Решение № 106975736, 25.10.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.2022м. СумиСправа № 920/676/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, матеріали справи № 920/676/22

за позовомАкціонерного товариства Укргазвидобування (вул. Кудрявська, 26/28 м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства Укргазвидобування (вул. Польова, 6, с. Базилівщина, Машівський район, Полтавська область, 39420, код ЄДРПОУ 25976423)

до відповідачаПриватного підприємства Моноліт груп (вул. Промислова, буд. 2, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 40353886)

про стягнення 17838 грн 72 коп.,

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

06.09.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 17838 грн 72 коп., з яких: 12731 грн 52 коп пені, 5107 грн 20 коп штраф за неналежне виконання зобов`язань за Договором поставки від 19.07.2021 № 239/11-21; а також просить покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою суду від 07.09.2022 відкрито провадження у справі № 920/676/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

27.09.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 06.10.2022 відкладено розгляд справи на 25.10.2022.

11.10.2022 позивач надав суду відповідь на відзив.

18.10.2022 відповідач наддав заперечення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

За результатами відкритих торгів, 19 липня 2021 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (позивач, покупець) в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ «Укргазвидобування» (далі - УПГГК) та Приватним підприємство «МОНОЛІТ ГРУП» (відповідач, постачальник) укладено договір поставки за №239/11- 21 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник (відповідач) зобов`язався поставити Покупцеві (позивачу) «Конструкційні матеріали» (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.

Підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Згідно з пунктом 5.1 Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та Графіку поставки до цього Договору.

Пунктом 3 специфікації №1 від 19.07.2021, (Додаток №1) що є невід`ємною частиною Договору, встановлено строк поставки Товару: відповідно до Графіка поставки Товару.

Графіком поставки (Додаток №3 від 19.07.2021), Сторони встановили строки поставки:

- перша поставка 500 шт. - протягом 60 календарних днів з дати підписання договору;

- друга поставка 500 шт. - протягом 150 календарних днів з дати підписання договору;

- третя поставка 500 шт. - протягом 240 календарних днів з дати підписання договору.

19.07.2021 за видатковою накладною №130 відповідачем був частково поставлений позивачу Товар (Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 25 кг.), який відповідає Специфікації №1 від 19.07.2021 на суму 36 480,00 грн (перша партія Товару).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з урахуванням п.5.1 Договору, п. 3 специфікації №1 від 19.07.2021, Графіку поставки від 19.07.2021, Сторони погодили, що Товар повинен був бути поставлений позивачу протягом 60, 150, 240 календарних днів з дати укладання договору. Таким чином, відповідач повинен був виконати свої зобов`язання з поставки першої партії Товару до 18.09.2021р.; другої партії Товару до 17.12.2021; третьої партії Товару до 17.03.2022, проте товар у повному обсязі та в обумовлені строки не поставив.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Сторони п.7.9 Договору встановили, що у разі невиконання Постачальником (відповідачем) взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із урахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Згідно п.5.2 Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акут приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).

19.07.2021 за видатковою накладною №130 відповідачем був частково поставлений позивачу Товар (Цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 25 кг.), який відповідає Специфікації №1 від 19.07.2021 на суму 36 480,00 грн (перша партія Товару).

Загальна сума Товару, яку зобов`язаний був поставити відповідач за Договором складала 109 440,00 грн.

Враховуючи, що відповідач свої договірні зобов`язання в частині дотримання строків поставки Товару виконав неналежним чином, на підставі п.7.9 Договору позивачем йому були нараховані штрафні санкції:

1. пеня в сумі - 12 731,52 грн. (друга та третя партія поставки Товару)

2. штраф в сумі - 5 107,20 грн. (прострочка поставки другої та третьої партії Товару понад 30 днів)

З огляду на те, що Товар, обумовлений умовами договору не був поставлений в повному обсязі і встроку передбачені договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 17838 грн 72 коп.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що внаслідок обставин непереборної сили, що розпочалися 24.02.2022, та які знаходяться поза волею та контролем відповідача, ПП «Моноліт Груп» не мало та на сьогоднішній день не має об`єктивної можливості виконати умови Договору та поставити товар виробництва ПрАТ «Балцем».

Факт військової агресії, а також ведення бойових дій на території де знаходиться виробник Товару (ПрАТ «Балцем) є загальновідомою обставиною, а отже не потребує доказування в судовому порядку (ч. З ст. 75 ГПК України).

З урахуванням викладеного, відповідач зазначає, що нарахування позивачем штрафних санкцій за порушення строків постачання продукції по зобов`язаннями, що виникли після 24 лютого 2022 року та тривають по цей час, - є безпідставним.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Так, відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ч. І ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з приписами статей 193 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 267 Господарського кодексу України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. І ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1,2 ст.217 Господарського кодексу України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Сторони п.7.9 Договору встановили, що у разі невиконання Постачальником (відповідачем) взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із урахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Таким чином, позивач і відповідач при укладанні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковими для виконання, та передбачили відповідальність за прострочення поставки товару у вигляді штрафу та пені, що в свою чергу повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Як вже було зазначено, Відповідач взяв на себе зобов`язання поставити весь Товар на загальну суму 109 440,00 грн. до 17.03.2022.

Згідно п.5.2 Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акут приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).

Позивачем відповідно до надано розрахунку були нараховані відповідачу штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язання по поставці Товару, а саме: пеня в сумі - 12 731,52 грн. (друга та третя партія поставки Товару) та штраф в сумі - 5 107,20 грн. (прострочка поставки другої та третьої партії Товару понад 30 днів)

Стосовно посилання відповідача на Указ Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» за №64/22, яким на всій території України введено воєнний стан, а також на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1, яким підтверджено існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24.02.2022, суд зазначає наступне:

Згідно з п. 8.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сиди, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинні не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, (абзац 1 п.8.2 Договору)

Відповідно до ч. І ст.627 Цивільного кодексу України, сторони відповідно до ст.6 цього Кодексу є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже було зазначено раніше, пунктом 8.1 Договору передбачені умови звільнення Сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили.

Пунктом 8.2 Сторони, Позивач та Відповідач погодили, що Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої Сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань, (абзац другий п.8.2 Договору)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові по справі №910/15264/21 від 31.08.2022 зазначив: «...Саме повідомлення про форс- мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує належного виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване не захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримує вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору...»

Відповідач не виконав свій обов`язок, передбачений Розділом VIII Договору (Обставини непереборної сили), а тому повинен нести повну відповідальність за порушення договірних зобов`язань в частині непоставки Товару Позивачу.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем зобов`язання по поставці Товару та те, що право на стягнення штрафних санкцій самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 12731 грн 52 коп. пені та 5107 грн 20 коп штрафу є правомірною.

Відповідач просить суд зменшити штрафні санкції, заявлені до стягнення на 50 %, в обґрунтування чого зазначає, що невиконання зобов`язань відбулося не з його вини

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Оцінивши доводи на які вказує відповідач, суд дійшов висновку зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 10 % від заявленої до стягнення суми. Відповідно, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 11458 грн 37 коп. та штрафу в сумі 4596 грн 48 коп.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства Укргазвидобування до Приватного підприємства Моноліт груп про стягнення 17838 грн 72 коп задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Моноліт груп (вул. Промислова, буд. 2, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 40353886) на користь Акціонерного товариства Укргазвидобування (вул. Кудрявська, 26/28 м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства Укргазвидобування (вул. Польова, 6, с. Базилівщина, Машівський район, Полтавська область, 39420, код ЄДРПОУ 25976423) 11458 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 37 коп. пені, 4596 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) гривень 48 коп штрафу, та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В інший частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 27.10.2022.

СуддяС.В. Заєць