Приговор № 107574524, 25.11.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/9863/21

Провадження №1-кп/712/217/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019251010005250 від 24.09.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, одруженого, немаючого на утриманні дітей, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України

ВСТАНОВИВ:

11.09.2019 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 на своєму автомобілі Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під`їхав до будинку АДРЕСА_2 , де зупинився на шляху автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , 1977 року народження, заблокувавши рух вказаному транспортному засобу, після чого підбіг до нього, відчинив водійські двері та на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс останньому декілька ударів кулаком правої руки в ділянку голови з лівого боку. Після цього, ОСОБА_6 за одяг витягнув ОСОБА_4 з салону автомобіля та умисно наніс йому ще один удар правою рукою в ділянку грудної клітки спереду, від якого той впав на асфальтне покриття, а він завдав йому декілька ударів ногами по тулубу з лівого боку та по лівій нозі. В результаті своїх умисних дій, ОСОБА_6 заподіяв потерплому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/1187 від 19.11.2019, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 11.09.2019 близько 12 год. його дружині зателефонував її колишній чоловік з приводу перебування незнайомих людей в їх спільній квартирі, чоловік погрожував викликати поліцію. Пізніше подзвонили з клінінгової компанії, і повідомили про прибуття до квартири чоловіка. Після цього, ОСОБА_6 вирішив поїхати на квартиру, щоб владнати всі питання. Заїхавши у двір будинку, він почав паркуватися за будинком, справа повільно рухався автомобіль потерпілого. Після зупинки автомобілів, чоловіки вийшли з машин. ОСОБА_6 запитав, що знову трапилося. Перебуваючи у збудженому стані, ОСОБА_4 відповів, що це його квартира і там ніхто не може знаходиться. ОСОБА_6 пояснив, що в квартирі здійснює прибирання клінінгова компанія, виникло непорозуміння. Під час розмови ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_6 , від чого останній впав та зчесав фаланги пальців руки. Після цього, ОСОБА_6 сів в автомобіль та поїхав в сторону вул. Руставі. ОСОБА_6 вказав, що під час вказаних подій в його автомобілі спала його дружина ОСОБА_7 . При цьому, ні поліції, ні сторонніх осіб в дворі не було. Також, ОСОБА_6 пояснив, що у них часто виникали спори з ОСОБА_4 щодо користування спільною квартирою колишнього подружжя.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 11.09.2019 йому зателефонували з КП «Черкасиводоканал» та повідомили про наявність заборгованості за воду в квартирі по АДРЕСА_3 , що є спільною власністю з його колишньою дружиною. Приїхавши на вказану квартиру зі своєю жінкою ОСОБА_8 , він побачив там сторонніх людей, які здійснювали прибирання. Він подзвонив колишній дружині з приводу перебування в їх квартирі незнайомих людей. Жінка відповіла: «Роби, що хочеш, це теж моя квартира ...». В подальшому, ОСОБА_4 зняв показники лічильника, вони попрямували на вулицю та сіли до свого автомобіля, та почали виїздити з двору. В цей момент на автомобілі Mitsubishi під`їхав співмешканець його колишньої дружини ОСОБА_9 , заблокувавши виїзд його автомобілю. ОСОБА_6 швидко підбіг до нього та, нічого не пояснюючи, вдарив правою ногою по дверям його автомобіля, зі сторони водійських дверей. Після цього, відкривши двері автомобіля, кулаком правої руки наніс йому декілька ударів у височну область з лівої сторони. Внаслідок даних ударів в нього запаморочилось в голові. Після нанесених ударів по голові, ОСОБА_6 схопив його за одяг, витягнув з автомобіля та наніс один удар кулаком правої руки в область грудей, внаслідок чого він втратив відчуття координації та впав на асфальт. ОСОБА_6 продовжив наносити йому удари обома ногами з лівого боку в область ребер, а також в область лівого стегна. Потерпілому було нанесено близько п`яти ударів. В цей момент до них підбіг незнайомий чоловік, який відтягнув ОСОБА_6 від нього. Після цього, ОСОБА_6 швидко сів в свій автомобіль та поїхав з місця події.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вдень 11.09.2019 вона разом з чоловіком ОСОБА_4 приїхали зняти показники лічильників на квартиру, що є спільною власністю її чоловіка та його колишньої дружини. Коли піднялися на поверх, квартира була зачинена, в квартирі були незнайомі люди. Чоловік зателефонував колишній дружині з приводу перебування в квартирі сторонніх людей, на що остання не дала чіткої відповіді. Вони зняли показники лічильника, і пішли до машини. Виїхати з двору їм не вдалося, оскільки сірий автомобіль ОСОБА_6 «підрізав» їх машину. Далі, все відбувалося дуже швидко. ОСОБА_6 підбіг до їх автомобіля та, нічого не пояснюючи, почав бити ногами водійську дверку їх автомобіля. Потім, відкрив дверку та наніс удари кулаком по голові чоловіку. Далі, ОСОБА_6 за одяг витягнув з машини її чоловіка та наніс удари, від яких останній впав. Злякавшись, ОСОБА_8 вибігла з машини і стала недалеко від чоловіків. В подальшому, ОСОБА_6 наносив удари ногами по тілу чоловіка, який лежав на асфальті. Чоловіку було нанесено близько п`яти таких ударів. В цей момент до автомобіля підбіг незнайомий чоловік, який спробував відтягнути ОСОБА_6 , на що останній наніс удар в обличчя незнайомого чоловіка. Після цього, ОСОБА_6 швидко сів в свій автомобіль та поїхав в невідомому напрямку. Свідок ОСОБА_8 вказала, що в автомобілі ОСОБА_6 нікого не було; коли останній від`їздив з місця події, вона зробила фото автомобіля. В подальшому, вони викликали поліцію, та після прибуття поліцейських надали свої пояснення. 11.09.2019 вона з чоловіком звернулися до медичного закладу з приводу нанесених тілесних ушкоджень. Після вказаних подій у чоловіка була дуже сильно побита ліва сторона тулубу, був великий синець; від чого було боляче лежати. Ввечері 11.09.2019 її чоловік мав сильні головні болі, нудоту, кровотечі з носа, які і нині тривають. На ранок 12.09.2019 стан чоловіка значно погіршився і вони звернулися до лікарні, де були проведені повторні огляди, обстеження. Свідок ОСОБА_8 також пояснила, що внаслідок вказаних подій на водійській дверці їх автомобіля залишилися дві вм`ятини.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що вдень 11.09.2019 він оплатив квитанції в «Теплокомуненерго», та по дорозі на зупинку Руставі, став очевидцем таких подій. На відстані близько 20 метрів від свідка, сірий автомобіль Mitsubishi, що заїздив у двір, «підрізає» синій автомобіль, що виїздив з двору. З автомобіля Mitsubishi вийшов молодий чоловік з бородкою. Цей чоловік підійшов до синього автомобіля, наніс удар ногою по водійській дверці в районі ручки. Потім, відкрив дверку та наніс декілька ударів рукою в сторону салону, в бік водія. Далі, водій автомобіля Mitsubishi за одяг витягнув водія з синього автомобіля, та наніс йому удар кулаком в область обличчя, внаслідок чого чоловік впав на асфальт. В цей час з синього автомобіля вибігла жінка. В подальшому, водій автомобіля Mitsubishi почав наносити удари ногами по тулубу лежачому водію синього автомобіля. Свідок ОСОБА_10 підбіг до чоловіків та спробував відтягнути водія ОСОБА_11 , та отримав від нього удар в обличчя. Після цього нападник попрямував до свого автомобіля. Свідок рушив за ним, та намагався словесно зупинити його. Але чоловік сів до автомобіля Mitsubishi та поїхав у невідомому напрямку. Свідок ОСОБА_10 звернув увагу, що в салоні автомобіля Mitsubishi нікого не було. В подальшому, свідок лишився з потерпілим та його жінкою чекати поліцію. Свідок зазначив, що під час події потерпілий не наносив ударів нападнику у відповідь.

Вказані показання потерпілого та свідків узгоджуються із безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами сторони обвинувачення, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.09.2019, згідно з яким 11.09.2019 близько 14 год. 05 хв. в м. Черкаси біля будинку по вул. Прикордонника Лазаренка, 4/1, виїжджаючи з прилеглої території до ОСОБА_4 під`їхав ОСОБА_6 на транспортному засобі Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодив його автомобіль Renault Logan, д.н.з НОМЕР_2 , ударом ногою в ліву передню дверку, після чого витягнув його силою з автомобіля та почав бити;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.10.2019 з фототаблицею, за участю потерпілого ОСОБА_4 , згідно з яким потерпілий відтворив усі обставини та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, та продемонстрував на манекені хід подій, зокрема, як ОСОБА_6 відкрив водійські двері автомобіля; наніс декілька ударів кулаком правої руки у височну область з лівої сторони; як ОСОБА_6 схопив його за одяг та почав витягувати з автомобіля; як ОСОБА_6 наніс йому удари кулаком правої руки в область грудей; продемонстрував нанесення удару кулаком правої руки в область грудей, від якого потерпілий впав на підлогу, та нанесення йому кількох ударів обома ногами в область ребер з лівої сторони;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.11.2019 з фототаблицею, за участі свідка ОСОБА_8 , згідно з яким свідок ОСОБА_8 відтворила обставини та механізм нанесення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, та продемонструвала на манекені хід подій, зокрема, як ОСОБА_6 наніс потерпілому декілька ударів кулаком правої руки в височну область голови з лівої сторони; схопив потерпілого за одяг та почав витягувати його з автомобіля; наніс потерпілому удари, від яких він впав на підлогу, та продовжив наносити удари обома ногами з лівої боку в область ребер, а також в область лівого стегна;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.11.2019 з фототаблицею, за участю свідка ОСОБА_10 , згідно з яким свідок ОСОБА_10 відтворив обставини та механізм нанесення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, та продемонстрував на манекені хід подій, зокрема, як водій автомобіля марки Mitsubishi Lancer підбіг до автомобіля марки Renault Logan та витягнув водія такого автомобіля, наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя, показав як потерпілий впав на підлогу, внаслідок завданого йому удару, а водій автомобіля Mitsubishi Lancer наніс потерпілому приблизно п`ять ударів ногами в область ребер та стегна з лівої сторони;

- висновком експерта №02-01/1085 від 31.10.2019, з якого вбачається, що згідно даних наданої на судово-медичну експертизу медичної карти стаціонарного хворого, при зверненні ОСОБА_4 за медичною допомогою 12.09.2019, його клінічному обстеженні, спостереженні, проведення апаратно-інструментальних досліджень, подальшому лікуванню, лікарями було встановлено об`єктивна неврологічна симптоматика закритої черепно-мозкової травми, у вигляді струсу головного мозку (позитивний симптом Марінеску-Радовичі, хиткість в позі Ромберга, тощо). Вказана вище травма голови у ОСОБА_4 утворилась внаслідок дії тупого (их) предмета (ів), незадовго до його звернення за медичною допомогою та у своєму звичайному клінічному перебігу супроводжується розладом здоров`я понад 6, але менше ніж 21 добу, і за цією ознакою за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я. Утворення такого характеру травматичних змін внаслідок падіння з висоти власного зросту та за обставин, які вказані у наданому на судово-медичну експертизу протоколі проведення слідчого експерименту не виключається;

- висновком експерта №02-01/1187 від 19.11.2019, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 , згідно даних наданих на судово-медичну експертизу документів, мало місце ушкодження: травми голови зі струсом головного мозку. Вказане ушкодження виникло від дії тупого предмета, по давності виникнення може відповідати часу вказаному в постанові про призначення експертизи та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та не носять ознак небезпеки для життя в момент заподіяння. Не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_4 як за обставин, вказаних в протоколі проведення слідчого експерименту від 08.10.2019 за його участю, так і за обставин, вказаних в протоколах проведення слідчих експерименті від 15.11.2019 за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .

Отже, допитавши потерпілого та свідків, дослідивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального проступку органами досудового розслідування встановлені правильно.

Достовірність таоб`єктивністьнаведених вищедоказів усуду сумнівуне викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, є відносними, допустимими та достатніми, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

При цьому, суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо недопустимості як доказів протоколів слідчих експериментів з посиланням на те, що такі слідчі дії проводились не у приміщенні Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, що за адресою: м.Черкаси, вул. Пастерівська, 104 (як зазначено в протоколах), а у невстановленому місці. Під час судового слідства встановлено, та підтверджується фототаблицями і показами свідків, що слідчі експерименти проводились за участю потерпілого, свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , у присутності понятих, біля автомобіля з манекеном на парковці Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області за адресою: м.Черкаси, вул. Пастерівська, 104. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що зазначені слідчі дії проведено з дотриманням норм КПК України, а тому приймає до уваги протоколи слідчих експериментів.

Щодо доводів захисника про сумнівність висновків експерта, суд зазначає таке.

Ухвалою суду від 01.07.2022 відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення судово-медичної експертизи. Суд визнав необґрунтованим клопотання захисника та вказав, що у висновку експерта №02-01/1187 надано повні та зрозумілі відповіді на поставлені питання; при цьому, суд не вбачає розбіжностей між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи. Висновок експерта є обґрунтованим, не суперечить іншим матеріалам справи, не викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Зокрема, у дослідницькій частині висновків експертів №02-01/1085 від 31.10.2019, №02-01/1087 від 19.11.2019, експертом використано медичну карту стаціонарного хворого №15530 з КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД», в якій вказано, що 12.09.2019 в 11.15 ОСОБА_4 поступив в нейрохірургічне відділення зі скаргами на головний біль, запаморочення, нудоту, блювання, загальну слабкість, болі в грудній клітці ліворуч. Попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку (11.09.2019), забій м`яких тканин обличчя, голови, кінцівок, забій грудної клітки ліворуч та лівого стегна. В медкарті містить довідка з травматологічного пункту Третьої Черкаської міської лікарні ШМД №286, в якій відмічено, що 11.09.2019 о 17.30 ОСОБА_4 був оглянутий та йому встановлений діагноз: забій грудної клітки зліва, лівого стегна, ЗЧМТ? На даній довідці міститься запис: «18.20 нейрохірург ознак травми мозку немає»… 20.09.2019 виписаний з лікарні. Діагноз заключний клінічний: ЗЧМТ, струс головного мозку (11.09.2019), забій м`яких тканин голови, обличчя, забій грудної клітки ліворуч та лівого стегна.

У підсумках висновку експерта №02-01/1187 від 19.11.2019 встановлено, що травма голови зі струсом головного мозку по давності виникнення може відповідати часу вказаному в постанові про призначення експертизи; не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_4 як за обставин, вказаних в протоколі проведення слідчого експерименту від 08.10.2019 за його участю, так і за обставин, вказаних в протоколах проведення слідчих експериментів від 15.11.2019 за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .

Вказаний висновок експерта повністю узгоджується з іншими доказами у справі та підтверджує отримання потерпілим тілесних ушкоджень, в т.ч. струсу головного мозку, 11.09.2019 за обставин, вказаних в протоколах слідчого експерименту.

Посилання захисника на неприйняття слідством показів ОСОБА_12 , яка перебувала на задньому сидінні автомобіля ОСОБА_6 та бачила подію 11.09.2019, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке. В судовому засіданні під час допиту обвинувачений пояснив, що ОСОБА_12 спала в машині, не бачила подію, відтак, не була очевидцем; допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 показали, що 11.09.2019 на місці події в автомобілі Mitsubishiне було нікого.

Незгода сторони захисту з наданими стороною обвинувачення доказами у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання доказів недопустимими, а є лише способом захисту обвинуваченого і його намаганням спростувати докази, які об`єктивно вказують на вчинення ним кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за скоєне.

З огляду на наведене, інші доводи сторони захисту не спростовують провину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому проступку, за встановлених судом обставин.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена «поза розумним сумнівом» і зібраних доказів достатньо для визнання його винними, адже його винуватість підтверджується вище проаналізованими як прямими, так і не прямими доказами, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, послідовні та безспірно доводять винуватість обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченні.

Таким чином, дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується положеннями ст.ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд приймає до уваги, що скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує особу винного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, одружений, на утриманні дітей не має, тяжкими захворюваннями не страждає.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах, установлених санкцією ч.2 ст.125 КК України, у виді громадських робіт.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч.5 ст.74КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.

Згідно з ч.2 ст.49КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження №5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст.49КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження №51-9040 км 18) на підставі аналізу положень ч.1 ст.281КПК України колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч.2 ст.49КК України у такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.

З матеріалів справи вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, було вчинене ОСОБА_6 11.09.2019.

Постановою дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 21.07.2021 оголошено в розшук підозрюваного у кримінальному провадженні №12019251010005250 від 24.09.2019 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, ОСОБА_6 . Згідно постанови дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 21.07.2021, зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019251010005250 від 24.09.2019. Постановою дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 30.08.2021, у зв`язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного, відновлено досудове розслідування в межах кримінального провадження №12019251010005250 від 24.09.2019.

30.08.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України умисне легке тілесне ушкодження , що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_6 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства, в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_6 про виклик до дізнавача, прокурора. Водночас, в судовому засіданні обвинувачений заперечував факт такого ухилення від слідства. Зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі не свідчить про ухилення від слідства та суду. За таких обставин, суд не вбачає підстав вважати, що ОСОБА_6 в зазначений вище період часу ухилявся від досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відтак, суд вважає недоцільним застосування положень ч.2 ст.49КК України щодо зупинення перебігу давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що з моменту вчинення вказаного кримінального правопорушення минув диференційований у п.2 ч.1 ст. 49 КК України трьохрічний строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від покарання, призначеного за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирався та підстави його визначення на цьому етапі відсутні.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1