Решение № 106939195, 25.10.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1067/22

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД», м. Київ

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», Київська обл., м. Бровари

про стягнення заборгованості

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.10.2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення заборгованості задоволено частково.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 05.10.2022 року (вх. №14170/22 від 12.10.2022) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

До суду від відповідача надійшли заперечення проти заяви про відшкодування судових витрат б/н від 20.10.2022 року (вх. №14763/22 від 20.10.2022 року), в якій відповідач просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Враховуючи, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників учасників справи та проведення судового засідання, тому, розгляд заяви позивача про прийняття додаткового рішення здійснюється судом у порядку прийняття рішення у справі №911/1067/22 без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» б/н від 05.10.2022 року (вх. №14170/22 від 12.10.2022) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1067/22, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивачем було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Крім того, позивачем до суду подано заяву б/н від 19.07.2022 року (вх. №9102/22 від 22.07.2022) про розподіл судових витрат, у якій зазначено, що позивачем буде подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу та докази понесення таких витрат представник позивача зобов`язується подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, заявником дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» (за договором Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Національна правова палата» (за договором Палата) укладено Договір про надання правничої допомоги №1171-6-УС (далі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, палата зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу, пов`язану з підготовкою документів та представництвом інтересів Клієнта в усіх органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від її підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у судах загальної юрисдикції та, у випадку необхідності в апеляційних судах та у Верховному Суді, зокрема у справі за позовом Клієнта до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення заборгованості за договором поставки зернових культур №28-21-02 від 20.01.2021 року, зокрема в Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді, Верховному суді (надалі Правнича допомога), а Клієнт зобов`язується приймати та оплачувати надану Правничу допомогу на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, За домовленістю сторін вартість послуг по веденню справ та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції складає без ПДВ 5833,33 грн., ПДВ 20% - 1166,67 грн., всього з ПДВ 7000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок), які сплачуються протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції.

Пунктами 2.4, 2.5 Договору передбачено, що після винесення рішення судом (першої, апеляційної, касаційної інстанції) Палата протягом 2-х днів складає Акт приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акт) та передає його Клієнту для підписання. Сторони домовились, що розрахунки між ними здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів в розмірі та строки, визначені пунктами 2.1 -2.3 Договору.

Згідно п. 5.1 Договору, Приймання-передача фактично наданої Правничої допомоги оформлюється Актами приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акти).

Крім того, 01.06.2022 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої сторони вирішили викласти п. 2.1 Договору в наступній редакції: «за домовленістю сторін вартість послуг по веденню та представництву інтересів клієнта в суді першої інстанції складає 7000,00 грн. без ПДВ з урахуванням п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, які сплачуються протягом 3 банківських днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції.

В якості доказів надання юридичних послуг та понесених витрат на правову допомогу у сумі 7000,00 грн. до матеріалів справи долучено Договір про надання правничої допомоги №1171-6-УС від 02.02.2022 року, Акт здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) від 05.10.2022 року за Договором про надання правничої допомоги №1171-6-УС від 02.02.2022 року та копію платіжного доручення №871 від 05.10.2022 року, яким підтверджується оплата позивачем наданих АО «Національна правова палата» послуг у сумі 7000,00 грн.

Відповідачем подано заперечення б/н від 20.10.2022 року (вх. №14763/22 від 20.10.2022) на заяву про винесення додаткового рішення. Заперечуючи проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначає, що поданий позивачем детальний опис робіт (наданих послуг) є необґрунтованим. На думку відповідача, зі змісту заяви неможливо встановити обсяг витраченого часу адвокатом та розрахунок, за яким визначався гонорар між сторонами, а платіжне доручення і акт виконаних робіт, долучені до заяви, не підтверджують обсяг робіт, які оплатив позивач. Однак, у разі встановлення судом підстав для задоволення вказаної заяви, відповідач просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які заявлено позивачем до стягнення з відповідача.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Згідно п. 5.1 Договору, приймання-передача фактично наданої правничої допомоги оформлюється Актами приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 01.06.2022 року, за домовленістю сторін, вартість послуг по веденню та представництву інтересів клієнта в суді першої інстанції складає 7000,00 грн. без ПДВ з урахуванням п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, які сплачуються протягом 3 банківських днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції.

З наданого до матеріалів справи Акту здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) від 05.10.2022 року вбачається, що виконавець передає, а замовник приймає надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правничої допомоги №171-6-УС від 02.02.2022 року на суму 7000,00 грн. Зазначений Акт здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) від 05.10.2022 року підписано сторонами та скріплено їх печатками без зауважень, у акті зазначено вартість послуг по веденню справи та представництву інтересів клієнта в суді першої інстанції, що складає 7000,00 грн., яка оплачена позивачем згідно платіжного доручення №871 від 05.10.2022 року.

У постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Так, згідно Договору про надання правничої допомоги №171-6-УС від 02.02.2022 року, сторонами погоджено вартість послуг. Проте, крім Договору, сторонами підписано Акт здачі-прийомки робіт (наданих послуг), що свідчить про погодження та прийняття сторонами зазначених у ньому умов щодо обсягу, переліку та вартості наданих адвокатом послуг. Тому, підписання сторонами такого акту спростовує заперечення відповідача про те, що вартість роботи адвоката не підтверджена.

Якщо договір передбачає фіксований розмір гонорару, то акт приймання-передачі робіт (послуг) або звіт адвоката може не містити кількість часу, витраченого адвокатом на виконання робіт чи послуг, перелічених в акті. Це не є підставою для відмови у компенсації витрат на правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові №922/1964/21 від 08.06.2022 року.

Суд також звертає увагу відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, згідно якої зазначено, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

Судом встановлено, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, відповідачем не надано, у зв`язку з чим, суд вважає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, саме лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі №910/5410/19.

Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви та під час розгляду справи, а також, часткове задоволення позову, з урахуванням критеріїв пропорційності та розумності, суд вважає обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 5625,22 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» б/н від 05.10.2022 року (вх. №14170/22 від 12.10.2022) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» (02100, м. Київ, вул. Бажова, 9, кімната 29, код ЄДРПОУ 42883450) 5625 (п`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 22 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць