Решение № 107074639, 28.10.2022, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/384/22

Провадження № 2/581/129/22

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

28 жовтня 2022 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Ізюменка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Липова Долина цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Сутність заявлених до суду вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, уточнивши який, мотивував його тим, що він перебував у шлюбі зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 , в якому нею від нього народжено неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначав, що спільне життя з відповідачкою не склалось, вони втратили повагу один до одного, подружні відносини припинилися, так як відповідачка проживає за кордоном у Польщі, де і до цього працювала, та завела нові стосунки із іншим чоловіком, зі своїм сином ОСОБА_4 спілкується тільки в телефонному режимі, фактично не займається його вихованням, хоче забрати його до себе у Польщу. У наступному рішенням Липоводолинського районного суду від 13 липня 2022 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірваний. Також, зазначав, що син ОСОБА_4 бажає проживати з ним, не хоче їхати до Польщі до матері, а тому коли його сина заберуть до Польщі, він не здобуде повну загальну освіту, тому уважав наявність достатнього ризику не лише для життя та здоров`я дитини, а і для її морального виховання. Крім того, нещодавно у його відсутність ОСОБА_2 та без його відома з житлового буднику забрала сина, про що йому повідомила телефоном, який до даного часу знаходиться з ОСОБА_5 в її рідні, часто він телефонує йому, каже що хоче повернутися до нього. Із телефонної розмови із сином останній повідомив йому про те, що він перебуває у своїй бабусі ОСОБА_6 за адресою: с. Горове, Роменського району та що його мама поїхала на заробітки до Польщі. На даний час бабуся, в якої тимчасово проживає його син, хвора, матеріального забезпечення у неї немає, вона проживає за рахунок домашнього господарства, пенсії від держави не отримує, належних побутових умов проживання не має, а тому уважає це ризиком не лише для життя та здоров`я дитини, а і для її морального виховання. Зазначав, що відповідно до висновку «Про визначення місця проживання малолітньої дитини», затвердженого рішенням виконкому Липоводолинської селищної ради від 31 серпня 2022 року № 91 орган опіки та піклування Липоводолинської селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своїм батьком ОСОБА_7 , яке відповідачка з її слів не збирається виконувати. Ураховуючи такі обставини позивач вимушений звернутися до суду для захисту прав дитини та його законних інтересів із вимогою про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав. Прохав суд постановити рішення про відібрання дитини у матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та визначити місце проживання дитини разом із ним - батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція позивача його представника, відповідача по даній справі

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений позов із вищевикладених підстав та додатково суду пояснив про те, що відповідачка по справі після розірвання шлюбу із ним у вересні 2022 року без його згоди забрала їх спільного 11-річного сина ОСОБА_4 разом із собою та відвезла на два тижні проживати дитину до його бабусі в с. Горове Роменського району Сумської області, такі випадки мали місце і раніше, проте він разом із ОСОБА_2 згоди на проживання разом із нею та визначення певного місця проживання дитини не досягли; надалі відповідачка виїхала за межі території України до Республіки Польщі й перед виїздом дитину до місця її проживання в АДРЕСА_1 не повернула, а сина він особисто забрав вже напочатку жовтня 2022 року у його бабусі, відповідачка була обізнана про прийняте рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання їх сина разом із батьком, проте його проігнорувала. Зазначав, що їх спільний син протягом 2022 року постійно проживав у АДРЕСА_1 , по місцю проживання позивача, мати з лютого 2022 року виїхала до республіки Польща, вперше повернулася на декілька тижнів в Україну влітку, потім вдруге наприкінці літа, та вже у вересні 2022 року оформила візу на річний в`їзд до цієї країни та вже напочатку жовтня виїхала за межі України до Польщі. На даний час відповідачка працевлаштувалася на роботу в Польщі, не має власного житла і через незначний рівень доходів не може його винаймати самостійно, проживає у хостелах. Мати сина ОСОБА_4 розповідала йому про її наміри оформити відповідні документи та вивезти дитину за кордом до Польщі, на що він не погодився, уважаючи те, що у неї для належного утримання та проживання дитини відсутні відповідні умови, проте у нього відсутні достовірні дані про початок оформлення відповідачкою документів на виїзд дитини за кордон. Уважав, що відібрати дитину від матері та визначення місця його проживання разом із ним потрібно також для того, щоб припинити і попередити незаконне переміщення його сина його матір`ю без згоди батька до інших місць проживання матері на невизначений і необумовлений із батьком строк, мати залишає дитину на декілька місяців, дитина нервується із приводу неможливості навчатися та відвідувати додаткові уроки, відповідачка і надалі може самовільно забирати дитину із собою й за власною ініціативою буде ігнорувати рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини із батьком, періодично приїзджаючи до місця свого проживання в Україні, відповідачка постійно не спілкується із сином, морально його не підтримує, місце проживання в АДРЕСА_1 відвідує дуже рідко.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти позову письмових заперечень суду не подала.

Третя особа, представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області Ізюменка І.М. суду пояснив про те, що виконавчий комітет місцевої ради та керівництво органу опіки та піклування уважають, що спільному сину сторін доцільно проживати разом із батьком в АДРЕСА_1 , оскільки за цією адресою для дитини створені всі необхідні умови для навчання, проживання та утримання (дитині виділена окрема меблійована кімната, дитина має власний комп`ютер для дистанційного навчання та смартфон, необхідний одяг та іграшки, дитина навчається в місцевій школі, відвідує додаткові гуртки), відповідачка по справі ні в серпні, ні в жовтні 2022 року засідання виконавчого комітету не відвідувала, проте в телефонному режимі не заперечувала проти визначення місця проживання дитини із батьком. На засіданнях виконкому ради виявлялися факти того, що відповідачка не опікується дитиною, не приймає тривалий час через виїзди за кордон участі у її вихованні, не спілкується із ним в необхідному обсязі для виховання нею сина. Із урахуванням тривалості її піврічного виїзду за кордон та можливості перебувати на території Польщі до вересня 2023 року, фактів самовільного вивезення дитини із місця проживання разом із батьком до іншого населеного пункту, відсутності виховного впливу матері на дитину орган опіки та піклування уважав за необхідне відібрати малолітнього сина ОСОБА_4 від матері без позбавлення останньої її батьківських прав, визначивши місце проживання ОСОБА_3 разом із батьком по місцю проживання останнього.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 вересня 2022 року залишено позовну заяву без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви. Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 вересня 2022 року дану справу прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання на 12 жовтня 2022 року о 09 год 40 хв із викликом сторін та третьої особи. 12 жовтня 2022 року у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 19 жовтня 2022 року до 10 год 00 хв для уточнення позовної заяви та подачі додаткових письмових доказів позивачем. 19 жовтня 2022 року ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 жовтня 2022 року на 10 год 20 хв. За результатами судового розгляду 28 жовтня 2022 року ухвалено рішення суду по суті спору.

Установлені судом обставини справи

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Липова Долина Липоводолинського району Сумської області, є громадянином України (а.с.7,8,9).

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Горове Роменського району Сумської області, є громадянкою України (а.с.10,13).

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Ромни Сумської області, його батьками записані: батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2 (а.с.12).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2022 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 252; рішення набрало законної сили 15 серпня 2022 року (а.с.11).

ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_1 , за даною адресою зареєстровані та проживають: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14,34).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 15 серпня 2022 року дійсно навчався в 6-А класі Липоводолинської спеціалізованої школи I-III ступенів Липоводолинської селищної ради Сумської області (а.с.15).

Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради № 91 від 31 серпня 2022 року затверджено висновок «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », згідно з яким визначено за доцільне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16,17-19).

Із фотокопії закордонного паспорту серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 оформила візу для в`їзду до країни Польща № 1030070998, яка діє з 29 вересня 2022 року до 28 вересня 2023 року, 10 жовтня 2022 року виїхала за межі України до республіки Польща (а.с.54,55).

Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради № 126 від 27 жовтня 2022 року затверджено висновок «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », згідно з яким зазначений орган визначив за доцільне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.65-66).

Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради № 126 від 27 жовтня 2022 року затверджено висновок «Про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері без позбавлення батьківських прав», згідно з яким зазначений орган також визначив за доцільне відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 , у матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с.67).

11-річний ОСОБА_3 у присутності психолога ОСОБА_8 суду пояснив про те, що у вересні 2022 року відповідачка по справі привезла його до його бабусі Ліди в с. Горове Роменського району Сумської області і наступного дня його мати поїхали від бабусі та виїхала за межі України до республіки Польща, у бабусі він перебував два тижні, коли мати повернеться до нього в Україну вона йому не говорила, як і не говорила йому про те, що вона має намір забрати його до Польщі, вивезти його за кордон. Різні поради у навчанні та в побуті йому надає його батько, він особисто допомагає батькові виконувати неважку роботу на городі, батько йому готує їжу, вони із ним періодично відвідують кафе, прогулюються у лісі, він із ним спілкується на різні теми, він у будинку батька має власну кімнату, комп`ютер та смартфон, проживає в будинку АДРЕСА_1 удвох разом із батьком, мати біля півроку у 2022 році перебувала у Польщі, приїздила в Україну на 1-2 рази на декілька тижнів, у нього відносини як із батьком, так із матір`ю є гарними; у нього небагато друзів у с-щі Липова Долина, у бабусі у нього друзі відсутні, він відвідує після занять у Липоводолинській спеціалізованій ЗОШ-І-ІІІ ступенів гурток із боротьби, малювання та отримує додаткові уроки з англійської мови; зазначав, що він хоче залишитися в Україні, де йому рідніше, бажає проживати разом зі своїм батьком, мати до нього телефонує рідко, спілкується він із нею переважно по телефону.

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Такі заходи можуть бути необхідними у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 150 СК України визначено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

У частині першій статті 161 СК України зазначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява N 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Висновки суду щодо двох заявлених вимог

1. Із огляду на встановлені обставини щодо поведінки матері дитини щодо самовільної зміни у вересні 2022 року місця проживання дитини з с-ща Липова Долина на с. Горове Роменського району Сумської області більш ніж на тижневий термін без згоди батька при наявності рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання сина ОСОБА_4 за місцем проживання його батька, виїзд матері за межі території України за річною візою до республіки Польща напочатку жовтня 2022 року без повернення дитини до визначеного місця проживання з її батьком, а також її періодичні і достатньо тривалі виїзди за межі території України без реалізації належного материнського спілкування, турботи за дитиною, участі в її вихованні, турботи про фізичне та психічне здоров`я дитини, суд уважає, що сукупність цих обставин є винятковими, а тому слід відібрати сина ОСОБА_4 від його матері з передачею дитини його батьку, застосувавши його в якості тимчасового і попереджувального механізму по відношенню до відповідачки з метою зміни її ставлення до виховання її сина.

При цьому, суд ураховує те, що відібрання малолітнього сина від матері відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, оскільки це забезпечить нормальний розвиток дитини разом із її батьком за фактичним місцем її проживання, сприятиме продовженню навчального процесу та здобуття дитиною освіти, призведе до охорони її фізичного та психологічного здоров`я з усуненням стресів щодо проживання із його бабусею зі значною віддаленістю дитини від батька, неможливості проходження дитиною навчання та відвідування позакласних гуртків, усунувши у такий спосіб дійсний ризик небезпеки для морального здоров`я та виховання дитини, який був створений відповідачкою при переміщенні дитини до іншого населеного пункту Роменського району Сумської області без згоди батька на це та неналежному виконанні нею батьківських обов`язків.

Також суд уважає, що у цій справі втручання держави у право відповідача на повагу до сімейного життя здійснено згідно із нормами СК України, має законну мету - захист прав та як найкращих інтересів малолітньої дитини, та є пропорційним, співставляючи інтереси відповідачки, яка залишила сина в Україні й виїхала за кордон, належно не опікуючись вихованням дитини, та інтереси позивача, який постійно виховує, утримує та турбується про розвиток і виховання сина, що узгоджується із вимогами ч.2 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім цього, суд погоджується із висновком органу опіки та піклування щодо доцільності відібрання дитини від матері з передачею малолітнього сина її батьку, оскільки такий висновок є вмотивованим, враховує найкращі інтереси дитини, а саме відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав щодо неї буде сприяти забезпеченню спокійного та стійкого середовища для дитини, не стане емоційним стресом для неї, із урахуванням думки самої дитини та її небажання надалі перебувати у матері відповідачки, куди дитину помістила сама відповідачка, і де дитині було не зручно, відсутні умови для навчання та виховання її батьком.

2. Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Як установлено судом, батько (позивач по справі) користується у неповнолітнього сина ОСОБА_4 повагою та авторитетом, постійно підтримує із сином емоційний контакт та довірливі відносини, що зазначено у висновку органу опіки та піклування. Про авторитет матері ОСОБА_9 під час надання пояснень у суді у присутності психолога відповіді не надав, проте дитина виявила свою прихильність до батька, пояснив, що у нього з матір`ю та батьком гарні відносини, проте бажає проживати разом із батьком, постійно спілкується із батьком із різних питань, дослухається його думки, радиться із ним. Також судом ураховується те, що в лютого 2022 року і після розірвання шлюбу між сторонами спору малолітній син ОСОБА_4 постійно проживав із батьком в АДРЕСА_1 без його матері, яка більше трьох місяців перебувала за межами території України.

На думку суду, приймаючи до уваги обґрунтований висновок органу опіки та піклування, думку дитини щодо її бажання проживати разом із батьком, проживання ОСОБА_3 з його батьком надалі буде відповідати найкращому забезпеченню інтересів дитини, при цьому аргументована думка малолітнього сина для суду є пріоритетним при вирішенні цієї справи.

Також, на думку суду, із урахуванням досліджених доказів по справі, визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 разом із батьком становить для дитини звичну, стабільну сімейно-побутову середу під час перебування матері дитини за кордоном, малолітня дитина по місцю проживання разом із батьком зростатиме у благополучній атмосфері, повноцінно розвиватиметься та навчатиметься у зручних побутових умовах без завдання їй будь-якого негативного впливу.

Додатково при вирішенні позову в цій частині суд ураховує позитивне ставлення батька дитини (позивача по справі) до виконання своїх батьківських обов`язків, одинадцятирічний вік дитини, стать дитини (чоловічої статі), наявність відповідних житлово-побутових умов для проживання дитини, отримання ним загальної середньої освіти в с-щі Липова Долина, наявність у нього соціальних зв`язків із однолітками в місцевій школі та гуртках, наявність місця роботи у батька дитини, висновок органу опіки та піклування селищної ради про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з його батьком, та відсутність будь-яких негативних обставин, які б перешкоджали батьку проживати з малолітнім сином, а також приймає до уваги те, що матір дитини періодично підтримує зв`язок із дитиною, виявляє бажання надалі виховувати дитину і періодично проживати разом із ним в АДРЕСА_1 , а також не заперечує проти права батька на проживання із сином, що має у даній справ істотне значення.

При цьому, на думку судді, визначення місця проживання сина ОСОБА_4 разом із батьком призведе до встановлення розумного балансу між інтересами дитини та правами батьків на виховання дитини й обов`язками діяти в її інтересах.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 1984 грн 80 коп повернення сплаченого ОСОБА_1 судового збору при його зверненні до суду з даним позовом із двома самостійними вимогами немайнового характеру.

Керуючись ст.12, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, визначення місця проживання дитини.

Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення її батьківських прав та передати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканцю селища Липова Долина Роменського району Сумської області.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою проживання батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 : АДРЕСА_1 .

Роз`яснити відповідачу те, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню її дитини, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дитини.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1984 грн. 80 коп. повернення судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_3 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області (місце знаходження юридичної особи: вул. Полтавська, буд. 32, с-ще Липова Долина, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04390972).

Повне рішення суду складено 02 листопада 2022 року.

Суддя Д. В. Бутенко