Решение № 106998938, 20.10.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2022 р. м. Київ Справа №911/3021/21

За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 175)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 50)

про стягнення 164841,91 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: Приходько Я.М.

від відповідача: Дзюбенко С.М.

від третьої особи: Коведа О.І.

обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» (далі відповідач) про стягнення 164841,91 грн, з яких 158739,29 грн основний борг, 5141,35 грн пеня та 961,27 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 29.08.2019 №2277 щодо сплати позивачу, як балансоутримувачу орендованого нерухомого майна, 30% орендної плати в заявленому до стягнення розмірі основного боргу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.11.2021; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

23.11.2021 до суду надійшов відзив відповідача від 22.11.2021 на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 25.11.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.01.2022, про що третю особу, яка не з`явилась в судове засідання, повідомлено ухвалою суду від 25.11.2021.

02.12.2021 до суду надійшла відповідь позивача від 29.11.2021 на відзив на позовну заяву.

10.12.2021 до суду надійшли письмові заперечення відповідача від 08.12.2021 на відповідь позивача на відзив.

В підготовчому засіданні 13.01.2022 та 20.01.2022 судом оголошено перерву на 20.01.2022 та 27.01.2022 відповідно, про що третю особу повідомлено ухвалами суду від 13.01.2022 та 20.01.2022.

20.01.2022 до суду від позивача надійшла заява від 19.01.2022 про уточнення розміру позовних вимог та зміну предмета позову, до якої позивачем не були додані докази сплати судового збору у встановленому розмірі, тому заява позивача від 19.01.2022 про уточнення розміру позовних вимог та зміну предмета позову була повернута позивачу без розгляду.

25.01.2022 до суду від відповідача надійшло заперечення від 24.01.2022 проти заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог та зміну предмета позову.

27.01.2022 до суду від позивача надійшла заява від 26.01.2022 про уточнення розміру позовних вимог та зміну предмета позову, у якій позивач уточнив періоди розрахунку пені, що заявлена позивачем до стягнення в загальній сумі 13745,93 грн з урахуванням цієї заяви, заявив вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в загальній сумі 160760,71 грн (з якої 52912,96 грн за оренду за серпень, 53547,92 грн за оренду за вересень та 54299,84 грн за оренду за жовтень 2021), а також заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційного збільшення в сумі 3066,99 грн та 3% річних в сумі 2447,86 грн, що сукупно становить 180021,49 грн. До заяви від 26.01.2022 про уточнення розміру позовних вимог та зміну предмета позову позивач надав докази сплати судового збору в установленому порядку.

В підготовчому засіданні 27.01.2022 судом оголошено перерву на 10.02.2022, про що третю особу повідомлено ухвалою суду від 27.01.2022.

10.02.2022 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення від 09.02.2022.

Підготовче засідання 10.02.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 21.02.2022 підготовче засідання перепризначено на 10.03.2022.

Підготовче засідання 10.03.2022 не відбулось у зв`язку зі збройною агресією РФ, введенням з 24.02.2022 воєнного стану та активними бойовими діями в Київській області, ухвалою суду від 02.06.2022 підготовче засідання перепризначено на 23.06.2022.

В підготовчому засіданні 23.06.2022 судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття заяви позивача від 26.01.2022 про уточнення розміру позовних вимог та зміну предмета позову та постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судом справи до судового розгляду по суті на 21.07.2022.

В судовому засіданні 21.07.2022 судом оголошувалась перерва на 25.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2022 повідомлено учасників у справі про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 16.09.2022, оскільки 25.08.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. у відпустці.

В судовому засіданні 16.09.2022 судом оголошувалась перерва на 20.10.2022.

20.10.2022 в судове засідання з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи. За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів 20.10.2022 у судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Отже, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

29.08.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) в якості орендодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» в якості орендаря укладено договір оренди № 2277 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 2055 (надалі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину приміщення № 78, площею 25,00 кв.м. на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578), що розміщене за адресою: Київська область, Бориспіль, Аеропорт та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28.02.2019 і становить за незалежною оцінкою 2309902,00 грн без ПДВ.

Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника.

Відповідно до пункту 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення цього Договору та акта приймання-передавання майна.

23.09.2019 за актом приймання-передачі державного майна на виконання п. 1.1. Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину приміщення № 78, площею 25 кв.м. на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578), що розміщене за адресою: Київська область, Бориспіль, Аеропорт та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Пунктами 3.1., 3.2. Договору узгоджено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди майна, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2019 року 123390,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з положеннями пункту 3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, зміни орендної ставки, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 3.5. Договору).

За умовами пункту 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних правовідносин - поверненню орендарю.

Орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору (пункт 5.1. Договору).

Згідно з п.5.3 Договору орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується призначення платежу за зразком, наведеним у п. 11 Договору).

Цей Договір укладено строком на десять років, що діє з 29.08.2019 до 28.08.2029 включно (пункт 10.1. Договору).

Пунктом 10.7. Договору сторонами погоджено, що цей договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Станом на дату розгляду справи по суті Договір від 29.08.2019 чинний, докази протилежного матеріали справи не містять, зокрема, сторонами чинність договору не оспорюється та не заперечується.

В позовній заяві з урахуванням заяви від 26.01.2022 про уточнення розміру позовних вимог та зміну предмета позову позивач зазначив, що у відповідача перед позивачем за Договором утворилась заборгованість з орендної плати за періоди серпень, вересень та жовтень 2021, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами:

- за серпень 2021 №76/2081 від 31.08.2021 169321,46 грн (з них сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 70550,61 грн); при цьому відповідачем сплачено 14.09.2021 17637,66 грн (що відповідає 25% від 70550,61); заборгованість перед позивачем 52912,95 грн

- за вересень 2021 №76/2421 від 30.09.2021 171353,32 грн (з них сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 71397,22 грн); при цьому відповідачем сплачено 12.10.2021 17849,30 грн (що відповідає 25% від 71397,22); заборгованість перед позивачем 53547,92 грн;

- за жовтень 2021 №76/2690 від 31.10.2020 - 155915,17 грн (з них сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 72039,79 грн (при цьому позивачем в заяві від 26.01.2022 зазначено « 72309,79», в той час в наданому ним відповідному рахунку-фактурі зазначено «сімдесят дві тисячі тридцять дев`ять гривень 79 копійок»); при цьому відповідачем сплачено 15.11.2021 18009,95 грн (що відповідає 25% від 72039,79); заборгованість перед позивачем 54299,84 грн.

Таким чином, позивач вказує, що загальний заявлений позивачем до стягнення розмір заборгованості відповідача за Договором складає 160760,71 грн (52912,95+53547,92+54299,84=160760,71), проте відповідачем в обумовлені Договором строки не було виконано обов`язку щодо оплати вказаних орендних платежів.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати орендних платежів позивачем додатково нараховано пеню в розмірі 13745,93 грн, 3% річних в розмірі 2447,86 грн та інфляційні втрати в розмірі 3066,99 грн за періоди прострочення сплати основного боргу з 16.06.2021 по 19.01.2022.

В ході розгляду справи відповідач надав докази сплати сум, заявлених позивачем як основний борг за Договором, (оплата за серпень 2021 від 14.09.2021 в сумі 17637,66 грн, оплата за серпень 2021 від 15.12.2021 в сумі 52912,95 грн, оплата за вересень 2021 від 12.10.2021 в сумі 17849,30 грн, оплата за вересень 2021 від 14.01.2022 в сумі 53547,92 грн, оплата за жовтень 2021 від 15.11.2021 в сумі 18009,95 грн), що не заперечується представником позивача.

Разом з тим, щодо оплати грошових коштів за серпень 2021 від 15.12.2021 в сумі 52912,95 грн та за вересень 2021 від 14.01.2022 в сумі 53547,92 грн, відповідач зазначив, що дана сплата здійснена ним в односторонньому порядку під тиском розірвання Договору оренди, внаслідок чого предмет спору в частині встановлення розміру орендної плати не припинив існування; з позиції відповідача, у зв`язку зі здійсненою оплатою у нього утворилась переплата за Договором.

Таким чином, незважаючи на здійснену сплату за серпень 2021 від 15.12.2021 в сумі 52912,95 грн та за вересень 2021 від 14.01.2022 в сумі 53547,92 грн, відповідач не визнає суму заборгованості з орендної плати, та, як наслідок, нарахованої неустойки, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач у відзиві на позов та запереченні проти заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог зазначає, що приміщення, яке є об`єктом оренди за Договором, знаходиться в пасажирському терміналі D аеропорту та призначене для здійснення торгівельної діяльності розміщення магазину. Відповідач зазначає, що позивачем при зверненні з позовом у даній справі не враховано, що нарахування орендної плати упродовж карантину, який діяв в тому числі в серпні-жовтні 2021, має здійснюватися у розмірі 25% нарахованої орендної плати як це визначено нормами постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 №611 з урахуванням Додатку 3 до вказаної постанови №611.

Отже, приміщення є торговельним об`єктом, тому нарахування орендної плати за його використання в період карантину має здійснюватися у розмірі 25% нарахованої орендної плати.

У позовній заяві та відповіді на відзив позивач посилається на те, що приміщення, яке є об`єктом оренди за Договором, не підпадає під критерії, визначені Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 №611, а тому відсутні правові підстави для здійснення нарахування позивачу орендної плати у розмірі 25%.

Третя особа у справі - орендодавець Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, в письмових поясненнях по суті справи від 09.02.2021 зазначила, що відповідач (орендар) звертався до орендодавця із заявою про перерахування орендної плати на період карантину, проте відповідачу було відмовлено у перерахунку з огляну на мету використання орендованого державного майна та застосування до орендаря орендної ставки 6% відповідно до п.20 Додатку 2 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786.

Оцінивши вищевказані доводи сторін в їх сукупності, суд звертається до принципу юридичної визначеності, у зв`язку з чим зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Також відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України верховенство права є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у свої рішеннях зазначав, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - до сторін провадження та до національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010).

Як вказував також Верховний Суд, складовою юридичної визначеності є принцип res judicata. Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано (п.8.15 постанови Верховного Суду у справі № 910/16505/19 від 11.09.2020).

Питання щодо нарахування орендної плати за період карантину за Договором оренди, що є предметом розгляду у справі №911/3021/21, між тими самими ж сторонами (позивач, відповідач та третя особа) вже було предметом судового розгляду (справа №911/1064/21).

Так, розглядаючи спір між тими ж сторонами за тим же самим Договором оренди №2277 від 29.08.2021, господарський суд у справі № 911/1064/21 при вирішенні питання щодо розміру орендної плати у періоді карантину дійшов висновку про те, що орендар використовує об`єкт оренди для розміщення торгівельного об`єкту (фірмовий магазин вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника) і тому орендар відповідно до Додатку № 3 Постанови КМУ № 611 має право на відповідне зниження орендної плати на нарахування орендної плати в розмірі 25% (рішення Господарського суду Київської області у справі №911/1064/21 від 19.10.2021, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022).

Також, розглядаючи спір між тими ж сторонами за тим же самим Договором оренди №2277 від 29.08.2021, господарський суд в іншій справі №911/1241/21 при вирішенні питання щодо розміру орендної плати у періоді карантину так само дійшов висновку про те, що орендар використовує об`єкт оренди для розміщення торгівельного об`єкту (фірмовий магазин вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника) і тому орендар відповідно до Додатку № 3 Постанови КМУ № 611 має право на відповідне зниження орендної плати на нарахування орендної плати в розмірі 25% (рішення Господарського суду Київської області у справі №911/1241/21 від 09.12.2021, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022).

Обставин для відходу від res judicate позивачем в позовній заяві у справі №911/3021/21 не зазначено й не обґрунтовано.

Враховуючи викладене та відповідно до принципу res judicata суд повторює висновок про те, що орендар за Договором оренди №2277 від 29.08.2021 використовує об`єкт оренди для розміщення торгівельного об`єкту (фірмовий магазин вітчизняного промислового підприємства - товаровиробника) і тому орендар відповідно до Додатку № 3 Постанови КМУ № 611 має право на відповідне зниження орендної плати на нарахування орендної плати в розмірі 25%, в т.ч. у спірні періоді серпень 2021, вересень 2021 та жовтень 2021.

В тому числі суд зазначає, що питання щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном були врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020, зокрема у п.1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, здійснюється у розмірі:

- 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

- 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

За змістом Додатку №3 до Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 «Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків», до цього переліку включено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення торговельних об`єктів. Доводи позивача про те, що цільове призначення орендованого майна не відповідає визначеним в Постанові Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 критеріям об`єктів, щодо яких надається знижка, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарська діяльність відповідача у орендованому приміщенні полягає у розміщенні магазину щодо торгівлі промисловими товарами, що відноситься до категорії торгівельного об`єкту, для якого передбачена відповідна знижка на сплату орендної плати в період дії карантину. Крім того суд зазначає, що надання відповідної знижки на сплату орендної плати згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020, передбачене для орендарів нерухомого державного майна, орендна плата для яких розрахована відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (що у даному випадку підтверджено орендодавцем в письмових поясненнях від 15.09.2021), без диференціації відсоткової ставки орендної плати, погодженої орендодавцем та орендарем у договорі оренди. У зв`язку з цим суд вважає спростовними доводи позивача та орендодавця про те, що застосування до відповідача ставки орендної плати за Договором в розмірі 6% виключає можливість нарахування орендної плати для такого орендаря в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020. Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

З огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.

За Договором №2277 від 29.08.2019 орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях), отже забезпечити нарахування орендної плати на період карантину може тільки орендодавець. Оскільки Постанова Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 був запроваджений на території України з 12.03.2020 карантин, який триває і який діяв тому числі у серпні, вересні та жовтні 2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що починаючи з дати встановлення карантину (12.03.2020) та на період його дії (зокрема протягом періоду серпня, вересня та жовтня 2021, який є предметом розгляду у даній справі №911/3021/21), орендна плата за Договором №2277 від 29.08.2019 підлягає нарахуванню та сплаті орендарем у розмірі 25% від суми встановленої за умовами Договору орендної плати.

Враховуючи наведені вище висновки суду щодо наявності підстав для зниження розміру орендної плати за Договором в період дії карантину, розрахунок сум орендної плати, які підлягали сплаті відповідачем за Договором протягом спірного періоду, є наступним:

- за серпень 2021 згідно з рахунком-фактурою №76/2081 від 31.08.2021 розмір 30% орендної плати для сплати балансоутримувачу визначено в сумі 70550,61 грн, отже розмір орендної плати для сплати (в розмірі 25% від встановленої суми) становить 17637,65 грн (70550,61х0,25=17637,65), при цьому відповідачем сплачено 14.09.2021 17637,66 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за серпень 2021 відсутня (є переплата в розмірі 0,01 грн), орендна плата за серпень 2021 сплачена своєчасно;

- за вересень 2021 згідно з рахунком-фактурою №76/2421 від 30.09.2021 розмір 30% орендної плати для сплати балансоутримувачу визначено в сумі 71397,22 грн, отже розмір орендної плати для сплати (в розмірі 25% від встановленої суми) становить 17849,31 грн (71397,22х0,25=17849,31), при відповідачем сплачено 12.10.2021 17849,30 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за вересень 2021 відсутня (враховуючи переплату в розмірі 0,01 грн, що утворилась за серпень 2021), орендна плата за вересень 2021 сплачена своєчасно;

- за жовтень 2021 згідно з рахунком-фактурою №76/2690 від 31.10.2020 розмір 30% орендної плати для сплати балансоутримувачу визначено в сумі 72039,79 грн (при цьому позивачем в заяві від 26.01.2022 помилково зазначено « 72309,79»), отже розмір орендної плати для сплати (в розмірі 25% від встановленої суми) становить 18009,95 грн (72039,79 х 0,25=18009,95), при цьому відповідачем сплачено 15.11.2021 18009,95 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за жовтень 2021 відсутня, орендна плата за жовтень 2021 сплачена своєчасно.

Враховуючи встановлені вище обставини про повну та своєчасну сплату відповідачем позивачу орендної плати за серпень, вересень та жовтень 2021, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за серпень, вересень та жовтень 2021 в загальній сумі 160760,71 грн, а також вимоги про стягнення з відповідача інфляційного збільшення в сумі 3066,99 грн, 3% річних в сумі 2447,86 грн та пені в сумі 13745,93 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.73, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи все зазначене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою в позові судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» про стягнення 160760,71 грн основного боргу, 3066,99 грн інфляційних втрат, 2447,86 грн 3% річних та 13745,93 грн пені відмовити повністю.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2022.

Суддя О.О. Третьякова