Постановление суда № 107578890, 19.09.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13681/16-ц

4-с/760/34/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києві в складі:

головуючого- судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря - Омелько Г.Т.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на дії державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві, заінтересована особа: ОСОБА_1 , суд,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із скаргою і просить:

- визнати дії державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження такими, що не відповідають вимога Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень;

- скасувати постанову державного виконавця №51354378 про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- зобов`язати державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві прийняти до провадження виконавчий лист №760/12856/15-ц від 14.12.2015, виданий Солом`янським районним судом м.Києва.

Посилається на те, що 14.12.2015 на примусове виконання рішення суду Солом`янського районного суду м.Києва за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 видано виконавчий лист №760/12856/15-ц.

31.05.2016 заявником було направлено заяву за вих.№6936/1-2 про відкриття виконавчого провадження до ВДВС Солом`янського РУЮ м.Києва.

09.06.2016 державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві винесено постанову про відмову у відкритті ВП на підставі мт.21, 23, п.8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що до заяви про відкриття виконавчого провадження додана довіреність не завірена належним чином, а саме відсутня дата засвідчення копії.

ПАТ «ВТБ Банк» вважає, що дії державного виконавця при винесенні постанови №51354378 про відмову у відкритті виконавчого провадження є такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження», що і обумовило звернення до суду зі скаргою.

Ухвалою судді від 15 серпня 2016 року у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28 листопада 2016 року витребувано від Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №51354378.

05.08.2022 до суду надійшов лист старшого державного виконавця Солом`янського відділу ДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ), в якому зазначає, що згідно даних АСВП у Відділі перебувало ВП №51354378 згідно виконавчого листа №760/12856/15-ц від 14.12.2015, виданого Солом`янським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» боргу у сумі 93800,46 грн. 09.06.2016 державним виконавцем на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Надати більш детальну інформацію немає можливості, оскільки виконавче провадження знищено відповідно до ч.ч.1, 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, за закінченням строку його зберігання.

У судове засідання 19.09.2022 скаржник та інші особи, які беруть участь у справі не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за договором № 1014388 банківського поточного рахунку для здійснення операції з використанням спеціальних платіжних засобів від 22.06.2012 у загальній сумі 93 800, 46 грн., яка складається: 45 500, 00 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту; 38 593, 60 грн. - сума прострочених відсотків по кредиту; 9 706, 86 - сума пені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» суму судового збору 938, 00 грн..

На виконання зазначеного рішення 14.12.2015 Солом`янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 760/12856/15-ц від 22 жовтня 2015 року.

Представником ПАТ «ВТБ Банк» за довіреністю направлено до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві заяву про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2016, оригінал виконавчого листа № 760/12856/15-ц від 22 жовтня 2015 року для його примусового виконання, та довіреність №165 від 14.03.2016 видана ПАТ «ВТБ Банк» Хоменку О.В..

Старшим державним виконавцем Бурлакою Р.В. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09 червня 2016 року.

З постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09 червня 2016 року вбачається, що до відділу надійшов оригінал виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом м. Києва від 14.12.2015 у справі № 760/12856/15-ц із заявою про відкриття виконавчого провадження та довіреністю. Однак, надана копія довіреності не завірена належним чином, а саме відсутня дата засвідчення копії.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

При цьому, статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч.1 ст.451 ЦПК України).

Звертаючись до суду, скаржник посилається на те, що дії державного виконавця при винесенні постанови №51354378 про відмову у відкритті виконавчого провадження є такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець, виносячи постанову керувався п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), а не Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, Цивільним кодексом України, що визначають умови та порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 09 червня 2016 року) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 09 червня 2016 року) визначено обов`язок виконавця розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа. Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 09 червня 2016 року) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Відповідно до п. 3.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу ДВС у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа, в якій у разі наявності можуть зазначатися номер мобільного телефону, факсу (телефаксу), адреса електронної пошти.

До заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами:

а) довіреністю фізичної особи;

б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо);

в) рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна.

Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року «ДСТУ 4163-2003» (в редакції станом на 09 червня 2016 року), відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

З наданих скаржником копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що додана до заяви про відкриття виконавчого провадження довіреність №165 від 14.03.2016 видана ПАТ «ВТБ Банк» Хоменку О.В. не містить дату засвідчення копії, а відтак не є належним чином засвідченою.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наявних матеріалів справи не вбачається порушення посадовою особою Солом`янського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві прав, свобод чи законних інтересів скаржника, оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи принцим обов`язковості виконання рішень, встановлений ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що подана скарга є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 19, 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 18, 76-81, 89, 258-260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на дії державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві, заінтересована особа: ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.А.Усатова