Приговор № 107181997, 08.11.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/796/22

Провадження № 1-кп/535/129/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного 03.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221230000293 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янськ Харківської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 як внутрішньо переміщена особа), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, неповнолітніх дітей не має, освіта повна загальна середня, непрацюючого, раніше судимого:

- 20.12.2006 Куп`янським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст.317 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст.75 КК України, іспитовий строк тривалістю 2 роки;

- 18.11.2008 Куп`янським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 309, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 29.05.2013 року умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 24 дні;

- 01.09.2016 Куп`янським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 345 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України, іспитовий строк тривалістю 2 роки;

??- 05.02.2018 Куп`янським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

??- 17.04.2018 Куп`янським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Зараховано в строк відбуте покарання у вигляді 2 місяців 12 днів. Звільнений 05.04.2022 року після відбуття строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2022 протягом дня ОСОБА_4 знаходився разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , де вони мешкали як переселенці з тимчасово окупованих територій збройними силами російської федерації. Після виконання господарських робіт на території санаторію близько 15.00 год. цього ж дня ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали грошові кошти та пішли в смт Пересічне Харківського району Харківської області, де в аптеці придбали 10 пляшок настойки «Бояришник» ємністю по 100 грам, які разом вжили по дорозі до санаторію «Бермінводи».

Надалі, повернувшись на територію санаторію «Бермінводи», близько 21.00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 піднялись у свою кімнату, де між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник усний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.

3 метою реалізації свого прямого умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 завдав останньому не менше п`яти ударів обома руками в область голови та обличчя, після чого наніс три удари лівою ногою в область шиї та більше п`яти разів в область грудної клітини лівою ногою, а саме в бік проекції ребер з правого та лівого боку.

У результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_7 було отримано тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Крім того, в результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_7 було отримано наступні тілесні ушкодження, а саме: закрита тупа травма грудної клітини, у вигляді переломів 7, 8, 9 ребер зліва та 8, 9 ребер справа, що ускладнилася лівобічним гемопневмотораксом, пневмомедіастінумом та підшкірною емфіземою з обох сторін, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердивши вище встановлені судом обставини його вчинення, та пояснив, що він як внутрішньо переміщена особа тимчасово проживав в санаторії «Бермінводи», 3 корпус, кімната АДРЕСА_3 . 31.05.2022 протягом дня він разом з іншими внутрішньо переміщеними особами, які разом з ним проживали в санаторії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконували господарчі роботи на території санаторію, за що отримали грошову оплату близько 15.00 год. й пішли в смт Пересічне Харківської області, де в аптеці придбали 10 пляшок настойки «Бояришник» ємністю по 100 г кожна, які разом вжили по дорозі назад до санаторію. Коли повернулися до санаторію близько 21.00 год. він та ОСОБА_7 піднялись у свою кімнату, де між ними виникла сварка з приводу того, що ОСОБА_7 висловлював в його адресу образливі слова, в ході якої він вирішив побити ОСОБА_7 , внаслідок чого він завдав ОСОБА_7 не менше п`яти ударів обома руками в область голови та обличчя, та наніс три удари лівою ногою в область шиї та більше п`яти разів в область грудної клітини лівою ногою в область ребер з правого та лівого боку. Після чого вони лягли відпочивати. Вранці коли проснувся вирішив допомогти потерпілому. Побачив карету швидкої допомоги, але там всі були зайняті, тому він пішов до медсестри санаторію, яка повідомила, що буде оформляти цей випадок. Після цього він поїхав до м. Харків, де в аптеці поцікавився у фармацевтів яку мазь потрібно купити для потерпілого, але в Харкові затримався, бо було потрібно зробити ремонт. До потерпілого не повертався, більше його не бачив. Через декілька днів, його виявила поліція в м. Харків. Під час слідчого експерименту за його участі, проведеного в ході досудового розслідування він добровільно розповів та показав як вчинив злочин. Обвинувачений повідомив, що дуже жалкує про вчинене, злочин вчинив у ході сварки, яка виникала на ґрунті вживання ним алкоголю, а також повідомив, що про незаконність своїх дій знає, у скоєному щиро розкаюється.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за вищевикладених обставин, обвинувачений, прокурор та захисник також не оспорюють фактичні обставини справи в цій частині, суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст.349 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вказані фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються ч. 1 ст. 121 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, що передбачені ст.67 КК України, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей не має, за місцем останнього перебування в санаторії «Бермінводи» характеризується задовільно, є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, інвалідності не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, в межах санкції передбаченої ч.1 ст.121 КК України, але ближче до нижньої межі, у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. З урахуванням встановлених обставин, характеру вчиненого кримінального правопорушення суд не вбачає підстав для застосування положень статей 69 та 75 КК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 07.06.2022 відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжений ухвалами Котелевського районного суду Полтавської області від 27.07.2022 та 19.09.2022. Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, обвинуваченому слід залишити обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набранням вироком законної сили.

Згідно з ч.4 ст.174 КПК Україниз набранням вироком законної сили слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 07.06.2022 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років один місяць.

Зарахувати строкдосудового триманняпід вартоюта початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 07.06.2022 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити обраний запобіжний захід тримання під вартою.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, вжиті ухвалою слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 07.06.2022 року.

Речові докази у справі:

1) ковдра світло-коричневого кольору, зі слідами речовини бурого кольору; дві паперові серветки зі слідами речовини бурого кольору; змив на ватну паличку речовини бурого кольору з килиму на підлозі приміщення №4, змив на марлевий тампон речовини бурого кольору з килиму на підлозі приміщення №4 передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області, знищити;

2) медичну карту стаціонарного хворого №6738 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 20 арк.; ??рентген-знімки на ім`я ОСОБА_8 : №19934/4 від 03.04.2022, №19852 від 02.06.2022, №19852 від 02.06.2022, №19852 від 02.06.2022, №19852 від 02.06.2022, №19856 від 02.06.2022, №19843 від 02.06.2022, №20830 від 08.06.2022 передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області, повернути Комунальному некомерційному підприємству «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», що розташоване за адресою: м. Харків, пров. Балакірєва, 3-А.

Документ оригінал довідки про звільнення серії ХАР №02071, видана 05.04.2022 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться у матеріалах справи №535/796/22 (а.с.70), повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя