Решение № 107119141, 28.10.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/10702/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Аршулік С.Р.,

представника позивача Хомич О.В.,

представника відповідача Лавренчука О.В.,

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , позивач) звернувся з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі - КДКА Волинської області, відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 26.08. 2021 №135/21.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 07.10.2020 звернувся до КДКА Волинської області із скаргою на дії адвоката ОСОБА_1 , які свідчать про грубе порушення ним Правил адвокатської етики, дискредитують інститут адвокатури. Зокрема у скарзі зазначив, що починаючи з 2011 року у позивача виникли відносини як клієнта з адвокатом ОСОБА_1., який володів усім обсягом інформації щодо його справ, зокрема майна та документів на вказане майно. Позивач вказував, що ним набувалось право власності на об`єкти нерухомого майна, земельні ділянки та корпоративні права юридичних осіб, з приводу набуття яких заявник користувався послугами адвоката ОСОБА_1 , який також допомагав в переоформленні його майна на ім`я дружини скаржника - ОСОБА_4 . У періоди виникнення непорозумінь у позивача з дружиною, адвокат ОСОБА_1 консультував його з приводу можливого розподілу майна. Вказані обставини підтверджуються довіреністю від 23.11.2011, якою позивач уповноважив адвоката ОСОБА_1. бути його представником в судових органах, а також в органах виконання судових рішень, органах дізнання, слідства та прокуратури.

В подальшому, йому стало відомо про те, що адвокат ОСОБА_1. у 2019 році уклав угоду про представництво інтересів ОСОБА_4 (дружини скаржника) у справах щодо стягнення з нього аліментів, поділу майна подружжя, спорів щодо корпоративних прав, якими він володів до певного періоду часу. У зв`язку із цим, вбачає наявність у діях адвоката допущення конфлікту інтересів, порушення правил адвокатської етики та ознак дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду скарги позивача, відповідачем прийнято рішення №135/21 від 26.08.2021 про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та закрито дисциплінарне провадження.

Позивач зазначив, що в процесі розгляду скарги КДКА Волинської області не надано належної оцінки доводам, викладеним у скарзі, та необґрунтовано законність поведінки адвоката ОСОБА_1 , що свідчить про поверхневу оцінку ситуації, упереджене ставлення відповідача й протиправність прийнятого рішення.

Вказує, що 26.08.2021 відбулось засідання Волинської КДКА без участі сторони скаржника. Лист-повідомлення про призначення розгляду скарги, згідно відомостей Укрпошти надіслано відповідачем 20.08.2021, отримано позивачем 25.08.2021, однак фактично лист отримано скаржником 26.08.2021, після дзвінка адвоката ОСОБА_5 який уточнив у позивача чи його повідомляли про розгляд скарги.

Зазначив, що перед початком розгляду скарги 26.08.2021 представник Волинської КДКА зателефонував представнику скаржника адвокату ОСОБА_5 та уточнив чи він буде на розгляді скарги. В свою чергу представник скаржника повідомив, що йому не відомо про призначення розгляду скарги на 26.08.2021 у зв`язку з чим він не може прибути на розгляд так як знаходиться в іншій області.

Недотримання відповідачем п. 44, 46 «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» (далі Положення) щодо несвоєчасного повідомлення заявника про засідання комісії, призвело до порушення принципу змагальності сторін та фундаментального права скаржника надати пояснення по суті поданої скарги, долучити додаткові докази і пояснення.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

22.12.2021 Волинським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 за результатами вирішення заяви про самовідвід судді, задоволено заяву про самовідвід судді та відведено суддю Смокович В.І. від розгляду даної справи. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 за результатами вирішення заяви про відвід судді, задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді та відведено суддю Ксензюка А.Я. від розгляду даної справи. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 за результатами вирішення заяви про відвід судді, задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді та відведено суддю Сороку Ю.Ю. від розгляду даної справи.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 визначено суддю Димарчук Т.М. для розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 06.10.2022 року прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено підготовче засідання. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті. Відповідач відзив на позов не подав.

У письмових поясненнях третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач до скарги не надав жодних належних доказів здійснення ним, як адвокатом, представництва інтересів останнього. Як вбачається із долученої позивачем фотокопії «нотаріально посвідченої довіреності від 23.11.2011», то остання викладена на форматі звичайного паперу А4, на фотокопії довіреності не міститься ні підпису ОСОБА_3 , ні номера вчиненої нотаріальної дії, ні підпису та печатки приватного нотаріуса (посвідчувального напису) ОСОБА_6 . Так, позивач до власного позову не надав жодних підтверджуючих документів щодо вручення йому довіреності від 23.11.2011, щодо яких справ він його уповноважив на представництво інтересів, і при яких справах ця довіреність була використана. Позивач не вказав, яку конфіденційну інформацію було отримано та як цю інформацію використано при представництві інтересів його дружини при поділі майна подружжя та стягнення аліментів.

Скарга позивача до КДКА Волинської області зводилася до загальних тверджень без будь-якої конкретики щодо набуття ним у власність майна, при цьому не обґрунтовано, яким чином це є конфіденційною інформацією, коли він являється публічною особою та щорічно подає декларації про майно і доходи, які є у відкритому доступі. Зауважив, що відповідно до п.7 Положення адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Окрім того, вважає, що відповідачем не порушена процедура розгляду скарги позивача, оскільки ОСОБА_3 мінімум тричі повідомлявся про засідання дисциплінарної палати КДКА Волинської області, зокрема листами від 29.01.21 за № 02/21, від 25.03.21 за № 11/21, від 17.08.21 за № 68/21.

Так, востаннє ОСОБА_3 повідомлено про засідання дисциплінарної палати КДКА Волинської області шляхом надіслання листа №68/21 від 17.08.2021 поштою рекомендованим відправленням №4302523802543 за адресою, зазначеною в скарзі. Посилання на фактичне отримання листа позивачем 26.08.2021 не підтверджене належними, достовірними та допустимими доказами, а також не спростовує належного виконання відповідачем вимог п. 44 Положення №120, тобто надіслання повідомлення ОСОБА_3 про проведення засідання дисциплінарної палати КДКА Волинської області не пізніше як за п`ять днів до дня проведення такого засідання.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 38-42, том 1 )

У судовому засіданні представник позивача Хомич О.В. підтримала позовні вимоги з мотивів та підстав зазначених у позові та в заяві про уточнення підстав позову (а.с. 182-186, том 2 ), просила позов задовольнити.

Представник відповідача Лавренчук О.В. у судовому засіданні позовних вимог не визнав. Вказав на те, що представнику позивача ОСОБА_5 було відомо про те, що дисциплінарні справи розглядаються КДКА Волинської області в останній четвер кожного місяця. Матеріали дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_3 від 07.10.2020 у серпні 2021 року повернулись до відповідача з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у зв`язку із чим справа відразу була призначена до розгляду на 26.08.2021, про що 20.08.2021 скаржнику ОСОБА_3 направлений лист-повідомлення, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням №4302523802543. Таким чином КДКА Волинської області дотримана процедура належного повідомлення скаржника про розгляд його скарги не пізніше як за п`ять днів до дня засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Вважає, що скаржник належним чином не цікавився станом розгляду його скарги та вказує, що з лютого по серпень ним не було надано до скарги жодних нових доказів та не повідомлено про намір подати такі докази. Вказує на те, що КДКА Волинської області не порушила процедуру розгляду скарги, а розглянула її повно та всебічно, у зв`язку із чим рішення від 26.08. 2021 №135/21 є законним та обгрунтованим.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову з мотивів та підстав, викладених у письмових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 07.10.2020 ОСОБА_3 подав до КДКА Волинської області скаргу на дії адвоката ОСОБА_1., у якій просив порушити дисциплінарну справу відносно останнього та позбавити його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю з подальшим виключенням з реєстру адвокатів України. У скарзі вказав на те, що починаючи з 2011 року у нього з ОСОБА_1 виникли відносини як клієнта з адвокатом. Зазначив, що ОСОБА_1 мав право вчиняти від його імені будь-які дії, не обмежуючись ніякими конкретними справами. В результаті такої співпраці ОСОБА_1 володів усім обсягом інформації щодо його справ, майна та документів на вказане майно. У вказаний період заявником набувалося майно: земельні ділянки, право власності на об`єкти нерухомого майна, корпоративні права юридичних осіб, а саме ТзОВ «Любарт», ТзОВ «Офісно-торговий центр» та інші. Адвокат ОСОБА_1 консультував його з питань набуття корпоративних прав, з питань управління вказаними товариствами, надавав поради щодо способів відчуження рухомого майна. В період виникнення непорозумінь з колишньою дружиною адвокат ОСОБА_1 безпосередньо консультував його щодо розподілу майна. У 2019 році скаржнику стало відомо, що адвокат ОСОБА_1 уклав угоду про представництво інтересів ОСОБА_4 (дружини скаржника) у справах про стягнення з нього аліментів, поділу майна подружжя, спорів щодо корпоративних прав, якими скаржник володів до певного періоду часу. Скаржник вважав, що адвокат ОСОБА_1 не мав права надавати правову допомогу його колишній дружині (котра звернулась вже після розірвання шлюбу до адвоката ОСОБА_1 ), оскільки очевидний факт порушення принципу конфлікту інтересів. Вбачав наявність у діях адвоката порушення правил адвокатської етики та ознаки дисциплінарного проступку. До скарги, серед іншого, надав копію довіреності від 23.11.2011, якою уповноважував громадянина ОСОБА_1 бути його представником в судових органах, органах виконання судових рішень, органах дізнання, слідства та прокуратури (а.с. 6-9, 11 том 1).

За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 рішенням КДКА Волинської області від 28.01.2021 №116/21 стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження (а.с.231, том 1).

Адвокатом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури подана скарга на рішення №116/21 КДКА Волинської області від 28.01.2021 (а.с. 147 том 1).

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-005/2021 від 29.05.2021 скарга адвоката ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 28.01.2021 №116/21- без змін (а.с. 21-29, том 2).

26.08.2021 дисциплінарна палата КДКА Волинської області прийняла рішення №135/21, яким відмовила в притягненні до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у справі за скаргою ОСОБА_3 від 07.10.2020 та закрила дисциплінарне провадження (а.с. 17-21, том 1).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон №5076-VI) визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Стаття 21 Закону №5076-VI зобов`язує адвоката під час здійснення адвокатської діяльності дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

Положеннями статті 2 Правил адвокатської етики, затвердженими звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (далі - Правила адвокатської етики, зі змінами), передбачено, що дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

Стаття 7 Правил адвокатської етики передбачає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Стаття 9 Правил адвокатської етики «Неприпустимість конфлікту інтересів», визначає, що під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.

У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.

Окрім того, згідно зі статтею 10 Правил адвокатської етики, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб`єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов`язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

Частинами першою - другою статті 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Згідно з абзацом 2 статті 20 Правил адвокатської етики адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги.

Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.

Аналіз правових норм, якими регламентована етична сторона діяльності адвоката, дає підстави для висновку, що така повинна здійснюватися з дотриманням принципів законності та недопущення при виконанні доручень клієнтів застосування будь-яких протиправних та неетичних засобів. Обов`язком будь-якого адвоката є, в тому числі, здійснення своєї професійної діяльності з дотриманням правил адвокатської етики. За порушення таких адвокат притягується до дисциплінарної відповідальності.

Нормами статті 33 Закону №5076-VI передбачена можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому в розумінні норм частини другої статті 34 Закону дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

При цьому систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики відповідно до пункту 3 частини другої статті 31 Закону №5076-VI може мати наслідком накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому статтею 38 Закону №5076-VI. Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Статтею 41 Закону передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

За приписами частини першої статті 42 Закону №5076-VI рішення у дисциплінарній справі може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду адвокатом чи особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (із змінами та доповненнями; далі - Положення).

Пунктом 7 Положення встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Поряд з тим пунктом 14 Положення встановлено вимоги до заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, зокрема, у такій заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (пункт 32 Положення).

З наведеного слідує, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути обґрунтовані та мотивовані. У випадку незгоди з такими рішеннями заявник або адвокат можуть оскаржити їх до вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка за наслідками розгляду скарг може, окрім іншого, залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення відповідачем рішення від 26.08.2021№135/21 про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 .

Суть скарги ОСОБА_3 зводиться до таких обставин: починаючи з 2011 року в скаржника та ОСОБА_1 виникли відносини як клієнта з адвокатом, внаслідок чого останній володів усім обсягом інформації щодо майнових справ скаржника та консультував його з питань можливого розподілу майна у період виникнення непорозумінь з дружиною, а в 2019 році ОСОБА_1 уклав угоду про представництво інтересів ОСОБА_4 у справах щодо стягнення з нього аліментів та поділу майна подружжя.

Скаржник вважав, що адвокат ОСОБА_1 не мав права надавати правову допомогу його колишній дружині, оскільки такі дії адвоката становлять порушення Правил адвокатської етики, породжують конфлікт інтересів та містять ознаки дисциплінарного проступку.

Зі змісту спірного рішення КДКА Волинської області від 26.08.2021 №135/21 слідує, що з метою повного та об`єктивного з`ясування викладених у скарзі обставин та відповідно до статті 38 Закону №5076-VI КДКА Волинської області адвокату ОСОБА_1 була направлена пропозиція надати письмові пояснення по суті порушених у скарзі питань. Адвокат ОСОБА_1 скористався своїм правом надати пояснення по суті скарги.

Розгляд скарги проводився на засіданні дисциплінарної палати з участю адвоката ОСОБА_1 , який прибув на засідання 26.08.2021 та надав додаткові письмові та усні пояснення щодо обставин, викладених у скарзі. Зокрема, з оскаржуваного рішення вбачається, що адвокат ОСОБА_1 під час засідання дисциплінарної палати пояснив, що жодних документів, які б підтверджували факт представництва ним ОСОБА_3 в матеріалах дисциплінарної справи не міститься. Зазначив, що скаржником йому ніколи не повідомлялась інформація, яка б могла бути ним використана при представництві ОСОБА_4 в межах розгляду справи №161/20019/19. Також вказав, що він не консультував ОСОБА_3 з питань передачі його корпоративних прав дружині ОСОБА_4 . Довіреність, видану 23.11.2011 ОСОБА_3 , він на руки не отримував та дізнався про неї лише у 2020 році. При цьому, жодних договорів про надання правової допомоги з ОСОБА_3 він не підписував та ніколи не представляв його інтереси в жодних інстанціях.

В оскаржуваному рішенні вказано, що скаржником не було надано достатньо доказів, що б підтверджували вину адвоката ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного порушення, передбаченого ст. ст. 7, 9, 10, 20 Правил адвокатської етики. Оцінивши обставини та докази, вказані у скарзі, пояснення адвоката, інформацію викладену у довідці, складеної за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати КДКА Волинської області, дисциплінарна палата дійшла до висновку про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

Оцінюючи правомірність оскарженого рішення крізь призму заявлених позивачем доводів, суд враховує, що встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення є виключним (дискреційним) повноваженням відповідної КДКА як органу адвокатського самоврядування.

Дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку, що відповідна КДКА при прийнятті рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на такий орган.

У свою чергу, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, в жодному разі не повинен втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосудця є право. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Тобто, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, правову оцінку рішенню КДКА Волинської області слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 02.07. 2020 у справі №813/2876/18, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15.

Позивач та його представник вказали, серед іншого, на порушення КДКА Волинської області процедури розгляду дисциплінарної справи, що виразилось у проведенні засідання дисциплінарної палати 26.08.2021 без участі скаржника, який не був завчасно та належним чином повідомлений про дату такого засідання, що у свою чергу призвело до порушення принципу змагальності сторін та позбавлення його можливості надати пояснення та докази по суті скарги.

Оцінюючи дотримання КДКА Волинської області процедури розгляду дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_3 від 07.10.2020, суд зазначає, що така процедура була відповідачем порушена з огляду на наступне.

Пунктами 43, 44 Положення встановлено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Належним повідомленням особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою, зазначеною в заяві (скарзі).

Згідно з пунктом 46 Положення неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що лист-повідомлення за вих.№68/21 від 17.08.2021 про засідання дисциплінарної палати КДКА Волинської області та розгляд скарги ОСОБА_3 26.08.2021, надіслано відповідачем 20.08.2021 та вручено адресату за довіреністю 25.08.2021, що підтверджується відомостями з Укрпошти щодо вручення рекомендованого поштового відправлення за №4302523802543 (а.с.16, том 1).

Таким чином, КДКА Волинської області, всупереч пункту 44 Положення, повідомила позивача про засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за один день до дня його проведення, а не за п`ять днів, чим грубо порушила права останнього.

Внаслідок невчасного повідомлення відповідачем про засідання дисциплінарної палати КДКА Волинської області ні скаржник, ні представник скаржника (який перебував в іншій області) не змогли з`явитись на засідання комісії та були позбавлені права надавати пояснення з приводу поданої скарги, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання тощо. Таким чином було порушено принцип здійснення розгляду дисциплінарної справи на засадах змагальності сторін. У вказаному контексті, суд звертає увагу, що обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається саме на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

Частина друга статті 40 Закону №5076-VI вказує на те, що неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Питання «завчасного повідомлення» у статті 40 Закону №5076-VI не висвітлене, натомість суть такого завчасного повідомлення розкрита у пункті 44 Положення, згідно з яким адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи-скаржника про час і місце засідання дисциплінарної комісії на уповноважену посадову особу КДКА Волинської області. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення не пізніше як за п`ять днів до дня засідання комісії, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про завчасну поінформованість особи про час і місце розгляду скарги, а отже робить це право недієвим взагалі.

На переконання суду, обов`язок уповноваженої посадової особи КДКА Волинської області письмово повідомляти осіб (як скаржника так і адвоката відносно якого розглядається скарга) не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи дисциплінарною комісією вважається виконаним, якщо вказані особи знають про час і місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Повідомлення має на меті забезпечити участь осіб (як скаржника та і адвоката) у розгляді уповноваженим органом відповідної скарги. Саме завчасне повідомлення (у даному випадку не пізніше як за п`ять днів до дня проведення засідання) є гарантією реалізації інших прав зацікавлених осіб - на участь у розгляді скарги, висловлення заперечень, міркувань з приводу пояснень інших учасників, надання доказів тощо.

Результатом належного та завчасного повідомлення у цьому розумінні, є фактична обізнаність про дату, час та місце розгляду дисциплінарної справи за скаргою, яка реалізована за такий період, який надає можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ній участь.

Зазначене в сукупності свідчить про обов`язок у КДКА встановити факт завчасного повідомлення, тобто обізнаності особи про дату, час та місце розгляду дисциплінарної справи, перед початком здійснення такого розгляду.

Аналіз ч.2 ст. 40 Закону №5076-VI дає змогу дійти висновку, що проведення такої стадії дисциплінарного провадження, як розгляд дисциплінарної справи, повинен здійснюватися з дотриманням принципу змагальності. Вказане означає, що законодавець прямо надає адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, можливість захищати себе, а особі, яка ініціювала дисциплінарне провадження стосовно адвоката, доказати вину адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку (цей обов`язок покладається саме на неї).

Вказане, на думку суду, виступає певною гарантією дотримання прав як адвоката так і особи, яка ініціює дисциплінарне провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або безпідставної відмови у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності, за наявності відповідних правових підстав.

Разом з тим, положення абзацу третього вказаної статті свідчать, що таке право адвоката чи особи, яка ініціює дисциплінарне провадження відносно адвоката в межах дотримання принципу змагальності під час розгляду дисциплінарної справи, не є абсолютним.

З метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, за умови належно і завчасно повідомлених осіб, КДКА наділена правом здійснювати розгляд без їх участі, незалежно від поважності причин неявки.

Норми статті 40 Закону №5076-VI розмежовують підстави відсутності адвоката чи особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, під час розгляду справи, в залежності від наявності або відсутності поважних причин такої відсутності та факту належного повідомлення.

Тобто, абзацом четвертим частини другої статті 40 Закону №5076-VI прямо передбачено можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності адвоката, чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, однак вимагає дотримання обов`язкової умови, а саме наявності у КДКА доказів завчасного повідомлення таких осіб про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, а також неповажності причин, за яких вони не прибули на засідання.

В свою чергу, як уже було вищевказано судом, результатом належного та завчасного повідомлення у цьому розумінні, є фактична обізнаність адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, про дату, час та місце засідання дисциплінарної комісії, яка реалізована за такий період, який надає їм можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь - не менше ніж п`ять днів до засідання.

При цьому, лише після з`ясування факту завчасної обізнаності (поінформованості) можна робити висновок про поважність або неповажність неявки осіб, оскільки в іншому разі необізнаність осіб про розгляд можна розцінювати як поважність причин їх відсутності, що в свою чергу буде зобов`язувати КДКА відкласти розгляд дисциплінарної справи.

Зазначене в сукупності свідчить про обов`язок у КДКА Волинської області встановити факт завчасного повідомлення, тобто обізнаності особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної справи, перед початком здійснення такого розгляду, а також поважність (неповажність) причин, за яких вказана особа не прибула на засідання дисциплінарної палати, чого у даному випадку не було.

У наведеному контексті слід звернутися до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, зокрема в пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) вказано, що принцип рівності сторін - одна із складових ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представити свою позицію в умовах, які не ставлять її в істотно менш вигідне становище порівняно з опонентом.

У постанові Верховного Суду від 25.07. 2019 у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура (справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що вказана доктрина стосується усіх суб`єктів владних повноважень зокрема і кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Іншими складовими цієї справедливості є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, про що наголошував Конституційний Суд України у рішенні від 11.10.2005 №8-рп/2005. Відповідно до юридичної позиції, викладеної у вказаному рішенні, правова передбачуваність та правова визначеність необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (абзац третій пункт 4 мотивувальної частини цього рішення).

Так, завчасна необізнаність особи про розгляд скарги, знищує саму суть права на рівні можливості щодо обізнаності про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка повинна бути реалізована за такий період, який надає особі можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 826/12228/18 зазначає, що вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень обмежується принципом законності (частина 2 статті 19 Конституції України) та принципом верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України), а також запровадженими процедурами. Дискреція, яка реалізується суб`єктами владних повноважень у публічних інтересах відповідно до статті 3 Конституції України, є найкращим способом її здійснення стосовно особи.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органу, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними.

Встановлення чітко визначеної процедури повідомлення про проведення засідання дисциплінарної справи, не означає, що орган, який ухвалює рішення в межах дискреції, має право порушувати обов`язок дотримуватися власних процедур, встановлених ним самим.

Враховуючи встановлені обставини у справі та вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем допущені істотні порушення процедури розгляду дисциплінарної справи під час здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 , що є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань КДКА Волинської області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений квитанцією №230Т003Y6W від 27.09.2021.

Керуючись статтями 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 26.08. 2021 №135/21.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Паркова, 5/13, код ЄДРПОУ 21749819).

Третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складений 04 листопада 2022 року

Суддя Т.М. Димарчук