Решение № 107564552, 28.11.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 листопада 2022 р. Справа № 120/7225/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

07.09.2022 в суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач).

У позовній заяві позивачка просить: визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2022 № 328 щодо відмови у виплаті їй грошового забезпечення військовослужбовця захопленого в полон та зобов`язати відповідача прийняти наказ про здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , захопленого у полон його матері ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що її син ОСОБА_2 із 25.09.2019 проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Після початку повномасштабної військової агресії проти України їй стало відомо, що ОСОБА_2 захоплений в полон військовими формування країни агресора.

Позивачка зазначає, що 27.07.2022 вона звернулася до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату їй як матері військовослужбовця грошового забезпечення належного її сину - захопленому в полон старшому сержанту ОСОБА_2 .

Однак наказом від 09.08.2022 № 328 відповідач відмовив у виплаті грошового забезпечення, зіславшись на наявність у військовослужбовця доньки - ОСОБА_3 яка, як вважає відповідач, теж має право на отримання цих виплат.

Позивачка із таким рішенням не погоджується, мотивуючи його неправомірність тим, що її син не перебуває в зареєстрованому шлюбі, неповнолітніх дітей чи осіб які перебувають на його утриманні у нього немає, а повнолітня донька якій виповнилося 22 роки не проживала разом із ним. Тому, на думку позивачки, єдиною особою яка має право на отримання грошового забезпечення є вона - мати захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_1 .

Ухвалою від 12.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

19.10.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що відмовляючи у виплаті належного ОСОБА_2 грошового забезпечення позивачці (матері військовослужбовця) військова частина виходила із того, що батьки мають право на виплату грошового забезпечення рівними частками лише в тому випадку, якщо військовослужбовці не мають дітей та не перебувають у шлюбі. Однак при розгляді заяви позивачки встановлено, що ОСОБА_2 має доньку ОСОБА_4 , а тому прийнято рішення, що мати не має права на виплату їй грошового забезпечення. Також відповідач просить врахувати, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 у нього окрім матері є батько - ОСОБА_5 . За таких обставин виплата грошового забезпечення здійснюється батькам рівними частками, за умови якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі та не має дітей. Тому відповідач вважає правомірним рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення позивачці (а.с. 33 - 56).

19.10.2022 відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 27.10.2022 (а.с. 58-60).

31.10.2022 до суду подано відповідь на відзив. У цій заяві представник позивачки просить задовольнити позов у повному обсязі посилаючись на порушення відповідачем норм законодавства при розгляді заяви позивачки про виплату грошового забезпечення (а.с. 64-70). У відповіді на відзив представник просить врахувати, що донька військовослужбовця є повнолітньою та не проживала разом із ним, що виключає підстави для виплати їй грошового забезпечення. Також представник зазначив, що батько військовослужбовця ( ОСОБА_5 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак єдиною особою яка має право на отримання грошового забезпечення є матір військовослужбовця (позивачка).

07.11.2022 до суду подано заперечення на відповідь на відзив у яких відповідач повторно наголошує на тому, що у захопленого в полон військовослужбовця є донька яка теж має право на отримання грошового забезпечення (а.с. 72-73).

Надавши оцінку аргументам сторін наведеним у заявах по суті справи та доказам, що подані разом із ними, суд встановив наступне.

Громадянин України ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ) має статус учасника бойових дій та проходить військову службу у Збройних Силах України за контрактом. Ці обставини підтверджуються копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 та контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посаді осіб сержантського складу від 25.09.2019 (а.с. 13-17).

ОСОБА_2 проходить службу та перебуває на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 № 16 старшого сержанта ОСОБА_2 відряджено у військову частину НОМЕР_4 (місто Токмак Запорізької області) із 26.01.2022 (а.с. 41).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022) на усій території України введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану встановлено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року тривалістю 30 діб, однак в подальшому цей строк продовжувався з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022 та з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022. Укази Президента України затверджені Верховною Радою України у встановленому Конституцією України порядку.

Сторонами не оспорюється та обставина, що у квітні 2022 стало відомо про те, що ОСОБА_2 потрапив у полон збройних формувань країни агресора.

З метою уточнення причин та обставин потрапляння ОСОБА_2 у полон наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2022 № 143 призначено службове розслідування строк якого продовжено до 20.06.2022 наказом від 20.05.2022 (а.с. 42-44).

Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 № 34 затверджено результати службового розслідування (а.с. 45-47). Цим наказом вирішено:

Пункт 1) сержанта ОСОБА_2 , головного сержанта - командира відділення охорони взводу охорони 143 роти охорони військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що перебуває у полоні з 04.04.2022;

Пункт 3) причини та обставини потрапляння у полон сержанта ОСОБА_2 , головного сержанта - командира відділення охорони взводу охорони 143 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , встановити після його повернення до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_5 ОСОБА_1 (позивачка) є матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 14).

27.07.2022 в її інтересах подано заяву на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 із проханням виплатити їй невиплачене грошове забезпечення в тому числі додаткові види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) належне полоненому ОСОБА_2 (а.с. 48).

У розділі заяви де зазначається інформація про членів сім`ї вказано відомості про таких осіб: 1) мама - ОСОБА_1 ; 2) донька - ОСОБА_3 .

До заяви долучено такі документи: копію паспорта громадянки України ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6 ; копію довіреності на ім`я ОСОБА_6 та витягу про її реєстрацію; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; картка реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву позивачки відповідач прийняв наказ від 09.08.2022 № 328, згідно пункту 2 якого вирішено: «На підставі пункту 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісти відсутніх та заяви довіреної особи матері старшого сержанта ОСОБА_2 - ОСОБА_1 від 27.07.2022 № 4505/к виплату їй грошового забезпечення, в тому числі додаткових видів грошового забезпечення, належного старшому сержанту ОСОБА_2 , який перебуває у полоні, не здійснювати у зв`язку із наявністю у військовослужбовця доньки - ОСОБА_3 (а.с. 55).

Позивачка не погодилася із цим наказом та оскаржила його до суду. Із урахуванням аргументів сторін, ключовим у цьому спорі є питання про право позивачки на виплату їй грошового забезпечення її сина - військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 який перебуває у полоні.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), за військовослужбовцями, захопленими в полон зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення). Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок № 884), військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Відтак, механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, захоплених у полон унормовано Порядком № 884, який прийнято відповідно до частини шостої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 260.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Судом встановлено, що позивачка звернулася на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 із заявою від 27.07.2022 (зареєстрована за № 4505/к) та долучила до заяви документи, що передбачені пунктом 4 Порядку № 884. Відповідачем при ухваленні спірного наказ від 09.08.2022 № 328 та при розгляді справи у суді не висловлено жодних аргументів про невідповідність заяви вимогам Порядку № 884. Водночас із тексту наказу від 09.08.2022 встановлено, що відмова у виплаті грошового забезпечення ґрунтується виключно на наявності у військовослужбовця повнолітньої доньки ОСОБА_3 . У відзиві на позовну заяву відповідач додатково зіслався ще й на те, що у військовослужбовця є батько - ОСОБА_5 , який теж має право на отримання грошового забезпечення.

Надаючи оцінку підставам відмови у виплаті позивачці грошового забезпечення, суд враховує, що згідно п. 5 Порядку № 884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі:

подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку;

подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку;

подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку;

з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.

Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.

Із урахуванням обставин цієї справи, нормативною підставою для прийняття оскарженого наказу стала норма абзацу 4 пункту 5 Порядку № 884 - «подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку».

Згідно п. 7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Передбачені пунктом 7 Порядку № 884 правила щодо кола осіб які мають право на отримання грошового забезпечення узгоджуються із нормами абзаців 3-4 частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII якими передбачено, що грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Аналіз процитованих норм абзаців 3-4 частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII та пункту 7 Порядку № 884 дає підстави для таких висновків.

Першочергове право на виплату грошового забезпечення мають дружина (чоловік) військовослужбовця.

В разі їх відсутності це право переходить до повнолітніх дітей військовослужбовця, які проживають разом із ним. На рівні із особами другої черги право на отримання грошового забезпечення мають: 1) законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку); 2) особи, які перебувають на утриманні військовослужбовців.

У випадку якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі та не має неповнолітніх дітей які перебувають на його утриманні та/або повнолітніх дітей які проживають разом із ним, право на отримання грошового забезпечення переходить до батьків військовослужбовця. При цьому у випадку наявності декількох осіб, що мають право на виплату їм грошового забезпечення, сума виплати розподіляється рівними частками на кожного (кожну) із них. Цей висновок випливає із абзацу 2 п. 7 Порядку № 884 яким передбачено, що у разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, що у військовослужбовця ОСОБА_2 відсутня дружина оскільки згідно відмітки у його паспорті, шлюб із ОСОБА_7 розірвано 28.11.2001 (а.с. 13). Факт відсутності у військовослужбовця дружини сторонами у цій справі не ставиться під сумнів.

Згідно відмітки у паспорті громадянина України ОСОБА_2 , до вступу на військову службу його місце проживання було зареєстровано у селі Копистирин Вінницької області (а.с. 13).

Із долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про народження НОМЕР_6 встановлено, що у ОСОБА_2 є донька ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак на цей час є повнолітньою (а.с. 20).

Із довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку осіб від 30.08.2022 № 384, яка видана Виконавчим комітетом Шаргородської міської ради встановлено, що до числа членів сім`ї ОСОБА_2 (осіб місце проживання яких зареєстровано разом із ним за адресою АДРЕСА_1 ) входить лише його мати - ОСОБА_1 (а.с. 19). Тому повнолітня донька військовослужбовця - ОСОБА_3 не належить до кола осіб, які проживають разом із ним.

Відтак, з огляду на відсутність інших осіб які нормами абзаців 3-4 частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII та пункту 7 Порядку № 884 віднесені до числа осіб які пріоритетно мають право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, це право переходить до його батьків.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 його матір`ю є ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_5 (а.с. 17). При цьому, із копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 встановлено, що батько військовослужбовця помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 68). Отже, із урахуванням встановлених при розгляді цієї справи обставин, єдиною особою яка має право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця є його мати та позивачка у справі - ОСОБА_1 .

Тому, прийнявши наказ від 09.08.2022 № 328 про відмову у виплаті грошового забезпечення військовослужбовця позивачці із підстав наявності інших осіб, що мають право на його отримання, відповідач порушив норми абзаців 3-4 частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII та пункту 7 Порядку № 884. Відтак, оскаржений наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

За цих обставин порушене право позивачки підлягає захисту у спосіб зобов`язання відповідача виплачувати ОСОБА_1 з 04.04.2022 (день захоплення військовослужбовця в полон) належне військовослужбовцю ОСОБА_2 грошове забезпечення, до настання обставин із яким законодавством пов`язано припинення цього права. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь позивачки підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2022 № 328 в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення належного старшому сержанту ОСОБА_2 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 із 04.04.2022 виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення належне старшому сержанту ОСОБА_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_8 ;

Відповідач: Військової частини НОМЕР_1 - АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 .

Суддя Богоніс Михайло Богданович