Постановление суда № 107260607, 11.11.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7048/22

2-др/357/86/22

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Хоменко О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживачів задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 3 % річних на суму вкладу 16 207,11 доларів США за період з 24 лютого 2022 року по 16 вересня 2022 року у розмірі 273,08 доларів США. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

31 жовтня 2022 представник позивача - адвокат Романченко Олексій Михайлович, через підсистему «Електронний суд», подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

08 листопада 2022 року до суду від представник відповідача адвоката Штронда А.М., надійшло клопотання про зупинення провадження у справі про винесення додаткового рішення по справі № 357/7048/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Фінансова компанія «Філіон» про захист прав споживачів, мотивуючи тим, що ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року справу за № 922/1964/21 передано на розгляд Великої палати Верховного Суду для відступу від висновків викладених колегією суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18 та у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19. Посилаючись на те, що відповідач заперечує щодо задоволення судом заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з банку витрат на правову допомогу з огляду на неможливість спростувати ймовірну не співмірність витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг), здійснених ним, із зазначенням витрат часу по кожному із видів робіт та здійснених ним витрат по кожному із видів робіт. В той час, наявні різні правові позиції Верховного Суду з питань компенсації витрат, у разі укладення стороною з адвокатом договору, що передбачає фіксований розмір гонорару, та перебування на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

Посилаючись на вказані обставини просив зупинити провадження у справі № 357/7048/22 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1964/21.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник позивача - адвокат Романченко Олексій Михайлович у заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд заяви проводити без участі позивача та його представника.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При вирішення клопотання, про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи, зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).

Тлумачення цієї норми свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними справи до свого провадження. При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що суд вправі зупинити провадження у справі у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду або ж існують об`єктивні підстави, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення, при цьому зупинення провадження у справі може мати місце до вирішення спору по суті.

У даній справі, що розглядається, спір по суті вже вирішений та 26.09.2022 ухвалено судове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст.210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 ч.1 ст.251 та пунктами 1-3 ч.1 ст.252 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону після ухвалення судом рішення по суті спору не допускається зупинення провадження у справі з підстав, встановлених п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України.

При цьому, відповідачем всупереч вимог ст.12, 13, 81 ЦПК України, не доведено неможливість в даній справі на підставі наявних доказів встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом стягнення судових витрат на правничу допомогу, не доведено необхідність зупинення провадження та позитивних наслідків для розгляду справи, так як, таке зупинення може призвести до порушення прав учасників процесу та затягування розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Керуючись ст. 252, 253, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката А.М. Штронди про зупинення провадження у справі за заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживачів - відмовити.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяМ. М. Бебешко