Решение № 107567913, 28.11.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року Справа № 480/5867/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5867/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки при розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за останні три календарні роки, відповідно за 2019, 2020, 2021 роки, починаючи з 22.07.2022 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з січня 2015 року вона перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії по інвалідності, а з 16.01.2015 було здійснено перехід на пенсію по втраті годувальника. З 22.07.2022 позивачці призначено пенсію за віком. Позивач вважає, що відповідачем протиправно було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) під час призначення пенсії за віком за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2019, 2020, 2021 роки.

Ухвалою суду від 08.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Також цією ухвалою зобов`язано відповідача у 15-денний строк з дати її отримання надати суду завірені належним чином копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються позовних вимог та встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано відзив на позовну заяву та копії матеріалів пенсійної справи позивачки. У своєму відзиві відповідач з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач вважає, що відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Також відповідач зазначив, що Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено його пріоритет над іншими Законами України та іншими нормативно-правовими актами у сфері пенсійного страхування, а також визначено сферу, у якій Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788 продовжує діяти одночасно з цим Законом.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІII (далі - Закон №2148) внесено зміни до Законів №1788 та №1058, відповідно до яких питання визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років також передано в сферу застосування Закону №1058.

Одночасно, цим Законом внесено зміни і до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058, відповідно до яких положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" з цього часу застосовуються виключно в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Фактично Законом №2148 повністю передано в сферу дії Закону №1058 регулювання правовідносин щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років та одночасно припинено в цій частині застосування Закону №1788. Таким чином, головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області діяло у відповідності до чинного законодавства.

Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області судових витрат.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а зазначає, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої зарплати та три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (за віком).

Крім того, позивач відмічає, що є інвалідом, з моменту призначення пенсії по інвалідності, а саме з 05.01.2015 і по даний час працює, а тому має 24 місяці страхового стажу та вперше переходить на пенсію за віком, та як наслідок має право на призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Таким чином просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів по справі, відповідач надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що 16.01.2015 ОСОБА_1 надала заяву про перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36, 37 цього ж Закону. Згідно поданої заяви позивачки від 22.07.2022, ОСОБА_1 проведено перехід з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Тому, підстав для застосування середньої заробітної плати (доходу) України, з якої сплачено страхові внески за останні три календарні роки: за 2019,2020,2021 немає.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 14.11.2022, представник відповідача надав суду оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 для огляду. Судом було вибірково зроблено копії матеріалів пенсійної справи позивачки, які долучено до матеріалів справи (а.с. 76-78).

Представник позивача подала до суду додаткові пояснення в яких зазначає, що ОСОБА_1 первинно призначалась пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Тому, пенсію за віком їй було призначено, а не переведено з одного виду на інший.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачці з 07.10.2014 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 76), та згідно заяви від 05.01.2015 (а.с. 10, зв. бік а.с. 48, 49) проведено допризначення пенсії по інвалідності (а.с. 48).

16.01.2015 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника (а.с. 11, 50).

Відповідно до розпорядження № 810211 від 19.01.2015, ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 51, 77).

З 22.07.2022 за заявою позивачки, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.12, 13).

12.08.2022 позивачка звернулася із заявою до відповідача, у якій просила провести обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, оскільки вона є інвалідом та працювала весь час (а.с. 14, зв. бік а.с. 24-25).

Відповідач листом від 16.08.2022 (а.с. 15, зв. бік а.с. 25-26) повідомив позивачці, зокрема, що за електронною базою про отримувачів пенсій у Сумській області, на підставі заяви позивачки, її з 22.07.2022 було переведено із пенсії у разі втрати годувальника на пенсію за віком за нормами Закону №1058-ІV. Розмір пенсії позивачки за віком обчислений з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Враховуючи те, що переведення позивача на пенсію за віком здійснене із пенсії у разі втрати годувальника, а не з пенсії по інвалідності, для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за попередні роки перед її зверненням за 2019-2021 підстави відстави відсутні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивачка звернулась із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-ІV.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачці було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-ІV, згодом вона перейшла на пенсію по втраті годувальника, а потім на пінсію за віком теж за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 76-78).

При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), а саме, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що всі види пенсії призначались ОСОБА_1 за одним законом - Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому у відповідача при обрахуванні розміру пенсії за віком були відсутні підстави для застосування показників середніх заробітних плат за 2019, 2020 та 2021 роки.

Твердження представника позивача, про те, що позивачу пенсії по інвалідності та по втраті годувальника призначались за Законом України "Про пенсійне забезпечення" є помилковими та спростовуються матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 , зорема, повідомленням про призначення пенсії з 07.10.2014 (а.с. 76) та протоколом про перерахунок пенсії від 01.10.2017 (а.с.77-78).

Крім того, варто зазначити, що відповідно до пп. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Водночас, як було встановлено судом, позивачку переведено з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком, а тому доводи позивача про те, що вона є інвалідом і з моменту призначення пенсії по інвалідності по даний час працює, має 24 місяці страхового стажу, вперше переходить на пенсію за віком, та як наслідок має право на призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу), визначеного ч. 2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії, є необгрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваних дій, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска