючись на абзац сімнадцятий пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» та абзац другий пункту 7 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (із змін. і доп.). На думку відповідача подальше отримання ним електричної енергії мало б відбуватися від постачальника «останньої надії» відповідно до пункту 3.2.15 ПРРЕЕ, однак ініціювати зміну постачальника згідно з указаним пунктом Правил повинен був саме відповідач, який щодо спірного об`єкту споживання електроенергії зазначених дій не вчинив.

У поданій до суду відповіді на відзив, що надійшла на адресу суду 04.01.2022, позивач не погоджується з наведеними відповідачем у відзиві запереченнями.

Зокрема, позивач зазначає, що заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції № 9 (далі КП № 9-УП) оформлена 28.12.2018 Кам`янським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ на виконання вимог статей 633, 634 (публічний договір), 641, 642 Цивільного кодексу України з метою безперервного електрозабезпечення за дванадцятьма об`єктами споживача, в тому числі й за спірним об`єктом, розташованим за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Поштовий, 1 (ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживання 62Z2757473610718).

Шляхом подання заяви-приєднання, споживач (відповідач) засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору № 21500349 від 01.01.2019 у повному обсязі.

Пунктом 13.1 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним, передбачено, що договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Станом на 31.12.2021 від АТ "Полтаваобленерго" повідомлень про зміну Кам`янським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ електропостачальника за об`єктом енергоспоживання за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, пров. Поштовий, 1, ЕІС-код 62Z2757473610718, до постачальника універсальних послуг ТОВ "Полтаваенергозбут" не надходило.

До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу, попередній постачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору (п. 6.1.16 ПРРЕЕ).

Отже, постачання електричної енергії по точці комерційного обліку ЕІС-код 62Z2757473610718, договірна потужність якої 40 кВт, здійснюється ТОВ "Полтаваенергозбут" як постачальником універсальної послуги відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач звертає увагу на те, що відповідач не заперечує факту постачання електричної енергії ТОВ "Полтаваенергозбут" та споживання до теперішнього часу на об`єкті з точкою комерційного обліку ЕІС-код 62Z2757473610718, договірною потужністю 40 кВт.

З відповідними зверненнями про зміну договірних умов у порядку, передбаченому ПРРЕЕ, в тому числі про намір припинити дію договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500349 від 01.01.2019, Кам`янське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ до позивача не зверталось, заяв про розірвання договору не надавало.

Тож враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження звернення його в установленому ПРРЕЕ та умовами договору порядку про припинення/розірвання дії договору, позивач вважає викладені відповідачем заперечення необгрунтованими.

Позивач стверджує, що укладення відповідачем договору про закупівлю електроенергії від 12.03.2021 з ТОВ «Регіон Енергозбут» не припиняє укладеного між сторонами публічного договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг № 21500349 від 01.01.2019 і не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором, дійсність якого відповідач підтвердив споживанням електричної енергії на умовах особисто обраної ним КП № 9-УП.

Посилаючись на пункт 42 частини першої статті 1 та пункт 13 розділу 17 Закону України «Про ринок електричної енергії» й аналізуючи їхній зміст, позивач доходить висновку, що відповідач щодо спірного об`єкта енергоспоживання з електроустановкою потужністю 40 кВт є малим непобутовим споживачем, який за Законом з 01.01.2021 має право отримувати універсальну послугу.

Відтак, постачання електроенергії по 1 точці комерційного обліку (ЕІС-код 62Z2757473610718) здійснюється позивачем як постачальником універсальної послуги відповідно до вимог чинного законодавства.

Під час судового розгляду справи по суті позивач підтвердив свої позовні вимоги з підстав, наведених у позові. Крім того, пояснив, що укладений між сторонами у цій справі договір 349/20 від 19.01.2020 про закупівлю електричної енергії діяв протягом 2020 року; укладення цього договору мало місце з метою забезпечення реєстрації відповідачем в органі казначейської служби своїх фінансових зобов`язань; подальше продовження споживання відповідачем електричної енергії на спірний об`єкт свідчить про продовження договірних відносин на умовах публічного договору з відповідною комерційною пропозицією, дійсною для бюджетних установ.

У свою чергу, відповідач факту поставки йому позивачем протягом спірного періоду електричної енергії на суму 214352,40 грн не заперечує, однак позовних вимог не визнає.

При цьому відповідач пояснив, що термін дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500349 від 01.01.2019, на який посилається позивач, закінчився 31.12.2019, а термін дії укладеного сторонами договору про закупівлю електричної енергії № 349/20 від 19.02.2020 закінчився 31.12.2020. Тобто, зазначені договори є припиненими і жодні інші договори з приводу постачання або закупівлі електричної енергії між сторонами не укладалися.

За твердженням відповідача, оскільки станом на 01.01.2021 Кам`янське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ не обрало постачальника електричної енергії на 2021 рік, йому згідно з підпунктом 4 пункту 3.4.2 ПРРЕЕ послуги з постачання електричної енергії мали надаватися постачальником "останньої надії". Протягом спірного періоду у нього існували договірні відносини з поставки електричної енергії з іншими постачальниками, а саме: з 01.04.2021 по 30.11.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" на підставі договору про закупівлю електричної енергії № 349/2021 від 12.03.2021 (а.с. 143 - 160 том 1); з 01.12.2021 з постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на підставі договору № 1 від 14.09.2021, який є публічним договором приєднання споживача (а.с. 161 - 168 том 1).

Згідно з цими договорами відповідачу здійснювалася поставка електричної енергії на всі об`єкти споживання окрім об`єкта, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, пров. Поштовий, 1 (IEC-код точки комерційного обліку за об`єктом 62Z2757473610718). На цей спірний об`єкт енергоспоживання електропостачання здійснюється весь час позивачем.

Зазначена обставина не оспорюється, визнається сторонами, а тому в силу положень частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доказуванню.

Також відповідач посилається на подані ним лист сектора НКРЕКП у Полтавській області №292/08-21 від 17.06.2021 та вимогу НКРЕКП № 10920/20.4/7-22 від 26.09.2022 про усунення ТОВ "Полтаваенергозбут" порушень вимог законодавства, згідно з якими бюджетним установам з 24-00 години 31.12.2020 постачання електричної енергії на умовах універсальної послуги мало бути припинено на підставі абзацу 17 пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії". Отже, ТОВ "Полтаваенергозбут" мало повністю припинити постачання електричної енергії Кам`янському УЗМДВ, у тому числі й по точці розподілу з IEC-кодом 62Z2757473610718, а АТ "Полтаваобленерго" в найкоротший термін забезпечити процедуру заміни постачальника електричної енергії для споживача Кам`янське УЗМДВ.

Ухвалою суду від 01.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 28.01.2022 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.02.2022 з подальшим відкладенням на 15.03.2022.

15.03.2022 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії російської федерації проти України, про що судом постановлено ухвалу від 21.03.2022.

Ухвалою суду від 15.06.2022 підготовче засідання у справі призначено на 19.07.2022.

Ухвалою суду від 19.07.2022 підготовче засідання відкладено на 11.08.2022.

11.08.2022 підготовче засідання не відбулося; ухвалою суду від 19.08.2022 підготовче засідання призначено на 15.09.2022.

Ухвалою суду від 15.09.2022 закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті на 11.10.2022.

11.10.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з високим ризиком ракетного обстрілу Дніпропетровського регіону з боку російської федерації, тривалими повітряними тривогами та загрозою життю й здоров`ю учасників судового процесу.

Ухвалою суду від 14.10.2022 призначено судове засідання на 03.11.2022, за наслідком якого оголошувалася перерва до 15.11.2022.

11.11.2022 від відповідача засобом поштового зв`язку надійшла заява про подання доказу - копії вимоги члена сектору НКРЕКП у Полтавській області О. Формагея № 10920/20.4/7 від 26.09.2022, з проханням визнати причину пропуску строку на подання доказу поважною.

Зважаючи на вимоги частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, враховуючи складання зазначеного листа під час судового розгляду справи по суті, суд вважає за можливе прийняти зазначений доказ.

У судовому засіданні 15.11.2022 представники позивача та відповідача надали пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 15.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" з 01.01.2019 здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам відповідно до ліцензії, отриманої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 575 від 26.06.2018 (а.с. 84 том 1).

Постановою НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" покладено виконання функцій постачальника універсальних послуг на території Полтавської області (а.с. 85 том 1).

На виконання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі Правила, ПРРЕЕ), відповідно до положень статей 633, 634 Цивільного кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (далі постачальник, позивач, ТОВ "Полтаваенергозбут") розроблено та опубліковано на сайті в мережі Інтернет за електронною адресою: https://www.energo.pl.ua договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Додатком № 3 до якого є комерційна пропозиція № 9-УП для споживачів універсальної послуги, що діє виключно для споживачів бюджетної сфери, які фінансуються з державного та місцевого бюджету (а.с. 15 - 18 том 1),

Кам`янським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ (далі споживач, відповідач, Кам`янське УЗМДВ) 28.12.2018 подано заяву-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщеного на сайті постачальника в мережі Інтернет за електронною адресою: https://www.energo.pl.ua, на умовах комерційної пропозиції № 9-УП (а.с 19 том 1)

Поданням указаної заяви-приєднання споживач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання з 01.01.2019 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах цього договору за особовим рахунком № 21500349 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

Згідно з пунктом 2.1 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі договір) за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком № 1 до цього договору.

За змістом заяви-приєднання до умов договору електрична енергія підлягає постачанню на 12 об`єктів споживача, у тому числі:

Полтавська область, м. Кременчук, пров. Грушевий, 30 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z1650455535644);

Полтавська область, м. Кременчук, пров. Грушевий, 30 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z4050296627809);

Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чумацький шлях, 29-В (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z3550638668656);

Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чумацький шлях, 29-В (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z0143813830426);

Полтавська область, с. Мала Коханівка, вул. Сільськогосподарська, 23 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z933324635507);

Полтавська область, с. Мала Коханівка, вул. Сільськогосподарська, 23 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z9043603433287);

Полтавська область, м. Кременчук, вул. Богдана Хмельницького, 60 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z8717112256264);

Полтавська область, м. Кременчук, вул. Богдана Хмельницького, 60 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z2360912917286);

Полтавська область, м. Кременчук, пров. Ракітіна, 24 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z7621949721539);

Полтавська область, м. Кременчук, пров. Поштовий, 1 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z2757473610718);

Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ботанічна, 7 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z1230123824032);

Полтавська область, м. Кременчук, вул. Пугачова, 54 (IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z1480751654018).

За умовами пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 3 до цього договору.

Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього договору та відповідно до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п. 5.3 договору).

Збільшення ціни на електричну енергію може бути здійснено лише у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього договору (п. 5.4 договору).

Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію (п. 5.5 договору).

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування iз зазначенням порядку її формування (п. 5.6 договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у paзi її зміни (п. 5.7 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8 договору).

Відповідно до пункту 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок iз спеціальним режимом використання постачальника (далі спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у пpaвi здійснювати оплату за цим договором через банківську систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений чинним законодавством cnoci6. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем протягом 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 5.10 договору).

У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.11 договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

За умовами пункту 7.1 договору постачальник наділений правом отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, фактичного споживання електричної енергії або оплати рахунків за спожиту електричну енергію. Умови цього поговору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний piк, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. У частині виконання грошових зобов`язань, договір діє до повного їx виконання (п. 13.1 договору).

Невід`ємною частиною договору є додатки: заява-приєднання; комерційна пропозиція (п.13.9 договору).

У комерційній пропозиції № 9-УП, на умовах якої споживач приєднався до договору (Додаток № 3 до договору), визначені, серед іншого, наступні умови договору:

- ціна електричної енергії з урахуванням ПДВ:

- з 01.01.2021: 1 клас - 2,64557 грн/кВт*год, 2 клас 3,63202 грн/кВт*год (а.с. 20 том 1);

- з 01.02.2021: 1 клас 2,70292 грн/кВт*год, 2 клас 3,68936 грн/кВт*год (а.с. 21 том 1);

- з 01.03.2021: 1 клас 2,74943 грн/кВт*год, 2 клас 3,73588 грн/кВт*год (а.с. 22 том 1);

- з 01.04.2021: 1 клас 3,00066 грн/кВт*год, 2 клас 3,98711 грн/кВт*год (а.с. 23 том 1);

- з 01.05.2021: 1 клас 3,19022 грн/кВт*год, 2 клас 4,17667 грн/кВт*год (а.с. 24 том 1);

- з 01.06.2022: 1 клас 2,19396 грн/кВт*год, 2 клас 3,18041 грн/кВт*год (а.с. 25 том 1);

- з 01.07.2021: 1 клас 2,60648 грн/кВт*год, 2 клас 3,59293 грн/кВт*год (а.с. 26 том 1);

- з 01.08.2021 до 31.12.2022: 1 клас 1,38637 грн/кВт*год, 2 клас 2,37282 грн/кВт*год (а.с. 27-29 том 1);

- спосіб оплати: оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у постачальника рахунку не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у договорі та/або розрахункових документах постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок постачальника;

- розрахунковий період - календарний місяць з першого по останнє число включно;

- строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: постачальник до 12-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію з актом купівлі-продажу електричної енергії та в цей же строк надає його споживачу. Якщо споживач не повернув підписаний акт купівлі-продажу постачальнику протягом 5-ти робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий акт купівлі-продажу вважається погоджений сторонами. Разом з актом купівлі-продажу електричної енергії постачальник надає рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію;

- спосіб отримання рахунку: споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: веб-сервіс "Paрerless", "M.E.Doc", "Вчасно", в Центрах Обслуговування Споживачів, поштовим зв`язком, електронною поштою, іншим зручним способом. У разі неотримання споживачем рахунку у визначені комерційною пропозицією строки не з вини постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 12-го числа місяця, наступного за звітним;

- розмір штрафних санкцій за порушення умов та строк оплати: у разі несвоєчасної оплати вартості фактично спожитої електричної енергії, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання Споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України;

- термін дії договору та умови пролонгації (в останній редакції Додатку № 3 до договору): договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою однієї із сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань.

На виконання договору позивач у період з 01.01.2021 по 30.06.2022 (далі спірний період) поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 214352,40 грн, що підтверджується:

1. Підписаними позивачем актами купівлі-продажу електричної енергії за договором №21500349 від 01.01.2019 (далі спірні акти):

від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 16569,25 грн (а.с. 32 том 1);

від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 16742,33 грн (а.с. 33 том 1);

від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 17218,66 грн (а.с. 38 том 1);

від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 11478,89 грн (а.с. 42 том 1);

від 31.05.2021 за травень 2021 року на суму 6198,18 грн (а.с. 47 том 1);

від 30.06.2021 за червень 2021 року на суму 2372,58 грн (а.с. 52 том 1);

від 31.07.2021 за липень 2021 року на суму 639,54 грн (а.с. 57 том 1);

від 31.08.2021 за серпень 2021 року на суму 232,54 грн (а.с. 61 том 1);

від 30.09.2021 за вересень 2021 року на суму 2642,72 грн (а.с. 207 том 1);

від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 7597,27 грн (а.с. 209 том 1);

від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 18213,70 грн (а.с. 211 том 1);

від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 22968,36 грн (а.с. 213 том 1);

від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 25352,57 грн (а.с. 87 том 2);

від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 24577,99 грн (а.с. 89 том 2);

від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 21477,86 грн (а.с. 90 том 1);

від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 11774,78 грн (а.с. 93 том 2);

від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 6483,50 грн (а.с. 95 том 2);

від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 1811,68 грн (а.с. 121 том 2).

2. Рахунками на оплату поставленої електричної енергії згідно з договором № 21500349 від 01.01.2019 на відповідні суми поставки, сформованими з наростаючим підсумком (а.с. 32, 33, 38, 42, 47, 52, 57, 61, 207, 209, 211, 213 том 1; а.с. 87, 89, 90, 93, 95, 121 том 2).

Поставка електричної енергії протягом спірного періоду здійснювалася постачальником тільки на об`єкт споживача, розташований за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, пров. Поштовий, 1 (IEC-код точки комерційного обліку за об`єктом 62Z2757473610718).

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором позивачем також виставлялися рахунки на оплату сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань (а.с. 34, 39, 43, 48, 53, 58, 62, 215 том 1; а.с. 91, 123 том 2).

Усі акти та рахунки за спірний період надсилалися відповідачу засобом поштового зв`язку в порядку, визначеному Додатком № 3 до договору й були ним отримані, що підтверджується наявними у справі списками згрупованих поштових відправлень, фіскальними чеками АТ "Укрпошта", реєстрами кореспонденції ТОВ "Полтаваенергозбут", звітами про відстеження відповідних поштових відправлень та не заперечується самим відповідачем (а.с. 35 - 37, 40-41, 44 - 46, 49 - 51, 54 - 56, 59-60, 63, 208, 210, 212, 214, 216 том 1; а.с. 88, 92, 94, 96, 122, 124 том 2).

Відповідач своїх зобов`язань з повернення позивачу підписаних актів та щодо оплати спожитої протягом спірного періоду електричної енергії у сумі 214352,40 грн не виконав, що й стало причиною спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю договірних відносин й виконанням сторонами у цій справі договірних зобов`язань щодо поставки й оплати електричної енергії у спірний період та правомірності позовних вимог.

Правовідносини у сфері постачання електричної енергії регулюються Законом України №2019-VIII від 13.04.2017 (із змін. і доп.) "Про ринок електроенергії" (далі Закон № 2019-VIII), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, нормами Господарського і Цивільного кодексів України.

У статті 1 Закону України № 2019-VIII (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надано визначення, зокрема, наступних термінів:

малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт;

постачальник "останньої надії" визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;

постачальник універсальної послуги визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги;

універсальна послуга постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Статтею 4 Закону № 2019-VIII встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, одними з видів яких є договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг і договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

За приписами частин першої, другої статті 56 Закону № 2019-VIII постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За частинами шостою, сьомою статті 56 цього Закону постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Пунктом 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, чинних у спірний період, передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

За приписами пункту 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.

Згідно з пунктом 1.1.2 Правил договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є домовленістю між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Відповідно до пункту 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Абзацом першим пункту 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

За змістом абзацу другого пункту 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", який кореспондується з абзацом сімнадцятим пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2019-VIII, тимчасово, на період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг.

Статтею 58 Закону № 2019-VIII передбачено право споживача змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку. Таке право споживача закріплене й у підпункті 5.5.1 ПРРЕЕ.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 59 Закону № 2019-VIII зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку.

Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Спори між споживачем та електропостачальником під час зміни електропостачальника розглядаються відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, затвердженого Регулятором. Наявність спору між електропостачальником і споживачем не є підставою для затримки у виконанні договору постачання електричної енергії споживачу новим електропостачальником.

До припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору.

Главою 6.1 ПРРЕЕ визначено порядок зміни електропостачальника за ініціативою споживача.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (п. 6.1.1 ПРРЕЕ).

Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі (п. 6.1.2 ПРРЕЕ).

Згідно з абзацом другим пункту 6.1.16 ПРРЕЕ та за частиною четвертою статті 59 Закону №2019-VIII до припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.

Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 6.1.3 ПРРЕЕ днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

За змістом пункту 6.1.5 глави 6.1 ПРРЕЕ повідомлення про намір укласти новий договір з новим електропостачальником надається у вигляді заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах оприлюдненої комерційної пропозиції електропостачальника.

За змістом пунктів 6.1.8, 6.1.10 ПРРЕЕ новий електропостачальник має потягом трьох робочих днів надіслати запит до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника, а адміністратор комерційного обліку не пізніше ніж на наступний день з дня отримання запиту на зміну електропостачальника має сформувати прогнозні обсяги споживання за точкою обліку на заплановану дату зміни електропостачальника та, окрім іншого, повідомити попереднього електропостачальника споживача про отримання запиту на зміну електропостачальника, дату запланованої зміни електропостачальника та прогнозні обсяги споживання на цю дату.

Згідно з абзацом першим пункту 6.1.16 глави 6.1 ПРРЕЕ попередній електропостачальник лише після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи у зв`язку з припиненням дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника.

Як уже встановлено судом між позивачем та відповідачем шляхом приєднання до публічного договору був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500349 (особовий рахунок споживача) від 01.01.2019 (дата приєднання) на 12 об`єктів споживача, на умовах комерційної пропозиції № 9-УП для споживачів універсальної послуги, що діє виключно для споживачів бюджетної сфери, які фінансуються з державного та місцевого бюджету.

За умовами пункту 13.1 укладеного договору цей договір передбачає його автоматичну пролонгацію на кожний наступний календарний piк, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення договору або перегляд його умов.

19.01.2020 сторони у цій справі уклали договір № 349/20 про закупівлю електричної енергії зі строком дії із січня 2020 року до 31.12.2020 р. та підписали комерційну пропозицію (Додаток № 3) № 9-УП для споживачів універсальної послуги, що діє виключно для споживачів бюджетної сфери (а.с. 136 141 том 1).

Після закінчення строку дії цього договору відповідач із січня 2021 року продовжив споживання електричної енергії на спірний об`єкт на умовах публічного договору № 21500349 від 01.01.2019, що підтверджується крім фактичного споживання електроенергії також і заявкою керівника відповідача на очікувані обсяги споживання електричної енергії на 2021 рік із посиланням на зазначений договір (а.с. 31 том 1).

На виконання вимог Закону України № 2019-VIII та ПРРЕЕ позивачем було направлено листи до ДПЗД "Укрінтеренерго" (№ 02-9-1/5371 від 10.12.2020) та АТ "Полтаваобленерго" (№ 02-10-2/5385 від 10.12.2020) щодо припинення постачання електричної енергії з 24-00 годин 31.12.2020 потужністю, більше ніж 50 кВт, у тому числі й відповідачу за 11 точками комерційного обліку, договірна потужність яких перевищує 50 кВт, крім 1 точки комерційного обліку (ІЕС-код 62Z2757473610718, адреса: Полтавська область, м. Кременчук, пров. Поштовий, 1), договірна потужність якої становить 40 кВт.

З 01.01.2021 відповідачем також вживалися заходи щодо зміни постачальника електричної енергії (договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" № 349/2021 від 12.03.2021 на період з 01.04.2021 по 30.11.2021; договір № 1 від 14.09.2021 з постачальником "останньої надії" - Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго").

Разом з тим сторонами у справі не надані суду належні й допустимі докази на підтвердження припинення в установленому чинним законодавством порядку укладеного між ними публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг до установки з IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z2757473610718 (Полтавська область, м.Кременчук, пров. Поштовий, 1): фактичне споживання відповідачем електроенергії є свідченням продовження договірних відносин протягом 2021 2022 років відповідно до публічного договору, запропонованого позивачем; укладення відповідачем договору № 349/2021 від 12.03.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" відбувалося не шляхом подання відповідачем заяви-приєднання, що мало б задіяти процедуру зміни електропостачальника відповідно до приписів глави 6.1 ПРРЕЕ, а з використанням процедури тендерної закупівлі й не призвело до фактичного постачання електроенергії на спірний об`єкт енергоспоживання новим електропостачальником; укладення відповідачем договору № 1 від 14.09.2021 з постачальником «останньої надії» також не призвело до постачання електроенергії на спірну установку енергоспоживання з IEC-кодом точки комерційного обліку за об`єктом 62Z2757473610718; сторони не надали суду доказів звернення адміністратора комерційного обліку до позивача з повідомленням про зміну відповідачем електропостачальника, що мало б наслідком вчинення позивачем заходів з припинення договору з відповідачем відповідно до приписів пункту 6.1.16 глави 6.1 ПРРЕЕ.

За вказаних обставин й відповідно до нормативних приписів статті 59 Закону № 2019-VIII та пункту 6.1.16 ПРРЕЕ позивач зобов`язаний був до припинення договірних відносин з відповідачем забезпечувати постачання йому електричної енергії на умовах чинного між ними публічного договору.

Згідно з частиною сьомою статті 64 Закону № 2019-VIII електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

З цього приводу слід зазначити, що законодавець не дає визначення такої неспроможності електропостачальника. Зважаючи на фактичне споживання відповідачем електроенергії за місцезнаходженням спірного об`єкта, неспроможність постачання позивачем електроенергії виключається.

Закон № 2019-VIII та ПРРЕЕ не визначають порядку, а головне строку вчинення дій електропостачальником універсальних послуг та бюджетними установами, яким у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 надавалися тимчасові універсальні послуги, стосовно припинення їх надання/споживання після 31.12.2020.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (стаття 19 Конституції України).

З урахуванням викладеного заперечення відповідача проти позову не можуть бути прийняті судом до уваги.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт поставки відповідачу позивачем електричної енергії у період із січня 2021 року по червень 2022 року визнається обома сторонами; обсяги й вартість поставленої електричної енергії в сумі 214352,40 грн, а також факти отримання відповідачем актів купівлі-продажу електричної енергії та рахунків на її оплату підтверджуються належними та допустимим доказами, наявними у справі.

Зважаючи на умови комерційної пропозиції № 9-УП (Додаток № 3 до договору) щодо порядку надання актів та рахунків за спожиту електричну енергію, надані позивачем відповідачу протягом спірного періоду акти купівлі-продажу електричної енергії вважаються погодженими сторонами, а рахунки отриманими.

З огляду на положення пункту 5.10 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500349 від 01.01.2019 та умови розділу "Спосіб оплати" комерційної пропозиції № 9-УП (Додаток № 3 до договору) строк оплати є таким, що настав.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач доказів оплати заявленого до стягнення основного боргу в сумі 214352,40 грн не надав; обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 214352,40 грн є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). Однак, за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 11519,71 грн розрахована за загальний період з 26.02.2021 по 23.02.2022 окремо із заборгованості за спірними актами купівлі-продажу електричної енергії за період із січня по грудень 2021 року.

Відповідно до умов комерційної пропозиції № 9-УП (Додаток № 3 до договору) у разі несвоєчасної оплати вартості фактично спожитої електричної енергії, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог статті 625 Цивільного кодексу України.

За результатом здійсненого судом перерахунку пеня за загальний період з 26.02.2021 по 23.02.2022 підлягає зменшенню на 140,19 грн і становить 11379,52 грн (11519,71 - 140,19 = 11379,52), з яких:

2663,34 грн за період з 26.02.2021 по 23.02.2022 (363 дні) із заборгованості за січень 2021 року в сумі 16569,25 грн;

2455,85 грн за період з 07.04.2021 по 23.02.2022 (323 дні) із заборгованості за лютий 2021 року в сумі 16742,33 грн;

2435,14 грн за період з 21.04.2021 по 23.02.2022 (309 дні) із заборгованості за березень 2021 року в сумі 17218,66 грн;

1411,12 грн за період з 05.06.2021 по 23.02.2022 (264 дні) із заборгованості за квітень 2021 року в сумі 11478,89 грн;

718,65 грн за період з 22.06.2021 по 23.02.2022 (247 днів) із заборгованості за травень 2021 року в сумі 6198,18 грн;

246,81 грн за період з 21.07.2021 по 23.02.2022 (218 днів) із заборгованості за червень 2021 року в сумі 2372,58 грн;

57,03 грн за період з 24.08.2021 по 23.02.2022 (184 дні) із заборгованості за липень 2021 року в сумі 639,54 грн;

17,38 грн за період з 25.09.2021 по 23.02.2022 (152 днів) із заборгованості за серпень 2021 року в сумі 232,54 грн;

163,05 грн за період з 23.10.2021 по 23.02.2022 (124 дні) із заборгованості за вересень 2021 року в сумі 2642,72 грн;

327,20 грн за період з 02.12.2021 по 23.02.2022 (84 дні) із заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 7597,27 грн;

518,97 за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 (54 дні) із заборгованості за листопад 2021 року в сумі 18213,70 грн;

364,98 грн за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) із заборгованості за грудень 2021 року в сумі 22968,36 грн.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 4307,93 грн розраховані за загальний період з 01.02.2021 по 31.07.2022 окремо із сум заборгованостей за кожним спірним актом купівлі-продажу електричної енергії.

Перевіркою розрахунку 3% річних судом виявлено помилку у визначенні початкової дати нарахування на заборгованість за квітень 2022 року (вказано у розрахунку 03.06.2022 замість 11.06.2022), а також виявлено арифметичну неточність розрахунку.

За результатом здійсненого судом перерахунку 3% річних за загальний період з 01.02.2021 по 31.07.2022 підлягають зменшенню на 34,73 грн й становлять 4273,20 грн (4307,93 34,73 = 4273,20), з яких:

709,53 грн за період з 26.02.2021 по 31.07.2022 (521 день) із заборгованості за січень 2021 року в сумі 16569,25 грн;

661,90 грн за період з 07.04.2021 по 31.07.2022 (481 день) із заборгованості за лютий 2021 року в сумі 16742,33 грн;

660,91 грн за період з 21.04.2021 по 31.07.2022 (467 днів) із заборгованості за березень 2021 року в сумі 17218,66 грн;

398,14 грн за період з 05.06.2021 по 31.07.2022 (422 дні) із заборгованості за квітень 2021 року в сумі 11478,89 грн;

206,32 грн за період з 22.06.2021 по 31.07.2022 (405 днів) із заборгованості за травень 2021 року в сумі 6198,18 грн;

73,32 грн за період з 21.07.2021 по 31.07.2022 (376 днів) із заборгованості за червень 2021 року в сумі 2372,58 грн;

17,98 грн за період з 24.08.2021 по 31.07.2022 (342 дні) із заборгованості за липень 2021 року в сумі 639,54 грн;

5,92 грн за період з 25.09.2021 по 31.07.2022 (310 днів) із заборгованості за серпень 2021 року в сумі 232,54 грн;

61,25 грн за період з 23.10.2021 по 31.07.2022 (282 дні) із заборгованості за вересень 2021 року в сумі 2642,72 грн;

151,11 грн за період з 02.12.2021 по 31.07.2022 (242 дні) із заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 7597,27 грн;

317,37 за період з 01.01.2022 по 31.07.2022 (212 днів) із заборгованості за листопад 2021 року в сумі 18213,70 грн;

353,02 грн за період з 26.01.2022 по 31.07.2022 (175 днів) із заборгованості за грудень 2021 року в сумі 22968,36 грн;

316,73 грн за період з 02.03.2022 по 31.07.2022 (152 дні) із заборгованості за січень 2022 року в сумі 25352,57 грн;

145,45 грн за період з 21.05.2022 по 31.07.2022 (72 дні) із заборгованості за лютий 2022 року в сумі 24577,99 грн;

127,10 грн за період з 21.05.2022 по 31.07.2022 (72 дні) із заборгованості за березень 2022 року в сумі 21477,86 грн;

49,36 грн за період з 11.06.2022 по 31.07.2022 (51 день) із заборгованості за квітень 2022 року в сумі 11774,78 грн;

17,05 грн за період з 30.06.2022 по 31.07.2022 (32 дні) із заборгованості за травень 2022 року в сумі 6483,50 грн;

0,74 грн за період з 27.07.2022 по 31.07.2022 (5 днів) із заборгованості за червень 2022 року в сумі 1811,68 грн.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 28636,49 грн розраховані за загальний період із квітня 2021 року по червень 2022 року із сум заборгованостей за актами купівлі-продажу електричної енергії за січень 2021 року квітень 2022 року з наростаючим підсумком.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

Дослідженням наданого розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивач не врахував у загальному періоді нарахування, протягом якого не відбувалося погашення боргу, індексу інфляції в розмірі 99,8% за серпень 2021 року, в якому мала місце дефляція. Втім, після здійсненого судом перерахунку підстав для зменшення заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, з урахуванням меж позовних вимог, не встановлено.

У питанні покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені, 3% річних, інфляційних втрат судом береться до уваги також таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 убачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.

Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов`язку.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

За приписом частини четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що однією з причин виникнення спору стала законодавча невизначеність і, як наслідок, неузгодженість дій учасників ринку електричної енергії після 31.12.2020 по відношенню до відповідача як бюджетної установи, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін й справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені та 3% річних на 90% і стягнути з відповідача 1137,95 грн пені та 427,32 грн 3% річних.

Інфляційні втрати є компенсацією від знецінення грошових коштів, на що позивач має право розраховувати за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань відповідачем.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 244554,16 грн, з яких: 214352,40 грн основний борг, 1137,95 грн пеня, 427,32 грн 3% річних, 28636,49 грн інфляційні втрати.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в сумі 3879,63 грн (258641,61х3882,25/258816,53 = 3879,63).

При цьому зменшення розміру пені та 3% річних на розмір судового збору , що покладається на відповідача, не впливає.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про стягнення 258816,53 грн, з яких: 214352,40 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2021 по 30.06.2022; 11519,71 грн пеня за період з 01.02.2021 по 23.02.2022; 4307,93 грн 3% річних за період з 01.02.2021 по 31.07.2022; 28636,49 грн інфляційні втрати за період з 16.03.2021 по 15.06.2022 задовольнити частково.

Стягнути з Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ (ідентифікаційний код: 05510160; місцезнаходження: 51918, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул. Рєпіна, буд. 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (ідентифікаційний код: 42223804, місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Панянка, буд. 65-Б) основний борг у сумі 214352,40 грн, пеню в сумі 1137,95 грн, інфляційні втрати в сумі 28636,49 грн, 3% річних у сумі 427,32 грн, судовий збір у сумі 3879,63 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.11.2022.

Суддя І.І. Колісник