Решение № 107119366, 04.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року Справа № 160/12791/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 , позивача-3: ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Слобожанська селищна рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №75223-2407-0417, №75222-2407-0417, №75224-2407-0417 від 08.06.2022р., -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2022р. Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та, з урахуванням адміністративного позову від 31.08.2022р., поданого на усунення недоліків позовної заяви, просять:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» №75223-2407-0417 від 08.06.2022р. на суму 116806,88 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» №75222-2407-0417 від 08.06.2022р. на суму 116806,88 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» №75224-2407-0417 від 08.06.2022р. на суму 116806,88 грн.;

- стягнути в рівних частинах на користь позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що оспорювані вищенаведені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки за ними відбулося збільшення відповідачем нарахування позивачам грошових зобов`язань зі сплати орендної плати за земельну ділянку за 2022р. на підставі рішення Слобожанської селищної ради №2796-48/УІІ від 20.08.2020р. внаслідок введення в дію зазначеним рішенням нової нормативної грошової оцінки (далі НГО) земель смт. Слобожанське безпідставно через те, що позивачі не приймали жодних пропозицій від селищної ради про внесення змін до договору оренди землі на 2022 рік та не підписували жодних додаткових угод до такого договору, тому збільшення орендної плати за землю саме відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, який не був стороною договору, позивачі вважають протиправним з огляду на те, що відповідач, у даному випадку, не є суб`єктом цивільно-правових відносин за договором оренди землі, а, відповідно, не може визначати розмір орендної плати за землю (такий розмір орендної плати визначається сторонами договору), проте, прийнявши спірні рішення, відповідач фактично змінив умови договору оренди землі укладеного між позивачами та селищної радою, що, на думку позивачів, є порушенням вимог ст.ст. 13, 15, 21, 23 Закону України «Про оренду землі» та ст.93 Земельного кодексу України, ст.654 ЦК України. Також, позивачі у позові посилаються і на те, що, оскільки розмір орендної плати за землю встановлюється у договорі оренди землі, а норми Податкового кодексу України регулюють лише строки внесення орендної плати за землю, порядок обчислення та порядок їх зарахування до бюджету, тому позивачі вважають, що зміна індексації НГО землі є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору, а, відтак, і відповідного донарахування податковим органом податкових зобов`язань з орендної плати за 2022р. за оспорюваними рішеннями, що підтверджено і правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.06.2018р. у справі №813/3819/17 (а.с.1-4, 31-34).

Ухвалою суду від 05.09.2022р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд даної справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України, надати копію рішення Слобожанської селищної ради №2796-48/УІІ від 20.08.2020р. з урахуванням вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.67).

На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, 21.09.2022р. відповідачем було надано відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позову позивачів відмовити повністю посилаючись на те, що підставою для нарахування сум орендної плати за землю згідно оспорюваних рішень слугував відповідний Витяг з технічної документації про НГО земельної ділянки від 21.05.2019р. №1907/164-19 та рішення Слобожанської селищної ради від 20.08.2020р. №2796-48/УІІ за яким з 01.01.2022р. встановлена базова вартість 1 кв.м земельної ділянки 252,60 грн. (до 01.01.2022р. складала 80,45 грн.), що відповідає розміру орендної плати за землю, встановленої п.п.288.5.1 та п.п.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України (3% від НГО земельної ділянки). Окрім того, відповідач зазначає, що згідно листа Держгеокадастру від 11.01.2022р. №6-28-0.222-275/2-22 у 2022 році застосовується коефіцієнт індексації 1,1, а відповідно, розрахунок орендної плати за землю по кожному позивачеві проведено виходячи із НГО земельної ділянки одного платника у 2022 році, яка становить 3893562,67 х 3% = 116806,88 грн., тобто, орендна плата за землю не може бути меншою 3% НГО земельної ділянки. Додатково, в обґрунтування відзиву, відповідач посилається і на численну правову позицію Верховного Суду, наведену у відзиві, якою встановлено можливість при нарахуванні земельного податку використовувати інформацію щодо розміру НГО земельних ділянок, не лише ту, яка міститься у технічній документації про НГО земель, а й інформації, яка міститься у інших документах, зокрема, витягах з ДЗК, довідок, листів Держгеокадастру, інших джерел інформації. За викладеного, відповідач вважає, що оспорювані рішення прийняті у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством (а.с.76-78).

Також 21.09.2022р. відповідачем було подано клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Слобожанську селищну раду, яке було задоволено судом згідно ухвали суду від 26.09.2022р. за змістом якої третій особі було запропоновано надати письмові пояснення по суті позову, а також надати копію рішення №2796-48/УІІ та, зокрема, технічну документацію у якій визначено НГО щодо спірної земельної ділянки(а.с.71-72, 87-88).

Зазначену ухвалу суду разом із копією позову та доданими до нього документами було надіслано на офіційну електронну адресу третьої особи 26.09.2022р., що підтверджується відповідним електронним повідомленням наявним у матеріалах справи (а.с.90).

Проте, третьою особою (Слобожанською селищною радою) станом на 04.11.2022р. жодних письмових пояснень по суті цього позову та витребуваних вказаною ухвалою суду копій документів суду не надано, про причини поважності їх не надання суд не повідомлено.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, з урахуванням наведеного та враховуючи належне повідомлення третьої особи про залучення її судом до розгляду даної справи в якості третьої особи та необхідність надання письмових пояснень по суті позову, що підтверджується електронним повідомленням (а.с.90), не надіслання останньою таких пояснень до суду у строк, встановлений судом, який сплинув 11.10.2022р., дана адміністративна справи вирішується 04.11.2022р., тобто, у межах строку, визначеного ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

20.05.2019 року між Слобожанською селищною радою (Орендодавцем) та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Орендарями) був укладений договір оренди землі, за яким Орендодавець передав, а Орендарі прийняли в строкове платне користування земельну ділянку в оренду для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.15) (кадастровий номер 1221455800:02:001:1019) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2, 3099 га, нормативна грошова оцінка (далі НГО) земельної ділянки на дату укладання договору становить 6417960,63 грн., термін дії договору встановлений на 15 років, та розмір орендної плати визначений - 3% від НГО земельної ділянки, що становить: 192539 грн. на рік (п.1, п.5, п.8 та п.9 наведеного договору) (а.с.8).

21.05.2019р., за зверненням позивача-3 ОСОБА_3 , Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, був виданий Витяг із технічної документації про НГО вищезгаданої земельної ділянки за №1907/164-19, у якому було визначено НГО земельної ділянки 6417960,63 грн., Кф 2,5, середня (базова) вартість земель населеного пункту 80,45 грн. за кв.м., що підтверджується змістом копії наведеного Витягу про НГО земельної ділянки (а.с.11).

У подальшому, рішенням Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області за №2796-48/УІІ від 20.08.2020р. було затверджено технічну документацію про НГО земель смт. Слобожанське, яку введено в дію з 01.01.2022р. (а.с.16,53-54).

Згідно змісту інформації, яка міститься у вищенаведеній Технічній документації з НГО земель смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, введеної в дію вищенаведеним рішенням Слобожанської селищної ради з 01.01.2022р., середня (базова) вартість 1 кв.м. земель смт. Слобожанське встановлена у розмірі 252,50 грн. (а.с.92-144).

На підставі наведеної інформації про НГО вищенаведеної земельної ділянки, яку було введено в дію з 01.01.2022р. та з урахуванням даних Витягу про НГО земельної ділянки від 21.05.2019р. відповідачем відповідно до пункту 286.5 ст.286 ПК України були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення за формою «Ф», а саме:

- №75223-2407-0417 за змістом якого ОСОБА_1 (позивачеві-1) було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата за землю з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 116806,88 грн. (а.с.49);

- №75222-2407-0417 за змістом якого ОСОБА_3 (позивачеві-3) було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата за землю з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 116806,88 грн. (а.с.50);

- №75224-2407-0417 за змістом якого ОСОБА_2 (позивачеві-2) було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата за землю з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 116806,88 грн. (а.с.51).

Отже, із наведених обставин судом встановлено, що за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями відбулося визначення відповідачем (контролюючим органом) розміру орендної плати за землю з урахуванням того, що рішенням Слобожанської селищної ради від 20.08.2020р. №2796-48/УІІ було затверджено технічну документацію про НГО земель смт. Слобожанське та введено її в дію з 01.01.2022р., у якій визначено НГО земель смт. Слобожанське, у тому числі і НГО земельної ділянки позивача, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за 1 кв.м. у 2022 році у розмірі 252,60 грн. ( до 01.01.2021р. складала 80,45 грн.).

Позивачі не погоджуються із визначенням відповідачем розміру орендної плати за землю за 2022р. із розрахунку 252,60 грн./кв.м. без внесення відповідних змін до умов договору оренди землі у вищенаведених податкових повідомленнях-рішеннях, тому зазначені оспорювані рішення є предметом даного спору.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Зі змісту приписів Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що користування землею в Україні є платним.

З 01 січня 2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язок їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Останні є, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендарів сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК).

Аналогічне визначення міститься й у статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Справляння плати за землю, у тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХІІ Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки п.274.1 статті 274 ПК України.

Пунктом 288.1 ст.288 зазначеного Кодексу, встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

А за приписами пункту 288.4 ст.288 ПК України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Також, відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( п.п.288.5.2 цього ж пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається (співпадає) її розмір із визначеним у договорі.

Згідно з пунктом 289.1 ст.289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, із аналізу вищенаведених норм ПК України, можна дійти висновку, що для визначення розміру податку на орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка є базою оподаткування. Диспозиція статті 288 ПК України чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу (яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру). Тобто, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, ПК України вимагає, щоб річна сума платежу з орендної плати за земельну ділянку була не меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

При цьому, положення п.п.2885.1 п.288.5 ст.288 ПК України є спеціальними і підлягають застосуванню для юридичної оцінки обставин у справі.

Таким чином, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідна правова позиція також узгоджується із сталою позицією Верховного Суду України, викладеною у його постанові від 02.12.2014р. за позовом ПАТ «Сумська фірма «Усе для дому» до ДПІ у м. Сумах про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення у справі №21-274а14, у постанові від 07.04.2015р. у справі №21-117а15, у постанові від 16.03.2016р. у справі №1170/2а-3151/12, у постанові від 14.03.2017р. №804/16943/13, а також і у постановах Верховного Суду від 08.06.2018р. у справі №818/8102/13, від 14.06.2018р. у справі №2а-7616/12/2670, у постанові від 18.03.2019р. у справі №823/219/18 (адміністративне провадження №К/9901/57384/18).

Від вказаного вище правового висновку Верховний Суд, у встановленому КАС України порядку, не відступав, навпаки, аналогічний підхід до розуміння норм права, зокрема, й підпункту 288.5.1 пункту 288.5 ст.288 ПК України, було підтримано Верховним Судом у постановах від 16.04.2019р. у справі №2140/1586/18, від 11.06.2019р. у справі №826/17049/16, від 10.10.2019р. у справі №824/2281/15-а, від 17.09.2020р. у справі №160/3242/19, від 02.12.2020р. у справі №160/2705/19, а також і у постанові від 12.01.2022р. у справі №824/499/20-а.

За приписами ч. 5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, наведені правові висновки прийняті у подібних відносинах, а відповідно, підлягають застосуванню адміністративним судом при вирішенні цієї справи.

В той же час, аналізуючи посилання позивачів у позові на необхідність застосування до цих правовідносин правової позиції Верховного Суду, викладеної у його постанові від 20.06.2018р. у справі №813/3819/17, судом враховується те, що зі змісту наведеного правового висновку видно, що у них досліджувалося питання, пов`язане з індексацією НГО земельної ділянки, що не є подібними до правовідносин у цій справі (підставами визначення грошових зобов`язань позивачам за оспорюваними рішеннями є затвердження НГО земель смт. Слобожанське рішенням селищної ради №2796-48/УІІ від 20.08.2020р., яку введено в дію з 01.01.2022р.), а, відповідно, відсутність подібності обставин у даних правовідносинах виключає можливість застосування наведеної правової позиції у цій справі у порядку, передбаченому ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом критично надається оцінка доводам позивачів з приводу того, що зміна індексації НГО земельної ділянки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, оскільки зазначені доводи не узгоджуються та суперечать змісту п.12 наведеного договору оренди землі, за яким передбачено, що індексація НГО земельної ділянки проводиться без змін та доповнень до Договору (а.с.8).

Також, судом враховується і те, що згідно п.13 наведеного договору оренди землі, встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни НГО земельної ділянки (а.с.8).

Таким чином, із аналізу вищенаведеного змісту договору оренди землі, укладеного між позивачами та Слобожанською селищної радою, можна дійти висновку, що індексація НГО земельної ділянки не є підставою для внесення змін і доповнень до цього договору(п.12 договору), а зміна НГО земельної ділянки, в свою чергу, є підставою для перегляду розміру орендної плати (п.13 цього договору).

Так, як встановлено судом, рішенням Слобожанської селищної ради №2796-48/УІІ від 20.08.2020р. затверджено Технічну документацію з НГО земельних ділянок смт. Слобожанське (у тому числі і земельної ділянки, яка знаходиться у користування позивачів, яка знаходиться у смт. Слобожанське) та цю НГО землі зазначеним рішенням введено в дію з 01.01.2022р., за якою встановлено, що у 2022 році середня (базова) вартість одного кв.м. земель смт. Слобожанське становить 252,60 грн. (а.с.16, 102).

Отже, із наведеного, можна дійти висновку, що у зв`язку із затвердженням НГО земель смт. Слобожанське вищенаведеним рішенням, яке введено в дію з 01.01.2022р. відбулася зміна НГО земель смт. Слобожанське у бік збільшення та її розмір встановлено 252,60 грн./кв.м. у 2022 році, а відповідно, зазначені зміни є підставами для перегляду розміру орендної плати у спосіб, встановлений п.13 договору, а також зазначене було підставами для визначення контролюючим органом (відповідачем) грошового зобов`язання зі сплати за землю з фізичних осіб у 2022р. з урахуванням вимог п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов`язок на позивачів довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Однак, позивачами у ході розгляду судом даної справи не доведено належними та допустимими доказами протиправність вищенаведених оспорюваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вищенаведених норм чинного податкового законодавства України та сталою правовою позиції Верховного Суду з приводу застосування одних і тих самих норм права щодо граничного розміру річної орендної плати за землю, встановленого нормами податкового законодавства України.

При цьому, судом відхиляються доводи позивачів відносно того, що контролюючим органом за спірними податковими повідомленнями-рішеннями були визначені грошові зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2022 рік без урахування її розміру, встановленого договором оренди землі, укладеного між позивачами та Слобожанською селищної радою у бік збільшення такої плати без внесення відповідних змін до цього договору оренди, що, на їх думку, суперечить ЦК України, з огляду на те, що наведені доводи є безпідставними та спростовуються як приписами вищенаведеного податкового законодавства, так і згаданою правовою позицією Верховного Суду, яка є сталою та підлягає застосуванню у даних правовідносинах.

Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, тому відхиляються судом, аргументи позивачів з приводу того, що відповідач не є суб`єктом цивільно-правових відносин за договором оренди землі, а тому не може визначати розмір орендної плати за землю, оскільки контроль, а також визначення розміру орендної плати за землю з фізичних осіб (не може бути меншою 3% НГО земельної ділянки) та нарахування такої орендної плати віднесено саме до повноважень відповідача, виходячи з приписів п.274.1 ст.274, п.286.5 ст.286 ПК України за якими передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

Отже, наведений аналіз приписів чинного податкового законодавства спростовує твердження позивачів про відсутність у відповідача повноважень на визначення розміру орендної плати з фізичних осіб за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визначення та нарахування відповідачем, як контролюючим органом позивачам грошових зобов`язань зі сплати за землю з фізичних осіб у 2022р. із розміру орендної плати за землю - 252,60 грн./кв.м. (3% НГО земельної ділянки) з урахуванням НГО земель смт. Слобожанське затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування та введеної в дію з 01.01.2022р. за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та виходячи з вимог п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України , є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши правомірність прийняття відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, оспорюваних податкових повідомлень-рішень від з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 вищевказаного Кодексу, суд приходить до висновку про те, що зазначені рішення прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Статтями 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

За викладеного, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, а тому у задоволенні позову позивачам слід відмовити повністю.

З урахуванням того, що позов не підлягає задоволенню, всі судові витрати слід покласти на позивачів згідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 194, 229, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 , позивача-3: ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Слобожанська селищна рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №75223-2407-0417, №75222-2407-0417, №75224-2407-0417 від 08.06.2022р. відмовити повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивачів згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва