Решение № 107119909, 27.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/1807/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - не з`явився,

відповідача 1: представник - Котубей О.В., Ісак Д.І.,

відповідача 2: представник - Котубей О.В., Ісак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту Патрульної Поліції від 22 квітня 2022 року №757 о/с по особовому складу відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» про звільнення зі служби в поліції: по управлінню патрульної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №1 (обслуговуванням м. Ужгород) батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді лейтенанта поліції, інспектора взводу №1 роти №1 (обслуговуванням м. Ужгород) батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області; 3) стягнути з Відповідачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги аргументовані тим, що позивача було звільнено зі служби в поліції в результаті реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного за результатами проведеного службового розслідування. Вважає, що звільнення особи зі служби в органах Національної поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, а при його обранні повинні враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких воно скоєне, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, ставлення особи до виконання службових обов`язків, тощо.

21 червня 2022 року відповідач 2 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що позивача було звільнено у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного за наслідками проведеного службового розслідування, в ході якого виявлено систематичне порушення службової дисципліни під час несення ним служби та факту невиходу на роботу без поважних причин з 31.01.2022 по 09.02.2022. При обранні вказаного виду дисциплінарного стягнення комісією враховано службову характеристику позивача, відповідно до якої останній ставиться до виконання своїх службових обов`язків несумлінно та недобросовісно, в роботі пасивний та не проявляє належної ініціативи, співпраця з населенням задля підвищення рівня публічної безпеки і порядку на рівні нижче середнього, посадову інструкцію періодично порушує, у спілкуванні з громадянами нетактовний. Окрім того, враховано, що за час служби в УПП в Закарпатській області позивач тричі притягався до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок є дискреційним повноваженням суб`єкта його призначення.

Відповідач 1 відзиву на позов у встановлений судом строк не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак надіслав заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів у засіданні суду 27 жовтня 2022 року проти позову заперечили з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що лейтенант поліції ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) проходив службу в органах Національної поліції та станом на день звільнення перебував на посаді інспектора взводу №1 роти №1 (з обслуговування м. Ужгорода) батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Закарпатській області).

15 квітня 2022 року командир роти 1 батальйону УПП в Закарпатській області подав на ім`я т.в.о. начальника УПП в Закарпатської області рапорт, в якому повідомив про факт перебування ОСОБА_1 у період з 21.12.2021 по 27.01.2022, а також з 30.01.2022 по 10.02.2022 на лікарняному. Однак, як вбачається з довідки начальника відділу кадрового забезпечення УПП в Закарпатській області від 15.04.2022 документи щодо підтвердження перебування на лікарняному за вказаний період ОСОБА_3 не надавав.

Окрім того, 15 квітня 2022 року старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Закарпатській області подав на ім`я т.в.о. начальника УПП в Закарпатської області рапорт, в якому проінформував про численні випадки порушення лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час здійснення виконання своїх посадових обов`язків норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

У зв`язку з вищенаведеним Дисциплінарною комісією УПП в Закарпатській області проведено службове розслідування, в ході якого було встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_2 у період з 31.01.2022 по 09.02.2022 був відсутнім на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, при цьому інформація про тимчасову непрацездатність останнього станом на дату завершення службового розслідування у відділі кадрового забезпечення УПП в Закарпатській області була відсутня.

Окрім того, під час службового розслідування дисциплінарною комісією також встановлено, що під час несення служби 12 лютого 2022 року у складі наряду «Д-Олімп-0010», 21 березня 2022 року під час несення служби у складі наряду «Олімп-0107», 02 квітня 2022 року під час несення служби у складі наряду «Авто-2», 03 квітня 2022 року під час несення служби у складі наряду «Олімп-0103», 08 квітня 2022 року під час несення служби у складі наряду «Олімп-0103», 12 квітня 2022 року під час несення служби у складі наряду «Олімп-107/Авто-2», 14 квітня 2022 року під час несення служби у складі наряду «Олімп-0107/Авто-2», при винесенні постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі лейтенантом поліції ОСОБА_1 було порушено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не ознайомлено громадян з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушено частину першу статті 268, статтю 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункти 5 та 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки, дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Також встановлено, що під час винесення вищезазначених адміністративних матеріалів, лейтенант поліції ОСОБА_2 жодного разу при спілкуванні із громадянами не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання, чим порушив частину третю статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Окрім того, під час службового розслідування встановлено, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 не було забезпечено відеофіксацію моментів вручення копій адміністративних постанов гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_7 , а також відеофіксацію опрацювання матеріалів ЄО Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 13.04.2022 №4844, від 14.04.2022 № 4957, № 4966 та № 4968 за повідомленнями на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102», чим порушено пункт 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Також під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що під час спілкування з громадянами, при винесенні постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, стосовно гр. ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , лейтенант поліції ОСОБА_2 неодноразово вживав нецензурну лексику, чим порушив вимоги абзацу першого пункту 3 розділу IV Правил.

За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції від 22.04.2022, відповідно до якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися. За скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної у ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 8, 9, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 1, 2 та 7 п. 1 розділу II, абз. 1 п. 3 розділу IV Правил, п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пунктів 1.2, 1.5, 3.1.1, 3.1.10, 3.1.11, 3.1.13 посадової інструкції інспектора взводу роти батальйону УПП в Закарпатській області, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 25.11.2020 №2445, особистій недисциплінованості, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, згідно з ч. 3 ст. 19 та п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу № 1 роти № 1 (з обслуговування м. Ужгорода) батальйону УПП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

При цьому при обранні заходу дисциплінарного стягнення було враховано, що ОСОБА_2 в минулому неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків, зокрема: наказом Департаменту патрульної поліції №125 від 04.02.2019 до ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження; наказом УПП в Закарпатській області №3 від 17.02.2021 дисциплінарне стягнення у вигляді догани; наказом УПП в Закарпатській області №15 від 18.06.2021 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження;

Наказом Департаменту патрульної поліції від 22.04.2022 №266 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної у ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 8, 9, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 1, 2, 7 п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, п.п. 1.2, 1.5, 3.1.1, 3.1.10, 3.1.11, 3.1.13 посадової інструкції інспектора взводу роти батальйону УПП в Закарпатській області, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 25.11.2020 № 2445, особистій недисциплінованості, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу № 1 роти № 1 (з обслуговування м. Ужгорода) батальйону УПП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом УПП в Закарпатській області від 22.04.2020 р. №757 о/с, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №1 роти №1 (з обслуговування м. Ужгорода) батальйону звільнено зі служби в поліції з 22 квітня 2022 року.

22 квітня 2022 року ОСОБА_2 подав розписку, в якій повідомив, що жодних «претензій щодо звільнення не має» (арк. спр. 37).

Разом з тим, з метою захисту порушеного права на працю, що проявилося у незаконному, на думку позивача, звільненні, ОСОБА_2 звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Одночасно в обґрунтування протиправності оскарженого наказу позивач жодних аргументів та доводів, окрім цитування законодавчих актів, що регулюють порядок звільнення поліцейського та застосування дисциплінарних стягнень, взагалі не наводить.

Вирішуючи питання щодо законності звільнення позивача з займаної посади, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам згідно ст. 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580).

Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Ст. 18 Закону №580 регламентує основні обов`язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук (ч. 3 ст. 18 Закону №580).

За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII від 15.03.2018 (далі Дисциплінарний статут).

Так, службова дисципліна в розумінні Дисциплінарного статуту є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За приписами ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, встановлено також обов`язок поліцейських неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

В свою чергу дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Порядок застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень визначено розділом ІІІ Дисциплінарного статуту, який передбачає, що такому передує службове розслідування, що спрямоване на своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Як вбачається з висновку дисциплінарної комісії УПП в Закарпатській області від 22.04.2022, в ході проведення службового розслідування за фактами неодноразового порушення ОСОБА_1 службової дисципліни підтверджено факти вчинення останнім дисциплінарних проступків, які проявилися у порушенні службової дисципліни та службових обов`язків, що мали неодноразовий характер, зокрема: в порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної у ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 8, 9, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 1, 2, 7 п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, п.п. 1.2, 1.5, 3.1.1, 3.1.10, 3.1.11, 3.1.13 посадової інструкції інспектора взводу роти батальйону УПП в Закарпатській області, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 25.11.2020 №2445.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них (постанова Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі №520/1578/2020).

ОСОБА_2 проти вчинення зазначених у висновку дисциплінарних проступків не заперечує, жодних аргументів щодо спростування встановлених у висновку обставин ні під час службового розслідування, ані під час судового розгляду даної справи не наводив.

Більше того, у поданій розписці від 22.04.2022 ОСОБА_2 особисто заявив, що претензій щодо звільнення не має.

З огляду на що суд вважає, доведеним належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

П. 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Так, згідно ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

При цьому, обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, в розумінні ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського (ч. 5 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

З матеріалів службового розслідування вбачається, що дисциплінарною комісією було враховано надану ОСОБА_1 службову характеристику, відповідно до якої останній зарекомендував себе конфліктним працівником, що до виконання службових обов`язків ставиться без особливої сумлінності; в роботі пасивний та не проявляє належної ініціативи; посадову інструкцію періодично порушує, не дотримуючись вимог чинного законодавства; у спілкуванні з громадянами нетактовний; співпраця з населенням задля підвищення рівня публічної безпеки і порядку на рівні нижче середнього; за характером емоційний, часом буває неврівноважений; в колективі не користується повагою та авторитетом.

Окрім того, за час служби в УПП в Закарпатській області ОСОБА_2 тричі притягався до дисциплінарної відповідальності, зокрема: в лютому 2019 року, лютому та червні 2021 року.

Жодних обставин, що пом`якшують відповідальність поліцейського дисциплінарною комісією не встановлено.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

З проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку, що обрання конкретного виду такого заходу дисциплінарного впливу перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.12.2019 по справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

При цьому адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим пунктом 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України, адміністративне судочинства здійснюється, в тому числі, на принципі змагальності, що зобов`язує зацікавлену особу (як то позивача, так і відповідача) відстоювати свою позицією щодо предмету спору шляхом подання доказів, наведення своїх аргументів щодо суті спору та обставин, що мають значення для справи, на які посилаються в підтвердження своєї позиції, а також участі в розгляді справи (в разі здійснення її розгляду в судовому засіданні). Тобто змагальність є різновидом активної зацікавленості особи у результатах вирішення спору.

Вказане кореспондується з встановленим нормами ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язком кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Поряд з цим, враховуючи особливості адміністративного судочинства, зокрема, в специфічному суб`єктному складі сторін, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вищезазначеного обов`язку УПП в Закарпатській області було надано суду належні та допустимі докази на підтвердження наявності підстав застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за результатами встановлення в ході проведення службового розслідування неодноразового скоєння останнім дисциплінарних проступків.

В свою чергу позивач, як особа, яка повинна проявляти зацікавленість та активну участь у відновленні своїх прав, жодних доводів щодо протиправності оскарженого в даній справі наказу не заявляє. Наведена в тексті позовної заяви аргументація заявлених позовних вимог зводиться виключно до цитування норм Закону №580 та Дисциплінарного статуту, що регулюють порядок звільнення поліцейського та застосування дисциплінарного стягнення, без будь-якого їх взаємозв`язку з обставинами даної справи. Окрім того, ні позивач, ані його представник в судові засідання для надання додаткових пояснень щодо суті спору жодного разу не з`явилися та надіслали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд вважає, що встановлений нормами КАС України обов`язок адміністративного суду перевіряти оскаржені особою рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на предмет їх відповідності основним засадам адміністративного судочинства не виключає принципу змагальності сторін та не може перекладати на суд обов`язок щодо доведення обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи та заявлених сторонами доводів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ - 40108646), Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Олега Кошового, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 04 листопада 2022 року.

СуддяР.О. Ващилін