Постановление суда № 106972871, 27.10.2022, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1130/22

провадження № 2-н/632/313/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у видачі судового наказу

27 жовтня 2022 р. м. Первомайський

Суддя Первомайського міськрайонного суду Кочнєв О.В., розглянувши в приміщенні суду заяву, подану представником стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2022 року стягувач в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання за період з 01.01.2021 року до 30.09.2022 року у розмірі 11150,16 грн. із ОСОБА_1 , вказавши у відповідній заяві місце проживання боржника: АДРЕСА_1

20.10.2022 року засобами електронного документообігу у порядку частини п`ятої статті 165 ЦПК України суддею був направлений запит щодо підтвердження реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою, вказаною стягувачем у своїй заяві.

24.10.2022 року до суду засобами електронного документообігу надійшла відповідь від Троїцького старостинського округу виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області від 21.10.2022 року за вих. №02-50/7/191 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою, вказаною стягувачем у своїй заяві.

В той же час видати судовий наказ за заявленими вимогами не видається можливим, оскільки наданий суду розрахунок заборгованості ОСОБА_1 не є безспірним та містить нарахування, які не відповідають вимогам законодавства.

Так, з доданої до заяви про видачу судового наказу довідці розрахунку заборгованості за послуги з газопостачання перед стягувачем вбачається, що споживач ОСОБА_1 за зазначеною адресою по особовому рахунку НОМЕР_1 сплатила на користь стягувача за увесь спірний період 10996,79 грн.

Стягувач при наведенні розрахунку допустив немотивовані нарахування, які не випливають ані з його заяви, ані з довідки заборгованості, у тому числі:

-у січні 2021 року допущено нарахування на суму 563,97 грн. без споживання жодного куб.м газу, тобто безпідставно;

-у лютому 2021 року здійснено коригування суми нарахувань на 321,43 грн. при фактичному споживанні 18,33 куб.м, що не відповідає вимогам законодавства.

-у березні 2021 року здійснено коригування на суму 626,33 грн. без жодного споживання;

В подальшому коригування без додаткового пояснення причин відбувалися майже щомісячно правда не тільки у бік збільшення, а й у бік зменшення. Жодних пояснень з цього приводу ані в заяві, ані в довідці розрахунку надано не було.

Не зрозумілим виглядають нарахування за грудень 2021 року, коли ціна на газ досягла найвищої відмітки, у розмірі 1421,99 куб.м, оскільки за попередній період споживання з боку ОСОБА_1 загалом було в 10 разів менше. При чому найбільшу суму споживач сплатила у вересні 2021 року у розмірі 5557,00 грн., що дозволяє судді вважати, що найбільше споживання було раніше вересня 2021 року, і аж ніяк не у грудні 2021 року, про що зазначив у довідці стягувач.

Все вищевикладене дозволяє встановити той факт, що нарахування з боку стягувача, по-перше, не є безспірними, а, по-друге, не відповідають, вимогам законодавства, тобто проводилися без фактичного споживання в окремі періоду.

Таким чином, оскільки стягувач чітко зазначив, що розрахунок проводиться відповідно до поданої ним довідки розрахунку заборгованості за увесь час, а сам вказаний розрахунок не відповідає вимогам діючого законодавства, підстав для окремого розгляду вимог, які відповідають діючому законодавству та є безспірними з боку судді немає.

З`ясування обставин поданого розрахунку стягувача виходить за межі наказного провадження, де суддя виключно перевіряє достовірність та точність заборгованості, яку подає стягувач, а тому вирішення вказаного питання можливе виключно у порядку позовного провадження.

Підставою для відмови у видачі судового наказу суддя вказує п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, а саме подання заяви стягувачем з порушенням вимог ст.163 ЦПК України, а конкретно - відсутність належних документів, передбачених п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, яким заявник обгрунтовує свої вимоги щодо конкретного підрахунку заборгованості.

Частиною третьою статті 165 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказаного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Пунктом 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» визначено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності

відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків,

а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Згідно з ч.2 ст.165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

На підставі ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.13, п.4 ч.3 ст.163, ч.2 ст.164, п.1.ч.1, ч.2 та ч.3 ст.165, ч.1 ст.166, ст.ст.260-261, п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити у повному обсязі.

Копію ухвали разом із заявою про видачу судового наказу та додатками до неї надіслати заявнику товариству з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до відома, а копію заяви про видачу судового наказу залишити в матеріалах справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги заявником по справі, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з прийняттям головою Верховного Суду на підставі частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розпорядження «Про відновлення територіальної підсудності судових справ Харківського апеляційного суду» від 25.07.2022 року №42 ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду (адреса: 63002, Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 4, в приміщенні Валківського районного суду Харківської області) безпосередньо або через Первомайський міськрайонний суд Харківської області або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Суддя О. В. Кочнєв