Постановление суда № 106982213, 27.10.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

27 жовтня 2022 року Справа № 280/6060/22 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електроний суд`із позовом до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплаті позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час за період з червня 2017 року по грудень 2018 рік та індексації грошового забезпечення за період з червня 2017 року по жовтень 2017 року (включно);

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час за період з червня 2017 року по грудень 2018 рік;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованність з індексації грошового забезпечення за період з червня 2017 по жовтень 2017 ріфк (включно).

Ухвалою від 21.10.2022 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

Відповідно до ухвали судді від 21.10.2022 позивачу було необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та надати докази на підтвердження поважності таких причин.

26.10.2022 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 40679) в якій зазначає, що в даній справі мають застосовуватися положення Кодексу законів про працю України, які діяли на момент порушення прав позивача, тобто до 19.07.2022. Посилається на статтю 58 Конституції України, що закони та інші нормативно-правові акт и не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Також вважає, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь яким строком звернення працівника до суду із позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить.

Заяви про поновлення пропущеного строку позивачем суду подано не було

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на її думку, під час проходження служби відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу доплату за службу у нічний час за період з червня 2017 року по грудень 2018 року, а також заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з червня 2017 року по жовтень 2017 рік (включно).

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.

Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Так, відповідно до частин 1 та 2 даної норми (в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до вимог п. 11 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі Порядок №260), Грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.

Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.

При цьому, необхідно звернути увагу та те, що правові висновки Верховного Суду про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (наприклад, щодо спорів у подібних правовідносинах, постанови від 29 вересня 2021 року (справа №160/8332/20), від 24 вересня 2020 року (справа №806/2883/17), від 13 січня 2020 року (справа №814/1007/16), від 11 липня 2019 року (справа №814/2789/16), від 1 грудня 2019 року (справа №823/726/16), не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки з 19.07.2022 набули чинності зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, які відповідних положень не містять.

Враховуючи, що позивачем заявляються вимоги щодо нарахування та виплати частини грошового забезпечення за період з червня 2018 року по грудень 2018 рік та індексації грошового забезпечення за період з червня по жовтень 2017 рік, про не нарахування та невиплату яких він повинен був знати з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, а за вирішенням трудового спору у відносинах публічної служби позивач звернувся 20.10.2022 (через систему Електронний суд), то строк звернення до адміністративного суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України, який слід обраховувати з 19.07.2022 (дати набрання чинності змінами до ст. 233 КЗпП України), позивачем пропущений.

Також суддя зазначає, що позивачем пропущений й трирічний строк, визначений п. 11 розділу І Порядку № 260.

Щодо наведеного в заяві твердження позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин попередньої редакції ст. 233 КЗпП України суддя зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Станом на дату звернення позивача до суду ст. 233 КЗпП України не містить положень щодо не обмеження будь-яким строком права звернення до суду із вимогами про стягнення заробітної плати (вирішення трудового спору). Відтак, суддя відхиляє наведене твердження позивача.

Положеннями частин першої та другої статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, внаслідок невиконання позивачем вимог ухвали судді від 21.10.2022 - неподання заяви про поновлення строку звернення до суду, не наведення позивачем поважних причин пропуску строку звернення, суддя висновує, що позовну заяву належить повернути позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 241, 243, 246 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

СуддяІ.В.Батрак