Решение № 107293244, 09.11.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13871/22

Провадження № 2-а/161/283/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Пахолюка А.М.

при секретарі - Мельник М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов, мотивує тим, що 10.01.2022 року інспектором з паркування було складено повідомлення серії DMV №2200082 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та щодо нього винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії DMV №2200082 за ч. 3 ст. 122 КУпАП (далі - постанова) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Вважає дану постанову незаконною, винесеною без врахування дійсних обставин справи, а також без дотримання його прав визначених чинним законодавством, оскільки, правил дорожнього руху України не порушував, через те, що з фото зроблених інспектором не вбачається та в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості від яких саме нерухомих об`єктів і до його автомобіля проводився замір, що ставить під сумнів такий доказ розташування автомобіля ближче ніж 10 метрів до заїзду. Крім того, вказує, що інспектором не встановлено, що саме власник транспортного засобу керував ним в момент вчинення правопорушення.

З врахуванням наведеного, просить суд постанову серії DMV №2200082 від 11.01.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що 10.01.2022 року за адресою м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 8, інспектором з паркування було виявлено припаркований автомобіль з порушенням п. 15.9 «и» ПДР України, відповідно до вимірів, здійснених ручним лазерним світловіддалеміром BOSCH GLM 50 та залишено повідомлення на лобовому склі транспортного засобу. Зазначає, що у повідомлені вказано, що 11.01.2022 року о 09 год. 00 хв. відбудеться розгляд справи, однак, на розгляд ніхто не з`явився, а тому, відповідно до ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі відеозйомки було винесено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року позивачу поновлено строк для звернення до суду та відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи у його відсутності та відзиву на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасників справи по наявним матеріалам справи, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 268 КАС України.

Крім того, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому відповідно до ч.1 цієї ж статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 10.01.2022 року старшим інспектором Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Осінкіним В.В. було залишене повідомлення, а після встановлення особи, складено оскаржувану постанову серії DMV №2200082, із змісту якої вбачається, що 10.01.2022 року о10 год. 10 хв. за адресою: м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 8, особа,яка керувала автомобілем «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожнього руху, чим порушила п. 15.9 «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП (а.с. 30-31).

Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до дорожнього знаку 15.10 «и» ПДР України, забороняються стоянка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про дорожній рух», законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

У відповідності до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону,Правил дорожнього рухута інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У Правилах дорожнього руху України, затверджених відповідно до Закону України «Про дорожній рух», визначено учасника дорожнього руху як особу, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному (п.1.10 ПДР України).

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Судом встановлено, що прилегла територія, що знаходиться по вул. Степана Бандери, 8 призначена для в`їзду - виїзду службового транспорту стоматологічного відділення №1 на вул. Степана Бандери, що у місті Луцьку.

Вказана обставина об`єктивно підтверджується даними з відкритого Інтернет ресурсу, карти Google maps (ІНФОРМАЦІЯ_1), з якої вбачається, що по вулиці Степана Бандери, 8 немає провулків призначеним для наскрізного проїзду, а є заїздом до стоматологічного відділення №1.

Із оглянутих судом фотографій місця події, доданих до матеріалів справи, вбачається, що автомобіль позивача припаркований ближче 10 метрів до виїзду з прилеглої території, що по вул. Степана Бандери, 8, а саме 1,712 м, що створює перешкоди для в`їзду-виїзду транспортних засобів на прилеглу територію. Вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром BOSCH GLM 50, про що зазначено у постанові (а.с. 31).

Твердження позивача про те, що в матеріалах адміністративної справи відсутності відомості від яких саме нерухомих об`єктів і до його автомобіля проводився замір та ставить під сумнів такий доказ розташування автомобіля ближче ніж 10 метрів до заїзду, також спростовується фотозйомкою місця події, з яких чітко вбачається в`їзд на прилеглу територію до краю якої здійснена зупинка транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (а.с. 32-37).

Суд вважає, що наданий представником відповідача фотодоказ, здійснений за допомогою спецзасобу марки Samsung SM-А307FN/DS (про що також зазначено у постанові), є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП, ст.ст.72, 99 КАС України.

Таким чином, автомобіль позивача, що стоїть менше 10 метрів для в`їзду на прилеглу територію, створює перешкоди для руху транспортних засобів, що є прямим порушенням п. 15.9 «и» ПДР України.

Отже, в діях позивача наявних склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУАП.

Разом з тим, жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП, позивач суду не надав, а також не надав доказів, що свідчили про те, що не він керував транспортним засобом в момент порушення ПДР України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову відповідача - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Залишити без змін постанову серії DMV №2200082 від 11 січня 2022 року старшого інспектора (інспектора з паркування) Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Осінкіна Володимира Вікторовича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення копії рішення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.