Решение № 107567902, 29.11.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 р. Справа №480/146/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11.03.2020 № 18-10215/16-20-СГ їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Роменського району (колишнього Липоводолинського) Сумської області. На підставі отриманого наказу було виготовлено та погоджено проект землеустрою. Вказаний проект землеустрою було погоджено без зауважень. Дана земельна ділянка площею 2,00 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 5923255100:03:005:0289.

Позивач подала відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність разом з оригіналом такого проекту та копією витягу з Державного земельного кадастру.

Рішенням від 10.08.2021 відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вважає таку відмову протиправною, оскільки Земельним кодексом України не передбачено підстав для відмови в затвердженні погодженого проекту землеустрою. У даному випадку передбачено лише обов`язок відповідача затвердити проект, натомість відповідач відмовив у затвердженні без зазначення підстав. Просить позов задовольнити та зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.03.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області було видано наказ про надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Роменського району (колишнього Липоводолинського) Сумської області.

На підставі виготовленого та погодженого проекту в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5923255100:03:005:0289 (а.с.12-14).

Позивач подала відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність разом з оригіналом такого проекту та копією витягу з Державного земельного кадастру. Рішенням від 10.08.2021 відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою (а.с.11).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає рішення Липоводолинської селищної ради про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачці необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (далі ЗК України) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підстав для відмови у затвердженні належним чином погодженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідач відмовив позивачці у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність без зазначення підстав, що не передбачено законом, тому таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про зобов`язання Липоводолинської селищної ради прийняти рішення про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з огляду на таке.

Так, відповідачем у цій справі є Липоводолинська селищна рада орган місцевого самоврядування.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до повноважень селищної ради у галузі земельних відносин належить, зокрема, прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Таке рішення приймається виключно на пленарному засіданні селищної ради.

У спірних правовідносинах відповідач, надаючи відповідь на звернення позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, прийняв рішення про відмову в затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність без зазначення підстав, відповідно, таке рішення є не мотивованим.

Разом з тим, заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність передбачає встановлення відповідачу обов`язку дотримуватися визначеної поведінки у своїй діяльності, що суперечить правовій природі дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, якими є повноваження адміністративного органу обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. У свою чергу, суд не вправі втручатися в реалізацію повноважень колегіальним органом (в його дискреційні повноваження).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Липоводолинську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Роменського району (колишнього Липоводолинського) Сумської області, та прийняти рішення за наслідками її розгляду відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповіднодо до ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Всупереч вказаним нормам позивач документально не підтвердила, що вона сплатила кошти на виконання договору про надання правничої допомоги. За таких обставин, оскільки доказів на підтвердження оплати послуг адвоката позивачем не надано, у суду немає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.42).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Липоводолинської селищної ради (42500, Сумська область, Роменський район, смт Липова Долина, вул. Роменська, 10, код ЄДРПОУ 04390972) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Роменського району (колишнього Липоводолинського) Сумської області, викладену в рішенні другого пленарного засідання четвертої сесії восьмого скликання від 10.08.2021.

Зобов`язати Липоводолинську селищну раду Роменського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою з метою передачі у власність земельної ділянки загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Роменського району (колишнього Липоводолинського) Сумської області та за результатами її розгляду прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області на користь ОСОБА_1 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору.

В задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах