Решение № 106934628, 12.10.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

12 жовтня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/3665/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Кугук Н.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби України в Чернігівській області, Чернігівська митниця Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі ДФС України, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби України в Чернігівській області (далі ГУ ДПС у Чернігівській області), Чернігівська митниця Державної митної служби України (далі Чернігівська митниця ДМС України) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви з додатками позивача від 30.12.2021 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків та зобов`язання відповідача розглянути заяву з додатками позивача від 30.12.2021 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків відповідно до ''Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції'', затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 07.12.2021 йому встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а тому він звернувся з письмовою заявою до в.о. начальника, голови комісії з реорганізації ГУ ДФС у Чернігівській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності. Листом від 30.12.2021 ГУ ДФС у Чернігівській області позивача повідомлено, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги разом з пакетом необхідних документів направлено для розгляду та затвердження до ДФС України, однак всупереч вимог чинного законодавства ДФС України не розглянула матеріали про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач правом для подання відзиву не скористався.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 залучено до участі у даній справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби України в Чернігівській області, Чернігівську митницю Державної митної служби України та надано строк для подання пояснень.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області подано до суду пояснення (відзив на позовну заяву), в яких зазначає, що 18.12.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», пунктом 1 якої передбачено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Пунктом 2 постанови №1200 установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183) лише у відповідних сферах діяльності, які визначені постановою № 1200, а саме у сфері реалізації державної податкової політики та державної політики з адмі6ністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво у сфері митних правовідносин, за яким передано адміністративну компетенцію в цих правовідносинах від Державної фіскальної служби України до Державної митної служби, а Державна митна служба стала правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України. Отже спір у даній справі виник у відносинах публічної служби, що не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації, державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до постанови №1200. З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги не стосуються публічно-владних функцій, що були передані Головному управлінню ДПС у Чернігівській області, не було внесено запис про припинення Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Чернігівською митницею ДМС України подано пояснення, в яких зазначає, що підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, від позивача та Чернігівської митниці ДМС України надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Судове засідання здійснювалося в порядку, встановленому ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді заступника начальника управління начальника оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чернігівської митниці Міндоходів та наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №240-о звільнений з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом в (через обмежений стан здоров`я) (а.с.22).

Згідно свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії № 129 від 13.03.2015 захворювання позивача пов`язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.13-14).

Як слідує з матеріалів справи згідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВА №018197 від 17.07.2015 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків та визначено ступінь втрати працездатності 30%.

23.12.2016 на підставі затвердженого висновку про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» згідно платіжного доручення №1787 позивачу сплачено одноразову допомогу в сумі 32853,60 грн (а.с.30-32).

В подальшому, згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ, позивачу з 07.12.2021 безтерміново встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків (а.с.12).

Враховуючи наведене, 30.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до в.о. начальника, голови комісії з реорганізації ГУ ДФС у Чернігівській області із заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу, у зв`язку з тим, що відповідно до висновку МСЕК останньому установлено другу групу інвалідності, яка настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань податкової міліції (п.3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію»), до якої надав ряд необхідних документів (а.с.10).

Також, як слідує з матеріалів справи позивач 16.02.2022 звертався до голови комісії з реорганізації ДФС України та в.о. голови ДПС України щодо повідомлення про прийняте рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що відповідно до висновку МСЕК останньому установлено другу групу інвалідності, яка настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань податкової міліції (п.3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію») (а.с.39-42).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України зазначено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно із частиною шостою статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ Про міліцію у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Закон №565-ХІІ втратив чинність 07.11.2015 у зв`язку з набранням чинності Законом України від 02.07.2015 №580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон №580-VIII). При цьому, в пункті 15 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за позивачем, який проходив службу в органі податкової міліції і якому встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби в ОВС, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України Про міліцію.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07.03.2018 у справі №464/5571/16-а, від 21.06.2018 у справі №822/31/18 та від 28.08.2018 №804/6297/17.

Відповідно до пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до пунктів 7-9 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, за особами, яким під час перебування на службі в органі податкової міліції, встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України Про міліцію.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся до ГУ ДФС у Чернігівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із установленням інвалідності та надав документи, визначені пунктом 7 Порядку №850.

Однак, про прийняте рішення позивача повідомлено не було.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Установлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

У Розпорядженні від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до Наказу ДПС України від 28.08.2019 №36 Про початок діяльності Державної податкової служби України розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.

17.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.

Проте, запис про припинення ДФС України та ГУ ДФС у Чернігівській області в Реєстрі на момент вирішення судом даного спору відсутній. Вказані суб`єкти перебувають у стані припинення.

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №82-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України. Тобто, про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Водночас, спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до даних нормативно правових актів.

Аналіз статті 104 Цивільного кодексу України свідчить, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У свою чергу, суд звертає увагу, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 10.09.2020 у справі №420/5772/18, від 06.10.2020 у справі №804/958/17, від 10.10.2020 у справі №804/958/17, від 03.12.2020 у справі №805/2173/16-а, від 30.12.2020 у справі №805/4361/17-а, у випадку, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Крім того, відповідно до Порядку взаємодії структурних підрозділів ДФС, її територіальних органів, установ, організацій, що належать до сфери управління ДФС при виплаті одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника палаткової міліції, затвердженому наказом ДФС від 09.12.2015 №973 (у редакції наказу від 01.07.2020 №94), розгляд та затвердження документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, здійснює ДФС України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що саме ДФС України повинна проводити розгляд, погодження та затвердження матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ДФС України рішення за результатами розгляду заяви позивача щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності колишньому працівнику податкової міліції не приймалося.

За таких обставин, належним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви з додатками позивача від 30.12.2021 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків та зобов`язання відповідача розглянути заяву з додатками позивача від 30.12.2021 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків відповідно до ''Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції'', затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.07.2019 у справі №712/1645/17.

Крім того, суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист).

У рішенні по справі Budchenko v. Ukraine від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов`язання за статтею 1 Першого протоколу.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позивачем позовних вимог в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 168, 229, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби України в Чернігівській області, Чернігівська митниця Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не розгляду заяви з додатками ОСОБА_1 від 30.12.2021 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України розглянути заяву з додатками ОСОБА_1 від 30.12.2021 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків відповідно до ''Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції'', затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна фіскальна служба України (Львівська Площа, 8, м. Київ, 04053, код 39292197).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Головне управління Державної податкової служби України в Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Чернігівська митниця Державної митної служби України (прос. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581).

Повний текст рішення суду складено 25.10.2022.

Суддя О.М. Тихоненко