Решение № 107149586, 23.12.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7619/19

провадження № 2/361/314/21

23.12.2021

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Коваль О.О., Зазимко А.Ю., Лебідя В.Ю., Панек А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, враховуючи уточнення нею позовних вимог, просила визначити місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 1-6, 53-58).

В обґрунтування позову зазначала, що у період із 07 листопада 2007 року по 10 грудня 2012 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу вони продовжували підтримувати сімейні відносини та проживали разом. 12 жовтня 2016 року вони повторно зареєстрували шлюб. 30 жовтня 2017 року рішенням Деснянського районного суду м.Києва шлюб між ними розірвано. Від цього шлюбу вони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за домовленістю сторін проживала разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 вересня 2019 року №546 відповідачу ОСОБА_2 визначено графік побачень з дочкою. Вказувала на те, що домовленості між ними щодо визначення місця проживання їхньої спільної дитини між сторонами не досягнуто. Вважає, що дочка ОСОБА_4 повинна проживати із матір`ю, оскільки матір повністю опікується інтересами та потребами дитини, займається її вихованням і розвитком. Проживання дочки разом із матір`ю відповідає інтересам дитини.

09 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , у якій просив визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 178-190).

В обґрунтування зустрічних вимог зазначав, що 30 жовтня 2017 року Деснянським районним судом м.Києва розірвано шлюб між ним і позивачем ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу остання, вважаючи, що вона має пріоритетне право на виховання їхньох спільної дочки ОСОБА_4 насильно забрала дитину та постійно чинила йому перешкоди у спілкуванні з дочкою. Посилався на те, що ОСОБА_1 не приділяє дочці належної уваги, турботи та любові, матір`ю дитині належних умов для проживання не створено. Вважає, що проживання дочки ОСОБА_4 разом із батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Киченок А.С. у суді первісний позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному вище, просили суд первісний позов ОСОБА_1 задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Кравченко О.М. у суді первісний позов не визнали, проти його задоволення заперечували, вказуючи на те, що інтересам дитини буде відповідатиме її місце проживання разом із батьком, який має можливість створити для дитини належні умови для виховання та розвитку, просили суд у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити та задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 .

Представник Органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Терещенко О.О. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності та прийняти судове рішення з урахуванням інтересів малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Представник Органу опіки та піклування Броварської міської ради Київської області Сундук Л.І. у суді первісний позов ОСОБА_1 підтримала, вказуючи на те, що малолітній дитині ОСОБА_3 доцільно проживати разом із матір`ю, що відповідатиме найкращим інтересам дитини. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просила відмовити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, її матір`ю є позивач ОСОБА_1 , батьком відповідач ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 уперше уклали шлюб 07 листопада 2007 року, 10 грудня 2012 року рішенням суду шлюб між ними було розірвано. Після чого вони продовжували підтримувати сімейні відносини, проживали разом. 12 жовтня 2016 року сторони зареєстрували шлюб вдруге. Однак 30 жовтня 2017 року рішенням Деснянського районного суду м.Києва шлюб, укладений повторно між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано.

Після розірвання цього шлюбу малолітня дочка сторін ОСОБА_4 залишилася проживати разом із матір`ю за зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Деснянського районного суду м.Києва від 05 червня 2019 року, починаючи з 01 березня 2019 року, з відповідача ОСОБА_2 стягуються на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_4 в розмірі 3000 грн., щомісячно.

26 вересня 2019 року розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації за №546 Про участь батька у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , за заявою відповідача ОСОБА_2 з питання визначення йому порядку участі у вихованні дочки, визначено порядок спілкування батька ОСОБА_2 із малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до встановленого графіку, а саме: щовівторка та щочетверга з 17.00 год. до 19.00 год.; кожні другі та четверті вихідні місяця з 15.00 год. суботи до 20.00 год. неділі; 15 червня (наступний день після дня народження дитини) за домовленістю між батьками; 11 вересня (день народження батька) за домовленістю між батьками; святкові дні за домовленістю між батьками.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_2 , відступивши від вимог зазначеного розпорядження №546 від 26 вересня 2019 року, без погодження з матір`ю дитини, позивачем ОСОБА_1 забрав їхню малолітню дочку ОСОБА_3 із приміщення Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Із довідки №304 від 22 жовтня 2019 року Спеціалізованої шкоди І-ІІІ ступенів №23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва вбачається, що малолітня ОСОБА_3 навчається у 4-Б класі цього навчального закладу, однак з 04 жовтня 2019 року школу дитина не відвідує без поважних причин.

З 11 листопада 2019 року за заявою батька ОСОБА_2 , малолітня дочка сторін ОСОБА_3 навчається у Броварській загально-освітній школі І-ІІІ ступенів №3 Київської області, що підтверджується довідкою №240 від 21 листопада 2019 року вказаного навчального закладу.

19 листопада 2019 року Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, розглянувши заяву батька ОСОБА_2 від 07 жовтня 2019 року та заяву матері ОСОБА_1 від 30 жовтня 2019 року, надав висновок за №04-22/1297 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вказаного висновку за результатами обстеження 28 жовтня 2019 року умов проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками Служби Броварського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді встановлено, що за вказаною адресою з 03 жовтня 2019 року ОСОБА_2 проживає разом зі своєю дочкою ОСОБА_5 , для проживання та індивідуального розвитку дитини створені належні умови. 13 вересня 2019 року головним спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та фахівцем соціальної роботи Деснянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було здійснено обстеження умов проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що для проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 створено належні житло-побутові умови.

Із зазначеного вище висновку також вбачається, що, керуючись найкращими інтересами дитини, з урахуванням вікових особливостей дочки сторін ОСОБА_4 , рівних прав та обов`язків батька і матері дитини, враховуючи факти, що малолітня ОСОБА_5 проживала разом із матір`ю, мала сталий режим дня, систематично налагоджений побут, коло однолітків, беручи до уваги, що батько дитини ОСОБА_2 не надав підтверджуючих документів щодо його самостійного доходу, проаналізувавши відповіді дитини під час її бесіди з психологом щодо думки про її місце проживання з одним із батьків, Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області вважає недоцільним визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_2 та визначає місце проживання дитини разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Суд встановив, що з 18 травня 2020 року малолітня ОСОБА_3 знову проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Із довідки №32 від 08 червня 2020 року видно, що ОСОБА_3 навчається у 5-В класі Школи І-ІІІ ступенів №192 Деснянського району міста Києва.

22 травня 2020 року постановою Київського апеляційного суду у справі №754/15696/19 скасовано постанову Деснянського районного суду м.Києва від 16 грудня 2019 року відносно ОСОБА_2 , якою закрити провадження у справі про притягнення його до відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення та прийнято нову постанову, якою відповідача ОСОБА_2 визнано винним за ч. 5 ст. 184 КУпАП та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції у вказаній постанові встановлено, що дії ОСОБА_2 , які проявились у самовільному забиранні ним 03 жовтня 2019 року близько 14.00 год. малолітньої дочки ОСОБА_3 зі Спеціалізованої школи №23, що знаходиться у місті Києві по вулиці Путівлівській, 35, з подальшим її утриманням за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 184 КУпАП.

Доказами у зазначеній вище справі доведено невиконання відповідачем ОСОБА_2 встановленого розпорядженням №546 від 26 вересня 2019 року Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Про участь батька у вихованні малолітньої ОСОБА_3 графіку порядку спілкування батька ОСОБА_2 , який проживає окремо від дитини, із дочкою ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , які є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , не дійшовши згоди щодо того, з ким із них буде проживати їхня малолітня дочка ОСОБА_4 , звернулися до суду із вказаними позовами. При цьому, кожен із них, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вказує на те, що проживання їхньої спільної дочки ОСОБА_4 відповідно з матір`ю та батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року №2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 11 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У ст. 15 Закону України Про охорону дитинства зазначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 6, 8, 10 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права та обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

У ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України встановлено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить про те, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року №11 роз`яснив, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ізст.171СК Українидитина маєправо нате,щоб бутивислуханою батьками,іншими членамисім`ї,посадовими особамиз питань,що стосуютьсяїї особисто,а такожпитань сім`ї. Дитина,яка можевисловити своюдумку,має бутивислухана привирішенні міжбатьками,іншими особамиспору щодоїї виховання,місця проживання,у томучислі привирішенні спорупро позбавленнябатьківських прав,поновлення батьківськихправ,а такожспору щодоуправління їїмайном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, яка набрала чинності для України 01 квітня 2007 року, під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо стосуються інтересів дитини.

У ході розгляду даної справи, у присутності представника Органу опіки та піклування Броварської міської ради Київської області Сундук Л.І., суд заслухав думку малолітньої дитини ОСОБА_3 щодо місця її проживання, яка пояснила, що зараз вона проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , коли вона навчалася у третьому чи четвертому класі, точно вона не пам`ятає, проживала разом із батьком ОСОБА_2 , вказувала на те, що її матір не перешкоджає їй у спілкуванні з батьком, однак останній раз батька вона бачила та спілкувалася з ним рік назад. Дитина вважає, що її батько ОСОБА_2 не хоче з нею спілкуватися, з днем народження її не привітав. Дитина бажає проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Надаючи пояснення, малолітня ОСОБА_3 відповідала на поставлені судом питання чітко та ясно, без будь-яких вагань, висловила бажання проживати разом із матір`ю за місцем її постійного проживання за вказаною вище адресою у місті Києві.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

У ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №487/2001/19-ц зазначив, що міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом з цим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією. Отже, вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання ними батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №352/2324/17 зазначено, що питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У ході розгляду цієї справи Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації подав до суду висновок від 21 грудня 2020 року щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Із зазначеного висновку вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю, ОСОБА_1 , за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання матері та дитини спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації спільно з фахівцем соціальної роботи Деснянського районного у м.Києві Центру соціальних служб для дітей, сім`ї та молоді було проведено обстеження житлово-побутових умов та складено акт, згідно із яким, умови для виховання, розвитку та проживання відповідають вимогам дитини.

У вересні 2019 року батько дитини ОСОБА_2 звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про визначення його способу участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_5 , 2010 року народження.

Вказане питання розглянуто на засідання комісії з питань захисту прав дитини та видано розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 вересня 2019 року №546 Про участь батька у вихованні дитини, ОСОБА_3 , яким визначено способи участі, зокрема, дні зустрічей ОСОБА_2 як батька із дочкою ОСОБА_5 .

03 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_2 всупереч вказаному розпорядженню, без погодження з матір`ю дитини ОСОБА_1 забрав малолітню дочку ОСОБА_4 із навчального закладу та не повернув дитину матері, чим порушив умови зазначеного вище розпорядження.

18 травня 2020 року матір дитини ОСОБА_1 повернула дочку Камілу додому до свого місця проживання у місті Києві, з цього часу малолітня дочка сторін ОСОБА_4 постійно проживає разом із матір`ю.

Згідно із характеристикою школи №192 міста Києва, малолітня ОСОБА_5 навчається у даній школі з 01 вересня 2020 року. Вихованням дитини займаються її мама та бабуся. Каміла забезпечена всім необхідним для успішного навчання. Батьківські збори, які відбулися 16 вересня 2020 року, відвідувала бабуся. Мама та бабуся приділяють належну увагу вихованню дитини, підтримують телефонний зв`язок з класним керівником. Характер стосунків у родині дружній, компромісний, турботливий, панує взаємоповага.

Матір дитини ОСОБА_1 , згідно із довідкою та характеристикою Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва, працює на посаді керівника гуртка цього навчального закладу, характеризується позитивно, має самостійний дохід.

Відповідно до медичних довідок Київської міської наркологічної лікарні Соціотерапія та Київської міської неврологічної лікарні №2 ТМОПсихіатрія позивач ОСОБА_1 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Батько дитини ОСОБА_2 протягом вересня-грудня 2020 року запрошувався до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, проте Службу він не відвідував. Документів щодо свого самостійного доходу, довідок від нарколога та психіатра не надавав.

Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації зверталася до Броварського міського центру соціальних служб для дітей, сім`ї та молоді щодо проведення оцінки потреб батька ОСОБА_2 , у відповідь Центр зазначив, що відповідач ОСОБА_2 відмовив працівнику центру у візиті, мотивуючи зайнятістю та небажанням співпрацювати із соціальними службами, тому Центр не мав можливості провести оцінку потреб батька.

Водночас, Служба у справах дітей та сім`ї зверталася до Міського центру дитини Служби у справах дітей та сім`ї Київської міської державної адміністрації з проханням провести роботу психолога з дитиною ОСОБА_5 , 2010 року народження. У відповідь Центр зазначив, що батько ОСОБА_2 має намір вирішувати питання визначення місця проживання дитини через суд, крім того повідомив, що має психологічний висновок Служби у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації, тому потреби у послугах Центру не має, у зв`язку з чим робота з родиною ОСОБА_5 у ОСОБА_6 не проводилась.

23 вересня 2020 року практичним психологом ОСОБА_7 було проведено психологічне обстеження малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами психологічної роботи з`ясовано наступне: за результатами психологічного обстеження, спостереження за поведінкою дитини стало відомо, що для дитини важливий контакт з обома батьками, але більш безпечно та комфортно ОСОБА_3 проживати із матір`ю і бабусею, де вона може розслабитися та мати можливість отримати контакт із дорослим. З однієї сторони дівчинка потребує контакту зі сторони батька, але з іншої не отримує його уваги та боїться реакції батька, якщо вона щось не виконає. У взаємодії з матір`ю стосунки мають характер перевернутості, де вона за часту займає позицію дорослого, який має захищати себе і маму, але у цій взаємодії дитина отримує увагу дорослого. Висновок: Каміла знаходиться на стадії переживання розлучення батьків та тривоги щодо вирішення питання її проживання з кимось із них, вона боїться висловити власну думку, щоб таким чином не посилити переживання батьків та своєю відповіддю не зашкодити їм, не втратити з ними контакт.

17 грудня 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації була присутня мати дитини ОСОБА_1 , яка зазначила, що вона підтримує свої позовні вимоги. Батько дитини ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про засідання комісії, проте на засідання він не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Орган опіки та піклування не вбачає підстав для розлучення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своєю матір`ю ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, враховуючи вік та інтереси малолітньої дитини, керуючись ст. ст. 19, 161 СК України, п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за №866, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 17 грудня 2020 року №25).

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу, що хоча відповідач ОСОБА_2 і вказує, що позивач ОСОБА_1 не сприяє спілкуванню дочки з ним, здійснюючи йому перешкоди у його спілкуванні з дочкою, не надав суду належних доказів щодо того, скільки разів та коли він із 2017 року з часу розірвання шлюбу між сторонами до вересня 2019 року звернення до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про визначення його способу участі у вихованні малолітньої дочки, спробував відвідати дочку та хто йому перешкоджав бачитися з дитиною та спілкуватися з нею.

Належних і допустимих доказів на підтвердження звернення протягом 2017 2018 років до органу опіки та піклування щодо надання йому допомоги у вирішенні конфлікта, із заявами або скаргами з приводу створення йому перешкод у спілкуванні з дочкою Камілою відповідач ОСОБА_2 суду не надав, у матеріалах справи вони відсутні, цього судом не встановлено.

Будь-яких відомостей про спілкування відповідача ОСОБА_2 із дочкою ОСОБА_5 у період з листопада 2017 року по вересень 2019 року суду не надано, відсутні також і відомості щодо спілкування відповідача з дочкою у період з 18 травня 2020 року часу проживання дитини разом із матір`ю. Обставини не спілкування з дитиною майже рік суду не зрозумілі, що свідчить про відсутність зацікавленості відповідача в житті малолітньої дочки.

Вирішуючи даний спір між сторонами, суд враховує вказаний висновок від 21 грудня 2020 року Органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та виходить з того, що, враховуючи вік дитини, її позитивну прихильність до обох батьків, як слідує із висновку органу опіки та піклування, висновків психолога, ставлення сторін до виконання ними своїх батьківських обов`язків, які не позбавлені батьківських прав, встановивши наявність однакових належних матеріально-побутових умов як у матері, так і у батька для проживання дитини, приймаючи до уваги якнайкращі інтереси дитини щодо її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку у ситуації, яка склалась між її батьками після їх розлучення, проживання дитини з матір`ю після розірвання шлюбу між сторонами, безпосередньо думку дитини, відсутність будь-яких відомостей щодо спілкування ОСОБА_2 з дочкою після розлучення батьків та відомостей щодо спілкування з дитиною після 18 травня 2020 року, з часу проживання дитини з матір`ю ОСОБА_1 , суд вважає, що найкращим інтересам дитини буде відповідати її проживання разом із матір`ю. Обставин, які б давала підстави для розлучення дитини з матір`ю судом не встановлено, тому суд вважає, що доцільним є визначити місце проживання малолітньої дочки сторін ОСОБА_5 разом із матір`ю ОСОБА_1 за місцем її проживання.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2 не обмежений у своєму праві на спілкування з дочкою ОСОБА_4 , він може проявляти турботу відносно дитини та приймати участь в її вихованні, реалізовуючи свої права батька шляхом домовленості щодо встановлення часу спілкування з дитиною не лише відповідно до графіку, визначеного розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Про участь батька у вихованні малолітньої ОСОБА_3 від 26 вересня 2019 року №546, а й в інші дні та години за погодженням з матір`ю дитини ОСОБА_1 , враховуючи також інтереси дочки сторін ОСОБА_4 .

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню, а у зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини необхідно відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за місцем її проживання.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.