№ 107477362, 23.11.2022, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2090/22

Провадження № 3/601/970/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2022 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Кременецького районного сектору №1 ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183-2 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 10.07.2020 за ст.183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком на 120 год.. 19.09.2022 ОСОБА_1 прибув до КП «Кременецьблагоустрій» де був ознайомлений про порядок приймання на роботу, а саме з наказом та графіком роботи. ОСОБА_1 впродовж 6 робочих днів відпрацював 48 годин суспільно корисних робіт, однак у період з 27.09.2022 по 04.10.2022 до відбування стягнення не прибув без поважних причин, тобтоухилився від відбування адміністративного стягнення, не вийшовши на суспільно корисні роботи, вид якої визначений КП «Кременецьблагоустрій», більше двох разів протягом місяця. Своїми діями вчинив правопорушення за що передбачена адміністративнавідповідальність за ст.183-2 КУпАП.

В судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином викликався в судове засідання шляхом направлення судової повістки за адресою, яка вказана в протоколі та направленням смс-повідомлення. Причини неявки суду не відомі.

На офіційному сайті суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду, до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, достеменно знаючи про наявність протоколу про адміністративне правопорушення, особа відносно якої він був складений, знехтувала своїми процесуальними обов`язками щодо прискорення процедури розгляду порушеного в протоколі питання. Неявку ОСОБА_1 в судове засідання розцінюю, як небажання спростовувати викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини та надавати пояснення з цього приводу суду.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.183-2 КУпАП не є обов`язковою.

За наведеного, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 325-1 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

В силу вимог ч.1 ст.325-4 КУпАП, у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ст.183-2 КУпАП передбачає ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт. Згідно з приміткою до статті 183-2 КУпАП, під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння.

Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення №2 від 07.10.2022, складеному у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ; повідомленні директора КП «Кременецьблагоустрій» від 04.10.2022 №70, згідно якого ОСОБА_1 за місцем направлення з 27.09.2022 не з`являється, термін очікування 3 робочих днів минув; табелі виходу на роботу особи, до якої застосовано покарання у вигляді громадських робіт, згідно якого ОСОБА_1 відпрацював лише 6 робочих днів - 48 год.; доповідній записці провідного інспектора Кременецького РС №1 Радчук О. від 07.10.2022 №41/9/1649-22 відповідно до якої було здійснено телефонні дзвінки до матері ОСОБА_1 , щоб з`ясувати причини його неявки на що остання повідомила, що її син почав зловживати спиртними напоями та не приходить додому.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до примітки до ст.183-2 КУпАП під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт слід розуміти, в тому числі, неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин.

Як встановлено судом, саме такі дії за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення №2 від 07.10.2022 обставин, вчинив ОСОБА_1 , а тому його дії суд кваліфікує за ст.183-2 КУпАП, як ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності.

При прийнятті рішення, суд також враховує й те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні та надати суду пояснення та/або заперечення щодо викладених у складеному щодо нього протоколі обставин.Поважних причин, які б фактично позбавляли ОСОБА_1 можливості прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт судом не встановлено, документально не підтверджено ні стан його здоров`я, який унеможливлював таке відпрацювання, ані інші поважні причини. Також суду не надано жодного доказу, який би свідчив, що особа бажає усунути наслідки вчиненого, вживає заходи з метою виконання рішення суду, однак не може це зробити в силу свого майнового чи фізичного стану. Отже, така поведінка особи свідчить про байдужість до покладених на нього обов`язків, нехтування законними приписами.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно ст.17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією ст. 183-2 КУпАП передбачено відповідальність осіб за вчинене правопорушення тільки у виді адміністративного арешту строком до десяти діб.

За змістом ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, дані про його особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 7 діб.

Стаття 326 КУпАП передбачає, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Втім, рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2018 №10-р/2018 положення статті 326 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення, визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Швидка проти України» зазначив, що, з метою недопущення порушення прав і свобод особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та якій обрано захід стягнення у вигляді адміністративного арешту, не слід виконувати постанову про застосування адміністративного арешту негайно після її винесення.

Відтак, з метою ефективного використання права особи на апеляційне оскарження судового рішення у вказаному провадженні, постанова підлягає виконанню після закінчення строків на апеляційне оскарження, а в разі оскарження - після закінчення апеляційного розгляду.

Також, враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.32-35, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 7 (сім) діб.

Початок строку адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення постанови до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохіддержави судовийзбір упровадженні посправі проадміністративне правопорушенняв розмірі496(чотиристадев`яностошість)гривень 20копійок, який слід сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Суддя: