Решение № 107046492, 01.11.2022, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/622/22

Провадження по справі № 2/129/639/2022

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2022 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Бондар О.В.

без участі сторін розглянувши в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Відділ «Центр надання адміністративних послуг та Державної реєстрації» виконавчого комітету Гайсинської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням шляхом виселення та зняття її з реєстраційного обліку, -

установив:

31.03.2022 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням шляхом виселення та зняття її з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , проте не може в повній мірі здійснювати всі повноваження щодо розпорядження майном, оскільки в її житлі зареєстрований бувший співмешканець її матері ОСОБА_2 , який не є членом сім`ї позивача, не веде із нею спільне господарство, створює нестерпні умови проживання в будинку, систематично порушує правила співжиття, 22.01.2022 відповідачу було виписано терміновий заборонний припис стосовно кривдника, також відповідач не бере участі в утриманні житлового будинку, комунальні послуги не сплачує та добровільно виселитися і знятися з реєстрації не бажає, чим позбавляє позивача права вільно розпоряджатися своєю власністю.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, в поданій до суду заяві представник позивача адвокат Човганюк А.М. просила справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала повністю, проти заочного рішення не заперечила.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву до суду не подавав, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, що дає підстави суду провести заочний розгляд справи в порядку ст. 280 ЦПК України.

З урахуванням позицій сторін, дослідження матеріалів справи та вимог закону суд визнає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з таких підстав.

Доведено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 25.07.2019 р., право власності зареєстроване в реєстрі № 827 25.07.2019, відповідач не є членом сім`ї позивача, не веде із нею спільне господарство, створює нестерпні умови проживання в будинку, систематично порушує правила співжиття, 22.01.2022 відповідачу було виписано терміновий заборонний припис стосовно кривдника, також відповідач не бере участі в утриманні житлового будинку, комунальні послуги не сплачує та добровільно виселитися і знятися з реєстрації не бажає, власник у зв`язку з цим не може реалізувати в повному обсязі право приватної власності на житло.

Спірні правовідносини регулюються:

-ст. 150 ЖК Українивизначає, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди;

-ст. 391 ЦК Україниза змістом якої власник може вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном;

-ст. 405 ЦК Українипередбачає, що член сім`ї власника втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік;

- ст. 7 Закону України«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до якої зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 2.12.2010 у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява №19009/04) Суд вказав, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла; виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.

Оскільки, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 25.07.2019 р., право власності зареєстроване в реєстрі № 827 25.07.2019, відповідач не є членом сім`ї позивача, не веде із нею спільне господарство, створює нестерпні умови проживання в будинку, систематично порушує правила співжиття, 22.01.2022 відповідачу було виписано терміновий заборонний припис стосовно кривдника, також відповідач не бере участі в утриманні житлового будинку, комунальні послуги не сплачує, проте добровільно виселитися і знятися з реєстрації в зазначеному житловому приміщенні не бажає, власник у зв`язку з цим не може реалізувати в повному обсязі право приватної власності на житловий будинок, існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла, як виселенні відповідача та зняття з реєстрації, втручання у право відповідача на повагу до житла є пропорційним переслідуваній легітимній меті право на вільне розпорядження своїм майном, безпечне місце проживання власника в її житловому будинку, то необхідно в судовому порядку усунути перешкоди у здійсненні власником житлового будинку ОСОБА_1 регламентоване ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захистправ людиниі основоположнихсвобод права на вільне володіння своїм майном, право позивача на повагу до її особистого і сімейного життя, її житла, встановлене ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 267, 271-273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права користування належним ій на праві приватної власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 25.07.2019 р житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та шляхом зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з реєстраційного обліку у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: