Постановление суда № 107101222, 03.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 листопада 2022 р. Справа № 160/12812/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі заяву представника позивача про закриття провадження у справі та повернення п`ятдесяти відсотків судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету в розмірі 249959,29 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01.11.2022 року від представника позивача до суду надійшла письмова заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, а також повернення п`ятдесяти відсотків судового збору.

В обґрунтування своєї заяви представник позивач зазначив, що ОСОБА_1 повністю погашено податковий борг у розмірі 249959,29 грн.

Тому, представник позивача вважає, що відсутні підстави для стягнення боргу у судовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства України, оцінивши їх у сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.6 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Частиною 1 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Приписами ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Так, предметом спору в адміністративній справі № 160/12812/22 є податковий борг у розмірі 249959,29 грн.

При цьому, з інтегрованої картки платника податків вбачається, що, зокрема, означена сума боргу відповідачем погашена.

Крім того, судом встановлено, що при зверненні до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 5099,39 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2265 від 10.08.2022 року та № 2342 від 11.08.2022 року.

При цьому, ухвалою суду від 03.11.2022 року було повернуто позивачу судовий збір у розмірі 1350,00 грн., оскільки останній сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме, замість 3749,39 грн. податковий орган сплатив 5099,39 грн.

Згідно ч.1 ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 5 ст.7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Крім того, відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 650/24182, повернення судового збору (крім помилково зарахованого) здійснюється за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.

Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Заява про повернення коштів з бюджету судового збору, за виключенням помилково зарахованого, складається із обов`язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці восьмому цього пункту, і номера судового рішення та подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства із оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, копією судового рішення, засвідченою належним чином.

Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Суд, враховуючи викладене вище, вважає за необхідне повернути на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір, сплачений при поданні позову, у розмірі п`ятдесяти відсотків, а саме, 1874,70 грн.

При цьому, органом, який має здійснити повернення сплаченого заявником судового збору є Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 490000, код ЄДРПОУ 37988155).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає задоволенню, провадження у справі закриттю та повернення на користь позивача судового збору у розмірі п`ятдесяти відсотків від суми, сплаченої при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 142, 189, 238, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про закриття провадження у справі та повернення п`ятдесяти відсотків судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 490000, код ЄДРПОУ 37988155) повернути на користь Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) п`ятдесят відсотків від суми, сплаченої при поданні позовної заяви на підставі платіжних доручень №2265 від 10.08.2022 року та № 2342 від 11.08.2022 року, а саме, у розмірі 1874,70 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири гривні 70 копійок).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька