Постановление суда № 107269231, 10.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 листопада 2022 рокуСправа №160/13619/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу у розмірі 480 000,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №198/4.2/1005-ФС/263 від 30.11.2021 р. складену відносно ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP».

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Одночасно з позовною заявою ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP» до суду подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: вжити заходи забезпечення позову ТОВ «Мегаліт Інтергуп KP» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю №198/4.2/1005-ФС/263 від 30.11.2021 р., шляхом:

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю №198/4.2/1005- ФС/263 від 30.11.2021 р про накладення штрафу в сумі 480000,00 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- зняття арешту з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп KP».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 задоволено частково заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови та зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю від 30.11.2021 №198/4.2/1005-ФС/263 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» в сумі 480000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України; витребувано від відповідача додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання.

15.09.2022 копію ухвали про відкриття провадження по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, позивачу направлено засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену останнім в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Копію ухвали про відкриття провадження разом із копією адміністративного позову отримано 28.09.2022 представником відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. Тобто, строк на подання відзиву до 13.10.2022.

14.10.2022 засобами електронного зв`язку від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов (направлений 13.10.2022), в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні. До відзиву надано докази на виконання ухвали суду.

18.10.2022 від позивача засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (представник позивача ознайомився з матеріалами справи 25.10.2022).

08.11.2022 засобами поштового зв`язку від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (направлена 31.10.2022), до якої в якості додатку було додано клопотання про проведення розгляду справи даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке мотивоване тим, що дана справа є складною та результати її вирішення має суттєве значення для господарської діяльності позивача, оскільки сума штрафу, що накладено на товариство, є дуже великою та значною мірою вплине на фінансовий стан підприємства. Накладення вищенаведеного штрафу на позивача може призвести взагалі до його банкрутства.

Вирішуючи клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 2 частини 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року становить 2 481,00 гривень.

Тобто, законодавчо визначено, що у 2022 році спори щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 1 240 500,00 грн. може бути розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що предметом позову є правомірність рішення суб`єкта владних повноважень про накладання штрафу у розмірі 480 000,00 грн., у зв`язку з чим суд при відкриті провадження дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

При цьому, заявником до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Більш того, позивач не позбавлений надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.

З аналізу наведених норм та з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 44, 248, 256, 262, 263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копію ухвали направити на адреси учасників справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно