Решение № 107028870, 25.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 року Справа№200/16014/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрієва В.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Ситенських А.Є.,

позивача особисто,

представника відповідача 1 Лушер Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур Офісу Генерального прокурора України, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури (далі Відповідач 1), П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур Офісу Генерального прокурора України (далі відповідач 2), Офісу Генерального прокурора (далі відповідач 3) про:

- визнання протиправним та скасування рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №198 Про неуспішне проходження прокурором атестації;

- визнання протиправним і скасування наказу керівника Донецької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №2601-к про звільнення позивача з посади прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області за пп. 2 п. 19 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року №113-ІХ;

- зобов`язання Донецьку обласну прокуратуру з 23 жовтня 2021 року поновити позивача на посаді прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області;

- стягнення з Донецької обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2021 року до дати винесення судом рішення по суті спору включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працював на посаді прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури. У зв`язку з реформування органів прокуратури, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким передбачено створення у системі органів прокуратури окружних прокуратур, позивачем було подано Генеральному прокуророві заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі закріплено, що предметом атестації є оцінка професійної прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); професійної етики та доброчесності прокурора. Наказом Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року № 422 з метою проведення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), утворено Першу кадрову комісію. Позивач вказав, що при складанні тесту на знання законодавства отримав високий бал - 86 із 100 можливих (прохідний бал 70), але в подальшому, при складанні тесту на загальні здібності та навички, отримав 84 балів (при прохідному 93 бали).

Позивач зазначив, що оскільки під час тестування ноутбук працював дуже повільно, з суттєвою затримкою у часі, були несправності (збої) в роботі програмного забезпечення складання іспиту, він звернувся та подав заяву до голови Першої кадрової комісії про скасування результатів другого етапу тестування на загальні здібності та навички та надання можливості повторного складання відповідного тесту, у зв`язку з наявністю обставин, що суттєво вплинули на результати складання іспиту. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , першою кадровою комісією визнано факт порушень під час проходження ним тесту на загальні знання та забезпечено їх усунення і призначено нову дату тестування (без її визначення). Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 15 березня 2021 року позивачеві було тимчасово визначено робоче місце в Костянтинівській окружній прокуратурі Донецької області.

Позивач вказав, що у липні 2021 року Першу кадрову комісію ліквідовано, та з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), створено П`ятнадцяту кадрову комісію. При цьому, Першою кадровою комісією, до моменту її ліквідації, так і не було прийнято рішення про призначення нової дати тестування. П`ятнадцята кадрова комісія розглянула результати складання іспиту та звернення позивача з приводу некоректної роботи програмного забезпечення та прийняла рішення № 198 від 13 вересня 2021 року про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку з набранням балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. У зв`язку з чим, наказом керівника Донецької прокуратури № 2601 -к від 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області.

Позивач вважає рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та, як наслідок, наказ про його звільнення протиправними, оскільки рішення П`ятнадцятої кадрової комісії прийнято неповноважним органом (кадровою комісією, якої на час проходження позивачем другого етапу атестації не існувало), необґрунтовано (без урахування наявності щодо позивача рішення кадрової комісії, яка діяла на час проходження ним другого етапу атестації), з перевищенням повноважень (не передбачено повноважень кадрових комісій переглядати рішення, ухвалені попередніми кадровими комісіями).

Відповідач, Офіс Генерального прокурора, позов не визнав, 29 грудня 2021 року надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що Законом України № 113-ІХ визначено процедуру реформування органів прокуратури, тобто прокурори для подальшого проходження служби в органах прокуратури, зобов`язані у відповідності зазначеним законом пройти атестацію. Позивачем на виконання пункту 10 Порядку № 221 Генеральному прокуророві подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, тобто, позивачем надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-УІІ (відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ). Відповідач наголосив, що така згода є усвідомлення наслідків неуспішного проходження атестації, при цьому посадові особи повинні усвідомлювати публічний характер своєї діяльності та миритися із певними обмеженнями чи втручанням в окремі права.

Також відповідач вказав, що проведення атестації прокурорів місцевих прокуратур здійснювалося за технічної та організаційної підтримки Міжнародної організації права розвитку (IDLO), проекту Європейського Союзу РRAVО-JUSTICE (у співпраці з ТОВ Сайметрікс Україна) та інших міжнародних партнерів. Закупівлю тестів на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки здійснював проект Європейського союзу РRAVО-JUSTICE. Відповідно до листа ТОВ Сайметрікс-Україна від 18 листопада 2020 року № 10/1120 інструмент РSYMETRICS та тести створені у відповідності до вимог та процедур International Теst Сomission, і пройшли перевірку надійності та валідності на репрезентативній українській вибірці; діагностичні норми тестів спеціально адаптовано для професійної групи Юриспруденція та правоохоронний сектор на високо репрезентативній професійній вибірці більше 4000 осіб, що дозволило максимально точно оцінювати та диференціювати рівень здібностей респондентів саме цієї професійної групи. Тести відповідають існуючим психометричним стандартам (нормам); мають хорошу ретестову надійність, внутрішню узгодженість, а також конструктивну валідність.

Задля уникнення будь-яких зловживань з боку респондентів, ТОВ Сайметрікс Україна визначено процедуру подання скарг на будь-які помилки/збої в роботі інструменту, що визначені в Процедурних нормах проведення тестування в межах автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості РSYMETRICS, затверджених наказом від 18 грудня 2018 року №ОД-01/1218 8, а саме: якщо в процесі тестування виникають запитання технічного характеру, необхідно підняти руку та дочекатися асистента або представника Замовника (у випадку тестування - представника робочої групи), який надасть необхідну технічну підтримку та, за наявності, зафіксує факт збою. Про зазначену процедуру всі без виключення респонденти інформувалися перед проведенням тестування.

Відповідач вказав, що за наслідками другого етапу атестації позивач набрав кількість балів, що, з урахуванням наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора від 7 жовтня 2020 року № 474, є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту. У зв`язку з цим його внесено до списку прокурорів, які не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Проте, Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка проводила атестацію позивача, рішення про неуспішне проходження ним атестації прийнято не було.

Визначення правильних відповідей та кількості набраних балів проводилося комп`ютерною програмою в автономному режимі, тобто без участі кадрової комісії та членів робочої групи. Результати атестації відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, про що позивач ознайомлений шляхом проставлення особистого підпису. У примітках відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначені. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії.

Відповідач наголосив, що позивач під час самого іспиту не звертався із скаргами до членів комісії щодо неналежного функціонування комп`ютерної техніки, щодо стану здоров`я, а подав відповідну заяву після його здачі та отриманого негативного результату.

За результатом розгляду заяви позивача про повторне проходження другого етапу атестації Перша кадрова комісія дійшла висновку про наявність об`єктивних та поважних причин, які вплинули на перебіг і результат складання іспиту, та вирішила задовольнити вказану заяву та призначити новий час для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Проте, вказаною комісією рішення про неуспішне проходження ним атестації прийнято не було; водночас новий час та дата складання іспиту комісією не призначені.

Відповідач вказав, що Комісією приймалося процедурне, а не остаточне рішення (про успішне/неуспішне проходження атестації та про призначення нового часу (дати) складання цього іспиту) без визначення конкретної дати. При цьому жодною нормою законодавства не передбачені строки, протягом яких повинні бути призначені нові час і дата складання іспиту. Визначення такої дати (часу) є дискреційними повноваженнями кадрових комісій.

Відповідач зазначив, що 26 серпня 2021 року на засіданні п`ятнадцятої комісії розглянуто питання щодо включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні комп`ютерної техніки (другий етап атестації).

Комісією встановлено, що ОСОБА_1 подав заяву про повторне проходження тестування підстав некоректної роботи комп`ютерної техніки, тестування, проте згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221, не складалися. Сам факт звернення прокурора із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності. Також, згідно з актом позапланової перевірки роботи інструменту РSYMETRICS та локального сервера від 4 листопада 2021 року збоїв, в тому числі часових затримок, у подачі запитань, обробці запитань та інших технічних проблем у роботі програми не виявлено.

Таким чином, Комісією не могли бути прийняті до уваги твердження прокурора про технічні збої під час тестування, адже відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 221, тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки. Тобто визначення правильних відповідей та кількості набраних балів проводиться комп`ютерною програмою в автономному режимі, без участі кадрової комісії та членів робочої групи. Наслідки отримання на цьому етапі атестації кількості балів, які є менше за прохідний бал, прямо визначені вказаним Порядком, а не віднесені на розсуд кадрової комісії.

Відповідно до пункту 17 розділу II Закону України № 113-ІХ та пункту 7 розділу І Порядку № 221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, забороняється.

Підстав для включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки Комісією № 15 не встановлено.

Враховуючи викладене Комісією № 15, відповідно до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-IX, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку № 221, прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13 вересня 2021 року № 198 про неуспішне проходження позивачем атестації.

З огляду на зазначені обставини, відповідач вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач, Донецька обласна прокуратура, 29 грудня 2021 року надіслала відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивача звільнено на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації, тому спірний наказ прийнятий на підставі, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством. На виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи.

Відповідач - 2, П`ятнадцята кадрова комісія з атестації прокурорів місцевих прокуратур Офісу Генерального прокурора України, відзив на адміністративний позов не подав, клопотання про продовження строку надання відзиву до суду не надходило.

18 січня 2022 року позивач надав відповідь на відзив відповідача, Офісу Генерального прокурора, у якій висловив незгоду з твердженнями відповідача та підтримав обставини викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року прийнято до провадження справу та призначено підготовче засідання на 21 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року відкладено підготовче засідання на 18 січня 2022 року.

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 17 лютого 2022 року.

4 лютого 2022 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 17 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 березня 2022 року.

17 березня 2022 року судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з введення воєнного стану, постійними обстрілами території України та введення активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Ухвалою суду від 23 червня 2022 року вирішено відкласти розгляд справи № 200/16014/21, продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та встановити учасникам справи строк протягом десяти днів з отримання зазначеної ухвали для надання клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження або надання клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану на території України.

На виконання вимог ухвали суду від 23 червня 2022 року клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження не надійшли від усіх учасників справи.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25 жовтня 2022 року про що повідомлено сторін.

Позивач у судовому засіданні підримав заявлений позов та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача -1 у судовому засіданні заперечувала проти позову та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у запереченнях проти позову.

Представник відповідача - 2 до суду не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу на посаді прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури з 8 жовтня 2019 року по 22 жовтня 2021 року, що підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 .

Так, наказом Генеральної Прокуратури України №242к від 4 жовтня 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області з 8 жовтня 2019 року.

На виконання вимог Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури № 113-ІХ, Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 року № 221 розпочато процес атестації прокурорів.

8 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подано Генеральному прокуророві заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, у якій підтверджено та погоджено, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» його буде звільнено з посади прокурора.

ОСОБА_1 успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) та його допущено до наступного етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки.

Водночас, 4 листопада 2020 року за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 84 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, що підтверджується відомостями про результати тестування у яких наявний підпис позивача. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки відсутні.

5 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до голови Першої кадрової комісії з атестації із заявою про перегляд результатів 2 етапу атестації прокурорів місцевих прокуратур у вигляді складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та про можливість повторно пройти 2 етап атестації у будь-який час. В обґрунтування заяви вказано, що під час складання іспиту комп`ютерна мишка була несправна, також при виборі двох відповідей по вербальному тесту при зміні одного з відповідей не відображалось на екрані монітору перехід на інший варіант відповіді, іноді декілька разів потрібно було натискати на відповідь і чекати, наступне питання з`являлося не одразу, що в результаті часу на складання іспиту було менше.

Перша кадрова комісія 20 листопада 2020 року (протокол № 12, шосте питання порядку денного) розглянула заяву позивача від 6 листопада 2021 року та, враховуючи доводи ОСОБА_1 , дійшла висновку про наявність об`єктивних та поважних причин, які вплинули на перебіг і результат складання іспиту та вирішила задовольнити вказану заяву та призначити новий час та дату складання іспиту, про що внести зміни до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (без визначення нової дати іспиту).

Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 15 березня 2021 року ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце в Костянтинівській окружній прокуратурі Донецької області.

Наказом Генерального прокурора № 236 від 16 липня 2021 року визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора № 422 від 10 вересня 2020 року Про створення першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

Після припинення повноважень Першої кадрової комісії матеріали атестації щодо прокурорів були передані до Офісу Генерального прокурора.

Наказом Генерального прокурора № 239 від 22 липня 2021 року створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

Після припинення повноважень Першої кадрової комісії та створення П`ятнадцятої кадрової комісії 9 серпня 2021 року відбулося засідання П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому, заслухавши доповідну записку Офісу Генерального прокурора, вирішено звернутися до кадрового підрозділу Офісу Генерального прокурора про передачу П`ятнадцятій кадровій комісії матеріалів атестації щодо прокурорів, щодо яких першою четвертою кадровими комісіями прийнято рішення про призначення нового часу (дати) складання іспиту, що зафіксовано у протоколі засідання від 9 серпня 2021 року №1.

Матеріали атестації щодо таких прокурорів були передані до п`ятнадцятої кадрової комісії.

26 серпня 2021 року на засіданні п`ятнадцятої кадрової комісії розглянуто питання щодо включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 (протокол № 7, питання № 24 порядку денного).

У вказаному протоколі п`ятнадцята кадрова комісія зазначила, що 4 листопада 2020 року за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 84 бали, що з урахуванням наказу Генерального прокурора від 7 жовтня 2020 року № 474, є менше затвердженого прохідного балу (93) для успішного складання іспиту. ОСОБА_1 подав до першої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяву про повторне проходження тестування з підстав некоректної роботи комп`ютерної техніки, на якій проводилось тестування. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, відповідно до п. 7 розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 року № 221, не складалися. Сам факт звернення прокурора із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності. Відповідно до п. 17 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ та п. 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 року № 221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, забороняється.

В подальшому вказаною Комісією позивача включено до Переліку прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), які за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, яке відбулося 02 листопада 2020 року - 09 листопада 2020 року, набрали менше прохідного балу (93) і неуспішно пройшли атестацію (додаток №1 до протоколу від 13 вересня 2021 року № 11( ОСОБА_1 №198 за списком).

13 вересня 2021 року п`ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення №198 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного вище рішення, наказом керівника Донецької обласної прокуратури №2601-к від 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ від 19 вересня 2019 року) з 22 жовтня 2021 року.

Позивач не погодившись з рішенням про неуспішне проходження атестації, а також з наказом про звільнення, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України Про прокуратуру.

До 15 липня 2015 року були чинні положення Закону України Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року №1789-XII, ст. 13 якого визначала систему органів прокуратури, яку становили: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також військові прокуратури. У разі необхідності Генеральний прокурор України міг створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX, який набрав чинності 25 вересня 2019 року (далі Закон №113-IX), запроваджено реформування системи органів прокуратури та у зв`язку з цим внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Закону №1697-VІІ.

Так, відповідно до статті 7 Закону № 1697-VІІ в редакції Закону №113-IX систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

При цьому, відповідно до пункту 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України Про прокуратуру прокурор звільняється з посади у разі саме ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Пунктом 7 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX встановлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктами 9-14 цього розділу визначено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Так, на виконання вимог Закону № 113-IX, наказом Генерального прокурора № 221 від 3 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі Порядок №221).

За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

У відповідності до пункту 2 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України проводиться відповідними кадровими комісіями, порядок роботи яких, перелік і склад визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Відповідно пункту 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання ( п. 6 Порядку № 221).

Пунктами 7 та 8 розділу І Порядку № 221 передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку № 221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки визначений розділом 3 цього Порядку. Пунктом 6 розділу 3 Порядку № 221 передбачено, що Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

При цьому, відповідно до пункту 17 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем подано заяву про намір пройти атестацію у встановлений строк і за визначеною формою, у зв`язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів.

Згідно з матеріалами справи позивачем успішно пройдено перший етап атестації, метою якого є виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, і він був допущений до другого етапу, метою якого є виявлення загальних здібностей та навичок.

Як вже зазначалось вище, позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 84 балів, що є меншим від затвердженого наказом Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року №105 прохідного балу для успішного складання іспиту.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 221 інші питання, пов`язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку №221. Так, уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії . У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії (пункт 2 розділу V Порядку № 221).

Так, на час проходження позивачем першого та другого етапу атестації відповідною кадровою комісією, що уповноважена приймати рішення щодо позивача, була Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих).

Судом встановлено, що заява позивача щодо повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, була розглянута на засіданні Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих) та уповноваженою комісією була надана відповідна правова оцінка обставинам, що викладені у вказаній заяві позивача, за результатами чого прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 та внесення до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Зазначеним рішенням ОСОБА_1 також було виключено зі списку осіб, які 4 листопада 2020 року не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Рішення комісії відображено в протоколі № 12 засідання від 20 листопада 2020 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що уповноваженою комісією за заявами позивача було вирішено призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, а тому позивач мав обґрунтовані сподівання на можливість перездачі іспиту.

При цьому, П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), рішення якої оскаржується, була створена наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 Про створення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та на підставі наказу Генерального прокурора від 15 листопада 2021 року №357, яким вказаний наказ визнано таким, що втратив чинність, припинила своє функціонування.

Тобто, П`ятнадцята кадрова комісія була створена через тривалий час після проходження позивачем другого етапу атестації. Відповідно, на час проходження позивачем цього етапу атестації такої комісії не існувало.

Також суд зазначає, що відповідачами не зазначено підстав подальшого перегляду протокольного рішення першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 20 листопада 2020 року з боку п`ятнадцятої кадрової комісії, якою за тих самих обставин прийнято рішення від 13 вересня 2021 року №198 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.

Крім того, відповідачами не обґрунтована та не доведена наявність у п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), повноважень щодо фактичного скасування попереднього рішення органу того самого рівня (першої кадрової комісії), з того ж самого питання.

Суд вважає за необхідним вказати, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Так, у постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 року у справі №464/337/17 викладені наступні правові висновки: 40. Верховний Суд зазначає, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

41. У пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51).

42. З огляду на викладене, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Згідно позиції Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань, йдеться в пункті 61 коментаря до документа Венеційської комісії Мірило правовладдя, ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань.

Таким чином, оскільки уповноваженою комісією за заявою позивача було прийнято рішення про виключення його зі списку осіб, які 4 листопада 2021 року не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, та вирішено призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивач мав обґрунтовані сподівання на можливість перездачі іспиту.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 198 від 13 вересня 2021 року прийнято не уповноваженою комісією, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з порушенням розумного строку прийняття такого рішення.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт позапланової перевірки роботи інструменту РSYMETRICS та локального сервера від 3 листопада 2020 року відповідно до якого збоїв, в тому числі часових затримок, у подачі запитань, обробці запитань та інших технічних проблем у роботі програми не виявлено, оскільки зазначений акт містить лише прізвища та ініціали осіб, які його склали, між тим не містить інформації щодо організації, де працюють вказані особи, печатки цієї організації, що унеможливлює встановлення обставин чи складений акт уповноваженими особами.

Таким чином, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації, прийняте щодо позивача, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року № 2601-к, яким позивача звільнено з посади прокурора, прийнятий на підставі рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року № 198, такий наказ також підлягає скасуванню з поновленням позивача на попередній посаді прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області.

Стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Положеннями статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 7 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Оскільки день звільнення 22 жовтня 2021 року вважається останнім днем роботи, поновлення на роботі у цьому випадку підлягає з 23 жовтня 2021 року.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою про середньомісячну заробітну плату від 7 грудня 2021 року № 21-85-1217, що надана відповідачем на вимоги ухвали суду, останніми 2 календарними місяцями, які передували звільненню позивача є серпень та вересень 2021 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент звільнення складала 350,10 грн., середньомісячна заробітна плата 7527,15 грн.

Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 серпня 2020 року № 3501-06/219 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік та Міністерства економіки України від 12 серпня 2021 року N 47-03/520 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік кількість робочих днів в період з 23 жовтня 2021 по день прийняття рішення у справі (25 жовтня 2022 року), з урахуванням кількості робочих днів у період воєнного стану, становить 259 днів.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 жовтня 2021 року по 25 жовтня 2022 року, що підлягає стягненню на користь позивача складає 90675,90 грн. (350,10 грн. * 259 дні = 90675,90 грн.).

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом: скасування рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №198 від 13 вересня 2021 року, наказу керівника Донецької обласної прокуратури № 2601-к від 21 жовтня 2021, поновлення позивача на попередній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір за позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії у 908 грн., що підтверджується квитанцією від 16 листопада 2021 року. Ураховуючи, що наказом Офісу Генерального прокурора № 357 від 15 листопада 2021 року визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 Про створення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), суд приходить висновку про стягнення судового збору з Офісу Генерального прокурора.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 198 від 13 вересня 2021 року Про неуспішне проходження прокурором атестаці.

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 2601-к від 21 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації ( пп. 2 п. 19 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року №113-ІХ) з 22 жовтня 2021 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури з 23 жовтня 2021 року.

Стягнути з Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: вул. Університетська, буд, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 жовтня 2021 року по 25 жовтня 2022 року в сумі 90 675 (Дев`яносто тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 90 копійок. (з відрахуванням з вказаної суми податків, зборів та обов`язкових платежів).

Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7527,15 грн. (з відрахуванням з вказаної суми податків, зборів та обов`язкових платежів) звернути до негайного виконання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, б. 13/15, код ЄДРПОУ: 00034051) судовий збір в розмірі 908 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 25 жовтня 2022 року, у повному обсязі рішення виготовлене 31 жовтня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв