Решение № 107388913, 17.11.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2022м. СумиСправа № 920/844/22

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Сумської міської ради;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»

про стягнення 182129 грн 84 коп. безпідставно збережених коштів

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі 182129 грн. 84 коп. за використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 26.02.2019 по 31.07.2022.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач є власником нежитлових приміщень. Нежитлові приміщення розміщені на земельній ділянці, яка належить позивачу. Відповідач не врегулював з позивачем орендні відносини, а саме шляхом укладення договору оренди. В той же час, у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою до державного бюджету. Відповідач орендну плату не сплачував, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Позивач стверджує, що ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Ухвалою суду від 17.10.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.11.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 07.11.2022 (вх. №5400), у якому він проти позову заперечує в повному обсязі.

У п. 1 прохальної частини відзиву відповідач також просить суд справу призначити до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судом прийнято до уваги розмір грошових вимог позивача до відповідача, а також оцінено обсяг письмових доказів, поданих сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, та встановлено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим відхиляє клопотання відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» є власником нерухомого майна (нежитлові приміщення площею: адмінбудівля А-ІІ - 415,1кв.м., склад Б - 838,4кв.м., склад В - 134,6кв.м., незавершена будівництвом крита стоянка 3 - 75% готовності, вбиральня Ж, огорожа, навіс Е), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2022, договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.12.2007 (а.с. 8, 9).

Зазначене майно Відповідача розташовується на земельній ділянці площею 0,7682 га комунальної форми власності, кадастровий номер 5910136600:11:002:0010, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, власником якої є Сумська міська рада, що підтверджується витягом з ДЗК від 21.08.2019 (а.с. 12-14).

У період з 28.07.2010 по 25.02.2019 Відповідач користувався цією земельною ділянкою на підставі договору оренди та рішення Господарського суду Сумської області від 22.02.2016 у справі №920/1866/15 про внесення змін та поновлення договору оренди земельної ділянки, який припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку 25.02.2019.

23.12.2021 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, як уповноважений орган позивача, направив на адресу відповідача лист про усунення порушень земельного законодавства, в якому наполягав на укладенні з Сумською міською радою договору оренди спірної земельної ділянки з метою усунення порушень вимог земельного законодавства (а.с. 31-32).

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Сумській області, зазначеної в листі від 20.01.2022, у період з 01.01.2019 по 31.12.2021 відповідач здійснював часткову сплату орендної плати (а.с. 16-17).

Позивач зазначає, що листом від 26.07.2022 Відповідача було проінформовано про те, що оскільки він використовував спірну земельну ділянку кадастровий номер 5910136600:11:002:0010 без оформленого права на неї та не в повному обсязі сплачував плату за землю в період з 26.02.2019 по 31.07.2022, розмір втрат міського бюджету Сумської міської територіальної громади склав 182129,84 грн. (а.с. 33-34)

Таким чином, станом на день звернення із даним позовом до суду, договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 між Сумською міською радою та ТОВ «Арсенал-Центр» не укладено, орендна плата відповідачем не сплачується.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач продовжує використовувати земельну ділянку, що підтверджується вказаними витягами, які доводять, що відповідач є власником нежитлових приміщень, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Позивач під час звернення з позовом до суду нарахував відповідачу 182129 грн 84 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 26.02.2019 по 31.07.2022.

Відповідач визнає факт користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:11:002:0010 після закінчення строку дії договору оренди. Відповідач зазначає, що сплачує орендну плату за частину земельної ділянки, на якій знаходиться його приміщення. Доказів використання земельної ділянки відповідачем у розмірі 0,7682 га, тобто у сформованому розмірі, позивачем не надано.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, так як відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці. Факт користування земельною ділянкою у визначений період (з 26.09.2019 по 31.07.2022) відповідачем без укладення договору оренди, тобто без достатньої правової підстави, не заперечується.

Якщо фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, якби уклав договір оренди, то відповідно зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування за ст. 1212 ЦК України (постанова Великої палати ВС від 20.11.2018 р., справа №922/3412/17).

При цьому, для визначення розміру орендної плати використовується нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (п. 289.1 ПК України). А це свідчить про те, що земельна ділянка має бути відведена в натурі, їй присвоюється кадастровий номер та видається Витяг з державного земельного кадастру (постанова Великої палати ВС від 23.05.2018 р., справа №629/4628/16-ц).

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Тобто для отримання відшкодування (понесені збитки) органами місцевої влади земельна ділянка має існувати як об`єкт цивільного права.

Тому позивач правомірно здійснив розрахунок розміру безпідставно збережених коштів з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформований як об`єкт цивільних прав, тобто із площі 0,7682 га.

Щодо строку позовної давності.

Відповідач вважає, що позивач звернувся до суду із пропуском позовної давності щодо частини вимог про стягнення безпідставно збережених коштів з 26.02.2019 р., тому просить суд в задоволенні частини позову відмовити.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань, у тому числі є набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (не договірні зобов`язання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач звернувся із вимогою до відповідача про добровільне відшкодувати недоотриманих коштів за користування спірною земельною ділянкою лише 26.07.2022 (лист №06.01-16/637, а.с. 33,34).

Лист отриманий відповідачем 22.08.2022.

Строк виконання зобов`язання був визначений позивачем у листі 10 днів з дати його отримання. Таким чином, прострочення відповідача розпочалося з 02.09.2022 р.

Позивач звернувся до суду з позовом 14.10.2022, тобто без пропуску строків позовної давності, встановлених ст. 257 ЦК України.

Відповідачем не надано до суду будь-яких правовстановлюючих документів, які б посвідчували факт правомірного використання спірної земельної ділянки (рішення про передачу земельної ділянки у власність/користування, державний акт на право постійного користування тощо).

Судом встановлено, що розрахунок розміру безпідставно збережених коштів проведений з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, та сплачених сум земельного податку за спірний період, на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2022 №14667 і від 30.12.2021 №270, з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного вповноваженим органом, а також із застосуванням ставки орендної плати, встановленої рішеннями Сумської міської ради від 20.06.2018 №3576-МР, від 19.06.2019 №5298-МР. від 24.06.2020 №7000-МР, від 30.06.2021 №1231-МР «Про встановлення плати за землю».

Таким чином, за період з 26.02.2019 по 31.07.2022 сума недоотриманої орендної плати (безпідставно збережених коштів) складає 182129 грн 84 коп.

Станом на день розгляду справи відповідач кошти не сплатив.

Згідно з ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки, адже відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, з огляду на що новий власник (користувач) земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на неї відповідно до вимог законодавства.

Суд дійшов висновку, що з дня виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати кошти за використання земельної ділянки. Тому наявні правові підстави для сплати відповідачем орендної плати за землю, в тому числі, за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Тому позивачем доведено, а судом встановлено факт несплати відповідачем орендної плати в розмірі 182129 грн 84 коп. за період з 26.02.2019 по 31.07.2022.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

У даному випадку достатньою підставою для набуття права користування на майно (земельну ділянку) в силу положень ст.ст. 1, 15 Закону України «Про оренду землі» є виключно договір оренди земельної ділянки, який відповідно до ст. 125 ЗК України підлягає обов`язковій державній реєстрації.

У подальшому, внаслідок використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів, відповідачем отримано дохід в результаті нездійснення плати за землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212,1214 ЦК України. Крім того, обов`язок сплатити суму коштів, отриманих від безпідставно набутого майна, виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того, чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх.

Суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 182129 грн 84 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 2731 грн 95 коп.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Сумської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про стягнення 182129 грн 84 коп. безпідставно збережених коштів задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (провул. Чугуївський, буд. 21, м. Київ, 03067, код ЄДРПОУ 31202310) на користь Сумської міської ради (м-н Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) 182129 грн 84 коп. безпідставно збережених коштів, 2731 грн 95 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати Сумській міській раді наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 18.11.2022.

СуддяО.Ю. Резніченко