Решение № 107238652, 10.11.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року ЛуцькСправа № 140/5909/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-фінансова група» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-фінансова група» (далі ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.09.2022 №59106; зобов`язання виключити з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням контролюючого органу від 16.08.2022 №55396 ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11.12.2019 (далі Порядок №1165) з підстав наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, подано на реєстрацію податкову накладну на поставку сідельного тягача MAN із значною націнкою (192%) в адресу ТзОВ «ВЕРУМ ТК».

На виконання вимог Порядку №1165 позивачем Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надано пояснення та необхідні документи для підтвердження господарської операції з ТзОВ «ВЕРУМ ТК» щодо придбання сідельного тягача MAN TGX 18.440, 2014 р. в., VIN: WMA06XZZ1FP060039, з яких чітко прослідковується походження товару та підтверджується реалізація товару, який є об`єктом даної господарської операції.

Проте результатом розгляду даного повідомлення (заяви) стало прийняття відповідачем рішення №59106 від 06.09.2022 про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, подано на реєстрацію податкову накладну на поставку сідельного тягача MAN із значною націнкою (192%) в адресу ТОВ «Верум ТК». Надані документи до повідомлення №1 від 05.09.2022 є недостатнім для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості. Відсутні підтверджуючі документи про наявні залишки ТМЦ; Відсутні документи щодо доставки ТЗ з м. Рівне до с. Струмівка. Відсутні CMR, що передбачені п. 5.2 Контракту. Невідповідність між умовами Договору та Актом прийому передачі (місце передачі ТЗ).

Однак, позивач зауважує, що відсутність певного документа чи неподання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції. Контролюючий орган, при прийнятті рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості, не повинен здійснювати повну перевірку діяльності товариства чи окремої господарської діяльності, оскільки такі дії податкового органу мають ознаки проведення податкової перевірки, процедура проведення якої чітко визначена чинним законодавством. Як слідує із послідовної судової практики з аналогічних правовідносин, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для висновку про відсутність господарської операції, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції., якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а також що здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

На думку позивача, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «Українська транспортно-фінансова група» до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Крім того, зміст пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових. Однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Позивач вважає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

З огляду на вказані підстави просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 задоволено заяву позивача про забезпечення позову; зупинено дію рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2022 №59106 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно фінансова група» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача із вимогами, викладеними в адміністративному позові, не погодився, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 16.08.2022 №91 у зв`язку із надходженням листа управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Волинській області №3317/03-20- 18-01-04 від 16.08.2022 щодо відповідності суб`єктів господарювання критеріям ризиковості платника податку здійснено аналіз суб`єктів господарювання на предмет наявності ознак ризиковості в їх господарській діяльності. За результатами проведеного аналізу виявлено, що діяльність ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» свідчить про наявність ймовірних ризиків порушення норм податкового законодавства в розумінні постанови Порядку №1165.

Вказує, що основним видом діяльності підприємства є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, зареєстрований платником ПДВ з 01.07.2019.

За результатами щоденного моніторингу встановлено, що ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» 16.08.2022 подано на реєстрацію податкову накладну на реалізацію тягача сідельного MAN TGX 18.440 WMA06ZZX1FP060039 вартістю 1480 тис. грн, в т. ч. ПДВ 246,67 тис. грн. імпортованого 22.07.2022 в адресу ТОВ «Верум ТК» (код ЄДРПОУ 43180600; ГУ ДПС У Кіровоградській області (м. Кропивницький); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин) із значною торговою націнкою - 1003,1 відсотків від фактурної вартості (192% від сплаченого ПДВ митним органам). Згідно вибіркового аналізу даних ЄРПН ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» формує торгові націнки від фактурної вартості від 1% до 1000 і більше відсотків для юридичних осіб, проте для неплатників ПДВ, середня торгова націнка складає - 75,62 відсотка. Також, ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» здійснювала продане тягачів сідельних MAN TGX 18.440 з торговою націнкою 0,99% - для неплатника ПДВ та 137,93% -для платника ПДВ. Ліміт СЕА ПДВ ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» сформовано за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах; Сума ПДВ сплачена митним органам протягом 2022 року (станом на 16.08.2022) становить 43881,62 тис, грн. Згідно аналізу даних ЄРПН та ITG «Податковий Блок» розрахунковий залишок не реалізованих транспортних засобів станом на 16.08.2022 становить 307 одиниць, що може свідчити про ймовірне не відображення в бухгалтерському обліку імпортованих транспортних засобів,- реалізацію в адресу неплатників ПДВ при відсутності реєстрації податкових накладних. Об`єкти оподаткування, згідно звітності за формою 20-ОПП відсутні. За даними ЄРПН, податкові накладні на оренду автостоянки та офісних приміщень в адресу ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» не реєструвались, що свідчить про відсутні можливості для зберігання не реалізованих транспортних засобів та ведення господарської діяльності в цілому. Згідно даних звіту про суми нарахованого доходу за формою 4-ДФ за 1 квартал 2022 року у ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» працювала у березні 2002р. 1 людина із заробітною платою 7000,00 грн. Звітність за II квартал 2022р. за формою 4-ДФ не подано, що ставить під сумнів наявність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Проведеним аналізом встановлено, що ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованими рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, здійснено реєстрацію податкових накладних для юридичних осіб-платників ПДВ із завищеними торговими націнками.

З огляду на вказане комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН було прийнято рішення від 16.08.2022 №55296 про відповідність ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку.

Рішення про відповідність ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» було прийнято Комісією 16.08.2022 згідно п.8 критеріїв ризиковості платника податку а саме: шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, подано на реєстрацію податкову накладну на поставку сідельного тягача МАN із значною націнкою (192%) в адресу ТзОВ «Верум ТК».

Відповідач зауважує, що надані документи ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» до повідомлення №1 від 05.09.2022 є недостатніми для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості. Відсутні підтверджуючі документи про наявні залишки ТМЦ; Відсутні документи щодо доставки ТЗ з м. Рівне до с. Струмівка. Відсутні СМR, що передбачено п.5.2 Контракту. Невідповідність між умовами Договору та Актом прийому передачі (місце передачі ТЗ).

Члени Комісії взяли участь в обговоренні наданих платником документів, які розміщені в підсистемі «Аналітична система ІТС «Податковий блок», та дійшли висновку, що наявна інформація є недостатньою для спростування ризиковості здійснених операцій.

Однак, позивачем не надано належних доказів та документальних підтверджень, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС, в зв`язку з чим, рішення Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є законними та обґрунтованими.

Представник відповідача зазначає, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Враховуючи вищевикладене, зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просить в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та участі сторін відмовлено.

У відповіді на відзив позивач з доводами відзиву не погодився з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначає, що твердження контролюючого органу у відзиві щодо залишку транспортних засобів, та посилання на «припущення» щодо можливого не відображення якихось господарських операцій не мають жодного підтвердження будь-якими доказами з боку відповідача. Крім того вказує, що ні в оскаржуваному рішенні ГУ ДПС у Волинській області №59106 від 06.09.2022 ні в протоколі засіданні Комісії від 06.09.2022 немає посилання на даний факт, відтак не було підставою для прийняття спірного рішення, а значить не може розглядатись судом як доказ правомірності рішення. Аналогічне на думку позивача стосується і посилання про відсутність звітності за формою 20-ОПП, сумнівів щодо наявності трудових ресурсів, оскільки це не було причиною для прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач вказує, що до повідомлення про виключення з переліку ризикових платників податку від 05.09.2022 позивачем додано Договір відповідального зберігання № 29/09/21 від 29.09.2021, який підтверджує можливість зберігання залишків нереалізованих транспортних засобів, проте як Комісією при розгляді документів, так у відзиві даний факт проігноровано відповідачем.

Стосовно кількості працюючих зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено залежності кількості працюючих до об`єму виконаної роботи. У відзиві не зазначено жодного аргументування з посиланням на норми чинного законодавства, неможливості такої кількості працюючих здійснювати господарську діяльність нашого товариства, а відтак таке твердження не свідчить і не може свідчити про будь-які порушення чинного законодавства, чи навіть припущення щодо порушення, і тим паче не свідчить і не може свідчити про ризиковість здійснення господарської діяльності.

Також відповідачем у відзиві неодноразово наголошувалось про надання позивачем не достатнього пакету документів для спростування ризиковості та підтвердження здійснення операції. Проте, ні у рішенні, ні у відзиві, жодним чином не наведено достатніх і допустимих доказів та обґрунтування на підтвердження неможливості встановити реальність господарської операції, що стала підставою для віднесення товариства до ризикових, на основі наданих документів на Комісію. Також відзив не містить жодного спростування аргументів адміністративного позову, наведених позивачем. Це свідчить про відсутність таких, що дає право вважати неправомірними дії контролюючого органу по не виключенню позивача з переліку ризикових. Те ж саме стосується і твердження про не надання доказів та документального підтвердження спростування ризиковості, та недостатності наданих документів для висновку спростування податкової інформації, наявної у базах ДПС.

При цьому, позивач звертає увагу, що законодавством не встановленого вичерпного переліку документів, що надаються платником на комісію, а лише наведено орієнтовний перелік типових документів, які можуть бути додані до відповідних пояснень, що не тягне за собою безумовності надання всіх цих документів і лише цих документів. Крім того, як вказує позивач, відповідачем не наведено конкретного переліку документів, які слід було надати ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» з метою встановлення реальності конкретної операції. Також податковим органом жодним чином не наведено достатніх і допустимих доказів та обґрунтування на підтвердження неможливості встановити реальність господарської операції, що стала підставою для віднесення товариства до ризикових на основі наданих документів на Комісію.

Відтак, з наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача підтримує свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та вказує, що під час засідання комісії встановлено, що надані документи ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» до повідомлення №1 від 05.09.2022 є недостатніми для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості. Відсутні підтверджуючі документи про наявні залишки ТМЦ; відсутні документи щодо доставки ТЗ з м. Рівне до с. Струмівка. Відсутні СМR, що передбачено п.5.2 Контракту. Невідповідність між умовами Договору та Актом прийому передачі (місце передачі ТЗ). Таким чином, ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» контролюючому органу не було надано доказів та документальних підтверджень на спростування ризиковості здійснення господарської операції.

Просить в задоволенні позову відмовити повністю. Також відповідач заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якої є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код за КВЕД 45.11).

06.09.2022 Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №59106 про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, подано на реєстрацію податкову накладну на поставку сідельного тягача MAN із значною націнкою (192%) в адресу ТОВ «Верум ТК». Надані документи до повідомлення №1 від 05.09.2022 є недостатнім для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості. Відсутні підтверджуючі документи про наявні залишки ТМЦ; Відсутні документи щодо доставки ТЗ з м. Рівне до с. Струмівка. Відсутні CMR, що передбачені п. 5.2 Контракту. Невідповідність між умовами Договору та Актом прийому передачі (місце передачі ТЗ) (а. с. 15).

Не погоджуючи із вказаним рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Так, додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку 1165).

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

При цьому відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.09.2022 Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення №59106 про відповідність ТзОВ «Українська транспортна-фінансова група» критеріям ризиковості платника податків, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд звертає увагу, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05.09.2022 №1, підставами для віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку зазначено Шляхом маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів в значних обсягах, подано на реєстрацію податкову накладну на поставку сідельного тягача MAN із значною націнкою (192%) в адресу ТзОВ «Верум ТК». Надані документи до повідомлення №1 від 05.09.2022 є недостатнім для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості. Відсутні підтверджуючі документи про наявні залишки ТМЦ; Відсутні документи щодо доставки ТЗ з м. Рівне до с. Струмівка. Відсутні CMR, що передбачені п. 5.2 Контракту. Невідповідність між умовами Договору та Актом прийому передачі (місце передачі ТЗ) (а. с. 15).

Однак, жодних доказів на підтвердження обставин маніпулювання лімітом в СЕА ПДВ, сформованим за рахунок імпорту транспортних засобів у значних обсягах, зазначених у даному рішенні, представником відповідача до відзиву не подано. Посилання податкового органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних щодо поставки сідельного тягача із націнкою 192% в адресу ТОВ «Верум ТК», як на підставу для віднесення позивача до ризикових платників податків є таким, що не узгоджується із принципом свободи здійснення господарської діяльності платником податків, а також жодним чином не свідчить про факт порушення позивачем будь-якої норми податкового законодавства.

Як зазначено у статті 42 Господарського кодексу України (далі ГК України), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (ч. 1 ст. 43 ГК. України).

Статтею 44 ГК України визначено принципи підприємницької діяльності, згідно з якою підприємництво здійснюється на основі:

вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

вільного найму підприємцем працівників;

комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Отже, з наведеного слідує, що суб`єкт господарювання вільний у виборі встановлення розміру торгової націнки з метою одержання прибутку. При цьому, правочин щодо поставки сідельного тягача із націнкою 192% в адресу ТзОВ «Верум ТК» не визнаний недійсним.

Суд зауважує, що оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які є реальними та встановленими у документованому порядку.

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання контролюючого органу у спірному рішенні на відсутність з боку позивача підтверджуючих документів про наявні залишків ТМЦ; документів щодо доставки ТЗ з м. Рівне до с. Струмівка, відсутність CMR, що передбачені п. 5.2 Контракту та невідповідність між умовами Договору та Актом прийому передачі (місце передачі ТЗ) оскільки при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Тобто податковим органом не встановлено конкретних фактичних обставин, що впливають на визначення ризиків; змісту та характеру ймовірних порушень; а також приписів податкового законодавства, ризик порушення яких існує в досліджуваній господарській операції позивача.

Комісія ГУ ДПС Волинській області прийшла до висновків про відповідність ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» критеріям ризиковості на підставі загальних формулювань не підкріплених жодними фактичними та юридичними чинниками, що мають значення для прийняття оскаржуваного у справі рішення, а отже необґрунтовано.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен мати наявну податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на нього завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення саме господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Однак відповідач зобов`язаний довести ризиковість такої господарської операції за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі 640/11321/20.

Суд також звертає увагу на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій. Наявність запису в базах даних ДПС України про ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №360/1776/19.

При цьому суд враховує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі.

Отже, оскаржуване рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня. Окрім того, прийняття такого рішення суб`єктом владних повноважень впливає на ділову та господарську репутацію позивача, адже контрагенти позивача будучи обізнаними про віднесення позивача до переліку ризикованих платників уникатимуть господарських правовідносин з таким платником, що значно може відобразитися на фінансово економічному стані платника.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, законом прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі № 340/474/20.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ ТзОВ «Українська транспортно-фінансова група» критеріям ризиковості платника податку від 06.09.2022 №59106 є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до часини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2481,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №ПН2907 від 08.09.2022.

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 07.09.2022 №07/09-22 (а. с. 44-46), детальний опис робіт (а. с. 47)..

При цьому, у договорі про надання правової допомоги від 07.09.2022 сторони визначили розмір гонорару за надання правової допомоги в розмірі 2 500 грн (п. 3.1).

Суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач зауважував, що до позовної заяви не додано квитанцій або інших розрахункових документів належної форми, що підтверджують фактичну оплату вказаних послуг.

Однак, в силу вимог пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Таким чином витрати на правничу допомогу адвоката враховуються під час розподілу судових витрат незалежно від факту сплати.

Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання позовної заяви дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 2500,00 грн є реальними та підтвердженими матеріалами справи.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що відповідно до положень частин 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Водночас відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката із обґрунтуванням неспівмірності витрат до суду не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в сумі 2500,00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Отже, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати з ГУ ДПС у Волинській області в загальному розмірі 4 981,00 грн (з них: судовий збір в сумі 2 481,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-фінансова група» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 76-а, код ЄДРПОУ 43014708) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2022 №59106 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-фінансова група» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-фінансова група» судові витрати в розмірі 4 981 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський