Постановление суда № 106961820, 04.10.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2122/15-ц

провадження № 2-п/753/58/22

У Х В А Л А

"04" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Котвицького В.Л.,

за участю секретаря судового засідання: Яценка Ю.О.,

представника стягувача Островерхова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Сергійовича про перегляд заочного рішення суду від 12.05.2015 у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2015 у справі №753/2122/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 59 165,46 доларів США та 49 514,41 грн. та судові витрати в сумі по 1827 грн. з кожного відповідача.

До суду 28.01.2022 надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2015 разом з клопотанням про поновлення строку на звернення з цією заявою до суду. Обґрунтовуючи підстави для скасування заочного рішення відповідач посилається на те, що відповідач не був обізнаний про розгляд справи та не отримував ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, тому не мав змоги висловити свою позицію щодо поданого позову та надати докази на спростування заявлених позивачем вимог, також наголосив, що копію заочного рішення відповідач не отримував, про ухвалене заочне рішення стало відомо відповідачу від відповідача ОСОБА_2 22.01.2022, тому наявні підстави просити суд визнати поважними причини пропуску строку звернення із заявою про перегляд заочного рішення.

Крім того, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2022 замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» за виконавчими листами виданими на примусове виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2015 у цивільній справі №753/2122/15-ц за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №32-40М/05-2005С від 23.05.2005.

До судового засідання від представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Сергійовича надійшла заява про те, що він станом на 03.10.2022 не є представником ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням дії договору про надання правової допомоги, просив врахувати зазначену інформацію

У судове засідання з`явився представник ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», вимоги заяви про перегляд заочного рішення не визнав, заперечував проти її задоволення.

Інші учасники у судове засідання не з`явились.

Заслухавши представника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», вивчивши матеріли заяви про перегляд заочного рішення з долученими до неї додатками, оцінивши наведені відповідачем ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, суддя приходить до наступного.

Порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтями 284-287 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску із інших поважних причин.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущений строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущений строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

В постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_11 проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14.10.2003). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03).

Також, у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №214/5505/16 вказано про те, що для забезпечення єдності судової практики щодо застосування приписів Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України до порядку розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.01.2021 у справі № 1519/2-4031/11. Такий відступ полягає у тому, що суд приймає до розгляду належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення незалежно від пропуску строку на її подання та залишає цю заяву без задоволення у разі, якщо нема підстав для поновлення вказаного строку.

Як убачається з матеріалів справи, 12.05.2015 Дарницьким районним судом міста Києва ухвалене заочне рішення про задоволення позову ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію судового рішення засобами поштового зв`язку судом направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та відповідно до зворотного поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, 04.06.2015 відповідач ОСОБА_1 особисто отримав вказане судове рішення від 12.05.2015 (а.с.93).

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12.05.2015, у зв`язку з пропуском відповідачем ОСОБА_1 строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення з урахуванням вимог ч. 2 ст. 284 ЦПК України, оскільки в матеріалах цивільної справи містяться достовірні докази фактичного отримання відповідачем від суду засобами поштового зв`язку судового рішення саме 04.06.2015, тому посилання відповідача, як підставу поновлення строку, що про існування вказаного судового рішення ОСОБА_1 дізнався 22.01.2022 від відповідача ОСОБА_2 , не може розцінюватись судом як достовірний факт та слугувати підставою для поновлення процесуального строку для подання цієї заяви до суду.

За відсутності підстав для поновлення процесуального строку для подання заяви, суд залишає без розгляду заяву відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуальних строків для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12.05.2015, яка подана поза межами строків визначених статтею 284 ЦПК України, що є підставою для залишення заяви без розгляду.

Враховуючи та керуючись статями 126, 127, 131, 284-287 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12.05.2022.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12.05.2022 в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Л. Котвицький