Решение № 107001765, 06.10.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8000/13-ц

Категорія 18

2/295/235/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді - Перекупка І.Г., при секретарі Хробуст А.О., за участю представників позивача Слівінського О.О., Ткаченко В.М., Кузьміна Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Богунського районного суду в м. Житомирі позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», Міністерства фінансів України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», Міністерства фінансів України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що між Акціонерним банком «Синтез» (далі АБ «Синтез») та Товариством з обмежено відповідальністю «Оскар» (далі - ТОВ «Оскар») укладено договір кредитної лінії № 060707/5 від 06.07.2007 р., відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3. якого ТОВ «Оскар» надано кредит в сумі 900 000 (дев`ятсот тисяч) 00 центів доларів США (строк дії кредитної лінії з 06.07.2007 р. по 05.07.2010 р. включно).

З метою забезпечення виконання кредитного договору 09.07.2007 р. між АБ «Синтез» та ТОВ «Оскар» укладено договір іпотеки. Відповідно до вищезгаданого договору ТОВ «Оскар» передав в іпотеку належне Товариству нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотека цього нежитлового приміщення зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за № 5264167 від 09.07.2007 р. (реєстраційний номер прав власності на нерухоме майно - 17559698).

Згідно пункту 7.1. договору передбачено, що вартість предмету іпотеки становить 7 682 990 (сім мільйонів шістсот вісімдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто грн.) 00 коп.

Відповідно до умов п. 2.4. договору іпотеки відчуження предмету іпотеки допускається тільки за письмовою згодою Іпотекодержателя.

Згідно п. 3.2.4. встановлено, що Іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його або вимагати в Іпотекодавця дострокового виконанні зобов`язань, що випливають з Кредитного договору, зокрема, за умови невиконанні іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2.1. звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь-яким способом на вибір Іпотекодержателя, зокрема, за зверненням до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

В резолютивній частині позовної заяви позивач просив - невідкладно вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме, на нежитлове приміщення загальною площею 1115,20 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1 .

В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Оскар» перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за договором кредитної лінії № 060707/5 від 06.07.2007 р. у розмірі 1 861 336,16 доларів США та 877 077,79 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 09.07.2007 р. - нежитлове приміщення загальною площею 1115,20 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки в розмірі оціночної вартості вказаного майна, що буде визначена незалежним суб`єктом оціночної діяльності на момент продажу.

Передати в управління ПАТ АБ «Укргазбанк» предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 1115,20 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1 на період його реалізації на прилюдних торгах, в порядку передбаченому Законом України «Про іпотеку», шляхом надання права на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форм власності), а також Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для управління майном та/або укладення договорів найму (оренди), суборенди приміщень; здійснення дій, пов`язаних з управлінням (спільним управлінням) з будь - якими особами, передачі в управління (наступне управління) будь-яким особам; права отримання плати за користування приміщеннями, зміни та/або розривання та/або укладення правочинів та/або договорів та/або угод, щодо надання послуг з електро -, водо -, тепло - та газопостачання, телефонного зв`язку, а також з інших послуг, пов`язаних з утриманням та обслуговуванням майна; права змінювати та/або розривати та/або укладати договори щодо охорони приміщень.

Витребувати на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Оскар» з незаконного володіння ОСОБА_1 , нежитлове приміщення загальною площею 1115,20 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1 . (Т. 1 а. с. 1-10).

Представник Міністерства фінансів України Шлапак О.В. направив до суду пояснення зі змісту яких позовні вимоги заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі ПАТ АБ «Укргазбанк», Міністерства фінансів України, ТОВ «Оскар» до ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, просив задовольнити в повному обсязі. (Т. 2 а. с. 4-7).

06 червня 2016 р. позивач звернувся з уточненою позовною заявою в резолютивній частині якої просив витребувати на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Оскар» з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Роскар» нежитлове приміщення загальною площею 1115,20 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1 . (Т. 3 а. с. 64-73).

На протязі терміну слухання справи представник позивача та ПАТ АБ «Укргазбанк» наполягали на задоволені позовних вимог.

Представник ТОВ «Оскар» в заяві від 27.10.2014 р. позов підтримав в повному обсязі. (Т. 2 а. с. 8-9).

04 листопада 2016 р. представник ТОВ «Оскар» направив до суду заяву про закриття провадження у справі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.11.2016 р. у задоволені клопотання відмовлено. (Т. 3 а. с. 125-126, 143-144).

23.05.2019 р., 05.08.2020 р., 06.08.2020 р. представник ТОВ «Оскар» звернувся з заявами про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог ТОВ «Оскар» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Роскар». Ухвалами Богунського районного суду м. Житомира від 05.08.2020 р., 30.11.2020 р., 18.02.2021 р. у задоволені вказаних заяв відмовлено. (Т. 5 а. с. 84, 90, 93-94, 108, 146-147, 176-177).

За заявою ТОВ «Роскар» від 21.04.2016 р., товариство залучено у якості співвідповідача. (Т. 3 а. с. 57-60, 84-85).

Представник ТОВ «Роскар» заперечував проти задоволення позовних вимог. (Т. 3 а. с. 122-124).

14.08.2019 р. представник ТОВ «Роскар» направив до суду клопотання про залишення позову без розгляду. В обгрнтування клопотання вказав, що звертаючись з позовом у даній справі, прокурор не обгрунтував підстав представництва інтересів держави в порядку ст. 76-78, 80 ЦПК України, а навпаки - фактично пред`явив позов в інтересах самостійних юридичних осіб ПАТ АБ «Укргазбанк», ТОВ «Оскар», що свідчить про відсутність у прокурора цивільної процесуальної дієздатності щодо подачі даного позову. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2020 р. у задоволені клопотання представника ТОВ «Роскар» - відмовлено. (Т. 5 а. с. 10-12, 54-55).

08.09.2021 р. від представника ТОВ «Роскар» Давиденко В.В. до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог ТОВ «Оскар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Росток», ТОВ «Роскар» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.09.2021 р. у задоволені заяви представника ТОВ «Роскар» Давиденко В.В. відмовлено. (Т. 5 а. с. 234-235, 239-240).

Представник ТОВ «Росток» 01.08.2018 р. направив до суду відзив в якому просив у задоволені позовних вимог позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі ПАТ АБ «Укргазбанк», Міністерства фінансів України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Роскар», ТОВ «РОСТОК» про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити. (Т. 4 а. с. 160-162).

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

Між Акціонерним банком «Синтез» (далі АБ «Синтез») та Товариством з обмежено відповідальністю «Оскар» (далі - ТОВ «Оскар») укладено договір кредитної лінії № 060707/5 від 06.07.2007 р., відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 якого ТОВ «Оскар» надано кредит в сумі 900 000 (дев`ятсот тисяч доларів США) (строк дії кредитної лінії з 06.07.2007 р. по 05.07.2010 р. включно).

З метою забезпечення виконання кредитного договору 09.07.2007 р. між АБ «Синтез» та ТОВ «Оскар» укладено договір іпотеки. Відповідно до вищезгаданого договору ТОВ «Оскар» передав в іпотеку належне Товариству нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотека цього нежитлового приміщення зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за № 5264167 від 09.07.2007 р. (реєстраційний номер прав власності на нерухоме майно - 17559698).

Згідно пункту 7.1. договору передбачено, що вартість предмету іпотеки становить 7 682 990 грн.

Відповідно до умов п. 2.4 договору іпотеки відчуження предмету іпотеки допускається тільки за письмовою згодою Іпотекодержателя.

Згідно п. 3.2.4. встановлено, що Іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його або вимагати в Іпотекодавця дострокового виконанні зобов`язань, що випливають з Кредитного договору, зокрема, за умови невиконанні іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2.1. звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь-яким способом на вибір Іпотекодержателя, зокрема, за зверненням до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

У подальшому, до указаного Договору кредитної лінії 3060707/5 від 06 липня 2007 р. укладено додаткові угоди № 1 від 25.09.2007 р., № 2 від 04.12.2007 р., № 3 від 04.02.2008 р., № 4 від 21.02.2008 р., № 5 від 15.07.2008 р., № 6 від 31.10.2008 р., № 7 від 26.12.2008 р., № 8 від 24.02.2009 р.

Крім того, 12.02.2009 р. між ВАТ АБ «Укргазбанк» (новий кредитор) та АБ «Синтез» (первісний кредитор) укладено договори відступлення прав за кредитним договором. У подальшому між цими ж сторонами укладено договір відступлення прав за договором іпотеки від 12.02.2009 р. за № 1671.

Згідно п. 1.1 договору відступлення прав за договором іпотеки первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує право вимоги виконання ТОВ «Оскар» (боржник) усіх його зобов`язань Іпотекодавця за договором іпотеки зі змінами і доповненнями, укладеного між первісним кредитором і боржником та посвідченого за № 157 від 09.07.2007 р.

У пункті 1.3 договору відступлення прав за кредитним договором від 12.02.2009 р. сторони по договору встановили, що до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора по кредитному договору та права вимоги повного та належного виконання позичальником зобов`язань, об`єктом яких є грошові кошти, по кредитному договору, в тому числі: повного погашення кредиту, розмір якого станом на 12.02.2009 р. становить 1 484 498,44 (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім доларів США) 44 цента, у порядку та у строки, передбачені Кредитним договором; сплати процентів за користування кредитними коштами у порядку та у розмірі, передбачені кредитним договором; сплата штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Згідно пункту 1.4 договору відступлення прав за кредитним договором від 12.02.2009 р. сторони по договору встановили, що первісний кредитор уступає новому кредитору право вимоги, вираженої у грошовій формі за кредитними договором в рахунок погашення заборгованості первісного кредитора об`єктом якого є грошові кошти за договором міжбанківського кредиту № 21650 від 18.06.2007 р., укладеного між первісним кредитором та новим кредитором та не погашеної в результаті заліку зустрічних вимог, оформленого згідно договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.02.2009 р. Залишок заборгованості за Кредитним договором станом на дату укладення цього Договору складає 1 484 498 (один мільйон чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім доларів США) 44 цента.

Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу норм ч. 2 ст.1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідност. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи Банком свої зобов`язання за договором виконані у повному обсязі, а ТОВ «Оскар» допущено заборгованість за договором кредитної лінії.

У зв`язку з цим, рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.2010 р. залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 р. у справі № 17/1918 задоволено позов АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Оскар» про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 060707/5 від 06.07.2007 р. та стягнуто 1 861 336,16 доларів США та 877 077,79 грн. (Т. 1 а. с. 54-69).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Указане рішення на даний час залишається не виконаним.

За змістом ст. 575 ЦК України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотекою.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Будучи власником нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Оскар» провело його ремонт та реконструкцію, в результаті чого площа заставного майна збільшилася до 1115,20 м. кв.

Згідно листа управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради від 20.06.2011 р. № 604/12 будівлі ТОВ «Оскар» надано уточнену адресу: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з уточненням адреси та проведеною реконструкцією нежитлового приміщення «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлений новий технічний паспорт.

У відповідності до п. 3.10. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційних дій) одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ вносить записи до відповідного розділу Реєстру прав. На кожний об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратор БТІ одночасно з внесенням запису до відповідного розділу Реєстру прав присвоює реєстраційний номер такому об`єкту, який залишається незмінним протягом усього часу його існування. У разі переходу права власності та інших речових прав на об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або зміни в його описі реєстраційний номер такого об`єкта залишається незмінним.

ТОВ «Оскар» 08.07.2011 р. отримало свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення серія НОМЕР_1 . При цьому, згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 306320000 від 15.07.2011 р. реєстраційний номер майна 17559698, номер запису - 14057, у книзі 183, у реєстрі прав власності на нерухоме майно залишився той же самий.

Однак, згідно витягу про державну реєстрацію прав КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» № 30709264 від 22.07.2011 р. реєстраційний номер майна 17559698 у реєстрі прав власності на нерухоме майно змінено на номер 34202446.

У подальшому, 10.08.2011 р. між ТОВ «Оскар» та ТОВ «Росток укладено договір купівлі - продажу, відповідно до якого ТОВ Оскар зобов`язується передати у власність ТОВ «Росток» нежитлове приміщення загальною площею 1115,20 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а ТОВ «Росток» зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти зазначений об`єкт і сплатити договірну ціну, що становила 305 000 грн.

Право власності на дане нежитлове приміщення за ТОВ «Росток» зареєстроване КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 25.08.2011 р., реєстраційний номер 34202446, номер запису 14057 в книзі 183.

У свою чергу 16.09.2011 р. ТОВ «Росток» продав вказане нежитлове приміщення ОСОБА_2 .

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11.01.2012 р. у справі № 2-1465/12 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 500 000 грн.

При виконанні вказаного рішення Богунським відділом Житомирського міського управління юстиції сторонами укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 02.02.2012 р.

За умовами мирової угоди погашення боргу відбувається шляхом передачі боржником стягувачу у власність нежитлового приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 06.11.2012 р. ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира про затвердження мирової угоди скасовано. Відмолено у задоволенні подання державного виконавця Богунського відділу Житомирського міського управління юстиції про затвердження мирової угоди. При цьому, суд виходив з того, що на час затвердження мирової угоди нежитлове приміщення за адресою перебувало в заставі на підставі договору іпотеки і було включено до реєстру іпотек із забороною його відчуження. Окрім того, станом 02.02.2012 року діяли заходи забезпечення позову. (Т. 1 а. с. 107-108).

У листопаді 2012 р. ОСОБА_1 повторно звернув до виконання виконавчий лист № 2-1465/12. З метою виконання рішення суду виконавчою службою 04.01.2013 р. реалізовано нежитлове приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 на прилюдних торгах, переможцем яких став ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судами, що останній був позивачем по справі № 2-1465/12 за позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. За таких обставин, з ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 06.11.2012 р. ОСОБА_1 було достеменно відомо про те, що спірне нерухоме майно перебувало в заставі та не могло бути відчужене.

Застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою Заставодержателя.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди Іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Поряд з цим, рішенням господарського суду Житомирської області від 02.07.2012 р. у справі № 7/5007/711/12 договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Оскар» та ТОВ «Росток» визнано недійсним. (Т. 1 а. с. 103-106).

Указаним судовим рішенням встановлено, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та на час розгляду справи приміщення перебувало в заставі на підставі договору іпотеки і було включено до реєстру іпотек із забороною на його відчуження. Іпотекодавець не надавав ні письмової, ні усної згоди на відчуження предмету іпотеки - вказаного нежитлового приміщення.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Недобросовісність набувача ОСОБА_1 , зокрема, доводиться тим, що останньому відомо про наявність перешкод до вчинення правочину на спірне нерухоме майно, з ухвали апеляційного суду Житомирської області від 06.11.2012 р. у справі № 2-1465/12 (№ 0609/2-1465/12).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норм ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором можуть застосовуватися положення вказаного Кодексу про позику.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлений обов`язок, зокрема, позичальника повернути кредит та сплатити проценти за кредитним договором.

Згідно із ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус Іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно вимог ст. 33 вказаного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право Іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Статтею 34 вказаного Закону встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між Іпотекодавцем і Іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий Іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Установлено, що Іпотекодержатель (ПАТ «Укргазбанк») не надавав ні письмової, ні усної згоди на відчуження предмету іпотеки - вказаного нежитлового приміщення, за таких обставин, будь-які дії щодо розпорядження та відчуження майна порушують інтереси та права державного банку.

Як наслідок, рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2010 р. у справі № 17/1918 залишається невиконаним, що призводить до порушення економічних інтересів держави.

Також, рішеннями Богунського районного суду м. Житомира від 13.03.2014 р. та апеляційного суду Житомирської області від 20.05.2015 р. у справі № 295/4635/13-ц, встановлено нікчемність договору купівлі продажу нерухомого майна від 16.09.2011 р., укладеного між ТОВ «Росток» та ОСОБА_2 (Т. 2 а. с. 15-24).

Задовільняючи позов ТОВ «Росток» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення встановлення нікчемності договору та скасування права власності, суди виходили із того, що продаж майна, яке перебуває в іпотеці, без згоди іпотекодержателя тягне за собою недійсність правочину, що передбачено ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку», а тому договір є нікчемним в силу положень ст. 215 ЦК України.

Разом з тим, рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23.01.2014 р., яке залишено в силі постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.11.2014 р., у справі № 295/6126/13-ц визнано недійсними прилюдні торги та скасовано свідоцтво про право власності від 15.01.2013 р. на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 (Т. 1 а. с. 225-234).

Указане рішення суду виконано державним реєстратором і запис у державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо права власності за ОСОБА_1 скасовано.

Ураховуючи, що під час розгляду цивільної справи про витребування у ОСОБА_1 майна скасовано запис у державному реєстрі нерухомості та визнано недійсними прилюдні торги, на підставі яких власником спірного майна став ОСОБА_1 судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 , оскільки у державному реєстрі саме за останнім був запис про реєстрацію права власності.

Також, оскільки у ході розгляду справи, не зважаючи на вжиті заходи забезпечення позову, спірну нерухомість відчужено на користь ТОВ «Роскар», останнє залучено судом до розгляду справи у якості співвідповідача.

Однак, ТОВ «Роскар» не є добросовісним набувачем, оскільки його засновниками виступили ТОВ «Оскар» та ТОВ «Росток», яким було відомо про наявність спору щодо нерухомого майна.

Статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Володіння це фактична влада над річчю. Володіння треба розуміти, як постійну можливість матеріального зв`язку власника з річчю. Право володіння виникає на підставі договору із власником або особою, які майно передано власником (ст. 398 ЦК України). Право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна (п. 2 ч. 1 ст. 399 ЦК України.)

ТОВ «Оскар» являється неволодіючим власником нерухомого майна, що підтверджується фактом визнання недійсним правочину на підставі якого ТОВ «Оскар» відчужено майно та наявністю у ТОВ «Оскар» правовстановлюючих документів , що установлено у ході розгяляду Богунським районним судом міста Житомира справи № 295/4635/13-ц про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна укладеного між ТОВ «Росток» та ОСОБА_2 , а також справи № 295/6126/13-ц про визнання недійсними прилюдних торгів.

У зв`язку з цим, вбачаються підстави для задоволення позову прокурора про витребування майна на користь ТОВ «Оскар».

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття пава власності встановлена судом.

Установлено, що ОСОБА_2 став володільцем майна на підставі правочину, який згодом був визнаний недійсним (нікчемним), тобто таким, що не породжує будь-яких правових наслідків з моменту його укладення, останній являється незаконним володільцем майна, тобто таким, що володіє без відповідної правової підстави.

З приводу доводів відповідачів про добросовісність набуття права власності ОСОБА_2 і неможливість його витребування, слід ураховувати, що питання добросовісності набуття (ст. 388 ЦК України) досліджується лише за наявності факту придбання особою майна за відплатним договором. У даному випадку, такий договір (укладено між ТОВ «Росток» та ОСОБА_2 ) визнано недійсним, а недійсний правочин не породжує жодних наслідків, а отже, й титулу власника у добросовісного набувача.

Окрім того, майно підлягає витребуванню і в добросовісного набувача у випадку, якщо воно вибуло з володіння власника поза його волею.

ТОВ «Оскар» позбулося права власності на підставі договору купівлі- продажу з ТОВ «Росток», який укладений особою без відповідного рішення загальних зборів, як того вимагає Статут товариства, що свідчить про відсутність волевиявлення ТОВ «Оскар». Указані обставини встановлені судом у рішенні господарського суду Житомирської області від 09.07.2015 р. у справі № 906/796/15.

У ході розслідування кримінального провадження № 42016060000000040, відомості про яке 29.04.2016 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України установлено, що згідно протоколу загальних зборів ТОВ «Росток» від 25.02.2016 р. та протоколу установчих зборів засновників ТОВ «Роскар», ТОВ «Росток» і ТОВ «Оскар» засновано ТОВ «Роскар». ТОВ «Росток» для формування статутного капіталу внесено належне йому нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, літера «А», загальною площею 1115.20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі акту приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальності «Роскар», ТОВ «Росток» передано, а ТОВ «Роскар» прийнято нежитлову будівлю загальною площею 1115.20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі указаних документів, 13.04.2016 р. державним реєстратором за номером запису 14164504 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ТОВ «Роскар» права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, літера «А», загальною площею 1115, 20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 р. у справі № 910/3907/18).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Такий правовий висновок Великою Палатою Верховного Суду, з посиланням на висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17.02.2016 р. у справі N 6-2407цс15 - пункт 58 постанови від 28.11.2018 р. у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18).

З огляду на те, що між власником та володільцем спірного майна немає жодних юридичних відносин, належним та ефективним способом захисту порушених майнових прав держави є витребування такого майна шляхом пред`явлення віндикаційного позову на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, окрім іншого, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За приписами ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Правовий статус суб`єктів права різних форм власності ґрунтується на єдиних конституційних принципах. Разом із тим правовий статус кожного з них має особливості, що і характеризують того чи іншого суб`єкта права власності як такого.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності як у тому, що є загальним для них, так і в його особливостях відповідно до законів, дія яких на них поширюється.

Підставам виникнення та припинення права власності присвячені глави 24, 25 ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

При цьому, за загальним правилом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Усі підстави виникнення права власності можна поділити на первісні і похідні способи. В основу цього поділу може бути покладений критерій волі (коли визначальне значення має воля на виникнення права власності, її відсутність) та критерій правонаступництва (коли значення має наявність або відсутність правонаступництва при виникненні права власності).

Первісними вважаються такі способи набуття права власності, при яких право власності на річ виникає вперше або незалежно від волі попереднього власника.

Похідні способи характеризуються тим, що право власності переходить від однієї особи до іншої (правонаступництво) та виникає внаслідок взаємного волевиявлення цих осіб.

При цьому, таке волевиявлення виникає спочатку у однієї сторони (ініціатора) та адресується іншій, яка, у свою чергу, може виразити власне волевиявлення.

Слід зазначити, що волю держави й інших публічних утворень виражають відповідні органи (державної влади, влади АРК, місцевого самоврядування).

Суд критично відноситься до позиції відповідачів в частині законності представництва прокурора.

Так, відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. ст. 35, 36-1, 56 Закону України «Про прокуратуру» прокурор (у тому числі його заступники) зобов`язаний вживати передбачені законом заходи щодо усунення порушень закону, від кого б вони не виходили.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. прокурор або його заступник подають до господарського суду позови саме в інтересах держави.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частиною 2 статті 45 ЦПК України (в редакції на момент пред`явлення позову) передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 10.06.2009 року «Про капіталізацію публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» та Постанови Кабінету Міністрів № 342 від 04.04.2011 р. «Про додаткову капіталізацію публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», АБ «Укргазбанк» є банком з часткою держави в статутному капіталі у розмірі 92,998 %.

Найбільшим беніфіціарним власником АБ «Укргазбанк» є держава в особі Міністерства фінансів України, що володіє 92,9998 % статутного капіталу банку.

Міністерство Фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, є органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором визначено ТОВ «Оскар» у якості позивача, оскільки спірне майно має бути повернуто товариству для подальшої передачі банку.

Крім того, прокурором заявлено даний позов на захист інтересів держави, оскільки порушення позичальником кредитних зобов`язань, відчуження заставного майна, призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов`язань перед кредиторами, у тому числі, державою в особі Національного банку України, та може поглибити кризові явища у банківській сфері та в державі в цілому.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 р. у справі № 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді.

Отже, наявність інтересів держави у діяльності державних підприємств, установ та господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді прокурор обґрунтовує окремо у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин порушення таких інтересів або ж фактів, які свідчать про загрозу їх порушення.

Незважаючи на трансформаційні процеси, які відбулися у зв`язку зі зміною законодавства, змінами у правозастосуванні, зумовленими розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, згадані висновки Конституційного Суду України щодо «інтересів держави» є актуальними й дотепер. Основні принципи, закріплені у Конституції України, є незмінними з моменту її прийняття.

При цьому з огляду на те, що фактичним позивачем за позовом прокурора є держава (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18), визначення прокурором конкретних суб`єктів (орган державної влади, державне підприємство, акціонерне товариство з державною часткою у статутному капіталі тощо) як позивачів зумовлюється виключно нормами процесуального права, які регламентують склад учасників справи, процедуру її розгляду судом та порядок подальшого виконання судового рішення.

З огляду на викладене, визначаючи у якості позивача орган державної влади, державне підприємство, акціонерне товариство з державною часткою у статутному капіталі тощо, прокурор не здійснює захисту інтересів таких суб`єктів, а захищає порушені інтереси держави, які тісно пов`язані з діяльністю або повноваженнями таких суб`єктів.

У пункті 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українипередбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки наведено у постановах, зокрема від 20.11.2018 р. у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 р. у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц). В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова від 27.02.2019 р. у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанова від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20 наведено висновок про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другоїстатті 19 Конституції Українивідсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини 3 статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Висновки про те, що прокурор наділений правом подавати позови в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, ПАТ «Укргазбанк» також стверджується судовою практикою, зокрема, постановами Верховного Суду від 06.08.2020 р. у справі № 367/3828/15-ц, від 22.07.2020 р. у справі № 367/7448/16-ц, від 10.08.2020 р. у справі № 923/197/18, від 01.10.2020 р. у справі № 924/647/18, від 20.01.2021 р. у справі № 927/468/20, у яких Верховний Суд не ставить під сумнів можливість представництва прокурором інтересів держави в особі уповноважених державних органів за умови дотримання порядку, встановленого у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

На підставі викладеного суд вважає, що об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення, літера «А», загальною площею 1115, 20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підлягає витребуванню з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар».

Керуючись ст. ст. 41, 121, 131-1 Конституції України, Законами України «Про прокуратуру», «Про іпотеку», «Про заставу», ст. ст. 24, 25, 215, 328, 387, 388, 598, 626, 1048, 1054, 1069, 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76 - 82, 89, 188, 263, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», Міністерства фінансів України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» про витребування майна з чужого незаконного володіння, задовольнити частково.

Витребувати на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар» з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» нежитлове приміщення загальною площею 1115,20 кв. м. що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар» на користь прокуратури Житомирської області а саме на Єдиний казначейський рахунку Державної казначейської служби України 3 441 грн. в рахунок сплати судового збору станом на 18.02.2016 р.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 17.10.2022 р.

Відомості про сторін:

Позивач: Житомирська обласна прокуратура, 10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39; 10030, м. Житомир, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», вул. Київська, 74.

Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар», ЄДРПОУ 30104121 10030, м. Житомир, вул. Котовського (Грушевського), 50/81

Відповідач: ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар», ЄДРПОУ 40306532, 10030, м. Житомир, вул. Котовського (Грушевського), 50/81

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка