Решение № 107494263, 21.11.2022, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1110/22

Провадження № 2-а/438/38/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 листопада 2022 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Слиша А.Т.

за участю секретаря судового засідання Кекош Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бориславі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Дрозда Олега Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

11 листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР №6101091 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, площа Генерала Григоренка 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

У обґрунтування позову зазначив, що 31.10.2022, керуючи автомобілем Dacia Sandero, ДНЗ НОМЕР_1 , рухався по своїх особистих справах у м. Борислав, по вулиці Трускавецькій. Екіпаж патрульної поліції, побачивши його, розвернувся та зупинив його. Така зупинка викликала у позивача здивування, оскільки він рухався з дозволеною швидкістю, був пристебнутий ременем безпеки. Інспектор відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області капрал поліції Дрозд Олег Іванович, за відсутності передбачених в законі підстав, за відсутності ознак, провів огляд на стан алкогольного сп`яніння. В результаті огляду було встановлено відсутність в позивача стану алкогольного сп`яніння. Після цього інспектор Дрозд О.І. виніс оскаржувану постанову серії ЕАР №6101091. Як вказано в постанові, 31.10.2022 року водій керував ТЗ, який підлягає проходженню ОТК, але своєчасно його не пройшов, чим порушив ст. 37 ЗУ «Про дорожній рух» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Позивач не є власником вищевказаного автомобіля. З дозволу власника, ОСОБА_2 , рухався ним по своїх особистих справах, не займався перевезенням пасажирів. Оскільки автомобіль позивач використовує без мети отримання прибутку, його повна маса складає 1536 кг, він не підлягає обов`язковому технічному контролю, що визначено ст.35 ЗУ «Про дорожній рух». Відтак у діях позивача немає складу адміністративного правопорушення, а винесена постанова є незаконною. Крім цього, інспектор порушив права позивача, як особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, зокрема не надано можливість скористатися правничою допомогою, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які докази вчинення правопорушення. Відповідач притягнув його до відповідальності, не виконавши вимог ст. 245,251, 256, 268, 278, 279, 280 КУпАП, ст.57,59 Конституції.

Ухвалою судді від 14.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено процесуальні строки подачі заяв по суті справи. Зокрема, відповідачам було запропоновано надати суду відзив на позовну заяву і докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

У судове засідання сторони не прибули. Від позивача надійшла заява від 21.11.2022, у якій він просить розглянути справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач інспектор відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Дрозд О.І. в судове засідання не прибув, відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області не направив у судове засідання свого представника, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Згідно з ч. 3 ст.268КАС України суд вважає за можливе розглядати справу у їхній відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП).

Судом встановлено, що інспектор відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Дрозд Олег Іванович, який з урахуванням положень ст.222,255КУпАП діяв від імені суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Львівській області, виніс постанову серії ЕАР №6101091 від 31.10.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

З тексту постанови вбачається, що 31 жовтня 2022 року о 06 год 02 хв в м.Борислав на вул.Трускавецька, 130 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, який підлягаєобов`язковому технічномуконтролю,але своєчаснойого непройшов,чим порушивст.37ЗУ «Продорожній рух»та скоївадміністративне правопорушення, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що перебувають у нерівному положенні стосовно суб`єкта владних повноважень.

У справахщодо оскарженнярішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті(вчинені)вони: 1)на підставі,у межахповноважень тау спосіб,що визначені Конституцією та законамиУкраїни; 2)з використаннямповноваження зметою,з якоюце повноваженнянадано; 3)обґрунтовано,тобто зурахуванням усіхобставин,що маютьзначення дляприйняття рішення(вчиненнядії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманнямпринципу рівностіперед законом,запобігаючи всімформам дискримінації; 8)пропорційно,зокрема здотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія); 9)з урахуваннямправа особина участьу процесіприйняття рішення; 10)своєчасно,тобто протягом розумного строку (ч.2 ст.2 КАС України).

Порядок розгляду (відповідачем) справи про адміністративне правопорушення визначено главою 22 КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, працівника поліції, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Зокрема, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак,як вбачаєтьсяз постановипро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі, серії ЕАР №6101091 від 31.10.2022, вимоги ст.280 КУпАП поліцейським не були виконані.

Відповідно до ч.1 ст.121КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою настає, зокрема, за керування водіємтранспортним засобом, що має несправностісистеми гальмовогоаборульового керування, тягово-зчіпного пристрою,зовнішніх світлових приладів(темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

При цьому, відповідальність за керування водіємтранспортним засобом, що підлягаєобов`язковому технічному контролю,але своєчаснойого непройшов, встановлена частиною 3 вказаної статті.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про дорожній рух», забороняється експлуатація … транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.35 Закону України «Про дорожній рух»,транспортні засоби,що берутьучасть удорожньому русіта зареєстрованітериторіальними органамиМіністерства внутрішніхсправ України,підлягають обов`язковомутехнічному контролювідповідно доцієї статті. Обов`язковомутехнічному контролюне підлягають: 1)легкові автомобіліусіх типів,марок імоделей,причепи (напівпричепи)до них(крімтаксі таавтомобілів,що використовуютьсядля перевезенняпасажирів абовантажів зметою отриманняприбутку),мотоцикли,мопеди,мотоколяски таінші прирівнянідо нихтранспортні засоби-незалежно відстроку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначеніЗаконом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 (ПДР України).

Зокрема, відповідно до п.31.3 б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.

Крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших доказів, необхідних для вирішення справи про порушення ПДР працівником поліції зібрано не було, а сама постанова таких доказів не містить. Оскаржувана постанова не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.

Під чассудового розглядувстановити наявністьвини позивачау вчиненніадміністративного правопорушеннялише за постановою про накладення адміністративного стягнення не можливо, інші докази до вказаної постанови не додані, при цьому відповідачі не скористалися своїм правом надати відзив у справі.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Візуальне спостереження працівниками органу Національної поліції за дотриманням правил дорожнього руху може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Аналогічні висновки Верховного Суду викладено в постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, адміністративне провадження №К/9901/15804/18. Однак, відповідач на підтвердження такого порушення позивачем не надав жодного доказу (відео-, фотозапису події, даних щодо наявності свідків тощо).

Відповідач не спростував обставин, на які посилається позивач, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення, суду не надав. Суд позбавлений можливості встановити факт порушення позивачем ПДР України, ст.37 Закону України «Про дорожній рух», з урахуванням заперечень позивача з приводу цього твердження в оскаржуваній постанові інспектора поліції Дрозда О.І., та оскільки відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем вказаного правопорушення.

З наведеного вбачається відсутність об`єктивних і беззаперечних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, яка, як вказано вище, не встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягаєобов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ч.5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд вважає, що стороною відповідача не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до змісту положень КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з`ясування всіх обставин вчинення нею адміністративного правопорушення, виявлення причин, що спричинили його вчинення, а застосування передбачених нормами КУпАП заходів впливу можливе лише за умови відсутності обставин, визначених статтями 17, 247 КУпАП, та у разі, якщо вина особи повністю доведена належними та допустимими доказами.

Таким чином, під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР №6101091 від 31.10.2022 працівник поліції не дотримався вимог статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача з приводу неповного з`ясування уповноваженим працівником поліції обставин справи та недоведеність доказами порушення правил дорожнього руху. Під час розгляду адміністративної справи стороною відповідача не доведено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, а також враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь (ст.62 Конституції України), суд дійшов висновку, що позивача було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, зважаючи на неповноту розгляду справи про адміністративні правопорушення та неправильне встановлення фактичних обставин справи у постанові, відсутності будь-яких доказів та заперечень з боку відповідача, які б підтверджували порушення позивачем правил дорожнього руху, вважає, що постанова серії ЕАР №6101091 від 31.10.2022 прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та підлягає скасуванню. Отже позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139КАС України при задоволенні позовусторони, яка не єсуб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступаввідповідачему справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Львівській області на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-73, 77, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Постанову інспектора відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Дрозда Олега Івановича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6101091 від 31.10.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, - скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: інспектор відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Дрозд Олег Іванович, адреса: Львівська область, м.Борислав, вул.В.Великого, 23.

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108833.

Головуючий суддя А.Т.Слиш